Дуже ефективним є використання евфемістичного способу розмови з пацієнтами цього типу (евфемізм - риторичний прийом, що полягає у замші сильних реалістичних висловів лагіднішими). Тому екзорцизми я завжди називаю благословеннями, а перевірені ознаки, що підтверджують присутність злого духа, - негативними явищами. Дуже важливо також те, що молитви відмовляють латинською мовою. Все це задля того, щоби не вживати слів, які збуджують, непокоять, бо вони могли б викликати у когось оманливі навіювання. Є такі особи, які мають манію присутності у них злого духа, а в реальності не мають нічого з ним спільного. Виконання над ними екзорцизму може тільки підтверджувати їхню хибну думку, що справді мають злого духа і неможливо вже викинути їм цього з голови. Коли не знаю ще добре осіб, виразно кажу, що уділяю благословення, хоча насправді виконую екзорцизм; часто просто уділяю благословення для хворих з Ритуалу.
Повні сакраменталії - а такими є екзорцизми - містять довгі вступні молитви, після яких наступає три правдивих екзорцизми: вони різні, проте доповнюють взаємно і логічно направлені на звільнення особи від злого духа. Не важливо, що вони написані 1614 року, але є плодом практичного і дуже тривалого досвіду. Ті, хто їх уклали, дуже добре їх перевірили на практиці, зауважуючи старанно те, який вплив на опанованих мала кожна фраза. Можна у них зауважити такі недотягнення, прогалини, які о. Кандідо доповнив разом зі мною. Наприклад, нема взивання імені Пречистої Діви Марії. Ми ввели її ім'я до кожного із трьох екзорцизмів, послуговуючись словами, що містяться в екзорцизмі Папи Лева XIII. Цю відсутність можна пояснити тим, що найстарші екзорцизми походять переважно з IX і X століття.
Як уже раніше я згадував, екзорцизм може тривати кілька хвилин або навіть кілька годин. Першого екзорцизму, хоча вже на початку помітні деякі негативні ознаки, краще не розтягувати: вистачить відмовити якусь вступну молитву і один із трьох екзорцизмів. Як звичайно, беру перший, який дає можливість намащення пацієнта свяченою олією. Ритуал про це не говорить, подібно, як і про інші справи, про які згадуватиму нижче. Досвід навчив нас (підказуючи нам думку намащення свяченою олією, яке звичайно уділяється під час Святої Тайни Хрещення), що дуже корисно вживати олію катехуменів разом зі словами: "Нехай твій слуга буде зміцнений знаком Твого імені" ("Sit nominis tui signo tamulus tuus munitus"). Злий дух намагається заховатися, скритися, щоб не бути вигнаним. Тому може трапитися, що під час першого екзорцизму він виявиться лише трохи, або не виявиться зовсім, тільки пізніше, змучений силою діяння чергових екзорцизмів. Існують різні способи, щоб розворушити його виявлення, а серед них - намащення.
Ритуал нічого не говорить про поставу екзорциста під час його праці. Дехто стоїть, дехто сидить збоку чи ззаду опанованої особи. Ритуал зазначає тільки, щоб від слів "Ось Хрест Господній" ("Ессе crucem Domini") священик тримав єпітра-хиль на шиї екзорцизмованої особи, а праву руку - на голові. Ми переконалися, що злий дух дуже чутливий до п'яти відчуттів ("туди я входжу", - сказав мені одного разу), а передусім до очей. Тому ми звичайно кладемо злегка два пальці на очі і підносимо повіки в окреслених моментах читання молитов. Майже завжди у випадку присутності злого духа очі стають білі, майже неможливо побачити, а деколи потрібно помочі другої руки, щоб побачити, де зіниці, вгорі чи внизу.
