Ще ніколи в Німеччині не було зафіксовано стільки заяв на вихід із Католицької Церкви, як цього року. Порівняно з 2013 роком це число збільшилося на 20% і становить 217 716 осіб (2013 року їх було 178 805).
Досі «рекордним» був 1992 рік, коли було зареєстровано 192 тисячі заяв. Слід зазначити, що в Німеччині відхід від Церкви не рівнозначний зреченню віри, а впливає на зменшення податків (там податок на Церкву — обов’язковий, хіба що люди офіційно заявляють про свій вихід).
Із даних, оприлюднених у Бонні секретаріатом Конференції католицьких єпископів Німеччини, випливає, що протягом 2014 року з Католицької Церкви у Німеччині офіційно вийшов майже кожен сотий віруючий (0,91%). Проте Церква й надалі залишається найчисельнішою релігійною спільнотою Німеччини, охоплюючи 29,5% загалу її населення (за 2013 рік це становило 27,17 млн. осіб). Друге місце за чисельністю посідають лютеранські церковні спільноти, які загалом налічують 22,63 млн. вірних. Їх також було більше: у 2013‑му лютеран усіх гілок налічувалося 23,04 млн., що означає зменшення кількості членів цих громад до 27,9% від кількості населення.
Скільки точно німців вийшли з протестантських спільнот, ще не підраховано; однак відомо, що загалом кількість протестантів у цій країні зменшилася на більш ніж 400 тис. осіб, тоді як загальна кількість католиків зменшилася на майже 240 тис. У статистиці Католицької Церкви також видно невелике зростання кількості тих, хто регулярно бере участь у недільних Месах. Їх відсоток збільшився з 10,8 до 10,9. Це, загалом беручи, радує Церкву в Німеччині, оскільки протягом десятків років кількість вірних, які ходили на недільні богослужіння, поступово спадала. Деяке збільшення фіксується також і в кількості уділених хрещень (за 2014 рік — 164 833) та вінчань (44 158, порівняно з 43 728 за 2013). Ці дані також свідчать про зміну тенденції до зменшення, яка спостерігалася роками.
«Опубліковані дані болісно доводять до нашого відома, що ми ще не дійшли до людей із нашим посланням», — так прокоментував статистику за 2014 рік голова Конференції католицьких єпископів Німеччини кардинал Райнхард Маркс. На думку архиєпископа Мюнхена і Фрайзінга, за відходом людей від Церкви «криються особисті життєві рішення». «Через кожне з них ми сумуємо, хоча і вшановуємо свободу вибору», — сказав кардинал Маркс.
Архиєпископ Бамберга Людвіг Штік висловив сподівання, що зміна тенденції до зменшення могла настати як «ефект Франциска», оскільки Папа реалізує віднову в Церкві. На думку архиєпископа Фрайбурга-Брайсгау, Стефана Бургера, причина більшого виходу людей із Церкви лежить у нерозумінні нового способу нарахування церковного податку, з чого може виникати острах про його збільшення.
Натомість Міхаель Еберц, соціолог релігії з Фрайбурга, оцінює такий високий відсоток відходів із Церкви як наслідок раптової і швидкої в розвитку втрати взаємозв’язків Церкви і суспільства. «Уперше доля католиків у загальній кількості суспільства впала нижче за 30%, кількість виходів сягнула понад 200 тисяч, зменшилась також кількість церковних поховань: це вказує, що Церква втрачає монополію навіть на завершення людського життя», — сказав Еберц. На його думку, оприлюднені дані свідчать, що Церква стає дедалі менш привабливою, зокрема для молоді. Він називає це безсумнівним наслідком багаторічної перебудови церковних структур, викликану браком священиків. Також і в щоденному житті щоразу менше людей контактують зі своїм настоятелем, або з іншими представниками Церкви, і тому слабшає релігійна сила церковного впливу (релігії як соціального явища).
Церковна статистика доводить також і те, що в Німеччині «ефект Франциска» таки не спрацював. «Я не бачу, щоб у нашій країні медіальна популярність Папи викликала нову відданість Церкві», — сказав Еберц. Він тримається тієї думки, що більше від Франциска на німецьких католиків впливає скандал педофілії серед духовенства, а також фінансові зловживання, пов’язані з особистістю єпископа http://www.credo-ua.org/2013/10/104415 Франца-Петера Тебарц-ван Ельста. Свою роль (незначну, на думку соціолога) відіграла також нова система нарахування церковного податку на прибуток із капіталу, що у відчутті платників податків може справляти враження збільшення податку.
Як сказав фрайбурзький соціолог, нові підрахунки також показують, що найважливіші до цієї пори причини перебувати в Церкві (такі як залученість у соціальну сферу чи обряди, пов’язані з певними етапами життя, а отже — «хрещення, подружжя, похорон») «дуже сильно втратили свою раціональність». Сьогоднішній «релігійний ринок» пропонує широкий вибір пропозицій як завгодно укладених обрядів для фактично кожного важливого періоду життя.
Міхаель Еберц також прокоментував зменшення кількості церковних похоронів, яке спостерігається останніми роками. «Можливо, це найбільш характерний показник статистики, який показує, що хоча демографічна ситуація нотує зростання кількості смертей, то церковних похоронів стає дедалі менше… Це можна пояснити фактом, що дедалі менше людей вірять, ніби перспективу спасіння по смерті відкриває тільки християнська віра і Католицька Церква».
З’ясувалася також інша тенденція, а саме: факт, що молоді люди, зокрема коли йдеться про організацію шлюбів і хрещень, зацікавлені насамперед у тому, щоб це була видатна й незабутня подія; а це, парадоксальним чином, «суперечить суті церковного обряду». Тому ринок альтернативних пропозицій шлюбів і надалі матиме успіх, вважає німецький соціолог релігії.
У церковній статистиці за 2014 рік помітні також регіональні відмінності. Найактивніше ходять на Меси католики східнонімецьких дієцезій. Найвищий показник (21,1%) відзначено у невеликій дієцезії Гьорліц, яка межує з Польщею; далі Ерфурт (19,4%) і Дрезден-Мейсен (18,1%). Натомість у західній частині Німеччини найбільше ходять на богослужіння у Реґенсбурзькій дієцезії (17%), а найменше — у дієцезії Хільдесхайм.
Для кардинала Маркса ця статистика загалом — попри високу кількість відходів від Церкви — показує, що «Церква живе у різних формах і має місійну силу». Водночас голова німецького єпископату подякував усім католикам, які в різні способи беруть участь у житті Церкви: у парафіях, чернечих і монаших спільнотах, церковних товариствах та інституціях, а також у Карітасі. Кардинал запевнив, що разом із Папою Франциском Католицька Церква Німеччини прагне бути Церквою «зміни», яка «задля Бога і людей активно бере участь у житті суспільства».
CREDO
