|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
У день Страшного суду Спаситель поставить одних по праву руку, а других - по ліву. Тим, що стоятимуть праворуч, скаже: "Прийдіть, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене. Тоді озвуться праведні до Нього: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили Тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви Мені зробили. Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від Мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене не напоїли; був чужинцем, і ви Мене не прийняли; нагим, і ви Мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до Мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і Тобі не послужили? А Він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших - Мені також ви того не зробили" (Мт. 25, 34-45).
...
Читати далі »
|
Третья Заповедь Бога Всемогущего ясно повелевает нам: «Помни день субботний, еже святити его». Сам Бог повелел евреям соблюдать «шаббат», Святой День. Это был день, когда Бог должен был быть торжественно и публично чтим чадами Израилевыми, день, когда евреи должны были отдыхать от всякого труда. После того как Христос вознесся на небеса и Дух Святый сошел на Церковь, постепенно Церковь стала соблюдать день покоя не в субботу, но в воскресенье. Многие Отцы Церкви писали об этой раннехристианской практике. К примеру, «Дидахе» пишет: «В день Господень собравшись вместе, преломите хлеб и благ
...
Читати далі »
|
V. Христос воскресе!
R. Воистину воскресе!
Дорогие верующие!
Не забывайте, что богослужебное время Пасхи еще не кончилось. Мы должны хранить радостный дух Пасхи, ибо мы празднуем славное Христово Воскресение сорок дней. Великий Пост был сорока днями поста и покаяния (Четыредесятница), а теперь мы должны радоваться, читать и размышлять о Светлом Христовом Воскресении на протяжении сорока дней. В течение этого времени читайте Евангелие и комментарии о Воскресении. Вы должны питать веру чтением, размы
...
Читати далі »
|
ВІД РЕДАКЦІЇ. На електронну адресу СБССЙ надійшов дуже цікавий лист. Публікуємо його повністю:
"Слава Ісусу Христу!
У неділю, 1 листопада цього року (тобто 2015. - Прим. Ред.), я була на Службі Божій у храмі Апостолів Петра і Павла, брала участь у процесії на цвинтар і в парастасі, який відправляли священики за померлих. Мої батьки спочивають на цьому цвинтарі. Також придбала духовну літературу у вашому кіоску. Я постійно відвідую богослужіння, вважаю себе віруючою людиною. Мені сподобалося в вашім храмі, т
...
Читати далі »
|
Для сторонньої людини, яка не належить до Католицької Церкви (ані до жодного з інших справді християнських віровизнань) може видаватися дивним, чому Церква посилено звертає увагу на згадане в заголовку “соціальне явище” та ще й до того безумовно його засуджує. Чому Церква вмішується в “приватні” справи вірних? Чи не може безнадійно хвора людина припинити своє нестерпне життя? Або чи не може лікар “виявити милосердя” і припинити шляхом смертельної ін’єкції її страждання? А оскільки Церква, засуджуючи таку практику, спирається на Боже Об’явлення та Божі Заповіді, то чи не представляє вона нам Бога-“тирана&r
...
Читати далі »
|
11 грудня 1925 року Божого світлої пам'яті Папа Пій ХІ проголосив для цілого світу енцикліку Quas primas - про царську гідність Христа, нагадуючи всім, що Він має уповні царювати вже в нашому земному житті. Цією енциклікою Папа установив у Католицькій Церкві свято Христа-Царя, яке має святкуватися щорічно в останню неділю жовтня:
"Нашим апостольським авторитетом установлюємо свято Господа нашого Ісуса Христа-Царя, яке має святкуватися в усьому світі щорічно в останню неділю місяця жовтня (...). Доручаємо також у цей день щорічно відновлювати пос
...
Читати далі »
|
15 обітниць Пречистої Діви Марії за відмовлення Святого Розарію
(дані блаженному Аланові де Рупе)
1. Хто буде Мені служити через відмовлення Розарію, отримає виняткові ласки.
2. Обіцяю Мою особливішу оборону і найбільші ласки всім тим, які будуть відмовляти Розарій.
3. Розарій стане грізною обороною проти пекла. Завдяки йому знищу, поменшу гріхи, наверну єретиків.
4. Розарій спричинить, що чесноти і добрі діла заквітнуть, виєднає в Бога щедре пробачення для душ і відтягне серця людей від любові світу і його марноти, піднесе їх до прагне
...
