Шановний читачу, дорогий приятелю, брате! У цей час, коли в Україні є
слабкою віра, зменшується надія, остигає любов до Господа Бога і до
ближнього, до святого, побожного життя, постараймося з підтримкою Святої
Божої благодаті покласти хоч маленьку цеглинку в загальну будову
духовності нашого багатостраждального народу. Такою цеглинкою нехай
стане оця скромна стаття про Материнську опіку Матінки Божої Пречистої
Діви Марії, Її заступництво за нас перед Господом Ісусом Христом.
Поштовхом до написання цих рядків стало саме те, що я упродовж свого
нелегкого життя, починаючи з дитинства і закінчуючи старшими роками,
особисто відчув благодатну поміч Пречистої Діви Марії, Її справді
материнську турботу. У невеликій публікації неможливо викласти всі
випадки чудесної опіки Матінки Божої, але про деякі з них варто хоч
коротенько розповісти.
Десь у віці 30-35 років у мене на кисті правої руки на самому згині
появилася пухлина, яка дуже швидко росла. Навіть незнайомі люди почали
звертати на неї увагу, бо вона ставала чимраз більшою і була вже майже
як куряче яйце. Лікар-хірург говорив, що її потрібно вирізати, а інші
лікарі казали не чіпати цю пухлину. А вона росла!
І ось я звернувся за поміччю до Небесної Лікарки — Пречистої Діви
Марії. Я щиро, від душі, від усього серця, з глибокою вірою та надією,
із сльозами просив Матінку Божу оздоровити, зцілити мою хвору руку.
Своїми сльозами я змазував те хворе місце, плачучи, молився: „Матінко
Божа і Матінко наша! Оздорови, зціли мою таку хвору руку, але нехай буде
пресвята Господня воля і Твоя”.
Цю молитву я повторював досить часто. І сталося чудо! Пухлина незабаром зникла і більше не появлялася.
У 2006 році мені робили нелегку операцію на сечовому міхурі, бо там
також була пухлина. Вся церковна громада і родина молилися до Пресвятої
Діви Марії за успішне її проведення. З Божою поміччю все пройшло дуже
добре. Після повторного обстеження лікар упевнено заявив, що більше
ніякої пухлини там немає.
Часто траплялися такі дивні випадки, коли з хати ніби зникали дуже
цінні речі, особливо документи. Одного разу сталося таке, що пропав
диплом і паспорт дочки. Півдня шукали і нічого не знайшли. Дзвонили у ті
установи й організації, де ми були і могли випадково їх там залишити,
але все було марно. Склалося враження, що хтось ці документи вкрав.
Ми, вся родина, стаємо на коліна перед образом Пречистої Діви Марії і
в гарячій, сердечній молитві просимо помочі в Матінки Божої. Наша
молитва була дуже щирою, глибокою, від усього серця. І знову сталося
чудо. Через кілька хвилин ми знаходимо документи там, де зовсім не
сподівалися натрапити на них.
У цій статті я не торкався питання духовного життя, духовного
очищення та спасіння нашої душі, яке теж неможливе без материнської
опіки та заступництва нашої Небесної Цариці, Співвідкупительки роду
людського. Тому я закликаю кожного, хто читатиме ці рядки, особливо нашу
таку духовно незахищену молодь: у всіх важких, критичних, розпачливих
(може здаватися), безвихідних, безнадійних, трагічних обставинах життя
не соромитися, а щиро, зі сльозами, з глибокою вірою та надією стати на
коліна і просити помочі в Матінки Божої. Просити Її заступництва, опіки.
Але обов’язково свою гарячу, сердечну молитву поєднувати з Божою волею
та Її волею. Будьмо певні, що Пресвята Діва Марія вислухає нашу
молитву-благання і надасть нам свою помічну руку та осолоду на цій
долині сліз під час не однієї бурі і трагедії в нашому страждальному
житті.