|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
У цій заповіді Бог наказує нам шанувати Його заступників на землі (батьків, духовну і світську владу).
ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО БАТЬКІВ
Ми повинні шанувати своїх батьків, бо вони є заступниками Бога і нашими найбільшими добродіями. Ми, по суті, є дітьми лише небесного отця, бо каже Христос: "...отця собі ...не йменуйте на землі: один бо у вас Отець — той, що на небі" (Мат.23, 9). Наш Отець у небі віддає нас нашим земним батькам, щоб вони нас годували і виховували. Виховуючи нас, наші батьки заступають Бога. Вони дали нам життя, і тому ми повинні поважати їх. Хто зневажає родичів — зневажає Бога. Син Божий поважав своїх Ма
...
Читати далі »
|
«ОЦЕЙ ІСУС, ЯКИЙ ВІД ВАС БУВ ВЗЯТИЙ НА НЕБО, ТАК САМО ПРИЙДЕ, ЯК ЙОГО ВИ
БАЧИЛИ ВІДХОДЯЧОГО НА НЕБО» (Ді. 1, 11). Святе Письмо в багатьох
розділах говорить про другий прихід Ісуса Христа. На це очікували вже
перші християни. Святий Йоан закінчує книгу Одкровень закликом, який
відображає тугу за приходом Ісуса: «Говорить, хто свідчить це: Так,
приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе!» (Од. 22, 20). Учні Ісуса
Христа не раз запитували, коли Він прийде вдруге: «І коли Він сів на
горі Оливній, Його учні приступили до Нього насамоті й запитували:
"Скажи нам, коли це буде і який буде знак Твого приходу й кінця світу?"»
(Мт. 24, 3). У відповідь учні почули про под
...
Читати далі »
|
ШІСТЬ ЦЕРКОВНИХ ЗАПОВІДЕЙ
Церковні заповіді доповнюють третю Божу заповідь. Перша церковна заповідь наказує святкувати, крім неділі, і певні, визначені св. Церквою дні тижня, щоб подякувати Господу за особливі ласки. Друга церковна заповідь вчить нас, як саме ми повинні святкувати неділі і свята. Третя — як слід дотримуватись посту. Четверта нагадує нам наші обов'язки щодо св. сповіді і св. Причастя. П'ята стосується заборони весіль у визначений св. Церквою час. Шоста — стосується шкідливих видань і неморальних видовищ. Наш обов'язок — суворо дотримуватись церковних заповідей, тому що непослух щодо Цер
...
Читати далі »
|
ТРЕТЯ ЗАПОВІДЬ БОЖА
Бог сказав на горі Синай: "Пам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його. Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє. День же сьомий — відпочинок на честь Господа, Бога твого" (Вихід 20, 8-10). Отже, третя заповідь Божа містить наказ святкувати неділю і наказ працювати протягом тижня. НАКАЗ СВЯТКУВАННЯ НЕДІЛІ
Бог встановив для людей день відпочинку, щоб вони дбали про своє духовне і тілесне здоров'я. Щоб людина у своїх щоденних турботах не забула про Бога і про свою найвищу мету, наказав їй Бог святкувати один день у тижні. Цим Бог призначив
...
Читати далі »
|
«ЧИ Ж МОЖЕТЕ ПРИМУСИТИ ПОСТИТИ ВЕСІЛЬНИХ ГОСТЕЙ, ПОКИ
МОЛОДИЙ З НИМИ? ПРИЙДУТЬ ДНІ, КОЛИ ВІЗЬМУТЬ ВІД НИХ МОЛОДОГО, ТОДІ
БУДУТЬ ПОСТИТИ В ТІ ДНІ» (Лк. 5, 34-35). Свідки Єгови заперечують не
тільки Божі правди Церкви, але також християнські практики побожности,
ведучи запеклу боротьбу з ними. До цих вправ належить християнський
піст. Свідки Єгови повчають, що Ісус Христос відкинув практикування
посту. Він заборонив Його такими словами: «Не те, що до уст входить,
осквернює людину, а те, що з уст виходить» (Мт. 15, 11). Звичайно, для
них достатньо цього вирваного з тексту вірша. Не хочуть вони вникнути в
зміст і переконатись, чи сказані Ісусом слова стосуються пост
...
Читати далі »
|
Ця заповідь говорить: " Не взивай імені Господа Бога твого надармо", тобто не промовляй імені Бога без належної шани. Під іменем Божим тут розуміємо не лише саме ім'я Бога, котре складається з тих чи інших букв, але велич Бога (Рим. Кат.). У другій заповіді Божій Бог нам наказує виявляти належну шану його Божій величі і забороняє все те, що шкодить належній Йому шані. Богу належиться найвища шана від нас тому, що Він є Господом безмежної величі і безмежної доброти. Шана — це поєднання остраху, любові і поваги. Якщо знаєш, що той або інший правитель має мільйони підданих і сотні тисяч солдат, котрі за його наказом готові у будь-яку хвилину піднятися на боротьбу,
...