Читати далі »
|
Католическое учение об учительской власти Папы вполне ясно, однако многие понимают его совершенно неправильно. Один мой друг-некатолик недавно спросил, может ли Папа (теоретически) изменить церковное учение о гомосексуальности. «Ведь Папа мог бы просто высказаться ex cathedra?» – сказал он. Нет, не мог бы. Оно так не работает. Некоторые считают, будто католики учат, что Папа непогрешим (т. е. безошибочен) не только когда делает заявление ex cathedra, но и вообще всегда и во всех своих словах и поступках. Это попросту не так. Католическое учение допускает, что Папа может совершать тяжкие ошибки, в том числе и такие, которые нек
...
Читати далі »
|
Важкі питання. Нетрадиційні методи лікування - це гріх?
ПИТАННЯ: Нетрадиційні методи лікування - це гріх?
ВІДПОВІДЬ: Ставлення Католицької Церкви до так званої нетрадиційної медицини частково викладено в документі Папської ради з культури і Папської ради з міжрелігійного діалогу
...
Читати далі »
|
Цитати зі Священного Писання Нового Завіту, які зміцнюють віру й допомагають спростувати вчення так званих «Свідків Єгови»
І. Ісус Христос – Бог, єдиносущний з Отцем.
«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово» (Ів 1, 1).
«І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Ів 1, 14).
«Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Ів 1, 18).
«... щ
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Коли відбудеться Суд Божий - відразу після смерті чи в кінці часів?
ВІДПОВІДЬ: Після смерті відбувається так званий приватний суд, на якому людина отримує вічну відплату або через очищення, або через негайне засудження, або через негайне прийняття у вічну радість.
Ісус Христос повернеться в кінці часів, одягнений у славу Воскресіння і всемогутність. Ісус Сам говорив про це: «Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з
...
Читати далі »
|
Умертвляйте ваше тіло взагалі, стережіться млявості та лінивства. Наше тіло раде б даремно сидіти або лежати, але ти бачиш, що вдома є робота або що занадто довгий відпочинок був би шкідливий для твоєї душі: відкинь лінивство, встань і візьмися до праці. Наше тіло раде б рано довше поспати, а тут у церкві дзвонять дзвони і скликають вірних на Службу Божу, а ти здоровий, вставання зранку тобі не шкодить: прокидайся швидко - і йди до церкви. Не раз у неділю після обіду тіло бажає, щоб ти сів у м'яке крісло, обдумав свої справи або пішов до сусідів, заграв у карти. Але ти знаєш, що є Великий піст, у церкві відправляється Хресна дорога
...
Читати далі »
|
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа! Аминь.
Дорогие верующие!
Мы приближаемся к концу церковного литургического года. Как вы знаете, церковный литургический год это прекрасный одногодичный цикл праздников и обрядов, которые иллюстрируют, объясняют и празднуют события жизни Господа нашего Иисуса Христа и существенные тайны католической религии. Мы начинаем с Адвента, затем Рождество, затем Богоявление, затем Четыредесятница, затем Пасха, затем Вознесенье, затем Пятидесятница. Наконец, Воскресенья по Пятидесятнице приводят нас к празднику Христа-Царя, к празднику Всех Святых, к Дню поминовения усопших. После это
...
Читати далі »
|
Смерть не може розірвати єдність Божих дітей
Будь ласка, подайте мені біблійні підстави, на яких Церква ґрунтує вчення про чистилище. Останнім часом так зактивізувались різні протестантські фундаменталісти, багато приїздить зі своєю пропагандою аж зі Сполучених Штатів, а зі сторони Церкви зовсім такого не спостерігається. Але ж все-таки треба дати людям в руки елементарні аргументи, щоб відбивати напади на Католицьку віру. Останнім часом дуже потребував аргументів в дискусії про чистилище. Переглянув усі примірники, хіба десяти католицьких видавництв, всього може з тридцять томів, і нічого на цю тему не знайшов.
...
Читати далі »
|
Любов до приятелів
Приятелями ми називаємо людей, які мають між собою багато спільного й тому бажають одне одному добра: взаємно допомагають собі та живуть між собою щиро. Що таке дружба і коли дружба є доброю - це важливе питання в житті кожної людини. Аби між двома особами існувала дружба, найперше потрібно певної рівності, по-друге, зближення сердець, врешті - обміну надбаннями, які єднають і зміцнюють дружбу. Взаємини між приятелями набагато тісніші, ніж між іншими людьми. Справжні приятелі - це одне серце й одна душа у двох тілах. Незначні непорозуміння між при
...
