|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
На основі ангелології,
представленої у Святому Письмі, у
Переданні і в навчанні Вселенської Церкви
спробуємо коротко і чітко викласти
головні постулати католицької віри навколо цього
світлоносного таїнства. Через функції і чинності,
які Господь Бог надає ангелам, увійдемо у їх світ, відкриваючи їх природу,
діяльність, їх завдання, ступінь досконалості і небесного блаженства. ІСНУВАННЯ АНГЕЛІВ
З
точки зору віри існування ангелів є певною і безсумнівною правдою. У християнина
не повинно виникати жодних
сумнівів щодо існування ангелів.
Він може
сумніватися в
...
Читати далі »
|
Дорогі брати і сестри! Ось і знову ми на порозі
святого Великого посту. Кожний християнин має застановитися над своїм
життям і приготувати свою душу й серце до Святої Пасхальної Сповіді.
Звичайно, Великий піст - це особливий час, в якому Отець Небесний
промовляє до людства через терпіння й страждання Свого Єдинородного
Сина, а нашого Спасителя Ісуса Христа. В цьому часі християни
практикують різні набоженства: Хресну дорогу, розважання Страстей
Господніх. Ми пам'ятаємо у своїх молитвах про наших усопших, тво-римо
милостиню для бідних, сиріт і вдів, стримуємося від гучних забав та
їжі. Звичайно, що такі постанови в нашому духовному житті
...
Читати далі »
|
Запитання: Чи існують такі гріхи, які не можуть відпускати усі священики під час сповіді?
Відповідь: Так, існують такі гріхи, які не може
відпустити будь-який священик людині, яка прийшла на сповідь. Тоді
необхідно звернутися або до єпископа, або до пенітенціарія – священика,
який належить до Верховного трибуналу Апостольської пенітенціарії.
Причина полягає в тому, що така людина потребує зцілення. Так само, як
для діагностики та лікування деяких хвороб звертаються до спеціаліста,
так і для того, щоб отримати зцілення від тяжких духовних недуг,
прибігають до відпусту, який може виконати пенітенціарі
...
Читати далі »
|
ЗАПИТАННЯ: Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів? ВІДПОВІДЬ: Спочатку слово «астрологія» було синонімом
«астрономії» – науки про зірки. Ці два слова вживалися в одному значенні
аж до першого століття християнської ери і навіть пізніше. Тепер
астрологія позначає сукупність практик, які претендують на вивчення
різних упливів небесних тіл на людину, що визначають риси її характеру,
її рішень та дій, а також різні історичні події. Колискою астрології був Вавилон: про це свідчать тисячі глиняних
дощечок ассирійського царя Ашшурбанапала (7 століття до Р.Х.). З Ас
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Яке відношення до апостольської традиції має
догма про взяття Діви Марії на Небо (Успіння)? Хіба може бути щось
додано до апостольської традиції? ВІДПОВІДЬ: Догму про тілесне Вознесіння Діви Марії на
Небо проголосив Папа Пій XII за допомогою булли "Munificentissimus
Deus". Відповідно до цього документу, дана істина віри заснована на
Писаннях, витлумачених відповідно до церковного Передання. Папа пише:
«Всі докази і міркування святих і богословів (з цього питання) у
кінцевому рахунку спираються на Святе Письмо». «Для того, щоб
продемонструвати свою віру в Вознесіння Діви Марії, вони з певною
своб
...
Читати далі »
|
Питання: Чому католики вшановують святих і поклоняються їх мощам?
Відповідь: Питання про вшанування святих і святих
мощей (католики вживають слово «поклонятися» тільки по відношенню до
Бога, в інших випадках використовується слово «шанування») - особливо
часто задають віруючі протестантських конфесій. Вони пояснюють це, як
правило, тим, що після пришестя Христа людина залишається глибоко
грішною. Лютер говорив: «Etiam dum facit quod in se est, peccat
mortaliter». Що б людина не робила, вона грішить смертельно. Зрозуміло, у
людини, яка постійно перебуває в смертному гріху, не може бути ніяких
заслуг.
...
Читати далі »
|
 Цей спомин встановлений на честь перемоги
християнського війська над мусульманським, здобутої 7 жовтня 1571 року в
морській битві під Лепанто (Коринфська затока). Турецький султан Селім
ІІ планував підкорити всю Європу і запровадити в ній іслам. Хоч і з
великими труднощами, та християнські держави все ж таки зуміли відсунути
вбік власні інтереси, усобиці та небажання спільних справ, і створили
об’єднаний флот, який завдав мусульманському війську нищівної поразки.