Розташування зіниць говорить про рід злих духів і про вид напастування. З численних розмов і розпитувань знаємо, що злі духи завжди ділилися на два види, як про це описано в дев'ятому розділі книги Одкровення: якщо зіниці вгорі, то маємо справу зі скорпіонами; якщо внизу - зі зміями. Скорпіонів очолює Люцифер (назва, мабуть, позабіблійна, але закореніла в Традиції), вождем зміїв є Сатана, який наказує також Люциферові і всім іншим злим духам. Хочу зазначити, що слово "диявол" не є у Святому Письмі загальним окресленням злого духа, але завжди означає Сатану, який має ще інше ім'я - Велзевул. Згідно з деякими теологами, Люцифер також є синонімом Сатани. Не буду затримуватися довше над тим питанням, бо мій практичний досвід підказує, що тут йдеться про двох різних злих духів.
Злі духи не охочі до розмов і найчастіше їх треба до цього змушувати, говорять вони тільки у найповажніших випадках, тобто у випадках правдивого опанування. Деколи вони стають спонтанно дуже говіркими. Це їх підступ, щоб заважати екзорцистові у належному скупленні, і спроба уникнути відповідей на запитання, які для екзорциста дуже важливі. Під час розмов дуже важливо дотримуватись засад, вказаних у Ритуалі: не належить ставити питання непотрібні чи з цікавості, а питати тільки про ім'я чи про те, чи є інші злі духи і в якій кількості, коли і в який спосіб злий дух увійшов у це тіло, коли з нього вийде. Якщо присутність злого духа є наслідком зачарування, тоді треба запитати, яким чином виконано чари. Якщо особа з'їла чи випила щось зачароване, повинна це вернути. Якщо був укритий якийсь зачарований предмет, потрібно довідатись, де він перебуває, щоб його знайти і спалити, дотримуючись при цьому належних засобів безпеки.
Під час проведення екзорцизму, якщо злий дух присутній в особі, то він виявляє свою присутність, як правило, повільно, або у деяких випадках, виявляється несподівано і бурхливо. Екзорцист набуває щоразу більшого досвіду в розпізнанні виду і сили зла: чи це опанування, чи напасть, чи навіювання (обсесія), чи зло невелике чи може міцно закорінене. Важко знайти праці, які б пояснювали достатньо це питання. Належить пам'ятати, що час тривання екзорцизмів - це момент, коли злий дух змушений виявитися, приневолений до цього силою дії екзорцизму: він може атакувати особу також в інших моментах, але переважно в легший спосіб. Якщо, отже, під час екзорцизму особа у цілковитому трансі і щось говорить, то це злий дух промовляє через її уста; якщо б'ється, то це злий дух послуговується її членами. І якщо після закінчення екзорцизму особа не пам'ятає, що з нею діялося, то маємо справу з опануванням злим духом (la possessione diabolica). Це означає, що ця особа має в собі злого духа, який послуговується членами її тіла.- Коли, натомість, якась особа під час екзорцизмів поводиться так, що виявляються назовні ознаки демонічного впливу, але не тратить свідомості і після закінчення екзорцизму моментами пам'ятає те, що відчувала чи робила, тоді маємо справу з диявольським напастуванням (la vessazione diabolica). Це означає, що в тілі цієї особи не сидить постійно злий дух, але деколи на неї нападає і спричинює їй проблеми фізичні та психічні. Однак не завжди так є.
Не хочу затримуватись довше над третім способом діяння злого духа, яким є диявольська обсесія (l´ossessione diaboliga): нав'язливі думки, яких особа не може позбутися і які мучать її переважно вночі, а деколи навіть постійно. Треба наголосити, що у всіх цих випадках спосіб лікування той самий: молитва, Святі Тайни, піст, християнське життя, любов до ближнього, екзорцизми й інші сакраменталії.
Зупинюсь тепер на розгляді деяких випадків загального характеру, які можуть вказати на певну причину диявольського діяння. Хоча їх не достатньо для встановлення діагнозу, але вони можуть допомогти його сформулювати.
Злі духи намагаються атакувати людину в п'яти пунктах, шкодити людині більше чи менше, залежно від значущості причини: у здоров'ї, почуттях, ділових інтересах, у бажанні добре жити, у бажанні смерті.
