|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
Його появи чекали багато віків. Із
покоління в покоління переповідали, що Він обов’язково прийде, і цим
підтримували та зміцнювали віру. Важкі хвороби прогресували з роду в рід
і вразили майже всіх. Люди усвідомлювали і добре розуміли, що своїми
власними силами їм ніколи не вилікуватися.Та ось Небесний Лікар прийшов. Три роки Він ходив по
землі, зцілював усілякі хвороби, недуги і навіть воскрешав померлих. А
робив це все тому, що безмежно любив всіх людей, особливо хворих,
немічних, нещасних. За це із заздрості й злоби Його вбили інші, «земні»
лікарі.
...
Читати далі »
|
ПОДРУЖЖЯ — БОЖА УСТАНОВАПодружжя — це певний стан, в якому перебуває загал людей. Від подружнього стану залежить існування одиниці, родини, Церкви, народів, держав і цілого світу. Тому йому Церква й держава присвячують щораз більше уваги. Око св. Церкви частіше з тривогою споглядає на подружній стан. А це тому, що в наші часи щораз виразніше зауважується внутрішня криза і секуляризація подружжя. Звідкіля ця криза? Вона — у відхиленні, відверненні, а то й у потоптанні Божих планів щодо св. Тайни Подружжя. Де джерело оздоровлення тієї кризи? Єдині ліки на недуги сучасного подружжя — це повернення до Божих планів. Що таке стан життя? Це сталий, постійний, незмінний спосіб ж
...
Читати далі »
|
ВАРТІСТЬ - ЦІНА ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ
Чого варте людське життя? Яка його ціна? По-різному оцінюють його люди й Господь Бог. Кількадесят літ тому, коли ще долар мав свою первісну вартість, американський хімік оцінив вартість хімічних елементів у людині в 98 центів. На його думку, в людському організмі є стільки води, що в ній можна б випрати столовий обрус; із заліза можна виготовити сім цвяхів; вапна вистачило б на побілку однієї стіни в кімнаті; з вуглецю було б 65 олівців; з фосфору — одна пачечка сірників і декілька ложечок солі. І все те вартує 98 центів. Однак при постійній інфляції згадана ціна дуже зросла. У 1988 році аж три аме
...
Читати далі »
|
Українська патріотка Ольга Матусевич, заслана в Сибір до табору у Мордовії за любов до рідного краю й народу, з нагоди Дня українського політв’язня 12 січня 1984 року звернулася до Президії Верховної Ради СРСР із заявою, в якій, зокрема, сказано: «Бути ж українцем свідомим — найтяжчий державний злочин... Заявляю, що я — українка, українка за духом і кров’ю, буду завжди і скрізь обстоювати своє святе право бути українкою та право України на існування й незалежність». Яка геройська жінка! Вона повинна бути для всіх нас прикладом, як треба любити свій рідний край і народ. На всіх наших українських батьках лежить великий, Богом даний обов’язок не тільки добре виховати сво
...
Читати далі »
|
ОБОВ’ЯЗКИ ДІТЕЙ СТОСОВНО БАТЬКІВ (I)
Господь Бог, даючи десять Заповідей, тільки три перші призначив на свою славу, а сім інших — для добра людей. З тих, які стосуються людей, на першому місці Він поставив четверту Заповідь. А це тому, що родина є основою народу, Церкви, держави. В родині, з волі Божої, приходять на світ діти. Родина їх годує, виховує, приготовляє до життя, дбає про їхнє майбутнє. Родина, хоч і найменша, але найважливіша клітина суспільного життя. Яка родина — така громада, такий народ, такий увесь світ. Коротко кажучи, родина — це фундамент усякої суспільності. Четверта Божа заповідь говорить про обов’язки дітей стосо
...
Читати далі »
|
ПРО СВЯТКУВАННЯ НЕДІЛІТретя Божа заповідь накладає на нас обов’язок святкувати святий день. Всевишній хоче, щоб ми впродовж тижня працювали, а неділю присвятили Йому і відпочивали. Тож нічого дивного, що неділя від самого початку стає для християн важливим Господнім святом та основою літургійно-церковного року. Християнське святкування неділі характеризується двома рисами: участю у св. Літургії та залишенням важкої фізичної праці. Тут звернемо увагу на перший обов’язок святкування неділі, а саме: участь у св. Літургії. Святкування суботи у Старому З
...