Читати далі »
|
Послідовники такого псевдорелігійного руху як New Age або Новий
час, Новий вік, Ера Водолія, активно розповсюджують міф про відсутність
принципової різниці між існуючими релігіями, про те, що всі релігії
ведуть до одного і того ж Бога, а їх містична практика – до одного і
того ж духовного результату.
Вони стверджують, що усвідомленню цієї духовної рівності послідовникам
різних релігійних груп перешкоджає виключно їх власна необізнаність.
Таку ж ідею розповсюджують теософи, агні-йоги, бахаїсти і багато інших
представників так званих нетрадиційних релігій
...
Читати далі »
|
Питання про сумісність християнської віри з нетрадиційною медициною,
зокрема, з популярною в багатьох країнах гомеопатією, продовжує
викликати інтерес у вірних, що виявляється у великій кількості
обговорень на Інтернет-форумах і в блогах, в питаннях, які часто
ставлять священикам. На які, втім, дають суперечливі відповіді: від
категоричного «ні» до впевненого «так». Пропонуємо вам ще раз пройтися
доказами, які пропонують прихильники і противники гомеопатії, і
спробувати зрозуміти, як все-таки слід ставитися до гомеопатії тим, хто
сповідує Христа і намагається узгодити свої вчинки і рішення з вірою. Приводом до того, щоб повернутися д
...
Читати далі »
|
Щоб добре зрозуміти Божі справи і Його діло спасіння людства слід
детально ознайомитися з усіма частинами Святого Письма. З Божою поміччю
треба уважно підходити до різних біблійних джерел. Зіставляючи ці
тексти, переконуємось у їх правдивості. Не можна сказати, що Свідки
Єгови приділяють цьому достатньої уваги. Окремі вірші пояснюють так, як
їм хочеться, без глибокого зрозуміння їх змісту. Тому й не замислюються,
яке значення може мати їхня інтерпретація Святого Письма. У деяких
натхненних книгах Господь чітко подає свої правди. Заперечити це або
подати «своє» тлумачення нелегко. Тому ці біблійні тексти, які важко
перекрутити, Свідки Єгови називають
...
Читати далі »
|
ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ МОЩЕЙ
Людина по своїй природі охоче зберігає речі, які нагадують їй людей, котрих любила і шанувала. Діти зберігають предмети, пов'язані з родичами, ми всі шанобливо зберігаємо речі, котрі належали колись знаменитим людям. Мощами називаємо тіла Святих або їх останки, а також всі предмети, котрі були пов'язані колись із особою Ісуса Христа або Святих. Слово "мощі" означає речі, котрі містять в собі чудесну силу, міць. Отже, мощі — це або усе тіло Святого, його рука, нога, або хоча б маленька кістка. Такі мощі зберігаються найчастіше у вівтарях; деколи вони стають власністю приватних осіб. Правдиві мощі завжди по
...
Читати далі »
|
ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ
Святими називаємо всіх тих, котрі померли в стані Божої ласки і знаходяться вже на небі; зокрема відносимо до них тих померлих, котрих Церква канонізувала, тобто проголосила святими. Не слід думати, що завдяки канонізації Церква відчиняє тому чи іншому померлому ворота неба. Канонізацією Папа лише привселюдно заявляє, що та чи інша людина жила свято (як це свідчить її життя), що знаходиться вже на небі (як стверджують доведені чудеса), і що саме тому вона заслуговує привселюдного шанування в Церкві. Канонізацію випереджає беатифікація. Церква дає наказ вшановувати певного Святого лише в деяких місцевостях, а п
...
Читати далі »
|
На горі Синай Бог сказав: "Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене" (Вихід 20, 3), а це значить: "Лише Мене повинен шанувати як справжнього Бога, а не вшановувати чужих богів" (Рим. Кат.). У першій заповіді Бог бажає від нас внутрішнього і зовнішнього вшанування (св. Альф.). Цю заповідь має на увазі Ісус Христос, коли говорить до диявола: "Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити" (Мат. 4, 10). У першій заповіді Божій Бог нам наказує, щоб ми Його вшановували, і забороняє будь-яке ідолопоклонство і фальшиве шанування Бога. ВШАНУВАННЯ БОГА
Ми поважаємо і шануємо звичайно таких
...
Читати далі »
|
Гомеопатичні препарати викликають протирічні оцінки через свою
незвичайну природу. Вчені ставляться до гомеопатії скептично, деякі
вважають її шарлатанством. Але через очевидні позитивні результати вона
користується великою популярністю у багатьох країнах. Християни масово
лікуються подібними препаратами, не дивлячись на те, що їм незрозуміле
їх походження. В чому ж суть гомеопатії і якими методами діагностики
вона користується? Відповіді на ці питання допоможуть християнам
зрозуміти, чи не шкодить гомеопатія їх духовному здоров’ю.
