|
 | | |
|
Головна » Повчання, настанови
ГРІХ"Утікай від гріха, немов від гадюки,
бо як підійдеш – вкусить”
(пор. Сир 21, 2).
За сто кілометрів від Рима Генеральна Курія Чину св. Василія Великого має реколекційний дім. Особливо влітку, коли в Римі задуха і спека, там, у підніжжі високих гір, прохолодно. Тому часто, – як священики, так і студенти, – у вільний час приїжджають туди, щоб відновити свої духовні сили. Одного разу, перебуваючи у цьому будинку, вирішили ми з братом Глібом Костем, ЧСВВ піти до найближчого села і купити продуктів. Якщо йти дорогою, то до того села було 4-5 км, а якщо навпростець, через крутий спуск із гори, то не більше кілометра. Ми
...
Читати далі »
|
Тепер розгляньмо, як і в яких речах треба підчинятися Божій волі.
(1) Загальні життєві випадкиНайперше треба підчинятися Божій волі в тих речах, що не залежать від нас самих, бо вони походять від природи, от як спека, сильні морози, дощ, нужда, пошесть, тощо. Не слід тоді казати: «Яка страшна спека! Який жахливий мороз! Що за нещастя! Які нужденні часи!» або вживати подібних висловів, бо вони виявляють спротив Божій волі. Ми повинні бажати того, що Бог хоче. Це Він керує ходом подій. Одної ночі Св. Франциск Борхія прибув до монастиря свого Чину. Надворі падав сніг, Святий почав стукати до брами, але ніхто не відозвався, бо ченці спали. Як розвиднілос
...
Читати далі »
|
Прелат запрошує нас глибше проникнути у реальність Сопричастя святих,
посилюючи нашу єдність з членами Церкви на небесах, в чистилищі і на
землі.
Мої дорогі діти, нехай Ісус береже для мене моїх дочок та синів!
Сьогодні ми згадуємо святого, який радіє з Богом на небесах. Після цього
глянув я, і от - натовп численний, записав св. Йоан Богослов одне зі
своїх видінь в книзі Одкровення, - перелічити який ніхто не міг, - від
усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і
перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх; і
викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому
...
Читати далі »
|
— В католицькому богослов’ї існує вчення про сім смертних гріхів,
яке широко відоме. В православному богослов’ї існує вчення про вісім
пристрастей душі, яке відоме менше. Чи не могли б Ви розказати звідки
виникло православне вчення про сім пристрастей душі та в чому його суть?
— Християнське богослов’я виникало як свого роду християнський
платонізм. Існувало два джерела для богословської думки. По-перше,
богословську думку визначала Біблія та сама духовність як така, те що
люди ходили в церкву, причащалися, каялися у гріхах. Але було і друге,
більш теоретичне, джерело – це твори Платона. Класифікація
...
Читати далі »
|
Мт 24,37-44"Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід
Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили,
женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і не
знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід
Сина Людського". Ісус порівнює своє Друге Пришестя з часами великого
потопу – події найбільш трагічної у священній історії. Події такої
грандіозної за своїми масштабами, що більшість сучасних учених-скептиків
вважають її тільки давньою легендою, якої ніколи не було в реальній
історії. Але Ісус, використовуючи цей приклад, має на увазі не сучасних
людей, які не вірять у те, що потоп був,
...
Читати далі »
|
В Святому Письмі, в Євангелії від Матея сказано: "Не судіть, щоб і вас
не судили; бо яким судом будете судити, таким же осудять і вас, і якою
мірою будете міряти, такою відміряють вам”. Святе Письмо вчить
нас не судити інших і нагадує нам, що нас також буде судити сам Господь
Бог на Страшному Суді. Християнин не судить інших людей, а з покорою
визнає, що тільки Господь Бог має право це робити. Тільки Він все бачить
і знає, і тільки Він може творити справедливий висновок: хто був
правий, а хто переступив Закон Справедливості. Ми ми по своїй природі і
обмеженості просто не можемо все знати та розуміти всі вчинки іншої
людини. Ось, тому не вміємо і не можемо
...
Читати далі »
|
Які нерозумні ті, що противляться Божій волі! Вони все одно мусять приймати прикрості, бо ніхто не годен спинити виконання того, що Бог хоче. Св. Павло питається: Хто ж годен опертися Його волі?(Рим. 9, 19). На жаль вони терплять їх без ніякої заслуги, ба й навіть стягають на себе Божі кари в другім житті та збільшають свій неспокій на цім світі. Страдницький Йов питається: Хто оперся Його волі та мав спокій?(Йов: 9, 4). Нехай хворий, скільки хоче, скаржиться на свої болі, і вбогий на нужду: нехай він злоститься на Бога і зневажає Його, скільки йому подобається! Що ж це поможе йому? Він тільки збільшить своє горе. «Нерозумний», кличе Св. Августин, «чого пошукуєш, як г
...