Читати далі »
|
У пошуках істиниУ Діяннях святих апостолів євангеліст Лука розповідає,
як під час однієї зі своїх місійних подорожей Павло прибув до Афін.
Місто філософів було повне статуй, які зображали різноманітні божества.
Один із жертовників привернув особливу увагу Павла, і він тут же
використав це як вихідний пункт для своєї проповіді. «Мужі афінські! —
сказав він. — Із усього я бачу, що ви дуже побожні. Бо, проходячи та
оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому
написано: «Незнаному Богові». Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я
проповідую вам» (Діян. 17, 22-
...
Читати далі »
|
ПОЧЕСТЬ ДЛЯ БОЖОГО ІМЕНІПерша Божа заповідь наказує віддавати Божу почесть тільки одному правдивому Господеві і забороняє всяке ідолопоклонство. Друга Божа заповідь — це наче доповнення до першої. Вона наказує: «Не взивай намарно імені Господа Бога Твого». Це значить: віддавай належну пошану Божому імені та не вимовляй його без виразного пошанування. Під іменем Господнім тут треба розуміти не тільки саме ім’я Боже, а радше його велич і святість. Друга Божа заповідь найперше приписує виявляти належну величі Божого імені почесть і наказує уникати всього, що ту почесть порушує. Тут звернемо увагу на наш обов’язок віддавати Божому імені відповідну пошану й поче
...
Читати далі »
|
Ісус Христос, наш Спаситель, є втіленим Сином Бога, а, звідси, самим Богом. Втілення Божого Сина. Ще погани сподівалися, що Бог зійде на землю і буде спілкуватися з людьми. Народні повір'я греків розповідають про богів, які перебували на землі між людьми у людській постаті. І Бог справді зійшов на землю (Йоан 3, 10). Сталося це у хвилину благовіщення Преч. Діві Марії, якій Ангел возвістив, що Вона породить Ісуса Христа (Лук. 1, 26). Друга Особа Божа сталася людиною з Діви Марії за справою Св. Духа. Син Божий прийняв людське тіло і людську душу, щоб перебувати на землі між людьми. Людська думка мусить одягнутися в слово, щоб вийти назовні
...
Читати далі »
|
Про християнське подружжя1. Прихований промисел Божественної мудрості, яку
Спаситель людей Ісус Христос прийшов здійснити на землі, передбачав, що
Він повинен через Себе і в Собі божественно оновити світ, який уже довгі
роки потопав у занепаді. Апостол Павло підсумовує це гідними та
величними словами, коли пише до ефесян: «Він дав нам пізнати тайну своєї
волі... об’єднати все у Христі: небесне й земне»1.
2. Воістину, стаючи до виконання заповіді Свого
Отця, Господь наш Ісус Христос відразу ж надав
...
Читати далі »
|
ПРО ПОЧИТАННЯ ГОСПОДА БОГА На початку 1969 року вийшли друком спогади французького письменника Андре Фросарда під назвою «Бог існує, і я Його зустрів ». У книзі автор описує своє чудесне навернення до Бога і Католицької Церкви. Його мати була протестантка, а батько — єврей, атеїст, провідник комуністичної партії Франції. Андре також був атеїстом. Як же ж він навернувся? Одного вечора він зі своїм приятелем, практикуючим католиком, вибрався до ресторану на вечерю. Коли проїжджали повз католицький храм, його приятель попросив призупинитись і почекати на нього, бо він хотів відвідати богослуження в церкві. Якраз тоді відбувалася прилюдна адорація Найсвятіших Тайн. Прияте
...
Читати далі »
|
Ісус Христос добровільно дозволив себе принизити,
виконував волю Бога-Отця аж до хресної смерті. Тому Бог підніс Його
(Филип. 2, 8). Мова іде про піднесення людського в Ісусі Христі — як
Бог, Христос був на найвищій висоті і не міг бути ще піднесеним (св.
Золот.). Не Всевишній, тільки людське у Всевишньому було піднесене (св.
Кир. Єр.)
Відразу після смерті Ісуса Христа Його душа переможно увійшла туди, де знаходилися праведники Старого Завіту (Соб. Лят. IV).
Це місце називалося адом. Ад із пеклом і чистилищем єднало те, що ті,
які перебували там, не могли бачити Бога. Не був Він, однак, чистилищем,
бо не було у ньому дочасних покарань, і не був пеклом, бо
...
Читати далі »
|
«Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!»
