|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XXIII*. З
вищесказаного кожен неупереджений міг пересвідчитися, що відпусти
насправді, як говорить Тридентійський Собор, є дуже корисними і дуже
спасенними для Христових вірних, і ніхто з католиків, якщо хоче бути
вірним членом Святої Католицької Церкви, не може сумніватися в правді
цього найвищого церковного рішення про надзвичайну користь і
спасенність відпустів, якими вони відзначалися давніше і якими й
дотепер відзначаються як щод
...
Читати далі »
|
Катихизмова частина
"Любитимеш ближнього твого, як себе самого (Mm 22, 39)
Ми повинні любити Господа Бога свого всім серцем
своїм, всією своєю душею, всіма своїми думками і всією своєю силою. Це
перша і найбільша заповідь. Далі Спаситель додав: «Друга подібна до
неї: люби ближнього свого, як себе самого», тобто — як своє власне тіло
і душу. З цього випливає, що ми самі повинні бажати і старат
...
Читати далі »
|
ЛЕВ
Символізм лева, який у подальшому набув таких
широких масштабів, мав початково дуже обмежене коло. По-перше, він
перейшов до християн від юдеїв і зберіг при цьому те ж саме символічне
значення сильного і пильного стража, яке мав і в юдеїв. Іншого, ширшого
символічного значення він не отримував до самого IV століття, якщо
судити з найдавніших пам'яток, які дійшли до нас. Уся багатюща
символіка цього звіра в язичницькому мистецтві була мовби забута
першими християнами, які зосереджувал
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
"Ангели
заздрять нам лише в одному – в тому, що не можуть терпіти заради Бога.
Тільки терпіння дозволяє душі сказати з цілковитою певністю: мій Боже
Ти добре знаєш, що я люблю Тебе”
о.Піо
XXII. Св Йоан
Золотоустий так звертається до вірних: "Не даремні приношення за
усопших, не даремні молитви, не даремні милостині! Усе це повеління
Духа Святого, Який хоче, аби ми одне одному приносили користь; бо ж то
він отримує
...
Читати далі »
|
ПАВИЧ
Символіка павича, як і півня, належить ще до
язичницької старовини, де він виражав безсмертя. Стародавні люди
заснували символічне значення цього птаха на повір'ї про нетлінність
його м'яса. Саме тому і Піфагор переселяє душі безсмертних
письменників, як наприклад Гомера, в павича. У такому виборі птаха для
переселення душ деякі письменники вбачали натяк на безсмертя душі.
(Аріньї, ІІ,329, Болдетгі,360)
В тому числі й Тертулліян висловився абсолютно
чітко і виразно: "Учні Платона пропові
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
Ангели
заздрять нам лише в одному — в тому, що не можуть терпіти Заради Бога.
Тільки терпіння дозволяє душі сказати з цілковитою впевненістю: мій
Боже, Ти добре знаєш, що я люблю Тебе"
о. Піо
XXI. Відпусти
зазвичай поділяються на совершенні (повні) і несовершенні (часткові).
Повні відпусти — це такі, які увільняють людину від усієї дочасної
гріховної кари, яку б ця людина після відпущення вини і вічної кари (в
Тайні
...
Читати далі »
|
ПІВЕНЬ
Півень запозичений християнами з язичницької
символіки, де він був уже наділений усіма значеннями, які згодом
зауважили в ньому християни. З давніх-давен півень перебував у тісному
зв'язку зі світлом. За співом півня і греки, і римляни розподіляли
день. Після півночі розпочинається перший спів півнів — gallicinium. Потім настає час, коли вони мовчать — conticinium, і нарешті, перед світом, вони знову співають ante lucem, і лише після цього розпочинається світанок — diluculum. У греків казали: у римлян: priusquam gallus iterum cecinerit, що відповідало нашій
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XIX. Тимчасом
прочани наближалися до своєї мети. Вічне місто вже виднілося їм
здалеку, і вони, переповнені радістю, з найбільшим ушануванням
цілували святу його землю. У самому ж Римі на прочан очікував
найсердечніший прийом, адже вони перебували у спільній вітчизні.
Численні різні наїдки приготовлено для них – бо ж тут очікували на
своїх братів! Що за картина, що за видовище поставали тут для глибоко
зворушеної душі! Люди різних національностей сиділи при одному столі:
житель Європи сидів тут поруч з африканцем і азіатом, люди,
...
Читати далі »
|
ДЕРЕВО
До загального вислову "дерево" слід зарахувати всі
різноманітності порід, тому що неточність зображень недостатньо вказує
нам на відмінний характер кожного з них.
Загалом, дерева, як ми бачили це вище, є символом
раю, і при кожній окремій породі це головне значення зберігається,
змінюючись лише в деяких відтінках. Перш ніж перейти до розгляду
символізму окремих порід, звернемо увагу на зображення зеленого дерева і сухого дерева, які
часто зустрічаються на християнських написах. Першопочаток думки такого
символічно
...