Шкода здоров'ю. Злий дух має силу завдавати фізичних і психічних терпінь. Я вже згадав про два найпоширеніші терпіння, а саме про біль голови і шлунка. Загалом ці болі є постійними. Інші болі - тимчасові, часто бувають відчутні лише під час екзорцизмів. Тут йдеться про пухлини, відкриті рани, синці... Ритуал пропонує зробити над ними знак хреста і покропити свяченою водою. Часто бачив, як ефективно діє саме лише покладення єпітрахилі і дотик руки. Багато разів бувало, що приходили до мене жінки, зажурені тим, що найближчим часом їх чекає операція на кісту яєчників: як випливало з болів і обстежень. Після благословення болі припинялись, а після наступного обстеження кісти не було вже видно і не було жодної мови про потребу операції. О. Кандідо траплялося багато випадків поважних хворіб, які зникали разом з уділенням благословення. Серед них також і рак мозку, існування якого впевнено підтверджували лікарі. Очевидно, такі речі можуть статися лише з особами, які перебувають під шкідливим впливом злого духа.
Вплив на почуття. Злий дух може впливати на появу важких для лікування станів нервозності, особливо стосовно осіб, які дуже нас люблять. У такий спосіб розлучає наречених, викликає безпричинні сварки з криками і галасом у сім'ях, де в дійсності всі любляться. Руйнується товаришування: в особі діткнутій викликає враження, що не є бажаною у жодному середовищі, що її уникають, і що вона повинна ізолюватися від усіх. Інші почуття - нерозуміння, відсутність любові, цілковита душевна пустка, неможливість прийняття подружнього стану. Також цей випадок дуже поширений: щоразу, коли починається дружба, яка б могла перерости у взаємну любов чи вже відбулось освідчення в коханні, несподівано все розвіюється, без будь-якої причини.
Вплив на справи. Неможливість знайти роботу, навіть коли маємо певність, що є вакансія; причини незрозумілі, або взагалі абсурдні. Або ж людина знайшла роботу, а потім з безглуздих причин її залишає; з великими труднощами знаходить іншу працю, а пізніше або на неї не з'являється, або залишає її з такою легкістю, що для домашніх це видається чимось ненормальним. Я знав дуже заможні сім'ї, які стали справжніми нуждарями з причин, по-людськи зовсім незрозумілих. Деколи це були успішні бізнесмени, у яких несподівано і з незрозумілих причин усе почало валитися. Іншим разом великі промисловці ні з того, ні з сього починали робити грубі помилки, потрапляючи, таким чином, у великі борги. Ще іншим разом власники супермаркетів і магазинів несподівано зауважували, що майже ніхто вже у них не купує. В основному йшлося про труднощі у пошуку будь-якої роботи, або про цілковите банкрутство. І завжди це діялося без будь-яких важливих на це причин.
Вплив на радість життя. Річ зрозуміла, що фізичне терпіння, емоційна самотність, економічне банкрутство схиляють до песимізму, внаслідок чого починаємо дивитися на життя тільки негативно. Починає закрадатися неможливість до оптимізму чи навіть до будь-якої надії. Життя уявляється в чорних барвах, без будь-якої можливості виходу з цього стану, і стає нестерпним.
Вплив на бажання смерті. Це остаточна мета, яку ставить перед собою лукавий: довести людину до розпачу і до самогубства. Однак хочу відразу сказати, що коли хтось прибігає під покров Церкви, прийммаючи хоча б один екзорцизм, буде врятований. Тут наче підтверджується і повторюється нам те, що Бог дозволив сатані стосовно Йова: "Ось він є в твоїй руці. Лиш життя йому пощади" (Йов, 2,6). Я міг би навести цілий ряд прикладів, у яких завдяки чудесному діянню Бога деякі особи врятувалися від вчинення самогубства.
Багато осіб, коли я перечислював ці п'ять пунктів, підтвердили, що вони всіх їх на собі повністю пережили, різниця лише у ступені важкості у кожному окремому випадку. Повторюю, що такі вияви зла можуть бути наслідком присутності і діяння злого духа, але можуть мати також і інші причини. Ми самі не можемо робити висновки, що якась особа опанована або напастована злим духом.
З метою кращого висвітлення п'ятого пункту, яким є спокушування до смерті і до спроби самогубства, хотів би навести два приклади.