Для приготування гомеопатичних ліків сировина (продукт рослинного,
тваринного чи м
...
Читати далі »
|
від 10.02.2006 р.Б.
З історії пересвідчуємось про те, що найстаріші народи,
навіть найпримітивніші, дбали про поховання своїх померлих. Ця турбота
проявлялась у дуже різноманітних формах і свідчила про віру у
продовження життя людини після смерті.
Церковний похорон - це благословення тіла померлого
християнина, поєднане з процесією. Поховати померлого - одна із справ
милосердя щодо тіла. Християни шанують тіла померлих, тому вірять, що
вони колись воскреснуть. Саме тому Церква запровадила урочистий обряд
поховання.
Усі таїнства, насамперед таїнства християнського
втаємничення, мають на меті останню Пасху Дитини Божої, Пасху, що
...
Читати далі »
|
«ВІН - ОБРАЗ НЕВИДИМОГО БОГА...» (Кол. 1, 15). «А ФИЛИП ЙОМУ: "ГОСПОДИ,
ПОКАЖИ НАМ ОТЦЯ; І ВИСТАЧИТЬ ДЛЯ НАС"... КАЖЕ ІСУС ДО НЬОГО: "...ХТО
МЕНЕ БАЧИВ, ТОЙ БАЧИВ ОТЦЯ"» (Йо. 14, 8-9). Святе Письмо Старого Завіту
неодноразово засуджує ізраїльтян за зречення віри в єдиного правдивого
Бога і прийняття віри поган, які, як знаємо з історії, визнавали
політеїзм, тобто віру в багатьох богів. Віровідступництво ізраїльтян,
відречення від єдиного Бога й визнання поганських божків пророки назвали
ідолопоклонством. Свідки Єгови ідолопоклонниками називають католиків
тому, що ми поклоняємося образам та іконам Ісуса Христа, Його Пресвятої
Матері та святих. Перш ніж почнемо по
...
Читати далі »
|
З усіх людей найближча нам наша власна особа. "Не знайдемо нічого, що було б для людини ближчим, ніж вона сама собі" (Сальвіян). Тому кожен повинен самого себе любити. Ми повинні самих себе любити, бо Ісус Христос говорить: "Люби ближнього, як себе самого". Отже, любов до самого себе має бути правилом і мірилом любові до ближнього. "Як може хтось любити іншого, якщо не любить самого себе?" (св. Клим. Р.). Вчися любити насамперед Бога, відтак самого себе, опісля свого ближнього, як самого себе окремої заповіді любові до самого себе Бог не дав, тому що кожен любить самого себе вже силою, даною Творцем закону природного (св. Авг.) і то
...
Читати далі »
|
"Христіянскія кончини живота нашего, безболізнени, непостидни, мирни, і добраго отвіта на страшнім судищі Христові, у Господа просім". Впродовж усього нашого життя ми заносимо ці прошення, взиваючи до Божого Милосердя про ласку щасливої смерті. На превеликий жаль, більшість людей, живучи на цій долині сліз, залишається заангажованою тільки в справи земного життя. Рідко можна знайти навіть християнина в сучасному світі, який розважає над станом своєї душі і над вічністю. З уст "християн" можна почути такі богохульні слова: "хто знає, що там є після смерті?" Це повне незнання свої Християнської Віри. Наука Святої Церкви чітко говорить про останні чотири речі, які очікують
...
Читати далі »
|
«Я ПОКЛАДУ ВОРОЖНЕЧУ МІЖ ТОБОЮ І ЖІНКОЮ І МІЖ ТВОЇМ ПОТОМСТВОМ ТА ЇЇ ПОТОМСТВОМ. ВОНО РОЗЧАВИТЬ ТОБІ ГОЛОВУ...» (Бут. 3, 15). «І МОВИЛА МАРІЯ... ОСЬ БО ВІДНИНІ УБЛАЖАТИМУТЬ МЕНЕ ВСІ РОДИ» (Лк. 1, 46-48). «І ЗНАМЕННЯ ВЕЛИКЕ ВИДНО БУЛО НА НЕБІ - ЖІНКА, ОДЯГНЕНА В СОНЦЕ; І МІСЯЦЬ ПІД СТОПАМИ ЇЇ» (Од. 12, 1). Організація Свідків Єгови неприхильно ставиться до особи Марії - Божої Матері. Заперечує всі привілеї, якими Господь обдарував Діву Марію. Свідки Єгови рішуче виступають проти Марії - Богородиці. Вони вважають, що цю ворожнечу Господь заповів вже на перших сторінках Святого Письма: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між т
...
Читати далі »
|
Любов до ближнього проявляється передусім у терпимості щодо людей іншої національності. Під національністю розуміємо громаду людей, яка користується однією спільною мовою і має більш-менш спільне походження, історію та інші духовні та фізичні ознаки. Слово "національність" не те саме, що "держава", тому що кілька національностей (націй) можуть об'єднатися в одну державу на основі спільності інтересів або відповідного географічного розташування. Належність до якоїсь національності кожен успадковує від своїх родичів; якщо ж батько і матір різних національностей, тоді, звичайно, вирішує вплив оточення і виховання, або, як у нас, сини йдуть за батьком, а доньки — за матір
...