Читати далі »
|
Хто підчиняється Божій волі, той стає святим і вже на землі втішається невпинним спокоєм. Мудрий арагонський король, Альфонс Великий, отак відповів, як раз хтось спитався його, кого вважав найщасливішим чоловіком на світі: «Той найщасливіший. хто вміє підчинятися Божій волі та приймати з Божих рук так приємні, як прикрі речі! ». Св. Павло кличе: Все виходить на добро тим, що люблять Бога! (Рим. 8, 28). Хто любить Бога, той завжди задоволений з життя, бо знаходить своє щастя в тому, що завжди, навіть серед прикрих обставин, виповняє Божу волю. Наслідок такої поведінки такий, що для нього прикрощі перемінюються в приємності, бо він свідомий, що покірним підчиненням Божі
...
Читати далі »
|
 Вірні східної Церкви надають великого значення Ісусовій молитві, яку ще інколи називають молитвою серця.
«Ісусова молитва»– це визначення у термінології східної Церкви для
практики повторювання імені «Ісус». Її початки пов’язані з зародженням
монашого життя на Сході. Перші монахи мали звичай частого повторювання
імені Ісус. Із плином часу ця практика набрала вигляду розширеного
звертання: «Господи Ісусе Христе, помилуй мене»; «Господи Ісусе Христе,
Сину Божий, зм
...
Читати далі »
|
ЗАУВАГА: Ця маленька книжечка мала дуже великий успіх, як тільки вийшла з друку в 1755 р. Св. Альфонс Лігуорі виконував у щоденнім житті те, що тут написав. Він не раз заявляв, що Святі тому стали святими, що підчинялися Божій волі. Самі Альфонс часто прочитував цю книжечку. В старості його зір так ослабнув, що не годен був сам читати. Тоді велів Братові чигати йому ті золоті засади про підчинення Божій волі, що здається радше походять із неба ніж від людини.
1. ВИЗНАЧНІСТЬ ЦІЄЇ ЧЕСНОТИВся наша досконалість полягає в любові Бога. Св. Павло каже: Любов це зв'язь досконалости (Кол. З, 14). Досконалість любови лежить у злуці нашої з Божою волею. Пер
...
Читати далі »
|
Слава Ісусу Христу!
Блаженні ті, що слухають Слово Моє і його
дотримуються. Слухайтесь Божого Слова і дотримуйтеся. Поспішайте чинити
добрі справи, але пильнуйте за тим кого, щоб робити їх у чистому
сумлінні.
У добрих християн мають бути пріоритети. Ми завжди
мусимо визначати що є найважливішим. У євангельському розділі про Марію і
Марту йдеться про крайності. Одна із них — це сидіти біля Ісуса, Його
Слово слухати, і нічого не робити, а інша — ходити по кухні, гриміти
б
...
Читати далі »
|
Бог відповідає душі, що говорить до Нього Старайтеся щонайчастіше, ба й невпинно з довір'ям розмовляти з Богом, якщо бажаєте подобатися Його люблячому Серцю. Він буде відповідати і розмовляти з вами. Щоправда, Бог не промовлятиме до ваших ушей, а до вашого серця, якщо віддалитеся від розмов з сотворіннями, щоб розмовляти з Богом. Він запевняє нас про це устами пророка Осії, кажучи; Заведу її на самоту і там промовлятиму до її серця (Ос. 2, 14). Він промовлятиме натхненнями, внутрішніми просвіченнями, виявами Своєї доброти, зворушеннями серця, запевненням прощення, відчуттям спокою, надією раю і внутрішніми радощами, бо Він любляче і інтимно пригорне цю душу до С
...
Читати далі »
|
Не забувайте ніколи про Божу присутність, як це робить більшість людей. Розмовляйте з Богом якнайчастіше, бо це не нудить Його, ані не викликує Його обурення, як це буває між людьми. Якщо любите Його, то теми до розмови ніколи не забракне вам. Говоріть з Ним як з найліпшим приятелем про себе і свої справи. Не вважайте Його за гордого князя, що займається тільки важними справами й обговорює їх тільки з великими людьми. Бог знижається до нас і тішиться, як повідомляємо Його про свої навіть малозначні справи. Він так сильно любить вас і так пильно займається вами ніби не мав про ніщо інше думати тільки про вас. Він так сильно займається вашими справами, що ніби звертає д
...
