Найважливішими днями Великого тижня є Пасхальне Тридення, що розпочинається у Великий Четвер, тобто сьогодні. Цього дня літургія Церкви впроваджує нас у Тайну Господньої Вечері Великого Четверга.

Святе Пасхальне Тридення Господньої Муки та Воскресіння є вершиною всього літургійного року. Як неділя становить вершину тижня, так літургійний рік осягає вершину в Урочистість Пасхи. Пасхальне Тридення розпочинається Месою Господньої Вечері та закінчується вечірнею неділі Воскресіння.

Ісус, засідаючи до своєї останньої в житті Пасхи, сказав знаменні слова: «Я сильно бажав спожити оцю Пасху з вами перш, ніж мені страждати» ... Читати далі »

Пасхальному Триденню - особливому періодові в літургічному календарі Римо-Католицької Церкви, який випереджує Воскресіння Господнє, присвятив своє повчання з нагоди загальної аудієнції Папа Бенедикт XVI. Зустріч Святішого Отця з-понад трьома десятками тисяч паломників відбулася у середу, 31 березня 2010 р., на площі Святого Петра у Ватикані.

«Дорогі брати й сестри, - звернувся до зібраних Папа, - переживаємо святі дні, які запрошують нас роздумувати над головними подіями нашого Відкуплення, суттю нашої віри. Завтра розпочинається Пасхальне Тридення, основа цілого літургічного року, під час якого ми покликані до зберігання тиші та молитви, ... Читати далі »

Настав останній тиждень, коли можна піти до передпасхальної сповіді. Звісно, черги до храмів охочих звільнити душу від гріха вражають... Хіба можна за хвилину розмови зі священиком звільнитися від гріха?

Про це ми розмовляємо з отцем Василієм із церкви святого Михайла (УГКЦ).

Отче, чому тепер такі довжелезні черги до сповіді? Треба кілька годин вистоювати.

- Тому що більшість людей вважає, ніби досить висповідатися принаймні перед Великоднем, у час Великого посту. Бо це дозволяє четверта з шести церковних заповідей - бодай один раз на рік сповідатися та причащатися. Але слово "бодай" - ... Читати далі »

Виголошена 29 листопада 1970 року

«Горе мені, коли б я не проповідував Євангелія». Тому що від Нього, від Христа, я отримав цей наказ. Я апостол і свідок. Що віддаленішою є мета, то важчим є завдання, то палкішою є «любов, що спонукає нас». Маю обов’язок проголошувати Його ім’я: Ісус є «Христос, Син Бога живого». Це Він відкрив нам невидимого Бога, Ві ... Читати далі »

Контрастом буремному життю, переповненому неспокоєм, глобальними й локальними конфліктами, постає життя, метою якого є наслідувати Христа, служити Йому та ближнім і дотримуватись євангельських обітниць бідності, чистоти й послуху. Таке життя заведено називати чернечим або богопосвяченим. "Богопосвячене життя покликане бути твердою скелею, прикладом вірності, навіть у складностях буденного життя", - каже кардинал Франк Роде, який у Римській Курії обіймає посаду префекта Конгрегації Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя.

... Читати далі »

Великий піст – чи не найважливіший період у житті християнина. Цей час спонукає до роздумів над своїм життям, змушує ще раз замислитися над своїми вчинками і хоча б раз на рік очистити свою душу.

Сповідь у Великий піст – обов’язкова. Вона підводить до найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. І зустріти його ми повинні не обтяжені жодними проблемами, а з радісним серцем. Адже подія ця свідчить про безсмертя душі, про вічне життя. Перебування з Богом, у Його Царстві, яке Він приготував для кожного, уже саме по собі передбачає спасіння. Христос свідомо йшов на смерть заради всього людства. Простій людині осягнути ці стражданн ... Читати далі »

Хіба не має права на щастя?

Часто трапляється така постановка питання. Багато хто навіть не розуміє, наскільки така поведінка суперечить принципам християнства. Звичайно, християнин має право на щастя, але повинен прямувати до нього, погоджуючись із Божою волею, а не протидіючи їй. Божа воля в цьому випадку, як і в усіх інших, є згідною з інтересами суспільства і добром загалу. Інтереси суспільства і добро загалу є важливішими, ніж щастя однієї людини,  її вигоди чи терпіння.