Читати далі »
|
Щоби зрозуміти обмеження чину священства виключно до осіб чоловічої
статі в католицькій і православній Церквах (священство жінок було кілька
років тому прийнятим в англіканській Церкві), треба зазирнути в першу
чергу у Старий Завіт.
Ізраїльтянин до-християнської доби дуже би здивувався, якби його
взагалі про це запитали. Жінки не тільки не мали доступу до священства
але і до багатьох більш "загальних” сфер суспільного життя. Жінка
бачилась в першу чергу похідною від чоловіка (Бут. 2, 21-22), і її
основне призначення ще перед призначенням народження дітей було бути
"допомогою чоловікові” (пор. Бут. 2, 18 "…сотворю йо
...
Читати далі »
|
Розрізняємо терпимість речову і особисту. Правда як така не знає терпимості речової, зате зазнає особистої терпимості. Математика вчить, що 2x2=4. На щось інше, напр., що 2x2=5, математика ніколи не згодиться, тому що це невірно. Отже, математика виключає речову терпимість. Однак жодна освічена людина не буде переслідувати, зневажати або бити того, хто скаже, що 2x2=5. Та терпимість щодо людини, котра помиляється або думає інакше, називається особистою терпимістю. Саме так чинить Церква; блуду вона не терпить, зате вчить, що треба мати терпимість для особи, котра помиляється. Науці і справам Ісуса Христа притаманна велика терпимість щодо тих, хто помиляється. Іс
...
Читати далі »
|
Ворогом називаємо таку людину, котра нас ненавидить і намагається нам шкодити. Лише той по-справжньому любить ближнього, хто любить також і своїх ворогів. Великий вогонь не гасне від вітру, а, навпаки, розгоряється. Так само справжня любов до ближнього не зникає, якщо один одного образить, а, навпаки, міцніє. "Це найкращий прояв справжньої любові до ближнього, якщо любимо навіть того, котрий нас образив" (св. Ангеля Фал.) Не заслуговуємо високої нагороди, якщо любимо лише тих, котрі нас люблять (Мат. 5, 46). Якщо любимо наших друзів, любимо їх для себе; зате ворогів любимо для Бога (К. Гуго). Ми повинні любити наших ворогів, бо так наказує Ісус Христос, говорячи: "Л
...
Читати далі »
|
ТАЇНСТВО СВЯЩЕНСТВА Уже в час, коли Ісус Христос жив на землі, - навчав і робив чуда, Йому казали: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?» (Йо. 10, 20). «Та деякі з них говорили: "Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів"» (Лк. 11, Сьогодні також можна почути відлуння цих слів у наклепах
різних релігійних організацій, особливо в закидах Свідків Єгови щодо
священиків. З допомогою подібних закидів вони намагаються знищити саму
природу священства. «...Переслідували мене - переслідуватимуть і вас» (Йо. 15, 20).
...
Читати далі »
|
«ЯКЩО НЕ СПОЖИВАТИМЕТЕ ТІЛО ЧОЛОВІЧОГО СИНА Й НЕ ПИТИМЕТЕ ЙОГО КРОВ, НЕ МАТИМЕТЕ ЖИТТЯ В СОБІ... ХТО СПОЖИВАЄ ТІЛО МОЄ І КРОВ П'Є, ТОЙ У МЕНІ ПЕРЕБУВАЄ, А Я - В НЬОМУ» (Йо. 6, 53. 56). Одним із перших закидів Свідків Єгови стосовно цього є те, що в Біблії немає слова «таїнство». Справді, слово «таїнство» не вживалось у Новому Завіті
євангелистами. Це слово латинського походження «^асгатепШт» -
«таємниця». Грецькою це слово означає «містерія». Церква використовує
слово «таїнство» на окреслення сили і благодати, якими нас обдаровує
Господь з допомогою видимих знаків. Саме такими наочними
...
Читати далі »
|
Ранні Отці Церкви часто заторкували проблему відносин між державною
владою та християнством, адже відомо, що впродовж перших ІІІ ст.
християнство, яке у Римській імперії було забороненою релігією, зазнало
жорстоких переслідувань від поганської влади. У Римі релігійне життя
було невід’ємною частиною політичного життя. Релігія відігравала важливу
роль у державі, бо, на думку римлян, вона гарантувала її могутність і
славу. Політика держави вимагала на рівні закону дотримуватися
державного культу і тому відмова християн поклонятися римським богам
було рівнозначним невиконанню закону. Окрім того, християни ще й не
визнавали культу імператора, що виражався в обожненні
...