Читати далі »
|
Питання: У чому полягає сенс страждання тварин? Зрозуміло, я маю на увазі фізичні страждання, хоча, напевно, є й інші: адже деякі тварини плачуть від втрати дитинчати. У чому завинили тварини? Христос долучив людей до Свого Воскресіння. А тварини заради чого страждають?
Відповідь: Як випливає зі Святого Письма, в стані, що передував первородному гріху, жодна тварина не харчувалася плоттю іншої тварини. Ось що розповідається в Святому Письмі з приводу по
...
Читати далі »
|
Це питання постає у різних формах: чому треба йти до священика і розповідати йому про свої гріхи; чи не можна зробити цього безпосередньо перед Богом, який нас знає і розуміє краще, аніж будь-хто інший.
Чому потрібно розповідати про свої гріхи, особливо про ті, яких я соромлюся сам, комусь, хто, як і я, грішник, і хто, можливо, сприйме це інакше або не зрозуміє взагалі? Чи знає він, що для мене значить гріх? Хтось може додати: а чи гріх існує насправді, чи це лише вигадка священиків, придумана для того, аби тримати нас у своїх тенетах? На це останнє питання можна відповісти без вагань: гріх існує, і він не
...
Читати далі »
|
Дорогие верные о Господе Иисусе Христе!
Все мы однажды, конечно же, умрем. После нашей кончины наши тела будут со скорбью отнесены на кладбище и преданы земле. Наши тела начнут подвергаться тлению и разложению. Смерть безжалостно уничтожит наши тела. Наши тела, в конце концов, станут просто прахом и пеплом. Это наказанье человеку за грех.
Но сегодня мы празднуем победу нашей Небесной Царицы и Матери над этим страшным наказаньем захоронения и распада. Сегодня мы празднуем Её Взятие на небеса, с телом и душою. Сие торжество это
...
Читати далі »
|
Для християн цивільний шлюб не може бути довершеним. Якби це було інакше, то Ісус Христос не встановив би Таїнство Шлюбу, воно б не було необхідним.
Цивільний шлюб, зареєстрований тільки в РАГСі, - це повноцінний і дійсний шлюб лише для тих, хто не має Хрещення і не знає Господа.
Шлюб - це природний інститут, встановлений Богом на самому початку створення світу. Але шлюб між хрещеними - це Таїнство, встановлене Ісусом Христом.
Таїнства - це священнодійства, за допомогою яких Христос через видимі знаки уділяє християнам невидиму Божу благодать.
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Що таке «духовне причастя» і як його приймати?
ВІДПОВІДЬ: Під духовним причастям ми розуміємо єднання людської душі з Богом у Пресвятій Трійці. Воно засноване на обітниці Господа: «Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе»(Йо 14,21); «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло»(Йо 14.23).
Апостоли розуміли ці слов
...
Читати далі »
|
Людина є істотою пожадливою, яка неустанно прагне до багатства і розкошів, забувши про своє правдиве призначення і покликання на цій долині сліз. Цю пожадливість до збагачення ми вже виразно бачимо в дітей Адама і Єви: "... Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі. Та й Авель приніс жертву - з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву, на Каїна ж і на його жертву не споглянув" (Бут. 4, 3-5). Жадібність і скупість Каїна стали причиною, що Бог не прийняв його жертви. І навпаки - щедрість Авеля спричинилася до того, що Бог прийняв його жертву і вона в очах Всевишнього була мил
...
Читати далі »
|
Упродовж віків різного роду ворожі сили старалися в той чи інший спосіб підірвати авторитет Христової Церкви, звинувативши її у все-можливих "гріхах". В українському суспільстві в Галичині після виходу Греко-Католицької Церкви з підпілля на шпальтах світських і релігійних видань піднімалося питання про скасування більшості релігійних свят: мовляв, українці забагато святкують, це розслаблює народ, свята є причиною до надужиття алкоголем і так далі і тому подібне. В загальному, галицьке суспільство в обговоренні цього питання не взяло особливої участі - як світські, так і духовні особи. Але питання це досі залишається відкритим... Свят
...