(Лк. 21, 33)
Один священик у Відні зустрів на вулиці жебрачку, яка, розмовляючи французькою мовою, просила у нього милостині. Він почав з нею розмову. Вона розповіла йому довгу й сумну історію свого життя. Виросла в багатій родині, вивчила кілька чужих мов; жила, як бажала. І свою розмову закінчила словами: «Так, отче, я була молода, гарна, багата, і все це довело мене до такого жалюгідного стану». Історія тієї нещасної жебрачки - це символ сьогоднішнього людства, що хоча живе у достатку, але стоїть над пропастю. Маємо радіо, телебачення, автомобілі, літаки, телефони, атомну е
...
Читати далі »
|
1. Хтось запитав авву Антонія «Чого мені слід дотримуватися, щоб подобатися Богові? Старець у відповідь мовив: Дотримуйся того, що тобі заповідаю. Куди б ти не йшов, завжди май Бога перед своїми очима; щоб ти не робив, май на те основу в Божественному Писанні, і в якому б місці не перебував, не відходь відтіля скоро. Дотримуйся цих трьох заповідей і спасешся. 2. Авва Памво запитав авву Антонія: Що мені робити, щоби спастися? Старець сказав йому: Не надійся на свою праведність, не шкодуй за тим, що минуло, й вгамовуй язик та черево. 3. Блаженний Григорій казав, що від кожного охрещеного Бог вимагає ось цих трьох умов: Праведної віри від душі, істин
...
Читати далі »
|
У неділю, перед Великоднем, Ісус Христос в'їхав у Єрусалим. Кілька днів Він навчав у святині. Ісус Христос хотів ще раз показати свою славу і велич, щоб дати людям зрозуміти, що Він іде на смерть добровільно, а також те, що тріумф і терпіння ідуть у парі. Неділя перед Великоднем називається Вербною неділею. У церковних торжествах у цей день радість переплітається зі смутком (радість з приводу в'їзду Христа, смуток — з приводу страстей, які наближаються). На згадку про в'їзд Ісуса Христа до Єрусалиму того дня на утрені після Євангелія священик благословляє галузки дерев (шутки). У Вербну неділю священик одягає світлі ризи. Правиться Служба Божа св. Золотоустого. Тижден
...
Читати далі »
|
Коли Ісусові сповнилося 3О років, Його охрестив св. Йоан у Йордані. Після охрещення Ісус протягом 40 днів постив у пустині, де його спокушав злий дух (Мат. 4, 2-4). Перед тим, як розпочати свою діяльність, Спаситель деякий час проводить на самоті, як це робили всі покликані Богом мужі (Мойсей, Йоан Хреститель, апостоли). Постом і переможною боротьбою з дияволом Ісус Христос прагнув, як новий Адам, надолужити за грішне споживання забороненого плоду у раю і падіння першого чоловіка. Піст тривав 40 днів (число 40 є числом покути — 40 днів падав дощ під час потопу, 40 днів постили Мойсей, Ілля, ніневитяни, 40 років тривав перехід євреїв через пустиню, 40 днів перебу
...
Читати далі »
|
Архангел Гавриїл звістив Пресвяту Діву Марію про народження Ісуса Христа (Лук. 1, 25). Про благовіщення нагадує нам свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії 25 березня. Почувши радісну вість, Марія відвідує свою своячку Єлизавету, яка вітає її як Богоматір. Ісус Христос народився у Вифлеємі, у стаєнці, від Пречистої Діви Марії. Якраз у цей час імператор Август звелів зробити у своїй державі перепис населення, і кожний громадянин повинен був прибути туди, звідки походив (Лук. 2, 1). Тому і Марія з Йосифом повинні були повернутись на свою батьківщину до Вифлеему. Не знайшовши місця для ночівлі, св. Родина була змушена ночувати у печері за містом. Ця печера мабуть,
...
Читати далі »
|
ГОШІВСЬКА ВАСИЛІЯНСЬКА СВЯТИНЯНедалеко від славного міста Стрия, між Болеховом і Долиною на Ясній Горі у селі Гошеві знаходиться давній василіянський монастир, заснований у 1570 р. Цей монастир є одним із найвідоміших (таких як Почаївський, Зарваницький, Жировицький). Відома ця свята обитель завдяки чудотворній іконі Пресвятої Богородиці, яку 5 серпня 1737 р. подарував монастиреві Микола Гошівський. Одного дня, коли господар був у від’їзді, а його дружина з гостею Францішкою Сеправською обідали, стіна, на якій висіла ікона, раптом засяяла яскравим світлом, а з очей Матері Божої потекли сльози. В урочистому пе
...