Мав я випадок, коли медсестра, переживаючи гостру духовну кризу і не в силі собі допомогти, дійшла до зовсім недоречного висновку.
Коли мала зробити переливання крові, подумала собі так: "Дам іншу групу крові - хворий помре, мене заарештують і таким чином буду ув'язнена". Вчинила так, як надумала, переконана, що взяла іншу групу крові. Пішла до своєї кімнати і чекала на арешт. Минали години, а вона чекала даремно. Переливання крові вдалося (невідомо лише як), а медсестра лише тоді усвідомила собі, що хотіла вчинити і шкодувала, соромлячись власного безглуздя.
Джанкарло, молодий, пристойний чоловік, виглядав на здорового і життєрадісного хлопця. Мав, однак, "співмешканця", який його страшенно мучив. Екзорцизми приносили йому полегшення, але незначне. Одного вечора постановив відібрати собі життя, так як вже пробував кілька разів. Йшов вздовж колії, дійшов до широкого повороту і ліг на одній рейці. Підклав собі шкіряний рюкзак під голову і в цій невигідній позиції прочекав 4-5 годин. Проїжджали різні потяги в обидва боки, але всі йшли по іншій колії. Жоден машиніст чи провідник не зауважив лежачого. Не можу дати природного пояснення цього зовсім реального випадку.
Я запитував о. Кандідо, чи у своїй практиці екзорциста були самогубства осіб, яких поблагословив? Мав лише один такий випадок, про який мені розповів.
Одна дівчина з Риму, доведена до важкого стану цілковитого опанування, почала приходити до о. Кандідо, щоб він її екзорцизмував. Відчувала полегшення, хоча далі дуже мучилась з приводу боротьби зі спокусою самогубства. Одного дня до о. Кандідо прийшла її мама. Вона думала, що її дочка має психічну манію, і постійно сварилася з нею. Завдяки поясненню о. Кандідо, наче змінила свою думку, але в реальності далі залишалася при своєму переконанні. Одного дня, коли дочка розповіла їй про свої постійні спокуси вчинення самогубства, вчинила їй одну зі звичних сцен: "Ти зациклена, нічого не варта, не вмієш навіть відібрати собі життя. Ну спробуй! "І коли говорила так, відкрила повністю вікно. Дочка кинулася з вікна і померла на місці. Це єдиний випадок самогубства, який знав о. Кандідо, що вчинила особа, яку він раніше благословив. Була це, однак, більш ніж очевидна провина матері, яка мала також інші гріхи з причини хвороби її дочки.
Я згадував вже про тривалість екзорцизмів і про неможливість визначати час, потрібний для звільнення людини від злого духа. Дуже важливою є діяльна співпраця зацікавленої особи, хоча, деколи навіть і це не приводить до цілковитого звільнення, лише до полегшення. Одного дня о. Кандідо екзорцизмував дебелого молодого чоловіка, високого і повного, одного з тих, що примушують екзорциста добре попотіти, бо вимагає це також великого фізичного зусилля. Деколи створюється враження, що відбувається справжня боротьба. Вже на початку юнак сказав отцеві: "Не знаю, чи добре буде, щоб отець мене сьогодні екзорцизмував. Маю враження, що завдам отцеві шкоди". І дійсно, між ними дійшло до справжньої боротьби, і важко було зрозуміти, хто в цій боротьбі переміг. Несподівано юнак упав, а зверху на нього впав о. Кандідо. Опісля священик оповідав мені, усміхаючись: "Якщо в цей момент хтось увійшов би, то не зрозумів би, хто екзорцист, а хто опанований". Потім отець набрався сили і закінчив екзорцизм. Після кількох днів о. Піо сказав йому: "Не витрачай часу і сил з тим юнаком. Цілий твій труд даремний". Завдяки своєму передчуттю, яке виходило згори, о. Піо знав, що у цьому випадку нічого не вийде. Наступні події підтвердили його слова.