Тодішній папа, домініканець Пій V, молився про врятування Європи до
Мате
...
Читати далі »
|
В попереднім числі пізнали ми зі слів Ісуса Христа, що суть три особи
Божі і сї три особи Божі суть одним Богом; дальше, що сї три особи Божі
суть зовсім рівні, бо всі мають одну і ту саму природу Божу. Заходить
питане: Єсли всі три особи рівні, то як пізнати, котрий Отець, а котрий
Син, а котрий Дух Сьвятий? На се питанє таке відповідаємо. Сі три особи Божі суть ріжні, то значить Отець не є Син, Син не є Дух
Сьвятий. А Дух Сьвятий не є ні Отець, анї Син, або як мовить св.
Атаназій в своїм символі віри: «Иньша особа є Бога Отця, иньша Бога
Сина, а иньша Бога Духа Сьвятого». Отець, Син і Дух Сьвятий не суть то
три імена одного Божества,
...
Читати далі »
|
"Вірую"
Дари, тобто хліб і вино, незабаром будуть чудесним способом перетворені у правдиве Тіло і Кров Ісуса Христа і буде принесена жертва. Щоб гідно приготуватися до цієї жертви, ми вже просили Господа Бога про чистоту серця, Херувимською піснею спонукали себе відкинути будь-які думки про земні речі. У прохальній єктенії ми розповіли Господу Богу про наші бажання, заради яких приносимо цю жертву. Але щоб та жертва була справді жертвою, треба вірити в усе те, що подає для віри Католицька Церква, без такої віри жертва не буде жертвою. Ця жертва приноситься від усіх, хто з'єднаний Із св. Католицькою Христовою Церквою через вір
...
Читати далі »
|
Коли люди відповіли, що прагнуть, аби царство Боже було прославлене, поширене у цілому світі і було закладене у їхніх серцях, священик закликає: "В мирі Господу помолімся"; — окрім молитви, ми не маємо чим поширити це царство; тому молімося, але в мирі. Забудьмо про усякий гнів, забудьмо про усі клопоти і про увесь світ. Люди на це відповідають: "Господи, помилуй!", що означає: "Господи, змилосердься над нами, дай нам змогу спокійно молитися не про щось інше, а про Царство Боже, щоб воно прийшло до нас". Відтак священик проголошує: "За мир з висот і спасения душ наших Господу помолімся". Цими словами священик закликає, щоб ми молилися про спокій із небесної висоти, про т
...
Читати далі »
|
ЯК ВИНИКЛИ РІЗНІ ЛІТУРГІЇ
Апостоли, згідно з наказом Ісуса Христа, відправляли св. Літургію так, як їх навчив Спаситель. Вони збирались разом із вірними в якомусь будинку, молилися, співали похвальні та вдячні пісні, перетворювали хліб і вино у Пресвяте Тіло і Кров Господню, які приймали самі і подавали вірним. Подякувавши Богу за прийняття Пресвятого Тіла і Крові Господньої, розходилися. Крім того, вони навчали зібраних слова Божого. Так само чинили і наступники Апостолів, додавши перед перетворенням св. Дарів до вищепере-ліченого читання св. Письма і проповідь слова Божого, бо Ісус Христос під час останньої вечері також повчав св
...
Читати далі »
|
Запитання: Тож на якому камені збудована Церква – на
Петрі чи на Ісусі Христі? У Євангелії від Матея (16,18) чітко
говориться, що святий Петро – це камінь, на якому збудована Церква. Але в
Посланні до Ефесян (2,20) святий апостол Павло говорить, що Христос –
наріжний камінь. Відповідь: Звернімося сьогодні знову до Біблійного
словника Маккензі, до розділу «Кифа»: «Назву, яку дав Ісус Симонові; в
Євангелії вона трапляється тільки в Івана 1,42; в інших місцях – в
грецькому еквіваленті «петрос», Петро. Цікаво зауважити, що Павло
використовує арамейське ім'я у восьми випадках з десяти (в 1 Посланні до
коринтя
...
Читати далі »
|
Що таке жертва?