Читати далі »
|
Св. Апостольський Престол, задовольняючи бажання вірних, котрі з почуття любові до померлих прагнули приходити їм на допомогу, надавав відпусти для померлих щораз частіше. Але саме цими відпустами послуговувалися найрадше ті, котрі провадили торгівлю відпустами. Вони знали, що ними вплинуть найбільше на серця людей, співчуваючи над недолею бідних душ. Вони розраховували на наївність людей і незвичайними обітницями виманювали у них гроші, незважаючи на всі церковні заборони. Тому Церква, бачачи, що лагідні засоби тут не допомагають, застосувала радикальний засіб та раз і назавжди поклала край цим мерзенним спекуляціям.
...
Читати далі »
|
Св. Йоан Золотоустий так звертається до вірних: "Не даремні приношення за усопших, не даремні молитви, не даремні милостині! Усе це повеління Духа Святого, Який хоче, аби ми одне одному приносили користь; бо ж то він отримує користь від тебе, а ти від нього. Не даремно диякон виголошує: "о іже о Христі усопших, о іже пам'яті о них совершающих"! То не диякона голос, то голос Духа Святого, тому що це дар його. Знаючи це, будемо по можливості подавати утіху душам усопших, замість сліз, замість плачу, замість надмогильних прикрас - милостинями, молитвами, приношеннями, щоб і вони, і ми отримали обіцяні блага благодатію і чоловік
...
Читати далі »
|
1. Католическая Церковь имеет божественное происхождение.
«Более того, ради того, чтобы мы могли
удовлетворительно выполнить нашу задачу принятия истинной веры и
непрестанной жизни в ней, Бог, через Своего единородного Сына, основал
Церковь и отметил её явными признаками Своего установления, дабы все
могли признать в Ней стража и учителя данного в откровении Слова» (1
Ватиканский Собор, Dz 1793).
2. Католическая Церковь – единственный Ковчег Спасения.
«Католическая Церковь твёрдо верует, исповедует и
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: За яких умов може бути порушена таємниця Сповіді?
ВІДПОВІДЬ: Причина таємниці сповіді - в тому, що
священик, який приймає каяльника, діє від імені Бога, Який знає серце
людини. Саме перед Богом постає грішник, сподіваючись на Боже милосердя.
Якби розкаюваний не був упевнений в тому, що священик не може видати
зміст сповіді, то не було б довіри, необхідної для сповідання гріху, -
як відомо, сповідь смертних гріхів обов'язкова для примирення з Богом.
Священику забороняється видав
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ:
З одного боку, Бог може пробачити всі гріхи, а з іншого - в Біблії
написано, що хула на Святого Духа не проститься. Чи є гріхи, які Бог не
прощає?
ВІДПОВІДЬ: Перечитаємо уривок з Євангелія від Матея,
глава 12: "Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але
хула на Духа не проститься. 32 І коли хтось каже слово проти Сина
Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому
не проститься ні в цьому світі, ні на тому."
При прочитанні цього ури
...
Читати далі »
|
Християнська любов - це третя вимога до вічної щасливости. Хто хоче дістатися неба, той повинен не тільки в Бога вірити і на Нього надіятися, але також Його любити, без любови нічого не значить віра і надія, тому св. апостол Павло пише: "... якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо" (І Кор. 13 2).
Християнська любов є настільки потрібною, що без неї ми не в силі доступити вічного життя. "Хто не любить, перебуває в смерти", справедливо говорить св. апостол Йоан (І Йо. З, 14), тобто: хто не любить, той є мертвим для неба.
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Після всіх сказаних Папою слів про нескінченне милосердя Боже, який дає шанс будь-якому грішникові, здається дивним, що Він допускає вічне, невідворотнє пекло.
ВІДПОВІДЬ: Незворотність і вічність пекла - це істина, яка, здається, не відповідає вірі в милосердя Бога. Тому завжди були мислителі, які висували гіпотезу про відворотність пекла. Вони міркували про те, що Бог міг би і позбавити від пекла після необхідної кари, нехай навіть найжахливіш
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: У чому полягає безкровна жертва Христа на Службі Божій?
ВІДПОВІДЬ: Під час Служби Божої ми звершуємо пам'ять Жертви Христової. Але ця пам'ять - не просто спогад того, що було в минулому. Якщо ми згадуємо про зданий іспит, то ми в цей момент не здаємо його знову і не відповідаємо ще раз на ті ж питання, не очікуємо з трепетом оцінки. Мова йде про подію з минулого, яка стає актуальною лише в наших думках і пам'яті, але вона не відбувається в сьогоденні.
