Христос ся раждає!
Нинішня молитва, дорогі брати і сестри, − це молитва за наші родини, бо найціннішим даром, який Бог дав, є сім'я. В Едемському саду Бог бачив Адама, який після надання всім сотворіння імені, сумував, бо не мав з ким поділитися цією радістю, потіхою. Тому Господь Бог промовив такі слова: "Недобре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього" (Бут.2,18). І сотворив з ребра Адама помічницю − жінку. Бог благословив першу родину такими словами: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі" (Бут. 1,28). Ото Боже благословення для родини. Ми будемо бачити, як Бог беріг родини, як благословив праведного Ноя, Авраама, Ісаака, Якова, патріархів. Ми будемо бачити, як Божа десниця була над неплідною Саррою, відтак побачимо, як Боже благословення було над Єлизаветою і Захарією, Йоакимом і Анною. Ми будемо бачити нашого Спасителя і Марію на весіллі в Кані Галилейській. Перше чудо Ісус Христос зробив у родині, показавши цим цінність родинного життя. Тому бачимо, що родина є чимось найціннішим для Господа Бога, і не тільки для Нього, а й для нації, народу, держави. Бо тільки там, де міцна, сильна родина, там добре виховані діти, там є дійсно опіка батька і матері. А де родина розпадається, там бракує того доброго виховання. В сьогоднішньому світі існує велика загроза для християнської родини. Ми не тільки бачимо сьогодні, як розпадається родина, ми також є свідками того, як нам прагнуть нав'язати думку, що сексуальні меншини − мовляв, це теж родини, і хочуть зрівняти їх у правах із нормальною, природною родиною. Це пошесть, яка опанувала Європу, Америку і цілий світ.
Після Різдва в Мадриді (Іспанія) зібралося півмільйона християнських родин разом з дітьми, які протестували проти підписання закону, що дозволяє одностатеві шлюби, усиновлення одностатевими партнерами дітей. Протестуючі висловлювалися проти того, щоб діти виростали в неповноцінній сім'ї, що нищиться інститут родини. Вони виступали проти легалізації абортів, згідно з якою дівчина, яка має 16 років, може самостійно вирішувати життя зачатої дитини і без відома батьків робити аборт. Ми бачимо, як сильно сьогодні зневажена християнська родина, наражена на смерть зачата дитина, як дитині-сироті, усиновленій дитині може загрожувати викривлена формація, неморальне, нехристиянське виховання вже з дитячих літ поза нормальною християнською родиною.
Для дитячого серця завжди було, є і залишиться наймилішим саме родинне виховання − те християнське вогнище, яке може мати і повинна мати кожна християнська родина.
Ми не завжди свідомі того, що робимо. На превеликий жаль, християнські діти, особливо в період молодості, який є дуже важливий, не завжди здатні реально оцінити той чи інший свій вчинок. Тому в сьогоднішньому світі існують так звані родини - це дикі родини. Особливо вони поширилися з Америки на Європу. Тобто хлопець і дівчина живуть разом без жодних планів, зобов'язань на майбутнє до якогось моменту. Якщо якомусь із партнерів щось не сподобалося - вони розходяться в різні боки без жодних претензій, зобов'язань і проблем. Таких родин є вже дуже багато в Європі, а також і в нас. Це люди, які живуть на віру, так, як є, без Божого благословення і опіки. Та чума перейшла до нас як з Європи, так і з Росії.
Християнська родина - це велике зобов'язання, яке чоловік і жінка взаємно беруть на себе під час Св. Тайни подружжя, присягаючи на Св. Євангелії. Це повинно виховуватися від малої дитини. Бо, наприклад, якщо в родині дитина не має жодних зобов'язань, то вона робить все, що хоче і що їй подобається, тобто не має обов'язку, дисципліни й порядку. Коли така дитина виростає, вона не привчена до порядку, дисципліни, бо робила все, що хотіла, батьки закривали очі, потурали її недобрим справам, і от така дівчина чи хлопець одружуються. Тобто ті, що не знали порядку і дисципліни, створюють свою родину, вона є нещаслива, нетривка і швидко розпадається. В родині є завжди тертя, і хтось мусить терпіти. І це є нормально, бо в родині мусить бути хтось мудріший, розумніший, терпеливіший, второпніший, витриваліший. Але коли дівчина чи хлопець, які були виховані у вільному, ліберальному дусі, коли над тією дитиною хухали, дмухали, і опісля вона йде в сім'ю, закладає свою родину, вона не вміє поділитися. Колись у родині, коли не мали, що їсти, ділилися між собою, батьки відривали від себе, віддаючи все не тільки дітям, а й один одному. А тепер, коли дитина виховується в егоїстичному дусі, все для неї, вона, будучи дорослою, не вміє поділися, зректися себе, прислужитися іншому.
Отже, дитина росте і виховується в родині, і який ви закладете фундамент в свідомості ваших дітей - така і буде родина. Якщо немає цієї свідомості порядку, дисципліни, совісного виконання обов'язків, якщо тато і мама не контролюють своїх дітей, вони виростають напівдикими людьми, які не мають ні культури, ні виховання, абсолютно нічого. Де є вседозволеність, там не може бути доброї християнської родини. І це є проблема.