Читати далі »
|
«ДЛЯ МЕНЕ БО ЖИТТЯ - ХРИСТОС, А СМЕРТЬ - ПРИБУТОК. ОДНАК, ЯК Я ЖИВУ В ЦІМ СМЕРТНІМ ТІЛІ, Я МОЖУ ЩЕ КОРИСНО ПРАЦЮВАТИ; - ТА ЩО ВИБРАТИ, НЕ ЗНАЮ. ТЯГНЕ БО МЕНЕ НА ОБИДВА БОКИ: ХОТІЛОСЯ Б МЕНІ ПОМЕРТИ, ЩОБ ІЗ ХРИСТОМ БУТИ, БО ТАК БАГАТО КРАЩЕ; ТА ЗАДЛЯ ВАС МЕНІ КУДИ КОНЕЧНІШЕ ЗОСТАТИСЯ В ТІЛІ» (Флп. 1, 21-23). Хто уважно читає Святе Письмо і роздумує над прочитаним, переконується, що після смерти є життя. Святе Письмо вміщує велику кількість віршів, які подають нам опис неба, пекла, вічного життя. Звертає увагу на те, що з хвилиною смерти не все закінчується, як вважають атеїсти чи, подібно до них, Свідки Єгови. Важко виписати всі ті вірші, що говорять про потойбічне жит
...
Читати далі »
|
Нашим ближнім є кожна людина будь-якого віросповідання, народості, віку, статі, становища (св. Авг.). Єврейські вчені в часи Ісуса Христа вважали своїми ближніми лише тих, котрі були тої самої народності і визнавали ту саму віру. Щоб показати помилковість такого твердження, Ісус Христос розповідає притчу про милосердного самарянина. У ній Він говорить, що нашим ближнім є кожна людина, навіть чужа, і навіть наш ворог (Лук. 10). "Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі" (Гал. З, 28). На жаль, багато є нерозумних, котрі своїми ближніми вважають лише людей своєї народності і своєї релігії. Ми повинні
...
Читати далі »
|
Дорогі браття і сестри! Ми вступили в час святого
Великого посту. Цей час є особливий для кожної віруючої людини, бо це
час Божого Милосердя і любові Всемогутнього Вічного Бога до немічної
впавшої людини, яка перебуває на цій долині сліз у подорожі і прямує до
вічності. Каятися за вчинений гріх мали наші перші прародичі Адам і Ева,
але, на превеликий жаль, вони цього не вчинили. І через те, що не
принесли плоду покаяння за свій вчинок, були прогнані з раю: " За те, що
ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого Я наказав тобі не
їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі
дні життя твого. Терня й будяки буде
...
Читати далі »
|
Людина може бути дуже злою і жорстокою, але в її серці завжди знайдеться симпатія до якоїсь особи або речі. Суть природи серця в тому, що воно мусить любити (Мар. Лят.). Кожна людина повинна любити; якщо хтось не любить Бога понад усе, повинен любити понад усе якесь створіння. Любов до світу має у своєму серці той, хто, замість Бога, любить понад усе гроші, розкіш, людські блага або взагалі що-небудь на землі. Любов до творінь не є сама по собі гріхом, а стає гріхом лише тоді, якщо хтось любить творіння більше, ніж Творця. Таку людину, яка полюбила творіння понад усе, називаємо людиною світською. Всі світські люди є ідолопоклонниками (Єф. 5, 5). Любов, яка на
...
Читати далі »
|
«БО СЛОВО ПРО ХРЕСТ - ГЛУПОТА ТИМ, ЩО ПОРИВАЮТЬ, А ДЛЯ НАС, ЩО СПАСАЄМОСЯ, СИЛА БОЖА» (1 Кор. 1, 18). Символ нашої християнської віри, нашого спасіння - святий хрест, є предметом нападів Свідків Єгови. Вони не мають жодних сумнівів, коли твердять, що Христос не був розп'ятий на хресті, а помер на палі. Святе Письмо неодноразово виразно говорить про хрест, до страти на якому був засуджений Ісус і до якого був прибитий. На хресті Його повішено, і на ньому вмер, даючи спасіння світові (див. Ді. 2, 23; Флп. 2, 8; Йо. 3, 14-15). Наші гріхи Ісус взяв на хрест, тому, дивлячись на знак хреста, дивимось на правду, що в особі Христа був переможений гріх. «Він сам у своїм
...
Читати далі »
|
У природі кожної людини лежить те, що вона знаходить уподобання в тому, що пізнала, що гарне і добре. Це уподобання в красі та добрі, а також прагнення його осягнути, називаємо "любов'ю". Отже, бачимо, що любов — це справа розуму, почуття і волі. Розрізняємо любов природну, напр., любов між ріднею, і любов чуттєву, коли знаходимо уподобання в якійсь особі (в предметі, в звірятку). Любов до Бога називаємо святою любов'ю. Ми повинні любити Бога тому, що так наказує нам Ісус Христос, а також тому, що Бог є найкращим і найдосконалішим Єством, бо Він любить нас безмежно і є для нас Добродієм. Христос велить нам любити Бога. "Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм,
...