Слово "жертвувати" (офірувати) означає віддавати щось цінне комусь із любові або прив'язаності до нього чи відрікатися від чогось на користь іншого. Батько приносить жертву дітям, коли відмовляє собі в усьому, оплачуючи їх навчання. Воїн жертвує себе для Вітчизни, захищаючи її від ворога, віддаючи їй своє здоров'я або й життя. Жертвою у більш вузькому значенні називаємо те, що віддаємо чи посвячуємо Богові. Убога вдова у святині віддала з любові до Бога останні гроші (Мар. 12, 43). Товит, перебуваючи у неволі, роздавав із любові до Бога убогим євреям гроші і, наражаючись на небезпеку для свого життя, займався похова
...
Читати далі »
|
Люди, котрі суворо дотримуються Божих заповідей, щасливі вже на землі. Тому Христос називає таких людей блаженними (Мат. 5, 3-Ю). Блаженні убогі духом, бо їх царство небесне.Це означає: блаженні ті, які не надають великого значення своєму багатству, славі, здоров'ю, знанням і т. д., розуміючи, що, незважаючи на все це, вони є убогими перед Богом. Вони блаженні, бо вже на землі мають небесний спокій, а після смерті безперечно досягнуть вічного щастя. Отже, убозтво духа — це покора, а не дурниця. Убогі духом — наче діти. Багаті духом — це гордовиті люди, котрі надто високої думки про себе і про те, що мають. Багатий може бути убогим духом тоді,
...
Читати далі »
|
План І. Вступ.ІІ. Пресвята Євхаристія - правдива Тайна. Її прообрази.1. Установлення, гідність, різні назви і потрійне значенняТайни Євхаристії;2. Матерія і форма Тайни Євхаристії;
...
Читати далі »
|
Пропустивши сонячний промінь через тригранний шматок скла (призму), отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Чим у білому світлі сонця є трибарвне світло, тим є три Божі особи в однім Божім Єстві. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба (Мат. З, 16). Пресвята Трійця — це один Бог у трьох особах. Ці три особи називаються Отець, Син і Святий Дух. Число 3 дуже часто зустрічається в релігійних повчаннях. Є три місця, в яких люди перебуватимуть після смерті: небо пекло і чистилище, є 3 головні частини служби Божої, 3 особи святої Родини, 3 головні
...
Читати далі »
|
Справжній будівничий ніколи не залишить незакінченої будівлі: якщо почав будувати дім — не відпочине, доки не збудує його. Подібно повинен чинити і християнин; почавши працювати над спасінням душі, запобігши Божої ласки, він повинен намагатися вибудувати будівлю чеснот і стати правдивою подобою Бога. Сьогодні бути кращим, аніж учора — ось що нехай буде твоєю метою на землі. Ми повинні прагнути до християнської досконалості, бо цього бажає Господь Бог. Пам'ятаймо, що хто не йде вперед, той залишається позаду. Прагнути до досконалості нас зобов'язує заповідь любові до Бога. Бог жадає, щоб ми любили його якнайбільше. Чи це не означає, що ми повинні прагнути постійн
...
Читати далі »
|
МИРОЛЮБНІСТЬ
Миролюбним (поступливим) є той, хто з любові до Бога охоче приносить жертву, щоб порозумітися з ближніми.
Авраам удовольнився гіршою землею, аби лише порозумітися із слугами Лота
(Буття 13). Св. Франц Салезій знайшов собі кімнату в одному готелі над
Тібором. Несправедливо вигнаний з нього, охоче пішов, шукаючи собі інше
помешкання. Вночі страшна злива, знищила готель. Спокій — велике благо
людини. Ангели в ніч народження Христа бажали людям спокою (Лук. 2, 14).
Правдивий спокій обіцяє Спаситель Апостолам (Йоан 14, 27) і вітає їх,
бажаючи спокою: "Мир вам" (Йоан 20, 26). Усі блага світу не втішать нас,
якщо н
...
Читати далі »
|
ПОКІРНІСТЬ
Покірним називаємо того, хто усвідомлює свою власну нікчемність і марноту усіх тимчасових речей і відповідним чином поводиться. Чималу покірність виявив сотник з Капернауму, сказавши до Христа: "Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає" (Мат. 8, 8). Так невисоко себе оцінював, хоча займав почесний пост, володів великим маєтком і зробив багато добра (збудував євреям синагогу). Отже, покірність є двох видів. Перший стосується розуму (людина чітко усвідомлює свою марноту), другий стосується волі (людина чинить згідно з цим усвідомленням) (Скар.). Фальшивою була б покір
...
Читати далі »
|
На що ж вийшли ви глядіти?