Читати далі »
|
"Хто не любить,
той у смерті перебуває”
(1 Ів 3, 14).
Великий піст 2004 р. Місійна станиця у Новому Ульмі (Німеччина). Велика п’ятниця. З о. Робертом Лисейком, ЧСВВ ми відслужили вранці Обряд виставлення Плащаниці. Парафіяни йшли до Плащаниці, молилися зі сестрами Служебницями, а ми з отцем обговорювали графік Богослужінь. Потім між нами почалася дискусія. Я твердив, що страсті Христові, Його терпіння задля нашого спасіння якось більше промовляють до мого серця. Через страждання і смерть Ісуса ми викуплені. Молодий богослов о. Роберт наголошував на Воскресінні Христовому, згідно з навчанням св. апостола Павла:
...
Читати далі »
|
У Новому Завіті день Господній, тобто Страшний Суд, друге пришестя
Христове, порівнюється з нічним приходом злодія: Прийде ж день
Господень, як тать у ночі (2 Пет. 3, 10). Є ще кілька схожих місць.
Ми знаходимося в гріховному забутті, як би сп'янені гріхом і зв'язані
своїми пристрастями, як і спляча людина не сприймає навколишнє і не
здатна до дії. Якщо вона прокинеться, коли злодій уже ввійде в її
будинок непоміченим і зробить свою справу, то буде пізно. Якщо з нашого
гріховного забуття нас виведе тільки Страшний Суд, буде пізно каятися.
Треба, щоб день Господень наступив для нас до Страшного Суду, щоб
Христос не прийшов до нас, «як тат
...
Читати далі »
|
Нащадки Авраама спочатку перебували в Палестині, а потім перемістилися до Єгипту, де провели в тяжкій неволі 400 років. Господь Бог покликав Араама до Палестини біля 2000 року перед Христом. Авраам замешкав у Хевроні (на захід від Мертвого моря). Він мав сина Ісаака, якого повинен був принести в жертву Богу на горі Морія. Ісаак мав двох синів, Езава і Якова. Яків підступом домігся батьківського благословення і права первородства, внаслідок чого був змушений утекти з дому. Яків (чи Ізраїль) мав дванадцятьох синів. Йосиф, один із них, став віцекоролем Єгипту, покликав туди своїх близьких (їх було 66) і віддав їм у володіння урожайний край Гессем, який знаходився на схід
...
Читати далі »
|
"Кожен із нас,
у якійсь мірі,
має провину за вбивство
ненародженої дитини”.
Колись злобний цар Ірод, бажаючи вбити Дитятко Ісуса, наказав повбивати малих невинних дітей у Вифлеємі. За свій огидний злочин він до нинішнього дня став символом підлості й жорстокості. Страшний злочин Ірода сьогодні по всьому світі повторюється кожного дня тисячі і тисячі разів через убивання невинних дітей у лоні матері. Аборт – це великий гріх супроти Бога і ненародженої дитини. Від Господа походить кожне людське життя. Тільки Він один може дати життя й має право його забрати. Ніхто з людей не має права вбити в лоні матері н
...
Читати далі »
|
ВИТЯГ ІЗ СТАТУТУ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ1. Апостольство Молитви
є побожним товариством, члени якого під покровом Серця Христового,
стараються своїми молитвами та побожними вчинками ширити славу Божу і
дбати за спасіння людських душ. 2. Апостольство Молитви (скорочено А.
М.) — це міжнародне релігійне братство Католицької Церкви, головний
осередок якого знаходиться в м. Римі, а в кожній країні є місцевий
осередок. 3. Члени Апостольства Молитви намагаються детальніше
пізнати правди католицької віри (катехизм) та читати і поширювати
католицьку літературу. 4. Члени Апостольства Молитви ревно виконують всі релігійні обов'язки, стараються вести взірцеве
...
Читати далі »
|
Месія народиться у Вифлеємі.Пророк Міхея (біля 700 р. перед X р.) каже: "Ти ж, Вифлеєме-Єфрато 1), занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних". Месія прийде до зруйнування святині. Коли євреї повернулися з вавилонської неволі, розпочато відбудову святині (536 р. перед Хр.). Старці, які ще пам'ятали давню святиню, бачили ще на початку відбудови, що нова святиня поступається колишній і в об'ємах, і красою, тому почали нарікати. Але їх потішив пророк Аггей, кажучи, що у новій святині виступить очікуваний Спаситель і вкриє її набагато більшою слав
...