Читати далі »
|
«ТО НЕХАЙ БУДЕ ВІДОМО ВСІМ І ВСЬОМУ НАРОДОВІ ІЗРАЇЛЬСЬКОМУ, ЩО ІМ'ЯМ ІСУСА ХРИСТА НАЗАРЯНИНА, ЯКОГО ВИ РОЗІП'ЯЛИ... НИМ ЦЕЙ СТОЇТЬ ЗДОРОВИЙ ПЕРЕД ВАМИ... І НЕМА НІ В КОМУ ІНШОМУ СПАСІННЯ, БО Й ІМЕНИ НЕМАЄ ІНШОГО ПІД НЕБОМ, ЩО БУЛО ДАНЕ ЛЮДЯМ, ЯКИМ МИ МАЄМО СПАСТИСЯ» (Ді. 4, 10-12). Свідки Єгови у своєму вченні доводять, що люди вилучили зі Святого Письма ім'я Боже «Єгова». У їхній брошурці «Дійове представлення Доброї Новини» (с. 22) читаємо: «На сторінках староєврейської Біблії воно (ім'я Ягве) виступає більше ніж 6823 рази. З остраху перед вимовою цього імени жиди, котрі переписували Біблію, викинули його, замінивши словом "Адонай" (Господь)». Але облишмо брошурк
...
Читати далі »
|
Найважнішими заповідями є дві заповіді любові, а саме любові до Бога і ближнього, бо вони охоплюють всі інші заповіді. Коли одного разу книжники запитали Ісуса Христа, яка заповідь є найважливіша, — Ісус Христос відповів їм: "Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!" (Це заповідь перша!) А друга (подібна до неї): "Люби свого ближнього, як самого себе!" (Мар. 12, 30-31). Подібними словами наказував Бог у Старому Завіті любов Бога (Второзак. 6, 5) і любов ближнього (Левіт. 19, 18). Дві заповіді любові містять у собі всі інші заповіді, бо ці дві заповіді впливають на всі сили душі людини (розум, почуття
...
Читати далі »
|
«ІДІТЬ, ОТЖЕ, І ЗРОБІТЬ УЧНЯМИ ВСІ НАРОДИ: ХРЕСТЯЧИ ЇХ В ІМ'Я ОТЦЯ І СИНА І СВЯТОГО ДУХА» (Мт. 28, 19). Хто прочитав два попередні розділи і керується власним розумом, незапрограмованим брошурками Свідків Єгови, той мав можливість переконатись, що Ісус Христос є Всемогутнім Богом. Святий Дух також є Богом. Свідки Єгови не заперечують, що Бог Отець є Богом. Святе Письмо нас вчить, що є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. Сина Божого і Святого Духа Свідки Єгови не визнають за Бога. Тому часто можна від них почути, що католики вірять у трьох Богів. Подібний закид не має жодної підстави, тому що Святе Письмо розрізнює три Божі Особи. Вони
...
Читати далі »
|
Людина, сповідаючись, свідчить, дає знак віри. Визнаючи гріх, вона
визнає Божу святість. Таке усвідомлення св. Сповіді дуже важливе.
Визнання гріха – це визнання Божої любові і святості. Це суть св. Тайни
Покаяння, у якій Господь, виявляючи гріх, лікує зранену душу, у якій Бог
любові і святості оздоровлює хвору душу. Чому ця Тайна має назву „Покаяння”? Це слово нагадує нам міру нашого
особистого навернення, яке ми започаткували у св. Тайні Хрещення. Кожен
каянник носить в собі досвід гріха, що, немов ярмо, не дає наблизитись
до Бога, віддаляє від Нього. Покаяння –
...
Читати далі »
|
На пізнанні закону формується совість. Совість - це усвідомлення того, чи якась справа є дозволена законом, чи не дозволена. Це усвідомлення породжується в нас розумом. Якщо ми беремось за якусь справу, він підказує, як ми повинні чинити згідно з відомими нам законами. Розум, отже, породжує в нас усвідомлення самого закону і наших обов'язків щодо закону. Це усвідомлення називаємо совістю. Отже, совість — це вплив розуму, що спонукає нашу волю до добра. Через те, що совість звертає нашу увагу на Божу волю, багато Святих називають її також "голосом Божим". Совість — це голос Бога, котрий проголошує себе законодавцем і суддею (св. Тома з Акв.). Совість, як
...
Читати далі »
|
Таїнство
Євхаристії звершується під час Служби Божої, яка є безкровною жертвою
Христа. Цю жертву священик служить в імені церкви та в імені Христа,
однак головним служителем є завжди Христос, який приносить себе у
безкровну жертву Отцеві, приносить себе за спасіння тих, хто увірував в
Його ім’я. Тайну Євхаристії установив Ісус Христос на тайній вечері зі
своїми апостолами ще перед своєю смертю, і заповів їм робити це на його
спомин. Христос промовив до своїх учнів: «Я сильно бажав спожити оцю
Пасху з вами, перш ніж мені страждати, бо кажу вам, Я її більш не буду
їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві». (...) І, взявши хліб,
віддав хвалу, переломив, да
...