На чоловіка, одягненого в м'які шати?...
(Лк. 7, 25)Дорогі брати і сестри! Св. Церква часто у Св.
Євангелії ставить перед нашими очима Св. Йоана Хрестителя, тому що цей
святий був останнім з пророків, попередником (предтечею) Ісуса Христа
(Бога). Готуючи дорогу Господу шість місяців перед тим, Він почав
проповідувати Христа-Спасителя. Опісля Христос Сам розпочав Свою науку.
Науки св. Йоана Хрестителя записані у Святих Євангеліях. Так само, як
приклади його чеснот готували серця жидівського народу до приходу
Христа, так і нас вони здатні приготувати до гідного с
...
Читати далі »
|
Чи справедливо, що деякі люди страждають від злиднів?
Питання: Чи справедливо, що деякі люди страждають і народжуються в злиднях? Як Бог дозволяє це?
Відповідь: Так, цілком правильно говорити, що все це -
несправедливо. Але кому приписувати цю несправедливість? Із запитання
здається, що автор приписує всі біди Богу. Насправді ж їх причину слід
шукати в самих людях. Так, той факт, що безліч людей живуть у нелюдських
умовах, - кричуща несправедливість. Коли ми стикаємося з нерівністю у
світі, то нам слід було б задатися питанням: чи не є воно наслідком
особистих чи колективних вчинків?
...
Читати далі »
|
КАРИ ЗА СМЕРТНИЙ ГРІХ
Смертний гріх робить людину нещасливою. Той, хто грішить, зазнає багато горя (Пс. 32, 10). Бог говорить грішникові: "Твоя власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же і зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа Бога твого" (Єр. 2, 19). З людиною, котра відвертається від Бога, відбувається те саме, що було з євреєм, який залишив Єрусалим (оселю живого Бога) і помандрував через пустелю до Єрихону. Скоївши смертний гріх, людина втрачає освячуючу ласку, її душа вмирає для неба. Св. Дух покидає людину, яка скоїла смертний гріх. Безбожники самі говоря
...
Читати далі »
|
Гріх — це свідоме і добровільне порушення Божої заповіді. Адам і Єва порушили заповідь Божу. Вони добре знали ту заповідь, і ніхто, навіть вуж, не змушував їх, щоб вони її порушили. Отже, вони скоїли гріх добровільно. До Божих заповідей відносимо і заповідь виконувати вчинки милосердя; окрім цього — усі закони, видані від імені Бога. Заповіді певні чинності забороняють, а певні — наказують виконувати. Відповідно до цього розрізняємо гріхи переступлення і гріхи залишення. Оскільки заповіді Божі передбачають або звеличення Бога або добро наше чи ближнього, то і гріх може бути спрямований або проти Бога, або проти нас самих, або проти ближнього. Гріх — це вияв непо
...
Читати далі »
|
У наш плюралістичний вік говорити про ортодоксію вважається чи не
верхом непристойності, виразом ригідності, ознакою відсталості й
мракобісся. Слова «ортодокс», «ортодоксальний» стали мало не
образливими. Ба, навіть більше, ортодокс – це ворог прогресу,
глобалізації, екуменізму і поступального розвитку вперед. Так думає
світ, що нас оточує.
Зараз усе ще модно підточувати основи всього, що віками вважалося
непорушним. Модно висловлювати оригінальні думки і будувати оригінальні
теорії, байдуже, що часто це повний ідіотизм – головне, щоби було
оригінально. А ще модніше ті оригінальні думки та теорії знову ж таки
оригінально критикувати,
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: «Оскільки Бог знає все (тобто знає все, що ми
зробили і що ще зробимо), значить, наша доля визначена наперед? Бог
знає про нас все і ми ніколи не зможемо здивувати або засмутити Його
своїми вчинками. І якщо Бог все знав, то Він заздалегідь знав результат
Своїх дій. Значить, Він спеціально створив зло, знаючи, що Люцифер стане
Сатаною. І чому тоді Бог створює тих людей, які, як Йому відомо, підуть
в пекло? Де Його «нескінченна любов»? ». ВІДПОВІДЬ: Отже, поставлене нам питання стосується передзнання Бога і свободи людини. По-перше, передзнання Бога, тобто той факт, що Він знає все, не означає
пр
...