Хотів би додати ще одну заувагу: опанування злим духом — не є заразливим злом ні для членів родини, ані для того, хто є учасником екзорцизму, чи також для місць, у яких відбуваються екзорцизми. Важливо сказати це чітко і виразно, бо часто ми, екзорцисти, маємо великі труднощі у пошуку приміщення для уділення екзорцизму. Причиною частих відмов є страх, що приміщення буде "заражене". Принаймні, священики повинні знати, що присутність опанованих і уділення їм екзорцизму не впливає на місця й інших осіб. Натомість ми повинні боятися гріха; закам'янілий грішник, лихословець більше шкодить своїй родині, знайомим, середовищу праці і місцям, у яких перебуває. Подаю кілька випадків не якихось надзвичайних, що мені траплялися, але типових і поширених.
Анна Марія, шістнадцятирічна дівчина, була дуже стривожена, бо вже деякий час не встигала з навчанням (у минулому не мала жодних труднощів), чула також дивні шуми вдома. Прийшла до мене з батьками і сестрою. Я поблагословив її, бо зауважив невелику ознаку дії злого духа. Потім поблагословив її матір, яка скаржилася на різні недомагання. Коли поклав руку на її голову, страшно скрикнула і впала на землю з крісла, на якому сиділа. Наказав вийти дочкам і далі екзорцизмував її у присутності її чоловіка. Зауважив в неї набагато сильнішу дію злого духа, аніж у дочки. Анні Марії вистачило три благословення, бо її випадок був дуже легким, тому вона була швидко оздоровлена. Натомість матері треба було присвятити декілька місяців, уділяючи благословення раз на тиждень. Також вона була цілковито оздоровлена і то набагато швидше, ніж я думав, на підставі її реакції під час першого благословення.
Джованна, тридцятирічна пані, мати трьох дітей, була направлена до мене сповідником. Скаржилася на болі голови, шлунка, втрати свідомості. За діагнозом лікарів була здоровісінька. Поступово виявилося зло, тобто присутність трьох злих духів, кожен з яких увійшов у неї внаслідок почарувань у трьох різних етапах її життя. Найсильніше зачарувала її дівчина, яка перед весіллям Джованни хотіла дуже вийти заміж за її нареченого. Була це родина, яка щиро і ревно молилася, тому екзорцизми були вдалими. Два злих духи вийшли з неї швидко, третій був непоступливіший. Потрібно було майже три роки щотижня уділяти їй благословення.
Попередньо домовившись, прийшла до мене Марчелла, дівчина у віці 19 років, ясноволоса, із зухвалим виглядом. Страждала на гострий біль шлунка і виявляла такі ознаки у своїй поведінці, яких не могла опанувати ні вдома, ані на місці праці: відповідала образливо і нестерпно, не могла стриматися. На думку лікарів, була здорова. Коли на початку благословення поклав руки на її повіки, відкрила очі, які були цілком білі, із зіницями, що ледве було видно внизу, і почала шалено сміятись. Лише подумав, що це сатана, почув голос: "Я сатана", супроводжуваний повторним сміхом. Поволі Марчелла почала ревніше молитися, постійно приступати до Святого Причастя, відмовляти щоденно вервичку і щотижня сповідатися (сповідь є сильнішою, ніж екзорцизми!) Поступово почала відчувати покращення, не зважаючи на маленьке погіршення, яке наступало тоді, коли занедбувала молитви. Була звільнена лише протягом двох років.
Джузеппе, 28 років, прийшов до мене із мамою і сестрою. Я зауважив відразу, що прийшов лише для того, щоб задовольнити своїх найближчих. Страшенно від нього тхнуло цигарками, приймав наркотики і розповсюджував їх, сквернословив. Про молитву і Святі Тайни годі було й згадувати. Я намагався його переконати в тому, щоб прийняв з доброї волі моє благословення. Було воно дуже коротке. Злий дух виявив себе відразу та дуже бурхливо, я негайно припинив екзорцизм. Коли сказав Джузеппе, що він мав у собі, той відповів мені: "Знаю про це і задоволений; зі злим духом почуваюся добре". Більше ніколи я його не бачив.