Читати далі »
|
"Нам наші діти не належать,
вони належать Богові”
(п. Кронштайнер, мати 12-ти дітей).
Кожна людина у своєму житті має обов’язок і завдання виконати місію, покладену на неї Божим Провидінням. Ті обов’язки бувають різні-прерізні. Одним із найвідповідальніших і найважчих завдань є добре і правильне виховання дітей. Батьки відповідальні за працю і сівбу, а не лише за жниво. Коли ж починається виховання дітей? Існують різні думки і погляди. Одні вважають, що виховання починається вже зі зачаттям дитини у лоні матері, тому радять батькам, особливо матерям, правильне харчування і життя без нервових стресів. Інші кажуть, що починається
...
Читати далі »
|
Третя Божа заповідь накладає на нас обов'язок святкувати
святий день. Всевишній хоче, щоб ми впродовж тижня працювали, а неділю
присвятили Йому і відпочивали. Тож нічого дивного, що неділя від самого
початку стає для християн важливим Господнім святом та основою
літургійно-церковного року. Християнське святкування неділі
характеризується двома рисами: участю у св. Літургії та залишенням
важкої фізичної праці. Тут звернемо увагу на перший обов'язок
святкування неділі, а саме: участь у св. Літургії.
Святкування неділі у Новому Завіті
У Новому Завіті обов'язок
...
Читати далі »
|
Напевно, ніхто не буде заперечувати, що кожна людина потребує
відпочинку. Це очевидно для кожного з нас. Що більше - навіть Сам наш
Творець сьомого дня відпочивав від Своїх діл і призначив для нас час на
відпочинок і святкування. Проте досить часто зміст, який багато християн
вкладають в поняття недільного чи святкового відпочинку суттєво
відрізняється від того, що мав на увазі Бог кажучи: « Пам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його» (Вих. 20, 8).
Те, як Бог вчить нас відпочивати, і те, як до цього нас закликає
Церква, аж ніяк не збігається зі схемою: дві години на Літургії, а далі -
день твій, роби, що хочеш, з твердою упевненістю, що ти вже
...
Читати далі »
|
"Пам'ятай день святий святкувати"
(Третя Божа заповідь).У Старому Завіті окрема Божа заповідь наказувала святкувати суботній
день. Цей день мав вічно нагадувати ізраїльтянам про створення світу, Божі
добродійства та умову-завіт між Богом і людьми. У Новому Завіті цей обов'язок віддання чести Богові переходить
на неділю. У документі Другого Ватиканського Собору — Конституції про Святу
Літургію сказано: "За апостольською традицією, яка бере свій початок
від самого-таки дня Христового Воскресення, Церква святкує кожного восьмого
дня пасха
...
Читати далі »
|
(сьома заповідь - не чини перелюбу)Дуже поширений, заразний, глибоко вражаючий душу і тіло, тому
найнебезпечніший. Людина, просякнута хтивістю, постійно прагне насолоди,
і це прагнення насолоди виражається в кожному намірі. А намір – це
основа будь-якого вчинку. Хтивість заплатить великі гроші, щоб
задовільнити себе, а коли забракне грошей, вона буде гвалтувати фізично
чи чаклуючи. Хтивій людині не властива стриманість, вона секс вважає
коханням, і складається враження, що для більшості населення планети
"оргазм” - мета і сутність життя.
...
Читати далі »
|
СПАСІННЯ
Від трагічних наслідків первородного гріха нас звільнив Ісус Христос, наш Спаситель.Упавши у гріх, людина не була в силі повернути собі втрачені святість і праведність і пов'язані з ними блага. Людина, фізично вмерши, не може воскреснути сама по собі; людина, яка вмре духовно, теж сама не може повернути душі життя. "Людина, не зумівши без Божої ласки вберегти одержану від Бога праведність, не може без неї повернути втрачене" (св. Авг.). Людина після свого гріхо
...
Читати далі »
|
"У книгах шукаємо Бога,
а в молитві Його знаходимо”
(св. о. Піо з П’єтрельчини).