Читати далі »
|
Чеснота є позитивною рисою людської душі. Вона викликає в людині бажання творити добро; завдяки їй людина здійснює добрі вчинки без будь-яких зусиль. Постійно вправляючись у будь-якому діянні (напр., писанні, читанні, малюванні, плаванні), набуваємо певної легкості, вправності, а наша воля прагне цього діяння. Це ж відбувається тоді, коли ми здійснюємо ті чи інші вчинки. Вправляння творить митця. Св. Франц Салезій, вправляючись у чесноті лагідності, дійшов до того, що сам просив вибачення у того, хто його образив. Людині важко позбутися тих чи інших звичок. Звичка — це ніби друга сутність людини. Як виняток, чеснотою називаємо також вроджену або через ласку Божу
...
Читати далі »
|
Важкі питання. Чому Церква за аборт відлучає, а за вбивство - ні?
ПИТАННЯ: «Чому Церква за аборт відлучає, а за умисне вбивство – ні?» ВІДПОВІДЬ: Якщо ми звернемося до Кодексу канонічного
права, то, дійсно, знайдемо канон 1398: «Той, хто робить аборт підлягає
відлученню за заздалегідь винесеним судовим рішенням», тобто сам факт
аборту автоматично веде до відлучення від Церкви. У той час, як
відлучення не передбачається за такий злочин, як умисне вбивство. Про причину цього Папа Іван Павло ІІ писав в енцикліці "Євангеліє
життя»: «За допомогою такого с
...
Читати далі »
|
У третій заповіді Церква вчить нас, як ми повинні дотримуватися постів. Встановлюючи цю заповідь, Церква прагнула навчити вірних володіти собою, спонукати їх до виховання в собі сильних рис характеру (сильної волі), а також таким чином вона дає вірним нагоду виявити послух щодо неї. Піст існує стільки, скільки існує людство. Ще в раю Господь Бог заборонив людям споживати плоди дерева знання. Євреям Бог заборонив споживати свинину (Левіт 11, 2). Постив Мойсей, постив Ілля, постив св. Йоан Хреститель, протягом 40-а днів і ночей постив сам Ісус Христос. Піст у давніх християн був дуже строгий — вони їли лише раз на день (увечері), стримувалися від вживання вина і стра
...
Читати далі »
|
Досі ми говорили про волю Бога (заповіді). Тепер поговоримо про виконання нами Божої волі. Коли ми дотримуємося Божих заповідей, живемо праведно, наші вчинки є добрими. Коли ж порушуємо те, що заповів Бог — скоюємо гріх. Добрим учинком називаємо таку дію людини, яку Бог винагороджує як таку, що відповідає Його волі, добровільну і сповнену задля Бога. "Морально добрим" називаємо те, що є милим Богові або відповідає Його волі. Бог є джерелом добра. "Ніхто не благий, окрім одного Бога" (Мар. 10, 18), — говорить Христос. Отже, морально добрим може бути лише те, що відповідає волі Бога. Вчинки, які не зовсім відповідають волі Бога, не є добрими вчинками. Хто вчини
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Що означає - всякий гріх і хула простяться, а хула на Святого Духа не проститься? ВІДПОВІДЬ: Перш за все перечитаємо уривок з Євангелія,
в якому міститься питання нашого слухача. Це Євангеліє від Матея, глава
12: "Тому кажу вам: усякий гріх і хула проститься людям, а хула на Духа
не проститься! Якщо хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому,
якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цім віці, ані
в майбутньому ».
При прочитанні цього уривка насправді виникає не одне питання, а
декілька: що таке хула на Святого Духа, що означає гріх проти Святого
Духа і що означає «гріх,
...
Читати далі »
|
Сповідь - це повне визнання гріхів перед уповноваженим священиком з наміром одержати від нього розрішення. До доброї сповіді маємо: 1) зробити точний обрахунок сумління; 2) жаліти, що ти через гріхи втратив(-ла) небо, заслужив(-ла) на пекло й, що найважливіше, що ти образив(-ла) Бога, найвище Добро, та найліпшого свого Вітця та Добродія; 3) висказати свої провини, ясно, нічого не приховуючи, бо інакше твоя сповідь була б святокрадська; 4) збудити в собі тверду постанову більше не грішити й уникати нагоди до гріха. 5) відправити покуту, яку священик назначить і виправити зло, заподіяне ближньому. Коли зачнеш обрахунок сумління, гаряче помолись до Свят
...
