Візії блаженної Анни-Катерини Еммеріх

Йосиф відвів Марію до печери. Вона сказала йому, що сьогодні опівночі вона породить свою дитину. Якраз в той час виповниться дев'ять місяців від тоді коли її благовістив Ангел Господній.

Марія просила Йосифа зробити все можливе, щоб гідно зустріти, обіцяну Богом та в надприродний спосіб зачату, дитину. Як тільки зійшло сонце, Йосиф пішов до Вифлеєму, щоб купити дещо потрібне. Коли Йосиф прийшов то він приготував їжу і вони разом поїли та помолились. Молилися вони також і за тих безсердечних, які не хотіли дати їм притулку.

В печері він знайшов жердини, навішав на них циновки, і таким чином відокрем. своє місце для спання від всієї печери Потім нагодував осла, котрий стояв з лівого боку від входу до печери, відтак наповнив корзину очеретом та пахучою травою, та поверх цього розстелив покривало, яке висіло в куточку.

Мати Божа сказала йому, що час наближається, тому він вирішив помолитися але, почувши якийсь шум вийшов. Перед печерою він побачив молоду ослицю, котра почала стрибати, сповнена радістю та бігати навколо нього. Йосиф прив'язав її перед печерою та насипав їй корму.

Коли Йосиф повернувся до печери, то побачив Святу Діву, яка повернувшись обличчям на схід, молилась на своєму лежаку. Вона була оточена сяйвом і вся печера була наповнена неприродним світлом. Потім від відійшов в свій відокремлений куточок і впав обличчям до землі та почав молитися.

О дванадцятій годині ночі вона перебувала в глибокій зосередженій молитві. Несподівано Марія опинилась піднятою над підлогою. Її руки були схрещені на грудях. Світло навколо неї поширювалось і все, навіть неживе, перебувало в радісному русі: каміння стелі, стіни, підлоги печери були в цьому світлі ніби живі. І тут стеля склепіння ніби зникла і стовп світла над Марією сягнув аж до небесних висот. У стовпі світла був чудесний рух слави, яка проникала і наближалась щораз то виразніше у формі духовного хору. Це була мить коли Свята Діва стала Божою Матір'ю. вона низько поклонилася своєму Богові, який лежав перед нею безпомічною дитиною.

Спаситель своїм світлом засліпив все, що Його оточувало, лежачи на килимку перед своєю матір'ю. Він був дуже маленьким. Свята Діва. Марія взяла дитинку, сповила в хустину, й приклала до своїх грудей. Перед Дитиною, обличчям до землі, молилися ангели.

Минула година, коли Марія покликала Йосифа, котрий все ще молився. Він, підійшов до неї, впав на коліна в покорі, молитві та радості. Коли Марія його окликнула і сказала, що він може взяти святий дарунок Найвищого Бога, Йосиф повернувся, взяв Дитину Ісуса на руки і в сльозах дякував Господу. Свята Діва сповила Дитятко Ісуса. Перед Марією, на килимку, лежав народжений Ісус, загорнутий, як маленька дитинка, гарний і випромінюючи надприродне сяйво. Марія положила дитинку в ясла, які були наповнені травичкою та очеретом, накрила покривальцем. Зі сльозами радості вони дивились на дитину та прославляли Господа. Йосиф впорядкував місце біля ясел для відпочинку Марії.

Коли народився Ісус, три пастухи вдивлялись в небо і побачили світлу хмару, яка до них наближалася, і вони почули наростаючий солодкий, тихий та радісно-чистий ангельський спів. Пастухи спершу злякались, але перед ними з'явився ангел та сказав: "Не бійтеся, бо бачите, я сповіщаю вам велику радість, яка обійде весь світ, бо сьогодні народився Спаситель в місті Давидовому. Це — Христос. Хай це буде знаком для вас. Ви зможете Його побачити як дитину, сповиту в яслах.” Потім з’явилися ще ангели і всі вони прославляли Господа співом: "Слава Богу на висотах і на землі мир людям. доброї волі ".

На світанку, після народження Христа, прийшли три старші пастухи з подарунками, котрі були зібрані раніше. Це були маленькі ягнятка. Коли вони несміливо постукали в двері печери святий Йосиф вийшов їм назустріч. Вони розповіли, що ангел повідомив їм вночі, і вони прийшли, щоб вшанувати Дитину та віддати скромні дарунки. Йосиф провів трьох пастухів до Марії, котра сиділа біля ясел на долівці, на покривалі та держала Дитину Ісуса на колінах. Пастухи, тримаючи палиці в руках, впали покірно перед Ісусом на коліна. А після цього вони співали псалми та хвалу ангелів. Коли вони почали прощатись, Мати Божа дала кожному по черзі новонародженого Ісуса на руки. Зі сльозами радості на очах повернули пастухи Дитину Матері та відійшли.

promin-lubovi.narod.ru