Часто у нас є невідповідне розуміння молитви. Ми вважаємо, що для молитви слід усамітнитися, забути про все: і про ближнього, і про нашу родину, і про працю... Та це не зовсім так. Молитва повинна бути тісно пов’язана з нашим життям. Ми не можемо розмовляти з Богом, забуваючи про людей. Ми навчимося молитися тільки тоді, коли будемо, подібно до Христа, бачити: – людський гріх; – голодного ближнього; – людську несправедливість; – брехню і лукавство. Ревнішою стає молитва, коли ми залишимо затишни
...
Читати далі »
|
1. Першопричини схильності до марновірства.Як Адам і Єва піддались спокусі
таємних знань, побажавши стати „як боги", так сьогодні багато хто, як
метелики летять на пагубний вогонь, намагаючись взнати щось таке, що
наділило б їх надприродними властивостями, розповіло б про скриті закони
світу, дозволило володіти людьми і стихіями. З дивною безпечністю
шукачі „таємних знань" попадаються в сіті диявола, який маскує свої
пастки привабливою оболонкою. Різні псевдо християнські, окультні і
неязичницькі рухи поширюються у всьому світі. Таємні общини, древні і
сучасні, єресі перших віків християнства і сьогоднішн
...
Читати далі »
|
І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з
гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань,
зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що
вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому. І
сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок,
ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене. І весь народ
поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до
Аарона.І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив
із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели
тебе з єгипетського краю! І побачив це Аарон, і з
...
Читати далі »
|
Історію первородного гріха нам розповідає Мойсей. Цю розповідь треба сприймати як розповідь про реальну подію, а не як казку чи алегорію. Бог заборонив першим людям їсти плоди з певного дерева у райському саду, щоб перевірити, чи вони заслуговують на нагороду — вічне щастя. Насправді, люди, як Божі діти, повинні були завдяки освячуючій ласці отримати вічне щастя у спадок або в дарунок, але поскільки заслужене щастя набагато миліше, то Бог хотів у Своїй доброті, щоб люди заслужили собі те щастя як нагороду. Як дерево стояло посеред раю, так і людина стояла між Богом і чортом, між життям і смертю (св. Золот.). Заборонений плід став для перших людей випро
...
Читати далі »
|
"Вміймо протягом
цілого життя
тримати свою
руку в Божій долоні”.
На шляху до Бога зустрічаємо різні перешкоди, падаємо в глибокі ями без дна, з яких не бачимо виходу. Що робити? Покірно і з надією молитись. Здатись повністю на Божу волю. |
Перші люди були майже такими щасливими, як ангели. Давид співає: "Мало чим зменшив єси його (чоловіка) від ангелів" (Пс- 8, 6). У багатьох народів знаходимо перекази про якусь дуже щасливу добу в житті людства. Римляни, наприклад, називають її "золотою добою". Гезіод вважає, що "первісний рід людський жив, як боги, в досконалому щасті". Перші люди мали в собі Св. Духа. Святий Дух обдаро¬вував їх сосбливими властивостями тіла та Духу. "Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття..." (II Петро 1, 4). Адам жив у святості і праведності (Соб. Трид. 5, 1). Цю святість і праведність перші люди
...
Читати далі »
|
Душа людини оживляє тіло і ним керує. Тіло є вмістилищем душі. Як пара приводить у рух машину, так душа, вміщена Богом у людське тіло, дає тілові життя. У св. Письмі сказано, що лише тоді людина стала живою істотою, коли Бог вдихнув у неї душу (Буття 2, 7). Коли ж душа покидає тіло, воно перестає жити і повертається у землю, з якої виникло. Тіло без духа є мертвим (Як. 2, 26). Душа керує тілом. Душа для тіла є тим, ким є візник для воза, керманич для корабля (св. Золот.). Як вершник керує конем, так душа повинна керувати тілом, спонукаючи до стриманості в бажаннях і діях (св. Вінк. Фер.). На жаль, душею часто оволодівають низькі пристрасті тіла, і людина
...
Читати далі »
|
Мойсей розповідає нам про створення людини на початку своєї першої книги. Св. Письмо не говорить нам про те, коли це сталося. Прийнято вважати, що це було 4000 літ перед Ісусом Христом. "Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою ІСТОТОЮ" (Буття 2, 7). Хтось сказав одного разу, що душі нема, тому що її ніхто не бачить, на що Інший йому відповів: "То розуму ти теж не маєш, бо його теж не видно". Замість "душа" говоримо також і "дух". "Душею" називаємо те, що перебуває в тісній єдності з тілом, а "духом" — духовні якості людини: розум, волю. У людському тілі є лише одна душа, обдарована роз
...