Читати далі »
|
Всі ми знаємо притчу про блудного
сина, який взявши у свого батька частину спадщини, яка йому належала,
змарнував її з блудницями, живши розпусно. Згодом, опинившись у злиднях,
марнотратний син згадав про батька, розкаявся і вирішив повернутися до
нього, що зрештою і зробив. Ця притча дуже добре вияснює нам таїнство
сповіді-покаяння, навернення людини до Бога. Чим властиво є покаяння?
Воно є переміною способу думання про щастя, якого прагне кожне людське
серце. Дуже часто людина шукає щастя там, де його немає,шукає своє щастя
без Бога, живучи в гріхах, які засліплюють душу так, що людина вже не
прагне Бога, бо його місце тепер займає гріх. Розкаяння
...
Читати далі »
|
Львівський собор 1891 р. накреслив чіткі вимоги дотримання посту.У перший тиждень Великого посту і в останній його
тиждень у понеділок, середу і п'ятницю не можна їсти навіть набілу, в
інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) можна їсти з набілом, але з
м'ясом ні.
В інші тижні Великого посту в понеділок, середу і
п'ятницю можна їсти з набілом (з м'ясом ні), а в інші дні (вівторок,
четвер, суботу і неділю) можна їсти з м'ясом, але треба відмовляти
молитви перед обідом і перед вечерею (вірні відмовляють 5
...
Читати далі »
|
У десятій заповіді Бог забороняє будь-яке прагнення привласнити чуже добро. Бажання людини в очах Бога означає стільки, скільки і сам вчинок. Свідоме і добровільне недобре бажання є вже ділом, здійсненним в душі, і таким самим грішним, як і саме діло (Мат. 5, 28). Отже, не можна під час сповіді оминати мовчанням такі гріхи (Соб. Трид. 14, гл. 5). Кожний, хто прагне несправедливо відібрати ближньому його особисту власність, живе у стані тяжкого гріха. Вже саме прагнення заволодіти чужим добром є гріхом. З цим гріхом, як і з кожним іншим, сполучаються й інші гріхи. Св. Павло говорить: "Корінь усього лиха — грошолюбство" (І Тим. б, 10).
...
Читати далі »
|
Жалоба
Жалоба - слово, яке практично зникає з нашого життя. Колись, тому ще років з двадцять, можна було чути такі вислови в народі: не можу іти танцювати, на гостину, весілля, в театр, тому що ношу жалобу за батьком, мамою, сестрою, братом, дідусем чи бабцею. Життя людини дуже цінувалося. Втрата рідної і близької особи була справді трагічною подією, про яку пам'ятали. За дорогими померлими сумували, за їхні душі молилися, давали на Святу Літургію, Григоріянку. В помешканні, де проживав покійний, старалися стриматися від оглядання телебачення, слухання музики, уникали справляти різного ро
...
Читати далі »
|
Поминальна трапеза
З чином похорону пов'язана так звана поминальна трапеза, чи, як її у
народі називають, поминки, а ще в деяких місцевостях - стипи. На жаль,
цей звичай глибоко ввійшов у життя народу і важко його відмінити,
практично неможливо. З іншого боку, сьогодні родини здебільшого мешкають
у різних місцевостях, областях, а навіть в інших країнах. Коли
зібралася родина, якій не часто доводиться зустрічатися разом, маємо
чинити згідно з християнським звичаєм. Тому обов'язок приготування
трапези має бути покладений не на плечі рідних, які повинні бути біля
усопшого і молитися за спасіння його душі, а на плечі сусідів, зн
...
Читати далі »
|
Людина прагне вічного життя
Людина, природно, бажає жити вічно і тому боїться смерті і не є впевненою, яке місце чекає на неї після відходу з цієї долини сліз. Христос-Спаситель, який добре знає своє сотворіння, його бажання і прагнення, Єдиний міг заспокоїти людину і дати їй надію такими словами: "Така бо воля Мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним, і щоб Я воскресив його останнього дня" (Йо. 6, 40). Христос не відвертає свого обличчя від людей, які перебувають у гріховній темряві або на блудній грішній дорозі, не нехтує і не погорджує ними, а навпаки взиває їх: "Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяже
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: «Ось уже кілька років як нашу парафію
відвідує одна розлучена жінка, яка живе з розлученим чоловіком. Це
чудова жінка, за її словами, вона пережила розлучення дуже важко -
чоловік покинув її незабаром після весілля. Вона одна виховувала дитину,
яка народилася від чоловіка. Наш старий настоятель поставився до неї з
розумінням, він давав їй відпущення гріхів і дозволяв приступати до
Причастя. Зараз у нас новий настоятель, і ця парафіянка боїться, що він
не буде її сповідати. Однак вона не хоче відмовлятися від Причастя.