Читати далі »
|
о. Карл ШТЕЛІН, Братство Св. Пія Х
Що
означає жива Традиція для всієї Церкви? Джерела Традиції не підлягають
розвитку — Церква від своїх початків володіє сімома таїнствами, і тут
неможливо щось додати або відняти. Не розвивається також модель
святості, вона не підлягає еволюції, бо абсолютною досконалістю є Ісус
Христос. І хоча святі можуть видаватися дуже різними, однак це
відмінності в межах єдиного, різне укладання тих самих квітів в одному
букеті, як окреслює св. Франциск Салезький. Тому кодекс святості Церкви
не підлягає змінам, так само як не міняється і її моральний ко
...
Читати далі »
|
Хто нехтує і зневажає день Святий, того Господь Бог
карає. На сторінках Старого Завіту є багато прикладів, як Бог карає
людей за порушення Святого Господнього дня. Даючи Закон Мойсеєві,
Господь Бог щодо святкування суботи так навчає: "Пильнуйте, отже,
суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде
скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде
викорінений з-поміж свого народу. Шість днів для роботи, але сьомий
день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме
якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю. Тож нехай сини
Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз
в
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XX.
Відпусти не мають нічого спільного з легковажністю грішника.
Легковажність грішників зустрічається всюди, в усіх релігіях, а навіть
і в тих християнських віросповіданнях, які відкинули відпуст
Католицької Церкви. Та й у самій Католицькій Церкві хтось може
легковажно грішити, уповаючи на Боже Милосердя і при цьому не
стараючись ніколи за все своє життя про отримання якогось відпусту.
Припустимо, що Церква не уділяла б зовсім жодного відпусту. Чи в такому
разі не було б католиків, котрі б жили у поганих звичках, поверталися
знову до тих самих гріхів
...
Читати далі »
|
Канони 367 єпископів, зібраних на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї 787 р.
Канон 1 Для тих, хто прийняв священичий сан, за
свідоцтво та порадника правлять написані канони й ухвали, що їх охоче
визнаючи, співаємо з Богомовним Давидом, кажучи до Господа Бога:
«Дорогами свідчень Твоїх я налюбувався, як найбільшим багатством».
Також: «Ти заповідав свідчення Твої в справедливості, справедливість
Твоїх свідчень вічна; дай мені зрозуміння, і житиму». І якщо пророчий
голос наказує нам вічно зберігати Божі свідчення і жити в них, то ясно,
що вони мають бути незламні й непохитні. Бо ж і Боговидець Мойсе
...
Читати далі »
|
Канони 227 єпископів, зібраних на П’ято-Шостому Вселенському Трульському соборі в Константинополі
Частина 1
Канон 1 Беручись що-небудь промовляти чи щось робити, найліпше починати це від Бога та з Богом закінчувати, як сказав Богослов. Тим-то й тепер, коли й благочестя ми вже ясно проповідуємо, і Церква, де Христос становить її підвалину, безнастанно зростає й здобуває успіхи і понад Ливанські кедри височіє, кладучи початок священим словам, Божою благодаттю ухвалюємо: зберігати недоторканою від запровадження новин і змін віру, передану нам від самовидців і служителів Слова, Богом
...
Читати далі »
|
Канони 227 єпископів, зібраних на П’ято-Шостому Вселенському Трульському соборі в Константинополі
Частина 2Канон 40 Горнутись до Бога, утікати від життєвих поговорів -дуже спасенно; тим-то ми повинні, випробовуючи, конче приймати тих, що обирають собі чернече життя, але й щодо них дотримуватись переданої нам від Отців ухвали, і тому брати обітницю жити з Богом, як тверду, що її дає той свідомо, дійшовши повного розуму. Тому, хто має намір узяти тягар чернецтва, має бути не менше, як десять років; але й для нього властитель має право розміркувати й чи не визнає він за ліпше продо
...
Читати далі »
|
Канони 630 єпископів, зібраних на Четвертому Вселенському соборі в Халкидоні 451 р.
Канон 1 Ми вважаємо за справедливе, щоб усі канони, що їх склали досі Святі Отці на кожному соборі, залишались у силі. Канон 2 Якщо
якийсь єпископ перепровадить висвяту за гроші й тим самим непродавану
благодать поверне на об'єкт продажу та за гроші поставить єпископа, чи
хор'єпископа, чи пресвітера, чи диякона, чи когось іншого, що значиться
в клирі, або поставить за гроші економа, чи екдика, чи паламаря, чи
взагалі на якусь церковну посаду, з тим, щоб мати нікчемний заробіток,
то та
...
Читати далі »
|
Канони 200 єпископів, зібраних на Третьому Вселенському соборів Ефесі 431 р.