Читати далі »
|
Ангели — це чисті духи, які можуть статися видимими. Усі ангели є духами (Євр. 1, 14), безтілесними істотами (св. Григ. Наз.). Ангели мають тільки душу (люди — душу і тіло) (св. Григ. В.). Однак ангели можуть постати перед людьми в людському образі. Архангел Рафаїл взяв на себе образ заможного єврея Азарії (Тов. 5,18); на гробі воскреслого Спасителя ангели з'явилися в образі юнаків (Мар. 16, 5), під час вознесіння Ісуса Христа в образі мужів (Діян. Ап. 1, 10). Тіло ангелів не поєднується з духом так, як людське тіло з душею. Воно є тимчасовою заслоною, яка зникає, як тільки ангел виконає доручення Бога. Ангели є досконаліші, ніж люди, вони багато знають і мають вел
...
Читати далі »
|
Є терпіння тіла і терпіння душі. Людина переживає або одне, або друге, або і те, і друге відразу. Апостоли, яких бичували за віру, терпіли і на душі (Діяння 5, 41). Терпіли на душі і брати Иосифа (Буття 42, 21), і Йов. Терпіння може бути заслужене або незаслужене. Терпіння блудного сина були викликані його провиною. Йов і Йосиф у Єгипті терпіли без вини. Але й такі терпіння, які не походять безпосередньо з особистої вини не є, власне, незаслуженими, бо є наслідком первородного гріха. Без терпіння ніхто не може осягнути вічного щастя: "І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно" (II Тим. 2, 3). Щоб здобути царство, треба боротися і перем
...
Читати далі »
|
"В ґроті ватиканської базиліки св. Петра лежить основа нашої віри. Після завершення розкопок і досліджень можна рішуче відповісти: Так, могила Апостола знайдена!” Такими словами Папа Пій XII оголосив про завершення 1950-го Святого Року, який став також роком визнання могили апостола Петра, що було ще задовго до цього підтверджено дуже давніми і одностайними церковними переданнями. Поховання вперше згадується в словах пресвітера Гая, в роки понтифікату Папи Зефірінія (198-217), коли він сказав: „Я можу показати тобі мощі апостола. Якщо ти хочеш прийти до Ватикану, або йдеш по дорозі до Остії, ти знайдеш реліквії тих, хто цю церкву [у Римі] заснував!» (Євсевій Кесарійський
...
Читати далі »
|
Слово "ікона” походить від грецького слова ει’κών. Появу ікон учені та
дослідники датують третім століттям. Їхня пізня поява пояснюється тим,
що перші християни шанували старозавітну заповідь, яка забороняла
робити божків та ідолів, а також вони вбачали в цьому повернення до
поганства. У перших віках, через переслідування, християни
зображають лише символіку та алегорію, як, наприклад, риба, голуб,
агнець, а вже після виходу їх із катакомб почали з’являтися ікони як
такі. Честь і поклоніння ікони стосується того, хто зображений
на цій іконі. Св. Григорій Двоєслов так говорить про ікону: "…і ми,
приклоняючись перед образом, поклоняємося тому, кого згадує
...
Читати далі »
|
Кажу вам правду: краще для вас, щоб Я відійшов. Бо коли не відійду, то
Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, - то пришлю Його до вас. І
коли прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд»
(Ів. 16,7-8). Ці слова - відповідь Спасителя нашого Ісуса Христа на
розпачливий стан апостолів, які, втішившись Христовим Воскресінням,
змушені знову пережити розлуку з улюбленим Учителем. Пережиту радість
від спілкування із Воскреслим треба тепер змінити на очікування нового
Утішителя, для приходу Якого Учитель їх так довго готував: скріплював
у вірі, навчав Божого Слова, зобов’язував до наслідування Його життя,
звільняв від страху та утверджував
...
Читати далі »
|
Про значення реколекцій та важливість для молодої людини своїм
досвідом ділиться о. Василь Поточняк – виконавчий секретар ПМВ УГКЦ.Саме слово «реколекції» походить від латинського recollection, що
означає відновлення. Українське слово «колекція» асоціюється зі
збиранням марок, значків тощо. Кожна людина упродовж свого життя, дня,
тижня, місяця, року, 10 років назбирує у душі певну «колекцію» добрих
думок, діл, зауваг, а також і недобрих, грішних. Церква здавна пропонує
робити час від часу такі реколекції – перегляд своєї «колекції думок».