Звичайно, це не моя справа, але вона іноді про це говорить, а я вважаю,
що і колишній настоятель
...
Читати далі »
|
СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ
Якщо заглянемо в історію дохристиянських часів, то побачимо, що жінки несли на собі основний тягар гноблення і приниження. Таке приниження жінки існує і сьогодні в тих країнах, куди ще не дійшло світло Євангелія. У євреїв, однак, жінки не зазнали такого принизливого становища з огляду на прихід майбутнього Месії, котрого мала народити жінка. Саме християнству завдячує жінка своїм сучасним становищем у суспільстві. У іновірців жінка була і залишилась лише рабинею чоловіка. Вона не мала в сім'ї жодних прав; чоловік за найменшу дрібницю міг її вигнати з дому, або навіть і вбити. Часто траплялося у інові
...
Читати далі »
|
Тема пекла не перестає бути актуальною навіть і сьогодні – у бурхливий
час розвитку науки і техніки. Критика християнського вчення про пекло
майже завжди та ж сама, лише з новими акцентами і доволі категоричними
судженнями, що приводить вірних до розгубленості, а, отже, вимагає
адекватної відповіді від Церкви. Головні закиди щодо пекла сьогодні
можна звести до таких вагомих тверджень: • Пекло – це велика
несправедливість, що суперечить усім принципам сучасного права, в тому
числі принципам багатьох конституцій західноєвропейських держав. Замість
того, щоб перевиховати винного, що було б справедливо, пекло
безповоротно засуджує його до вічної кари. Навіть Бог
...
Читати далі »
|
У восьмій заповіді заборон безчестити ближнього, застерігає від будь-якої фальші і обману. ЗАБОРОНА БЕЗЧЕСТИТИ
Слава (добре ім'я) — це цінне добро, без якого тяжко жити на світі. Слава (добре ім'я) полягає в тому, що люди добре про нас думають і добре відгукуються. Протилежністю слави є сором, неслава. Добре ім'я важить більше, ніж багатство; бути любим для когось краще, ніж володіти золотом та сріблом (Прип. 22, 1). Серед оточуючих нас благ найкращим є добре ім'я (св. Франц. Сал.). Добре ім'я — це джерело, з якого пливе багатство. Без слави не може людина бути задово
...
Читати далі »
|
У липні цього року минає рівно 950 літ,
як у Царгороді Папські легати та Синод візантійських єпископів викляли
одні одних, що стало початком церковного розколу, якого в історії
називають Великою схизмою. Такі дати є доброю нагодою замислитися
над причинами та наслідками цих подій. Отож і 950-літній ювілей Великої
схизми спонукає нас спробувати зрозуміти ті внутрішні та зовнішні
чинники, що спричинили розкол єдиної до того Вселенської Церкви на
Східну й Західну, Католицьку та Православну. Хоч як не парадоксально, але заклав
основу для майбутнього розколу Церкви той, хто дав свобо
...
Читати далі »
|
У сьомій заповіді Бог забороняє завдавати шкоди власності ближнього. Власністю є все, що придбала людина чесним шляхом для того, щоб жити (гроші, одяг, дім, продовольчі товари і т. д.). ПРАВО НА ВЛАСНІСТЬ
Кожна людина має право здобувати собі чесним шляхом особисту власність. Вона необхідна їй для того, щоб забезпечити старість, на випадок нещастя, або для того, щоб утримувати свою родину. Без особистої власності між людьми постійно виникали б суперечки, непорозуміння, небажання працювати, а внаслідок цього не могло би бути мови про прогрес і удосконалення суспільства. Несправедливо відбирати в людини те, що вона заощадил
...
Читати далі »
|
Великими і подиву гідними є матеріальні і духовні
сили, але понад ними стоїть найбільша сила в світі - сила молитви.
Молитва є річчю невимовної ціни і гідності. Щира і наполеглива просьба
може багато осягнути в людей, але незрівнянно більше може осягнути
добра молитва в Бога. Таємниця сили молитви полягає в тому, що через
неї Господь Бог дає нам до нашого розпорядження Свою Божу
всемогутність, скарби неба і доброту.
Якщо люди великою честю вважають для себе, коли їм
випадає можливість розмовляти з князями цієї землі, то якою ж честю для
нас є розмова з Царем над царями, Паном неба і землі, своїм Тв
...