″Чому мене має цікавити добро загалу? – кажуть засмучені. – Займаюся власними справами!″

Зле кажете, до ... Читати далі »

Чи потрібна сучасності ідеальна родина? Де шукати зразок для своєї сім’ї і які загрози нині існують для християнських родин – саме про це зайшла розмова із о.Володимиром Совінським ОР, опікуном оази родин м.Фастова на Київщині.

Отче, чи існує ідеальна християнська родина?

Маєте на увазі родину таку, яка має бути, чи таку, в якій є Бог? В «ідеальній» родині ми не зустрінемо Бога. Світу під назвою «так має бути» не існує, і в ньому Бога нема. Бог є у світі «який є». Тобто Бога зустрічаємо у родині такій, яка існує. Вона може бути слабка чи навіть ... Читати далі »

о. Епіфаній Гнатів, ЧСВВ
Розлука двох сердець рідко стає приводом для зустрічі відповіді іншого з моїм запитанням. Питання занепокоюється в запиті Чому, коли любов закінчується, а відстань стає нагодою перевірити щирість почуття до іншого, людина страждає? Чому біль переслідує спогадами людську свідомість, намагається вбити історію зустрічі двох добрих пам'ятей? Чому альтернатива забуття шляхом внутрішньої евтаназії присутності іншого в собі виводить на сцену неусвідомленої боротьби між минулим т ... Читати далі »

з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Подивіться на жахливий моральний хаос, духовну і матеріальну нужду, які є результатами розлучень, і ви швидко переконаєтеся, що, коли Церква бореться з ними всілякими способами, то чинить правильно.

... Читати далі »

    Майже всюди, при своїх появах, Мати Божа просила тих, кого вибрала для передачі інформації, щоб вони молилися на вервиці, яка є однією з найпотужніших дійових сил, здатної протистояти дияволові. Адже саме для диявола найбільшою загрозою є Мати Божа, бо ж сказано: "Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм потомством і її потомством. Воно розчавить тобі голову..." (Буття 3, 14-15).

... Читати далі »

Не можна говорити про шлюб, не думаючи про сім’ю, яка є плодом і продовженням шлюбу. Сім’я – це не тільки чоловік із дружиною, а й діти, а також (різною мірою) дідусі й бабусі, родичі та люди, які обслуговують ваш будинок… Зазвичай подружжя має поставити дітей у центр усіх своїх турбот і зусиль. Адже сенс батьківства й материнства не вичерпується народженням дитини. Здатність народити дитину (що є спів-участю у Божому творінні) має продовжуватися у співпраці зі Святим Духом – аби діти стали справжніми християнами.

Батьки – це головні вихователі своїх дітей як ... Читати далі »

Архиєпископ Тегусігальпи (Гондурас) кардинал Оскар Родрігес Марадьяга попросив багаточисельних залежних від інтернету на час посту подумати про "інтернет-піст" з тим, щоб більше часу присвятити молитві, повідомляє "GlaubeAktuell".

Таку заяву кардинал зробив під час богослужіння в соборі Тегусігальпи в попільну середу, 17 лютого. "Сьогодні є люди, які залежні від Інтернету, вони повинні сказати собі під час посту: я на одну годину менше сидітиму в Інтернеті і присвячу цей час молитві", - порадив кардинал.

У своїй проповіді кардинал закликав утримуватися від вживання лайливих слів, а також від почуттів ненависті і по ... Читати далі »

Преподобний Макарій, сидячи одного разу при дорозі, побачив диявола в подобі людини, обвішаного різними посудинами, що прямував до найближчого монастиря. Молитвою святий зупинив біса і запитав: "Куди йдеш?”. "Та йду відвідати братію,” – була відповідь. "А що за посудини ... Читати далі »

Про це повідомив префект Конгрегації у справах Інститутів посвяченого життя і Товариств апостольського життя кардинал Франц Роде. За словами кардинала, у всіх без винятку чернечих конгрегаціях нині відчувається криза чоловічих чернечих покликань, не пов'язаних зі священством. Масштаби цього явища величезні. Наприклад, в Конгрегації «братів шкільних» кі ... Читати далі »

Без попущення спокус неможливо пізнати нам істину. Спокуси ж, котрі бувають з Божого попущення на людей безсоромних, які в своїх думках звеличуються перед добротою Божою, і ображають своєю гордістю Божу добрість, є такі: явні демонської спокуси, що перевищують межі душевних сил; відняття сили мудрості, яку мають люди; палюче відчуття в собі блудної думки, що попускається на них для смирення їх звеличування; швидка дратівливість; бажання влаштувати ... Читати далі »

Катихизмова частина

"Любитимеш Господа Бога твого
всім серцем твоїм і всією душею твоєю
і всією думкою твоєю”
(Mm 22, 37)

Християнська любов — це третя вимога до вічної щасливости. Хто хоче дістатися неба, той повинен не тільки в Бога вірити і на Нього надіятися, але також Його любити, без любови нічого не значить віра і надія, тому св. апостол Павло пише: "... якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би — ніщо" (І Кор. 13 2).