Читати далі »
|
Сильно помиляється, хто недовірливо поступає з Богом і наближається до Нього немов застрашений і застиджений невільник перед пана, бо почувається перестрашений. Ще сильніше помилився б той, хто думав би, що воно нудно і гірко приставати з Богом, Це неправда, бо Мудрець каже: Розмова з Ним, не має нічого гіркого і проживання з Ним не викликує нудьги(Прем. 8, 16). Спитайтеся душ, що сильно люблять Бога, і вони відповідять вам, що посеред життєвих прикрощів ніде не знаходять більшої розради ніж у Бозі. Приставання з Богом не вимагає, щоб ви безперестанку думали про Нього і через це забували про всі інші справи і відпочинок. Вам зовсім не треба занедбувати св
...
Читати далі »
|
1. Зранку, тільки прокинувшись, роз¬починай день з молитви; щодня присвяти півгодини на розважання або принаймні на читання якоїсь духовної книжки; старайся щодня брати участь у Службі Божій, відвідувати Найсвятіші Тайни й образ Матері Божої; протягом дня відмовляй вервицю; вечером зроби іспит сумління, завершивши актом по¬кути. 2. Часто приступай до сповіді й хоча б раз на тиждень приймай св. Причастя, а навіть частіше, якщо в змозі, за порадою духовного отця. 3. Вибери собі постійного сповідника, досвідченого і побожного, завжди керуй¬ся його вказівками: як коли йдеться про духовні справи, так і про всі інші; не від¬ступай від нього без важливого й обґрун¬тованог
...
Читати далі »
|
1. Ісус Христос – мета нашої любовіІсус Христос повинен бути метою нашої любові. Він заслуговує на це, бо є Богом безмежної доброти, бо полюбив нас аж до смерті за нас. Ох, яке велике зобов’язання маємо перед Ісусом Хрис¬том! Усе те, що доброго маємо: внут¬рішнє освячення, покликання, проба¬чення, отриману допомогу, надію, потіху, душевну ніжність, любовне відчуття – усе це маємо завдяки Ісусові Христові. Однак перейдімо до засобів, з до¬помогою яких можемо осягнути любов до Ісуса Христа. 2. Засоби, які служать осягненню любові до ІсусаПо-перше, слід прагнути любові до Ісуса Христа, і тому ми повинні часто просити про неї, особливо під час
...
Читати далі »
|
Побожний Йов дивувався, що Бог так сильно займається людьми і чинить їм так багато добра ніби нічого не бажав за винятком того, щоб любити їх і щоб вони любили  Його. Хто ж такий чоловік, кличе Йов, що так сильно дорожиш і стільки уваги звертаєш на Нього? (Йов: 7, 17). Отож сильно помиляється, хто думає, що провиняється браком пошани супроти безконечної Божої величі, хто довірливо і по-дружн
...
Читати далі »
|
Дехто може спитатися: «Бог може і хоче дати мені святу витривалість. Чому ж відразу не дасть мені її, як попрошу Його?» Святі Отці подають багато рацій, чому Бог так поступає: (1) Бог не дає її відразу, але відкладає, щоб краще випробувати наше довір'я. (2) Бог відкладає, каже Св. Августин, щоб ми сильніше тужили за нею. Великих дарів, каже він, треба сильно бажати, бо не оцінюємо того, що легко отримали. Воно знане,: що довго бажані дари викликають у нас сильнішу пошану: «Бог не дає відразу, щоб ти навчився сильно бажати. Приємніше те, чого ти довго бажав. Якщо ж зараз отримаєш, то поданий дар виглядатиме безвартісним». (3
...
Читати далі »
|
1. Конечність набоженства до Матері БожоїЩодо цього набоженства, то вірю, мій дорогий читачу, що ти вже достатньо пере¬конаний у тому, як важливо для здобуття вічного спасіння віддавати честь Пресвятій Марії. Якщо бажаєш ще більше в цьому переконатися, прошу тебе, щоб ти прочитав мою книжку під назвою "Величання Марії”. Однак тут прагнемо розповісти тільки про те, що потрібно зробити, аби забезпечити собі опіку цієї великої Владичиці. 2. Конкретні практики віддавання шани МаріїПо-перше, щоранку і щовечора, коли пробудишся й перед тим, як підеш спати, змов 3р. Бо¬городице Діво, а потім додай таку коро¬теньку молитву: "О Маріє, че¬рез Твоє чист
...