Канон 1 І тим, що не були на Святому Соборі, а
залишались на своєму місці або в містах чи то з причин церковних, чи
тілесних, належить знати про те, що собор ухвалив, тим-то сповіщаємо
вашу святиню і любов, що коли б якийсь обласний митрополит, відійшовши
від Святого і Вселенського Собору, прилучився до відступницького
зборища й до нього пристане, чи Келестієве мудрування прийме, то такий
митрополит аж ніяк не може щось робити проти єпископів своєї области як
віднині собором відкинутий від будь-якого церковного єднання,
...
Читати далі »
|
Канони 150 єпископів, зібраних на Другому Вселенському соборі в Константинополі 381 р.
Канон 1 Святі
отці, які з ласки Бога зібрались у Константинополі з різних провінцій,
згідно із закликом найрелігійнішого імператора Теодосія, ухвалили:
нехай залишається надалі віра 318-тьох отців, які були на Соборі в
Нікеї, в Битинії; нехай засуджена буде всяка єресь, а саме: всі
євноміяни, аномеї, аріяни або євдоксіяни, напіваріяни або духобори,
сабеліяни, маркеліяни, фотіяни і аполінаріяни. Канон 2 Місцеві
єпископи нехай не поширюють своєї влади поза межами своєї єпархії та не
...
Читати далі »
|
Канони 318 єпископів, зібраних на Першому Вселенському соборі в Нікеї 325 р.
Канон 1 Якщо
особа була змушена піддатися операції через хворобу або була кастрована
варварами, вона може залишитися в духовному сані. Але коли хтось, бувши
в доброму здоров'ї, умисне себе покалічив, то коли така особа була в
духовному сані, вона має бути позбавлена сану; і далі така особа не
може бути висвячена. Зрозуміло, що це стосується тільки тих, хто
насмілився сам себе покалічити, а всі ті, що були покалічені їх
власниками або варвараами, але в усіх інших відношеннях вони будуть
визнані за достойних, канон до
...
Читати далі »
|
Євхаристія
є стислим змістом і підсумком нашої віри: „Наш спосіб мислення
узгоджується з Євхаристією, а Євхаристія, своєю чергою, підтверджує наш
спосіб мислення” . Кодекс Канонів Східних Церков, який був
проголошений Папою Іваном Павлом ІІ Апостольською Конституцією
„Священні Канони” від 18.10.1990 року, у 20-ох канонах із 698 по 717
детально присвячує увагу Євхаристії, яка є центром Церковного життя.
Цілий Кодекс Канонів Східних Церков, а зокрема і канони які говорять
про Євхаристію повстали на основі рішень Соборів, Синодів, рішень
Вселенських Архієреїв та традиції Церкви. Вже
у перших семи Вселенських Соборах ми маємо багато приписів – канонів у
яких ієрархі
...
Читати далі »
|
Історично склалося, що все життя людини переломлюється через призму
різних людських спільнот, тісно пов’язане з ними, минає в них:
товариства, асоціації, клуби, врешті держава як форма політичної
організації суспільства і Церква як форма організації духовної. Кожна з
них у свій спосіб відкриває перед людиною можливості до самореалізації,
досягнення певних результатів, задоволення інтересів та здійснення
прав. Кожна з них має свою амплітуду варіативності відповідно до змін
умов життя або часових реалій. Серед цього розбурханого життєвого
моря твердинею для абсолютної більшості послідовників Христа
залишається сім’я. Подружжя,як інституція встановлена Богом, Ним
освяче
...
Читати далі »
|
Євхаристійний дар вина
Христос
вибрав вино як сировину для Таїнства Євхаристії, вино є відповідним
символом для Нього, оскільки Він називає себе істинною виноградною
лозою (Ів: 5.1). Вино, що є символом багатьох виноградин служить
символом єднання членів Таїнственного Тіла з своїм главою – Христом
(Дідахе 9. 2-4).
Христос вибрав вино як сировину для Таїнства Євхаристії, вино є
відповідним символом для Нього, оскільки Він називає себе істинною
виноградною лозою (Ів: 5.1). Вино, що є символом багатьох виноградин
служить символом єднання членів Таїнственного Тіла з своїм главою –
Христом (Дідахе 9. 2-4).
...
Читати далі »
|
Необхідна документація для уділення св. Таїнства Подружжя
Свята Церква від перших віків, аж до нині, постійно турбується і
стереже гідність і незаплямованість інституту християнського Подружжя. Канонічне розізнання особистого стану наречених розвивалося в історії поступово, в міру виникнення потреби чи необхідності. Йдеться
тут передусім про впевненість щодо вільного стану двох сторін,
ствердження повної добровільності, виявлення можливого впровадження в
блуд у справах дуже важливих для майбутнього Подружжя, викриття
подружніх перешкод про існування яких, самі наречені можливо навіть не
підозрюють. Метою
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