Зовсім по-іншому з Євхаристійної Жертвою. Коли ми звершуємо пам'ять жертви Хрис
...
Читати далі »
|
У нас, католиков, месяц май посвящен Пресвятой Деве Марии. И, как вы знаете, Пресвятая Дева Мария явилась в Лурде, во Франции, святой Бернадетте Субиру в 1858 г. Во время этих явлений святая Бернадетта не знала точно, была ли это Пресвятая Дева Мария. Святая Бернадетта вежливо спрашивала Ее много раз: «Пожалуйста, скажите мне Ваше имя, тут народ хочет знать, кто Вы». Но Пресвятая Дева Мария только добродушно улыбалась и хранила молчание. Святая Бернадетта могла лишь называть Ее «Прекрасной Дамой». Она говорила народу, что ей явилась «Прекрасная Дама». Конечно же, множество людей думало, что это
...
Читати далі »
|
4.Велике значення віри первісного православія
Як бачимо, загальна віра первісного й істинно православного Сходу повних 10 віків визнавала, що римська Церква — це "Церква, що стоїть на чолі вселенської спільноти", що "верховодить вселенською спільнотою" й тому то "римську Церкву, матір і царицю всіх Церков треба запитувати в усьому, що торкається віри", бо "в ній зберігається передання святих Апостолів" і тому "з тією Церквою повинні годитися всі Церкви... задля високого її першенства", бо це "апостольський трон", "головна катедра", "особливіша катедра і єдина,
...
Читати далі »
|
В повищому розділі зазначили ми, що священне Передання Церкви — це наука Апостольських Отців, наука Учителів Церкви і святих Отців, діяння та постанови Соборів і взагалі вся практика первісної Церкви. Науку Учителів Церкви і св. Отців та вселенських Соборів — ми щойно бачили. їхнє навчання про пер-шенство св. Петра та про таке ж першенство римських архиєреїв — ясне. Тексти Святого Письма, що відносяться до св. Апостола Петра, вони так розуміли й так пояснювали, як розуміє та пояснює їх і сьогодні за-хідня, католицька Церква.
В цьому розділі приглянемось усій загальній вірі та практиці православного Сходу в
...
Читати далі »
|
5. Визнання невдалого Собору
V-ий, спочатку зовсім не вселенський, Собор відбувся в Царгороді 553 p., скликаний імператором Юсти-ніяном за вимушеною згодою папи Виґілія. Історія цього Собору наскрізь поплутана й неясна, а все ж таки, хоч коротко, ЇЇ подамо.57) У звязку з цим Собором в очі впадають дві речі: а) тут уже зовсім ясно виступає змагання візантійських імператорів статись найвищим авторитетом не тільки в державі, але й у Церкві, і то за підтримкою східніх єрархів; б) хоч папа Виґілій у тій поплутаній ситуації веде себе не зовсім гідно, проте і на насильно вимушеному Соборі недвозначно виступає вирі
...
Читати далі »
|
Святе Письмо та загальна наука священного Пере-дання Церкви, як у інших питаннях віри, так у справі першенства римських архиєреїв, — мають найбільше значіння і в православних, і в католиків. Але, як бачимо, сьогоднішні православні далеко не так пояснюють тексти Св. Письма про св. Петра, як це робила первісна істинно православна Церква на Сході; а з священного Передання Церкви вибирають тільки одробини, потрібні їм до заперечення папства, заплющуючи очі та затикаючи вуха на всю повінь величньої та голосної науки первісних віків християнського Сходу про пер-шенство наслідників св. Петра, єпископів Риму.
Все ж таки крім
...
Читати далі »
|
Другим джерелом Божого обявлення, після Святого Письма, є священне Передання. Священне Передання — це наука Ісуса Христа, що її сам Божий Син учив, або вчили її св. Апостоли під надхненням Св. Духа, але все те не було відразу записане, а тільки проповідуване й доперва пізніше списували це святі мужі й так передали майбутнім поколінням. Носіями священного Передання були св. Апостоли, їхні учні, що безпосередньо приставали з Апостолами, а також святі Отці перших віків християнства. Отже до священного Передання належить уся наука, що її Церква чи словом, чи письмом подає, яко обявлену Божу правду. Так до священного Передання н
...