Читати далі »
|
1. Небезпечність байдужостіУ великій небезпеці перебувають ті душі, які не переймаються повсякденними гріхами і таким чином примиряються з духовною холодністю, не думаючи навіть про те, щоб визволитися з цього. Тут не йде мова про повсякденні гріхи, які поповнюємо через звичайну людську слабість, тобто такі як: непотрібні слова, різні внутрішні хвилювання тощо, тут мовиться про ті щоденні гріхи, які попов¬нюємо цілком добровільно, особливо, коли їх повторюємо. Св. Тереза з Авіля записала: "Нехай Господь Бог охоронить нас від гріха, від якого ми втратимо уважність”. А отець Альварес говорив: "Ті незначні сварки, вияви неприязні, надмірна цікавість, вияви нетерп
...
Читати далі »
|
Белярмин каже, що воно замало раз чи два благати в Бога ласки витривалости. Якщо бажаємо запевнити собі її, то треба завжди, цебто кожного дня, аж до самої смерти благати її в Бога: «Треба щодня благати її, щоб щодня отримувати». Хто благає її раз, той отримує її на один день. Якщо ж завтра не буде благати її, то завтра впаде. Саме цю правду Господь бажав впоїти нам притчею про приятеля, що не хотів дати хліба свому приятелеві, але вкінці погодився дати, як цей багато разів і сильно благав його, кажучи: Коли він не встане і не дасть йому ради дружби, то за докучання його встане і дасть, скільки цей потребує. Якщо цей приятель, каже Св. Августин, хоч не хоче, а все так
...
Читати далі »
|
1. У чому полягає чистота наміру? Чистота наміру полягає в тому, щоб усе, що чинимо, чинити тільки для того, щоб подобатися Богові. Саме намір – добрий або злий, – який випереджує наш поступок, визначає, чи є він в Божих очах добрим, чи злим. Св. Марія Маґдалина де Пацці говорила: "Господь Бог винагород¬жує наші вчинки залежно від ступеня чистоти нашого наміру”. Однак перейдемо до того, як практи¬кувати цю чистоту наміру. 2. Чистота наміру в духовних справах По-перше, потрібно, щоб ми в усьому, що робимо, шукали Бога, а не самих себе: адже якщо шукатимемо тільки свого за¬доволення, не можемо очікувати від Бога жод¬ної нагороди. Це в однаковій мірі с
...
Читати далі »
|
Наші молитви мають бути покірні та повні довір'я, але це не вистачає, щоб запевнити собі остаточну витривалість і спасіння душі. Якщо хтось молиться час від часу, то отримає від Бога поодинокі ласки. Якщо молитва не є постійна, то вона не виєднає остаточної витривалости. Остаточна витривалість вміщає в собі багато різних ласк, тому вимагає постійної молитви, що має тривати аж до смерти. Ласка спасіння не є окремою ласкою, але ланцюгом численних ласк, що лучаться в одне з остаточною витривалістю. Отож цьому ланцюгові ласк мусить відповідати ланцюг наших молитов. Якщо через занедбання молитви розриваємо ланцюг молитов, то тим самим рвемо ланцюг ласк, що виєднують спасіння.
...
Читати далі »
|
«…бо ж вам дана ласка Христа не тільки вірувати в Нього, але за Нього також і страждати» (Фил. 1,29).
У повсякденному житті ми не раз зустрічаємося з різноманітними
проблемами, суперечками, незгодами. Здається, їм немає кінця-краю. Ми
не раз запитуємо себе про те, коли ж це все закінчиться: переживання,
страх, неспокій. Ми часто уважаємо, що ці речі украй негативно впливають
на нас, завдають нам великого болю. Але чи це так? Чи дійсно звільнення
від них принесло би нам бажаний спокій? Спробуймо знайти відповідь на
це запитання, розглянувши життя Христа. Вчитуючись у рядки Нового
Завіту, спостерігаємо, як Христос у своєму земному служінні не шу
...