Монахиня Анджела, хоча ще молода, коли прийшла до мене, перебувала у дуже важкому стані: майже не могла говорити, не кажучи вже про молитву. Страждала всім тілом; не було у ньому частини, яка б не була уражена болем. У її голові звучали постійні богохульства і сквернослів'я, часто чула дивні голоси, які чули також інші сестри. Причиною усіх цих нещасть і клопотів було кинуте на неї прокляття. Сестра Анджела жертвувала кожне терпіння за своє Згромадження. Після багатьох благословень почувалася краще і була переведена до іншого міста. Маю надію, що зустріла іншого екзорциста, який продовжив справу звільнення її від злого духа. Серед страшних випадків, які були результатом чарів, кинутих на цілу сім'ю, наведу тільки один. Батько сім'ї, який досягнув успіхів у бізнесі, зауважив раптово, що немає жодних замовлень без всяких на те причин. Мав великі магазини, повні товару, але не з'являвся жоден клієнт. Одного разу, коли йому вдалося продати велику партію товару, вантажівка, яка мала забрати товари, кілька разів ламалася у дорозі і не доїхала до місця призначення, через що укладена угода не мала результату. Іншим разом, коли з великими зусиллями продав деяку кількість товару, приїхала вантажівка, але ніхто не міг відчинити залізних дверей магазину і продаж не відбувся. У той самий час одну з дочок покинув чоловік, іншу, натомість, без будь-якого пояснення наречений залишив у переддень шлюбу, коли дім був підготований до весілля. Крім того, потрібно додати клопоти зі здоров'ям і дивні голоси в домі, як це завжди виявляється у подібних випадках. Здавалось, що не знати й звідки починати. Також і тут, окрім звичайних засобів, як ревна молитва, прийняття Святих Тайн, побожне християнське життя, я почав від благословення усіх членів сім'ї. Потім екзорцизмував дім і місця праці батька, а також відслужив там Служби Божі. Результати з'явились після року і щоразу покращувались, хоча і поволі. Це дійсно важкі випробування віри і витривалості!
Антонія, двадцятирічна дівчина, прийшла до мене з батьком, який працював кулінаром. Поводилась як ясновидиця, чула дивні голоси, не могла спати, ані працювати, а батько відчував біль шлунка, якого ні лікарі, ні ліки не могли зняти. Коли благословив дочку, зауважив у неї легку дію злого духа, і сказав їй, що вдасться його усунути протягом кількох благословень, якщо не буде якихось несподіванок. Коли ж благословив батька, той впав у глибокий транс, хоча залишався безмовним і не виявляв жодних ознак неспокою. Коли повернувся до притомності, я зауважив, що він нічого не пам'ятає. Порадив тоді дочці, щоб нічого не казала батькові про те, що з ним сталося, щоб не налякати його. Вдома дочка не витримала і розповіла татові про все, що сталося, а він перелякався і звернувся до чарівника. Знаю від особи, яка їх до мене направила, що обидвоє надалі погано почуваються, але до мене більше не прийшли.
Було більше таких випадків, коли деякі особи, знеохочені довгим періодом лікування, зверталися до чарівників, що призводило до найгірших наслідків. Бог створив нас вільними; настільки вільними, що можемо довести самих себе до знищення.
На закінчення цього розділу хочу уточнити: кожен екзорцист має свій досвід, деколи неповторний, тобто такий, що не трапляється у практиці інших екзорцистів. Тому мене не здивує, якщо у деяких екзорцистів викличе вагання чи здивування особливо те, про що я розповідав у першій частині цього розділу: про розташування очей, про біль голови чи шлунка; міг би навести й інші явища, які мені трапляються постійно. Це явища, які майже постійно траплялися о. Кандідо, а також продовжують траплятися його учням. Вони правдиві, хоч і не мають підтвердження у досвіді інших екзорцистів.
Думаю, що треба дивитися із великою пошаною на різні методи і відмінний досвід. Не зменшується правдивість якогось явища чи спосіб реагування, чи ефективність якогось методу, навіть якщо йдеться про якусь особливість, притаманну лише досвіду окремого екзорциста і відсутню у практиці інших екзорцистів.