Читати далі »
|
«ІСТИННО КАЖУ ВАМ: УСЕ БУДЕ ВІДПУЩЕНЕ СИНАМ ЛЮДСЬКИМ, ГРІХИ ТА
БОГОХУЛЬСТВА, СКІЛЬКИ Б ВОНИ НЕ ХУЛИЛИ. АЛЕ ХТО ХУЛУ ВИРЕЧЕ СУПРОТИ
СВЯТОГО ДУХА, - ТОМУ ПОВІКИ НЕ ПРОСТИТЬСЯ: ТОЙ ПІДПАДЕ ПІД ГРІХ
ДОВІЧНИЙ» (Мр. 3, 28-29). Одна з брошур Свідків Єгови,
«Переконуйтесь у всьому» у першій частині (с. 63) подає, що Дух є лише
подихом або чимось схожим на вітер. Саме на цій підставі Свідки Єгови
відкидають Духа як Особу. У їхньому розумінні, Дух не є свідомою
істотою, а силою чи енергією. Таке формулювання достосовують також до
Святого Духа. Трактують Його як Божий подих, вплив, енергію Єгови.
Якщо подібне трактування прийняти за правдиве, то анге
...
Читати далі »
|
Як небесні тіла рухаються за певними знаками, встановленими Богом (Пс. 148, 6), так і люди повинні жити за Божими законами (заповідями). Господь Бог дав нам заповіді для нашого тимчасового і вічного щастя. Заповіді Божі — це дороговказ до неба. Вони ж одночасно вказують нам дорогу до земного щастя. Коли батько забороняє дитині брати в руки зброю, то робить він це лише для її добра. Так і з заповідями Бога. "Бог, як коли що приказує, то лише для добра тих, котрим приказує" (св. Авг.). Бог наказує лише тому, щоб мати за що нагороджувати (св. Павлин). Сам наказ Божий є вже ласкою для нас (св. Павлин). Один поганський мудрець каже: "Без законів (заповідей)
...
Читати далі »
|
«ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ»... «ПОБАЧИВ МЕНЕ, ТО Й ВІРУЄШ. ЩАСЛИВІ ТІ, ЯКІ, НЕ БАЧИВШИ, УВІРУВАЛИ!» (Йо. 20, 28-29). Свідки Єгови переконано твердять, що Христос не є Богом. Згідно з їхнім ученням, Він є лише Сином Божим і тому не має повноти божественности, притаманної Його Небесному Отцю - Єгові. Вони навчають, що Ісус перед воплоченням був архангелом Михаїлом, але пізніше, народившись з невісти людського роду, став людиною. Свідки Єгови вперто дотримуються назви «Син Божий» і без усяких вагань відкидають ті цитати зі Святого Письма, які вказують на Христа як Бога. Однак уже той факт, що Він є Сином Божим (див. Євр. 1, 5), свідчить про Його божественість
...
Читати далі »
|
Коли наступає смерть, душа людини розлучається з тілом і переходить у світ духів, а тіло розкладається і розсипається в порох. Св. Павло називає смерть "відходом" (II Тим. 4, 6). Хвилина смерті — то хвилина спасіння душі (М. Лат.). Після смерті тіла дух повертається до Бога, який його дав людині (Еккл. 12, 7). Смерть — це подорож до вічності (св. Золот.). Тому помиляються ті, які стверджують, що після смерті людини душа переходить в тіло іншої людини або тварини (так вважали давні єгиптяни). Тіло померлих розкладається — з землі виникло, у землю й обертається (Буття 3, 19). Але в день страшного суду усі тіла воскреснуть. Смерть — це сон у надії швидкого в
...
Читати далі »
|
Немає на землі людини без гріха, тому кожному з нас необхідне відпущення гріхів. Відпущення гріхів для нас заслужив Спаситель своєю смертю на хресті. Крім того, Він дав Апостолам і їх наступникам право відпускати гріхи. Немає для людини на землі більшої радості, аніж усвідомлення того, що її гріхи відпущені. Ніщо нас так не тривожить, як гріх. Відпущення смертних гріхів отримуємо через Хрещення і Покуту, а легких — через добрі справи, здійснені в стані ласки. Такими добрими справами є молитва, піст, милостиня, участь у Службі Божій, приймання Св. Причастя, користання з відпустів, вибачення образ і зневаг і т. п. Немає гріха, якого би Бог не вибачив тут,
...
Читати далі »
|
ГЛАВА І
Про відпусти, прив’язані до різних практик при виконанні набоженства до Найсвятішого Серця Христового
1. Молитви до Найсвятішого Серця Христового
1) Найсвятіше Серце Ісуса, умилосердися над нами!