Читати далі »
|
1. Виконання Божої Волі – шлях до святостіЦілковита святість людини полягає в любові Бога, а любов до Бога полягає у виконанні Його святої Волі. Це повинно становити все наше життя. Бо хто поєднаний з Волею Божою, той завжди живе в спокої, адже Воля Божа відбирає гіркоту всіх хрестів. Душі святих, промовляючи слова "Так хоче Бог” або "Бог так хотів”, відчувають спокій під час кожного болісного випробування. Інколи трапляється, що дехто говорить: "У мене нічого не виходить, Бог усі клопоти поклав на мене”. У тебе нічого не виходить, брате мій, адже ти все псуєш, бо якби поклався на Волю Божу, все, що чиниш, тобі б вдавалося й послужило для твого добра. Хрести,
...
Читати далі »
|
Може дехто скаже: «Я грішник! В Святім Письмі читаємо: Бог не вислухує грішників». Св. Тома зо Св. Августином відповідає, що це сказав сліпий, який говорив тоді, як не був іще вповні просвічений, тому його твердження не має значення. «Це сказав іще не вповні просвічений сліпець, тому його слова не мають ніякого авторитету». Св. Тома завважує, що згадані слова заторкують грішника як грішника, цебто коли він молиться, щоб дальше могти грішити. Тоді ці слова правдиві, от коли хтось просить помочі в Бога, щоб могти помститися на ворогові або виконати якийсь злобний замір. Те саме слід сказати про грішника, який благає Бога спасти його, але зовсім не хоче зірвати з гріхом...
...
Читати далі »
|
Кожна річ має якусь мету, якесь призначення: для чогось, на щось вона є; і всяка річ коштує стільки, наскільки відповідає своїй меті і своєму призначенню. Наприклад: плуг є для орання, а борона – для волочіння, ніхто плугом не волочить, а бороною не оре. Чи не правда? Лампа служить для освітлення, а коли вона замість світити, тільки димить і коптить, то нічого не варта. Кінь служить для їзди, для перевезення вантажів, словом для допомоги людині в її роботі, якщо ж кінь був би найгарніший, але не здатний робити, тільки їсти, то такого коня ніхто не хотів би тримати і даремно годувати. Чи не правда?... Отож, як кожна річ має певну мету з природи від Господа Бог
...
Читати далі »
|
На богословській екуменічній конференції, що відбулась наприкінці
квітня в Ризі, і була присвячена Року Священства, ректор Ризької
Духовної семінарії, о. Юрій Ялинській виступив з рефератом, в якому він
торкнувся теми духовного керівництва в християнському житті.
У зв'язку з цим о. Ю. Ялинському і були поставлені деякі запитання, на
які він охоче відповів.
Яка роль духовного отця в духовному житті людини і її зростанні?
Дуже важлива. Люди, які у
...
Читати далі »
|
1. Ціна терпеливостіСв. апостол Яків говорив, що тер¬пе¬ливість є досконалою чеснотою душі: "За витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий” (Як. 1,4). Терпеливість є тим, що допомагає нам дійти до раю. Отож вона є чеснотою, яка породжує заслуги. Ось чому Господь Бог обдаровує нас життям тут, на землі, щоби ми завдяки терпеливості заслужили собі на хвалу в небі. Ми всі на цьому світі мусимо тер¬піти; тільки той, хто терпеливо пере¬носить важкі випробування, той менше терпить і буде спасенний. Адже Господь не посилає нам хреста, щоби бачити нас осудженими, як твердять ті, які не хочуть скоритися, а щоб бачити нас
...
Читати далі »
|
Апостол Яків сильно настає на те, щоб ми молилися з довір'ям, якщо бажаємо, щоб молитва виєднала в Бога те, чого благаємо. Притім треба бути певними, що будемо вислухані, якщо молимося так, як треба, не сумніваючись про успіх молитви: Нехай просить із вірою, без жадного сумніву). Св. Тома твердить, що «молитва черпає свою силу з любови, а успішність із віри та довір'я» 44). Те саме твердить Св. Вернард, кажучи, що тільки наше довір'я виєднує нам Боже милосердя: «Господи, тільки надія виєднує нам Твоє помилування»). Наше довір'я до Божого милосердя сильно подобається Богові, бо так шануємо та прославляємо Його безконечну доброту, що бажав виявити нам у сот
...
Читати далі »
|
Во Имя Отца и Сына и Святого Духа!
Дорогие братья и сестры!
В наше время всеобщего равнодушия и пренебрежения обычаями, очень
сильно встает вопрос благоговейного и подобающего поведения в храме.
К сожалению, с каждым годом становится все меньше и меньше
священников, которые были свидетелями повсеместного присутствия культуры
в Богослужении и почтении святынь. Сегодня же едва можно встретить
выпускника семинарии, который был бы хоть немного почтителен к тому, что
он делает. В души молодых священников вкрадывается крайне опасная и
вредная мысль – "Я хозяин у алтаря, и я имею право на самоуважение”
Такой подход для традиционного и истинн
...