Читати далі »
|
В основному, так незєдинені православні сьогодні, як і католики всіх обрядів по всі віки — визнають першенство св. Петра. Проте, є одна велика різниця, що відділює православних від католиків у тій основній вірі. Католики, отже — зєдинені з римським престолом християни, визнають за св. Петром першенство "голови" і "влади", себто визнають св. Петра верховним Апостолом, начальником, головою апостольської громади, а, послідовно, з волі самого Спасителя, видимим головою Христової Церкви, що мае власть рядити всією вселенською Церквою. Незєдинені ж православні сьогодні признають св. Петрові тільки першен
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: На підставі чого католики ділять гріхи на «смертні» і «повсякденні»? Хіба не всі гріхи без винятку є смертними, відлучаючи від Бога? У Біблії немає такого розмежування. Написано у апостола Якова: «хто виконує весь Закон, а згрішить в чомусь одному, той винним є у всьому»?
ВІДПОВІДЬ: Помилково вважати, що в Біблії немає розмежування між гріхами, які є смертними, і гріхами, які такими не є. Саме на основі
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Як розуміти слова з Послання до Римлян: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади не від Бога; влада існуюча встановлена від Бога»? Чи відноситься все це до державної влади чи тільки до церковної? А як же чинити, якщо влада - комуністична або нацистська? Або якщо це демократична влада, яка приймає аморальні закони? Або навіть корумпована церковна влада?
ВІДПОВІДЬ: Святий апостол Павло говорить тут про всяку законну вл
...
Читати далі »
|
Від редакції: В 1985 році в Італії була опублікована праця професора Романа Амеріо під назвою "Iota Unum" ("Ані йоти"). - Дослідження змін у Католицькій Церкві XX ст.". Ця праця, що яскраво висвітлює зміни, які відбулися в період перед і після ІІ Ватиканського Собору, налічує понад 780 сторінок. Сьогодні, коли від часу виходу цієї книги минуло майже 30 років, мало буде трьох подібних томів, аби описати те, якого рівня сягнула деструкція Церкви від початку ери aggiornamento (аджорнаменто (італ. aggiornamento - оновлення) - термін, що означає пристосовування до актуальних умов; у Католицькій Церкві став широк
...
Читати далі »
|
В житті св. Магдалини де Пацці читаємо про одну з її сестер на ім'я Марія-Венедикта, монахиню, сповнену надзвичайних чеснот, яка померла на очах у св. Магдалини де Пацці. Під час її агонії св. Магдалина бачила численних ангелів, які оточили вмираючу атмосферою радості, очікуючи, поки вона віддасть свого духа, щоб перенести її до Небесного Єрусалима. І от в момент, коли вона відійшла, св. Магдалина де Пацці побачила, що вони прийняли її душу у вигляді голуба з голівкою золотистого відтінку і зникли з нею. Через три години, чуваючи і молячись біля покійної, Магдалина дізналася, що душа померлої не було ні в Раю, ні в Чистилищі, але в пе
...
Читати далі »
|
свящ. Шейн Карло Пеццутти FSSPX
Слово на Воскресенье Laetare (2015 г.)
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.
«Живите в любви, как и Христос возлюбил нас и предал Себя за нас в приношение и жертву Богу, в благоухание приятное»
...
Читати далі »
|
Як уже говорилося, покарання у відчуттях буває різного ступеня інтенсивності. Воно не таке страшне для душ, яким не треба покутувати за тяжкі гріхи або тим, хто вже завершив найсуворішу частину свого відкуплення і наближається до моменту звільнення. Багато хто з цих душ страждає там лише від покарання позбавленням оглядання Бога і навіть починає відчувати перші промені небесної слави, передчуваючи блаженство.
Коли св. Перпетуя побачила свого маленького брата Дінократа в Чистилищі, не видно було, щоб дитина зазнала жорстокої кари. Прославлена мучениця сама пише про це видіння у тюрмі в Карфа
...