Читати далі »
|
У шостій заповіді Божій Бог забороняє нам усе, що може ображати нашу невинність або доброчесність інших. Зокрема забороняє Бог думки і прагнення, що ображають доброчесність. Злі думки заборонені, бо ведуть до непристойних учинків. Їх порівнюють з іскрою, котра може викликати велику пожежу. Необхідно відразу ж намагатися позбутися будь-яких злих думок або за допомогою молитви, або відвертаючи увагу на інший предмет. (Дивися розділ про спокусу). Доки подібні думки не стають нам приємними, доти ми ще не грішимо. Гріх скоюємо лише тоді, коли кохаємося в злих думках. "Огидні Господеві задуми погані" (Прип. 15, 26). Як уникаємо вбивць, так повинні ми також уникати зли
...
Читати далі »
|
У п'ятій заповіді Божій Бог забороняє нам посягати на власне життя або на життя ближнього; а також бути жорстокими у ставленні до тварин.ЦІННІСТЬ ЖИТТЯ
Під час прийняття кожної Тайни на нашому тілі здійснюються обряди, котрі мають певне значення. Саме цим свята Церква хоче підкреслити гідність нашого власного тіла і хоче дати нам зрозуміти, що тіло має велику вартість. Життя тіла — це дуже цінне благо, бо тіло є оселею і знаряддям душі. Здоров'я вартує більше, ніж численні багатства (Сир.3О. 17). Наше тіло створене для того, щоб бути оселею безсмертної душі. Від стану цієї оселі часто залежить і стан душі. Чим є ме
...
Читати далі »
|
«РАДІЙТЕ ЗО МНОЮ, БО Я ЗНАЙШОВ ОВЕЧКУ, ЩО БУЛА ЗАГУБИЛАСЬ» (Лк. 15, 6). У
цій праці ми тільки частково подали розбіжність між наукою Свідків
Єгови і Святим Письмом. Звернули увагу тільки на деякі найбільш важливі
речі, хоч про фальшиву науку Свідків Єгови можна написати томи.
«Пророцтва» цієї секти не збувались одне за одним. Останній «післанець
Бога» і водночас «сьомий ангел» - Чарльз Расселл вдавався до різних
махінацій і обманів. Він намагався утвердити в вірі своїх прибічників, а
також знайти нових прихильників. Для цього проповідував, що видиме
царство на землі вже недалеко, доказом чого є велика кількість пшениці,
яку він має, і урожайність, яка є фант
...
Читати далі »
|
V. Католицька Церква є незнищимою і непомильною
Незнищимість Церкви
Католицька Церква є незнищимою; тобто буде існувати
до кінця світу як Христос сказав: "Ворота пекельні її не подолають"
(Матей 16:18).
Завжди будуть Папи, єпископи і вірні і Божа правда завжди буде в
Католицькі
...
Читати далі »
|
Цього дня Церква звертається до Матері Божої та нашої Матері словами:
«Tota pulchra es Maria» - Уся прекрасна Ти є Маріє! Її краса виникає з
чистоти серця, яке не було забруднене жодним гріхом. Отець Небесний
вибрав Її на Матір свого Сина та зберіг від первородного гріха.
Непорочне зачаття є, отже, надзвичайним даром та привілеєм.
Це важливе марійне свято припадає на період Адвенту, який є часом
чуйного та молитовного приготування до Господнього Різдва. Та, яка
вміла найкраще з усіх очікувати на пришестя Месії, товаришує нам і
вказує, як нашу мандрівку до Святої Віфлеємської Ночі вчинити живою та
плідною. Протягом цих
...
Читати далі »
|
Засновником Міжнародного Товариства Дослідників Святого Письма -
сьогоднішньої організації Свідків Єгови вважають Чарльза Тейза Расселла.
Він народився 16 листопада 1852 року в Пітсбурзі (Пенсильванія), що у
Сполучених Штатах Америки. Батьки Йосиф Расселл і Марія Бірнег були
ірландського походження. Вони сповідували пресвітеріянізм (одна із
протестантських Церков). Коли Чарльзу виповнилося дев'ять років, померла
його мати. Після закінчення школи він працював продавцем у батьковому
магазині. Ще до вісімнадцяти років юний Чарльз тричі змінював своє
віровизнання. Спочатку перейшов до конгрегаціоналістів (инша
протестантська Церква). Пізніше вступає до Християнськог
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