Читати далі »
|
(1) Треба прохати речей, що конечні для спасінняДруга умовина доброї молитви, каже Святий Тома, це прохання ласк, що їх потребуємо для власного спасіння. Бог не дав абсолютної обітниці, що подасть дочасні добра, якщо вони не є конечні для спасіння. Святий Августин виясняє слова Спасителя «в Моє ім'я» і каже, що «не просимо в ім'я Спасителя того всього, що противиться спасінню душі». Інколи благаємо в Бога дочасних ласк, а Він не вислухує нас. Святий Августин заявляє, що Бог не вислухує тому, що любить нас і бажає виявити нам Своє милосердя: «Часом людина благає речей, що потребує до життя, але Бог у Свому милосерді не дає їх, бо лікар знає краще ніж пацієнт, що добре для хворої лю
...
Читати далі »
|
Хто любить Бога, також любить ближ¬нього; а хто не любить ближнього, не лю¬бить також Бога. Про це говорить заповідь Божа: "Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого” (1 Ів. 4,21). Однак слід пам’ятати про те, що ми по¬винні любити ближнього як у дусі, так й у вчинках. У цей спосіб можемо визначити два види любові ближнього: внутрішню й зовнішню. Остання, в свою чергу, може виявлятися або в словах, або у вчинках.
...
Читати далі »
|
Божественний Спаситель заявив: Поправді, поправці кажу вам: Чого тільки попросите від Отця в Моє ім'я, то Він дасть вам. Ісус Христос обіцяв, що Отець подасть нам усе, чого тільки попросимо в Його ім'я. Проте слід пам'ятати, що молитва мусить бути добра, інакше Бог не вислухає її. Святий Яків каже, що багато хто молиться, але нічого не отримує, бо лихо молиться: Прохаєте, але не одержуєте, бо лихо просите! Святий Василій, вияснюючи слова апостола Якова, додає: «Часом молишся, але не отримуєш, бо лихо, цебто без віри або легкодушно молишся або прохаєш невідповідних речей або заскоро перестаєш молитися». Молиться без віри, хто під час молитви виявляє
...
Читати далі »
|
(1) Визначність молитви та її могутність перед БогомНаші молитви такі дорогі Богові, що Він зазначив Анголів, щоб представляли їх Йому, як тільки прокажемо їх. Святий Ілярій каже: «Анголи чувають над молитвами вірних і щоденно жертвують їх Богові»». Молитви Святих це той святий кадильний дим, що знімається до Господа, як це бачив Святий Іван. Анголи жертвують Йому його. Деінде ж той самий Святий зазначує, що молитви Святих подобають на золоті посудини наповнені милими пахощами, тому сильно подобаються Богові. Вистачає переглянути Святе Письмо так Старого, як Нового Завіту, щоб переконатися, яку велику вартість молитва має в Божих очах. Ось, що
...
Читати далі »
|
1. Потреба покориТой, хто не покірний, той не може по¬добатися Господеві Богу, Бог не терпить гордих людей. Він обіцяв вислухати кож¬ного, хто молитиметься до нього, але коли до Нього з проханням звернеться горда людина, Господь її не вислухає; покірним, навпаки, уділяє свої ласки: "Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать” (Як. 4,6). 2. Покора почуттівПокора поділяється на покору почут¬тів і покору волі. Покора почуттів полягає в тому, щоб ми самі визнавали себе негідниками – яки¬ми очевидно і є, – які нічого не знають ані нічого не можуть, тільки чинити зло. Отож будь-яке добро, яким володіємо і яке чинимо, дає винятково Бог. О
...
Читати далі »
|
Єретики Пелагіяни мильно твердили, що молитва не є конечна, щоб людина могла спастися. Їхній учитель Пелагій навчав, що людина тільки тому занапащує себе, що не хоче признати правд, які повинна знати. Святий Августин слушно отак висловився про цю справу: «Пелагій про все говорив, за винятком молитви», що є єдиним засобом, щоб осягнути знання Святих, як писав Святий Яків: «Якщо хтось потребує мудрости, нехай просить її в Бога, який обильно і без докору вділяє її, і вона буде дана йому». Святе Письмо виразно зазначує, що мусить молитися той, хто бажає спастися: «Треба завжди молитися і не зневірюватися». «Чувайте і моліться, щоб не впали в спокусу». «Просіть і одержите!