Читати далі »
|
У житті блаженної Стефанії Квінзані, домініканки, згадується сестра на ім'я Паула, що померла в монастирі в Мантуї, проживши тривале життя, сповнене чеснот. Її тіло поклали в церкві й залишили на хорах, де були монахині. Під час заупокійних молитов бл. Квінзані клякнула поряд з труною, молячись до Бога за покійну, яка була для неї дуже дорога. Раптом покійна випустила з рук розп'яття, яке їй поклали, простягнула ліву руку, взяла праву руку бл. Квінзані і міцно стиснула, як це роблять хворі, коли в сильній гарячці просять допомоги. Вона тримала руку досить довго, потім відпустила й, безсила, лягла знову в труну. Одна монахиня,
...
Читати далі »
|
Ще більша суворість Чистилища виявляється в тому, що найкоротший період часу, проведений там, видасться дуже довгим. Усі знають, що дні насолоди минають швидко і видаються короткими, але коли час минає в стражданнях, тоді він тягнеться дуже довго для нас. О, як повільно минають години ночі для нещасного хворого, котрий терпить біль і безсоння! Можна сказати, що чим сильніший біль, тим довшим здається найкоротший відрізок часу. Це твердження надає нам нового критерію для оцінки страждань Чистилища.
У джерелах францисканців за 1285 р. читаємо про подію, яку описав св. Антоній у своїй Сум
...
Читати далі »
|
Замойський Синод 1720 р. Б. | Титул XVI «Пости і Свята»
Позаяк без необхідності християнин не повинен обтяжуватися постами, тому-то слід пильнувати, щоб зберігалось те, що потрібно зберігати згідно з обрядом та приписом нашої Церкви.
Отож, починаючи з Чотиридесятниці Великого посту від понеділка після Сиропусної неділі аж до дня Святої Пасхи, якому передуватиме піст одного «молочного» тижня; другий – передріздвяний – від 15 листопада аж до Різдва Господа (нашого) Ісуса Христа, з утриму
...
Читати далі »
|
Свята Магдалина де Пацці у своєму знаменитому видінні, де їй були показані різні темниці Чистилища, побачила душу свого брата, що помер, проживши дуже ревне християнське життя. Незважаючи на це, душі його були призначені страждання за деякі гріхи, недостатньо спокутувані на землі. "Це нестерпні муки, - говорить святий, - але вони витримуються з радістю. О, чому ж їх не розуміють ті, кому бракує мужності нести свій хрест тут, внизу?" Вражена щойно побаченим страшним видовищем, вона побігла до своєї настоятельки і, впавши на коліна, заплакала: "О моя дорога мати, які жахливі муки Чистилища! Ніколи не думала, що Бог відкриє мені це
...
Читати далі »
|
Ідеальною формою співжиття між людьми та державами у цьому світі є мирне співіснування. Проте жорстока реальність наполегливо переконує нас, що це практично неможливо. Вся історія людства позначена постійними військовими конфліктами. Блаженний Августин у свій час зазначав, що в цьому порочному світі війна – це реальність неминуча. Він навіть вбачав у ній певного роду Божественне покарання за гріх.
Справедлива війна
Багато осіб як з церковного середовища, так і непрактикуючих чи невіруючих у різні епохи завжди бачили війну як зло, п
...
Читати далі »
|
Подібна суворість виявляється і в порівняно недавньому з'явленні, коли монахиня, що померла після зразкового життя, дала знати про свої страждання таким чином, що це сповнило всі душі страхом. Ця подія сталася 16 листопада 1859 р. у Фоліньо, поблизу Ассізі в Італії. Вона спричинила чимало неспокою в країні, а її незаперечну правдивість (окрім з'явленого очевидного знаку) встановило слідство, проведене в усій належній формі уповноваженими особами.
У монастирі францисканок-терціаріїв у Фоліньо була сестра на ім'я Тереза Геста, яка керувала монахинями і відповідала за ризницю згром
...
Читати далі »
|
В 807 г. в Иерусалим вернулись из командировки в Ахен два монаха и стали петь Верую с Filioque, как это было при дворе Карла Великого. В монастыре это сочли неправильным; произошли беспорядки; обратились к Папе за разъяснением; певшие с Filioque ссылались на св. Григория Великого, св. Бенедикта, на Символ Веры св. Афанасия. Лев III ответил посланием, в котором дважды исповедал исхождение Святого Духа от Сына (".. .a Patre et Filio aequaliter", и "..a Pater et Filio procedens"). В 809 г Собор в Ахене обсуждал учение об исхождении Святого Духа; признал, что упоминание Filioque правильно; послали послов к Папе. Лев III собрал в храме св. Петра
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