Так як і колекціонери час від часу переглядають свої колекції і те, що
зайве, віддають або продають, а що потрібн
...
Читати далі »
|
Провидінням Божим називаємо утримання світу і керівництво ним. Про жодну правду св. Письмо не говорить так часто, як про Провидіння Боже. Бог утримує світ, тобто забезпечує існування всього живого. Усі створені речі перестали б існувати, якщо би Бог не опікувався ними. Весь світ зник би, якщо би Бог не підтримував його існування своєю всемогутністю. Бо як би могло щось тривати без Божої волі? (Прем. 11, 26). Бог приводить все в рух словами сили Своєї (Євр. 1, 3). Бог дає все, що треба живим створінням для життя. Щороку у природі повторюється чудо помноження хліба (Мат. 14) на наших нивах. З одного зерна виростає 30-100 нових зерен, з однієї картоплі
...
Читати далі »
|
Історію створення світу подає нам Мойсей на початку св. Письма. Розповідь Мойсея не є байкою, вона опирається на правді. Мойсей був просвітлений Св. Духом, слова, які він записав, є Божими. Можливо, що Бог в об'явленні представив Адамові або самому Мойсееві історію створення в образах. Розповідь Мойсея в усьому відповідає результатам досліджень природничих наук. Дослідження земної кори показують, що органічний світ виник саме так, як розповідає Мойсей. Усі найвідоміші дослідники природи дивувалися, читаючи докладну історію створення, яка з'явилася за 3000 років до приходу на Землю Ісуса Христа. Спочатку Бог створив духовний і матеріальний (невидимий і видимий) світ
...
Читати далі »
|
1. Папські відпусти, або: хрестики, вервиці (розарії, коронки) малі статуї, медалі, медалики, наділені папськими відпустами.Під папськими відпустами розуміються відпусти,
наділені предметам, як: хрестики (без розп’яття), хрестики з розп’яттям,
вервиці (розарії, коронки), малі фігурки, медалі і медалики. Перелік
цих папських відпустів з доданими заувагами і умовами був уперше
оприлюднений Папою Венедиктом ХІІІ і від того часу залишився майже
незмінним. З початком кожного нового понтифікату нового Папи Римського
цей перелік оприлюднюється з незначними змінами від імені кожно
...
Читати далі »
|
Принцип влади як такий, форми його втілення — Господь Бог як найвищий носій влади «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (пор. Рм.13:1). — Бог є Всемогутній — Бог є Суверенним Управителем усього «...бо Бог є суддя, цього впокорює і цього вивищує» (Пс. 74:8); «
...
Читати далі »
|
Святий Людвік з Гренади описував це так: "Не досить,
що Св. Дух переводить нас через поріг виправдання, але ще й керує
нашими кроками і допомагає нам іти дорогою спасіння аж до кінця. Якщо
Він раз ввійшов до душі, то вже не лишається там бездіяльним, виконуючи в
ній і з нею все те, щоб довести її до надприродного призначення. Що
може бути більшим щастям, як мати такого гостя у своїй душі, як мати
такого вчителя, такого досвідченого провідника, такого доброго приятеля,
таку сильну підтримку? А оскільки Він є усім, тому все виконує в душі, в
якій вибрав місце свого перебування. Він є вогнем, який просвічує наш
розум, розпалює нашу волю і відриває нас від землі, щ
...
Читати далі »
|
Ще до сотворення видимого світу Бог
створив безтілесні небесні сили, що їх наділив розумом і свобідною
волею. За багатьма свідченнями Святого Письма, це духи-ангели, які
звершуючи волю і плани Творця, наполегливо і свято служать Йому і людям.
Це вони, щоб здійснилося Слово Господнє, вже давно сказане пророком
Ісаєю, об’являють і засвідчують народження від Духа Святого і Діви Марії
Сина Божого і нашого Спасителя Ісуса Христа. І коли Ісус у пустелі
завершив сорокаденний піст, прогнав від себе спокусника-диявола, тоді,
як свідчать євангелісти Матей і Марко, «ангели приступили й почали Йому
слугувати». І це служіння не закінчилося часом земної місії
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