...
Читати далі »
|
Прагнення спасіння – недостатня умова для спасіння
Слід бути твердо переконаним у тому, що для того, аби осягнути життя вічне, недостатньо тільки бажати спастися, а потрібно застосовувати засоби, які при¬писав нам Сам Ісус Христос. У проти¬лежному випадку, якщо ми зав’язнемо в гріху, то в день Останнього суду зовсім не скористаємося оправданням, що спо¬куси були надзвичайно сильними, а ми – над¬звичайно слабкими. Адже Бог дав нам способи, завдяки яким, з допомогою Його ласки, можемо відбити кожний нас¬туп ворогів нашої душі. Однак, якщо не захо¬чемо ними скористатися й будемо п
...
Читати далі »
|
Молитва це конечна зброя, щоб боронитися перед ворогами. «Пропаде», - каже Святий Тома, - «хто не користується цією зброєю». Святий не вагається твердити, що Адам упав тому, що не молився, як знайшовся серед спокуси: «Він згрішив, бо не звернувся до Бога за поміччю». Святий Гелясій так само висловлюється про упалих ангелів: «Вони намарно отримали Божу ласку. Не залишилися вірні, бо не молилися». Святий Карл Боромей заявив в однім пастирськім посланні, що Ісус Христос поставив молитву на першім місці, як у Євангелії вичисляв засоби спасіння. Він бажав, щоб так Його Церква і релігія відрізнялися від сект. Ось тому заявив: «Мій дім буде зватися домом молитви!». Закінчуючи с
...
Читати далі »
|
«Справа стосується мого сина, шістнадцятирічного бунтаря, який
почав вважати себе невіруючим. Знаю, що бунт в цьому віці – це щось
нормальне, і тішусь, що він не стосується всіх сфер його та нашого
спільного життя. Я йому вірю, скоріше навіть, ми обоє з чоловіком віримо
йому, коли говорить, що сигаретам, алкоголю та наркотикам — «ні», хоча
часом застерігає, що лише до 18 років. Він непогано вчиться, хоча міг би
присвячувати навчанню більше часу.
Вдома буває грубим, нахабним, неймовірно вразливим тоді, коли йому
роблять зауваження, часом робить вигляд (сподіваюсь, що тільки робить
вигл
...
Читати далі »
|
Праведник – це той, що є правдивим як у середині, так і на зовні. Чи
можна бути побожним і ревним лише в середині? Це так само як сміятися і
не показувати усмішки, як плакати і не показувати сліз, як молитися і
не складати руки і не зводити очей до неба. До молитви має готуватися як
душа так і тіло, бо обоє створені творцем і обоє воздають йому славу,
честь і поклоніння. То потрібно молитися із покритою головою чи це традиція, приречена на смерть? Після
обряду вінчання голову нареченої покривають хусткою. Апостол Павло. "
Жінці голова – чоловік...Тому жінка повинна мати на голові знака влади
над нею...” (1 Кор. 11, 3-10), тобто мати
...
Читати далі »
|
Дорогая X...!
Несколько дней назад я с благодарностью получил твое письмо. Мне
было очень приятно узнать о том, что упомянутые тобой трудности уже
преодолены. Всякий раз не перестаешь удивляться, наблюдая, как время -
вместе с благодатью, естественное с помощью сверхъестественного -
способно исправлять ошибки людей.
Сегодня я намерен написать тебе более длинное письмо и сразу позволю
себе перейти к главной его теме. Поводом к нему послужила дискуссия о
форме и содержании, касающаяся непосредственно одежды, которую некоторые
из участников духовных занятий не могли обойти стороной и которая, по
твоим словам, тебя не очень-то переубедила. К этом
...
Читати далі »
|
Забобони
Фальшивим вшануванням Бога є забобони, ворожба, спіритизм і чародійство.
Забобонами
грішить той, хто створеним речам приписує силу, якої вони, за своєю природою,
не мають, або приписує їм більшу силу, ніж вони мають. Таке фальшиве
переконання спонукує багатьох людей до віри в недоречні практики, які нібито
захоронять їх перед нещастям або принесуть щастя. |
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри! Переживаємо благословенний
час – початок парафіяльних реколекційних наук. Дуже важливо пройнятися
цією подією, усвідомити необхідність віднови, щоб іще раз відновити наше
духовне життя. Не казати: для чого мені реколекції, я знаю, що там
будуть говорити, мені того не треба. Потреба відновлення духа й
усвідомлення своєї гріховності необхідні завжди. Духовні реколекційні
вправи є дуже важливими. В цей час Божої науки ми просимо ласки Духа
Святого, щоб Дух Святий, Дух Правди, Дух Любові, зійшов на нас, щоб Дух
Святий керував нами, щоб
...