Очі всіх були, звернені на гріб у саду Йосифа з Ариматеї. Як приятелі, так і вороги чогось від нього сподівалися, чогось побоювалися та чогось очікували. Але два дні гріб залишався німим. Аж третього дня відкочений камінь, який закривав вхід до гробу, засвідчив, що Спасителя немає вже в гробі, що Він воскрес.

І Христос справді воскрес, бо повинен був воскреснути. Так провіщали пророцтва, так свідчили праобрази. А також сам Христос вказав апостолам і жидам на своє воскресення, як на підтвердження, що Він є Месією та Богом. Жиди з великим напруженням чекали третього дня від зложення Господа ... Читати далі »

Єретична основа екуменізму: зміщення послідовності природи і ласки

о. Карл ШТЕЛІН, Братство Св. Пія Х

Основною рисою нової екуменічної системи є її пелагіянські відхилення (Пелагіянство — течія у християнській теології, адепти (прихильники) і послідовники якої стверджують, що первородний гріх не тяжіє над людиною, наголошують на вільній волі людини, а також применшують значення Ласки Божої; засновник — Пелагій; розвивалася у IV— V ст.; засуджена на Ефеському Соборі (431 р. Б.); цю теч ... Читати далі »

Всем Патриархам, Примасам, Архиепископам и Епископам. Папа Григорий XVI.

Достопочтенные Братья, Привет и Апостольское Благословение.

Вы удивляетесь, быть может, что после того, как на Наше ничтожество было возложено попечение о всей Церкви, Мы не направили еще вам Послания, как того требуют и обычай, восходящий к древним временам, и Наше к вам благоволение. Одним из Наших наиболее горячи ... Читати далі »

Справедливые и серьёзные причины обязывают Нас подкрепить вновь Нашей властью и утвердить мудрые законы и наказанья Римских Первосвященников, Наших предшественников, и не только те, которые, как Мы опасаемся, могут быть лишены силы или уничтожены с течением времени или из-за небрежения людей, но ещё и те, которые были недавно введены в действие и сохраняют полную силу.

Климент XII, блаженной памяти Наш предшественник, своим Апостольским посланием, датированным IV календами мая, в 1738 го ... Читати далі »

Всем верным во Христе. Привет и Апостольское Благословение!

Вознесённые Божественным Провидением на наивысшую ступень Апостольского Служения, совершенно недостойные того, чем Мы являемся, согласно обязанности пастырского наблюдения, доверенной Нам, Мы, постоянно содействуемые Божией Благодатью, обратили наше внимание со всем усердием Нашей заботы на то, что, закрывая вход заблуждениям и порокам, может служить сохранению прежде всего целостности православной религии и из ... Читати далі »

В первую очередь, по восшествии Нашем на Апостольский Престол, Мы обратили на то помыслы Наши и силы, чтобы церковное богослужение хранить в чистоте и, с помощью Самого Бога, позаботились приложить к сему всевозможные старания. Итак, среди прочих деяний святейшего Тридентского Собора, нам также предписано позаботиться об издании и исправлении священных книг, Катехизиса, Миссала и Бревиария; издав уже, по воле Божией, Катехизис для обучения верных и для подобающего воссылания Богу славы Бревиарий исправив, чтобы Бревиарию Миссал соответствовал, дабы все было подобающим и подходящим (и единообразию псалмопения в Церкви Божией соответствовало бы единообразное чинопоследование ... Читати далі »

Возлюбленному Нашему сыну Джеймсу Гиббонсу кардиналу-пресвитеру Святой Римской Церкви, архиепископу Балтиморскому

Возлюбленный сын, Привет и Апостольское Благословение!

Это, направляемое тебе Наше послание,– свидетельство Нашего к тебе благорасположения, кое в течение Нашего долгого Понтификата Мы никогда не переставали испытывать ни в отношении тебя, ни в отношении твоих собратьев по епископату, ни в отношений вс ... Читати далі »