...
Читати далі »
|
СУТЬ ПРЕСВ. ЄВХАРИСТІЇУ Старому Завіті під час жертвування народ споживав частину жертвенних дарів. Христос постарався, щоб і Його жертву могли споживати люди. Після чудесного помноження хлібів Христос у синагозі в Капернаумі обіцяв євреям, що дасть їм їсти Своє Тіло і пити свою Кров (Йоан 6, 26). "Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки... Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій" (Йоан 6, 51-55). Свою обітницю Христос
...
Читати далі »
|
Правдива Церква Ісуса Христа повинна мати чотири ознаки: бути єдиною, святою соборною (католицькою) і апостольською. Єдність Церкви полягає в тому, що вона всюди і завжди голосить те саме вчення. Святість Церкви грунтується на її прагненні довести людство до святості. Правдива Церква є соборною (всесвітньою, вселенською), або католицькою, тобто повинна відповідати всім народам землі і прагнути до об'єднання народів. Правда є одна для всіх людей. Ісус Христос умер за всіх людей, а, возносячись на небо, послав Апостолів до всіх народів іземлі, які жили, живуть і будуть жити до кінця світу (Мат. 28, 20). Отже, І свою Церкву Христос заснував для всіх народів, а,
...
Читати далі »
|
ГРЕЦЬКА СХИЗМАСхизма — це розколи, які відбувалися у християнстві протягом середніх віків. У IX ст. Грецією правила імператриця Теодора. Вона мала сина Михайла. Батько Михайла був іконоборцем — наказав повикидати з церков усі образи. Негативно впливав на Михайла і брат Теодори Бардас. З часом він бере владу у свої руки, усуваючи з престолу Теодору. Імператорський двір стає кублом злочинців. Патріархом на той час був св. Ігнатій. Він протестував проти сваволі імператора, але це не допомагало. У день Богоявления св. Ігнатій відмовив у Причасті Бардасу як явногрішникові. Бардас вислав св. Ігнатія на острів Теребінт, а на патріарший престол вирішив посадити сво
...
Читати далі »
|
ДОБРЕ ІМ’Я, ЧЕСТЬ І СЛАВАНа світі багато різних цінностей, якими люди дорожать. Вони можуть бути суто матеріальними, як-от: маєток, гроші, золото, будинок, підприємство; і цінності духовні: знання, мудрість, слава, добре ім’я, чеснота і т.п. На сторожі перших стоїть 7-ма і 10-та Божі заповіді, а на сторожі других — 8-ма Божа заповідь. Вона боронить правду, нашу честь, славу й добре ім’я, а забороняє все те, що їх руйнує. 8-ма Божа заповідь наказує дбати і берегти добре ім’я, честь і славу нашу та наших ближніх. Добре ім’я, честь і слава — цінне до
...
Читати далі »
|
ЯК ЧЛЕН СИМВОЛУ ВІРИКатолицька Церква — це видиме, засноване Христом товариство, яке виховує людей для неба. Під словом "католицька Церква" розуміємо всіх вірних у всьому світі. Католицька (вселенська) Церква заснована Христом з тією метою, щоб після Його вознесіння продовжувати розпочату Ним справу, тобто щоб виховувати людей для неба. Церква дуже подібна до школи. Церква має настоятелів, обряд прийняття до Церкви (Хрещення) і визнання віри (Символ віри). Церква є всюди, де знаходяться християни-католики і де є католицькі священики. Церква, як товариство подібна до будови (Єф. 2, 21): вона має наріжний камінь — Ісуса Христа (Aп. 117, 22), який за допомогою
...
Читати далі »
|
ПРАВО ВЛАСНОСТІГосподь Бог, поки створив наших прародичів Адама й Єву, у своїй Божій Премудрості й Доброті найперше щедрою рукою приготовив для них усе, що потрібне до життя, розвитку і щастя. Він для них уклав видимий світ, наче царську палату, де їх умістив, кажучи: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі» (Бут. 1, 28). І так, з волі Божої, людина стала паном і власником рослинного та тваринного світів й усіх земних дібр. А щоб людина могла свобідно та спокійно вживати Богом дані дари н
...
Читати далі »
|
ОБ'ЯВЛЕННЯ СВЯТОГО ДУХАСв. Дух об'являвся в образі голуба, вогню і язиків полум'я, щоб унаочнити нам наслідки своєї діяльності. Під час хрещення Ісуса Христа Св. Дух об'явився в образі голуба, в день Зелених свят — у вигляді вогненних язиків. Образ голуба прийняв Св. Дух на знак того, що наповнює наші серця голубиною простотою, добротою і лагідністю. "Св. Дух появився над Христом в образі голуба тому, що Христос з великою добротою ставився до грішників" (св. Григ. В.). Св. Дух приймає вигляд язиків полум'я, бо наділяє людей даром переконання. Цей дар повинен служити для поширення між людьми любові до Бога (св
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