Читати далі »
|
Дорогі діти, ви разом з батьками щонеділі і щосвята ходите до Церкви на Божественну Літургію, та чи знаєте, як повинен поводити себе християнин у храмі? Якщо ти вже ходиш до школи, а особливо якщо вже приступав до Урочистого Святого Причастя та Пресвятої Тайни Покаяння, то ти спроможний і зобов’язаний поводитися правильно у храмі. Отож: • коли входиш у Храм і бачиш Святі Ікони, думай про те, що Сам Господь і всі Святі дивляться на тебе; • приходити до Служби потрібно завчасно (за 5-10 хвилин); • увійшовши, перехристися і поцілуй ікону на тетраподі; • перед входом чоловіки (хлопці) знімають головні убори; • одяг повинен бути пристойним і охайним;
...
Читати далі »
|
 Розмова з отцем Корнилієм Яремаком, ієромонахом чину св.
Василія Великого УГКЦ
Отець Корнилій Яремак: Ми самі собі стелимо життєву дорогу,
залежно від світогляду, інтересів і зацікавлень. Тим паче, якщо її вибір
лежить у духовній площині.
Про справи духовні та світські ми розмовляли з редактором християнського
часопису "Місіонар”, монахом-василіянином отцем Корнилієм Яремаком.
– Отче Корнилію, чи не важко в молодому віці обмежувати себе
монастирським укладом життя?
– Насправді для мене залишається загадкою, чому монастирське життя і
...
Читати далі »
|
Єромонах Венедикт (Валерій Алексійчук), доктор богословія
духовності, ігумен Святоуспенської Унівської Лаври
(Виступ на конференції «Зцілення ран минулого крізь призму
релігійного досвіду», Львів, ІРС-УКУ, 16-17 квітня 2010 року)
Заподіяння ран у міжлюдських взаєминах – це тема, яка стосуєт
...
Читати далі »
|
Мої дорогенькі! У св. Тайнi Сповiдi ми доступаємо вiдпущення грiхiв i
прощення вiчної кари. Однак Сповiдь не вiдпускає дочасної кари, яку
належиться нам вiдбути за нашi грiхи тут на землi або в чистилищi. Саме
цю дочасну кару вiдпускає нам свята Церква через вiдпусти. Отже, вiдпуст
– це вiдпущення дочасних кар за всi грiхи минулого життя. По вiдпустi
людина стає чистою i святою, як пiсля Хрещення. Вiдпуст можна здобути
тiльки для себе або пожертвувати за душi в чистилищi. За iнших живих
людей його не можна жертвувати. Хто сповiдається бодай два рази в мiсяць
i часто причащається, той не мусить для осягнення вiдпусту щоразу
сповiдатися. Повний вiдпуст можна здобу
...
Читати далі »
|
За останніх днів настануть скрутні часи, бо горді люди під виглядом
побожности будуть влазити в доми і зводити інших. Таких цурайтеся 2 Тм.
3:1-13.
1. Закид Церкві: Ім’я Бога тільки – Єгова.
Відповідь: В Старому Завіті знаходимо багато прекрасних імен
Бога: Ел, Бог Ізраїля Бт. 33:20. Я той, хто є (Ягве-Сущий), Бог Авраама,
Ісаака, Якова таке моє ім’я Вих. 3:13-15. Всевишній, Вічноживий, Святий
на ім’я /с. 57:15. Ревнивий – ім’я Господнє, він Бог ревнивий Вих.
34:14. Добре воно – співати твоєму імені, Всевишній Пс. 91:2. Свят
Господь сил – Саваот /с. 6:3. В Новому Завіті: Навчіть усі народи,
христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святог
...
Читати далі »
|
У кожного з нас є гріхи, в яких нам не хочеться зізнаватися на
сповіді. Якщо навіть говоримо про них, то дуже загальними словами,
ніяковіючи, з боязкою надією на те, що «пронесе» і священик допитуватися
не стане. Є й такі гріхи, в яких боїмося зізнатися навіть самі собі -
куди легше, та й звичніше в усьому звинувачувати інших або обставини. Та
все ж до тих пір, поки ми не побачимо, поки не назвемо на ім'я свої
«дрібні злодійства», будемо рабськи йти на поводу у них.
«Про це» |
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