Нинішні чоловіки зараз мають багато рис, притаманних жінці, англійські дослідники дали навіть окрему назву цьому явищу (не пригадаю зараз яку), але це є дуже масове, що чоловік занадто дбає про свою культуру, зовнішність, одяг, і багато виховується, так би мовити, лінивих, розбещених і розпещених хлопців, з плаксивим характером, хоч чоловіки повинні мати сильну дисциплінованість і загартованість, сталевий характер. Але є навпаки. І в цьому дуже велика небезпека для суспільства. Без сумніву, тут доклала свою руку масонерія, опісля більшовики проголосили свою "рівність", потім феміністичний рух - рівність жінки у всьому. І все це послабило чоловічий авторитет, чоловічий характер, також, наприклад, і через алкоголь; тоді жінка взяла на себе чоловічі обов'язки, відповідальність. А навіть, я не перебільшую, коли жінка взяла на себе чоловічий одяг, штани. Коли підростає дівчина, у неї формуються десь там, підсвідомо, чоловічі гени, і ми бачимо сьогодні багато дівчат жорстоких, дівчат, яким смакує матюкатися, говорити погані слова, курити, зневажати інших. Деколи ми бачимо, що чоловік у деяких випадках стає м'якший, тоді жінка, дівчина стає жорстока, зухвала, горда, хоче мати в своїх руках владу. А суспільство потурає, і така жінка при дітях паплюжить свою гідність ганебними словами, з гальбою пива в руках. Така жінка ніколи не буде доброю, ніжною, люблячою мамою − це буде егоїстка, яка дбатиме тільки про себе. Вона даватиме своїм дітям гроші, як кістку псам: нате, маєте, робіть собі, що хочете, я вас забезпечила, а все інше мене не обходить. І тут є трагедія, дорогі брати і сестри, християнської родини. Тому, коли священики говорять про одяг, про штани і тому подібне, вони не говорять про якісь свої примхи, вони знають, що через це виховується характер.
Що завжди тримало родину? Як каже прислів'я: в родині завжди жінка тримала три кути, чоловік - один. Хто найпізніше лягав - мама, жінка; хто найскоріше вставав - жінка, мама. Жінка відчувала свій обов'язок. Ото делікатність жіночого, материнського серця, ото жертовніть, посвята і щастя, що ти можеш прислужитися своєму чоловікові і своїм дітям. Це велика посвята, велика жертва. Дійсно, правдива мама, любляча і кохана мама і жінка - це є дуже велика посвята, це є дуже велика жертва. І коли ми виховуємо не на християнських засадах нашу молодь, наших дітей, то вони не закладуть добрих майбутніх християнських родин. Навіть взяти наші свята. Зараз можна легко купити ті вареники і інше, але тоді це не є свята. Легше піти повечеряти в ресторані, деінде, але тоді немає родини, бо родина - це щось інтимне, щось особливе, це є вогнище сімейного життя. І тут головна відповідальність лежить на жінці: наскільки вона зуміє організувати свята і делікатно поставиться до них. Ще раз кажу: жінка з матами на устах, з цигаркою, з алкоголем цього не відчуває, вона отримує жорсткий, чоловічий характер, вона не є тоді мамою, не є жінкою, вона перетворюється на диктатора. А там, де диктатура, там немає сім'ї, там немає родини, там немає делікатності. Який би не був делікатний чоловік, він ніколи не замінить жіночої ніжності, материнської любові, яка має бути в родинах. І тому потрібно дуже добре думати, як ви виховуєте своїх дітей.
Ще одне, дуже важливе, про що я завжди кажу старшим дітям і молоді на катехизі: беріть хлопців чи дівчат зі свого середовища, тих, які ходять до церкви, моляться, практикують свою віру. Бо можу назвати сотні прикладів, коли дитина ходила до церкви, молилася, виховувалася в католицькому дусі, вийшла заміж чи одружився за некатолика чи католика, але якогось байдужого, опісля сім'я відійшла від церкви. Спочатку здається: якось буде, я навчу його (її) молитися, ходити до церкви, але сталося зовсім інакше. Звичайно, є й позитивні випадки: деякі особи, які прийшли з інших парафій до нашої чи мали упереджене ставлення до неї, але коли стали жити на нашій парафії і пішли раз, другий, третій до церкви, своїми очима побачили все і сказали: це моя парафія, тут я побачив правдиву набожність, і тут мені добре. Надзвичайно важливо зробити правильний вибір у християнському житті. Бачачи, скільки небезпек існує для християнської родини, ми просимо сьогодні Дитятко-Ісуса, Йосифа і Марію, щоб вони поблагословили наші християнські родини.
Ця Вифлеємська шопа, грота є прикладом для нас. Можемо мати золотий замок і палац, можемо мати найбагатші і найдорожчі речі в цьому світі, але без жертовності і любові не буде доброї родини. Як співаємо в колядці: "Маленька любов в яслах спить, маленька любов біля Марії". І ця любов − Дитятко-Ісус − прийшла запалити наші серця, наші родини взаємною любов'ю. Коли в хаті, в родині немає любові, цієї чесноти − духовної любові, бо не говорю про пожадливості тілесні, тоді не можна збудувати щасливої родини. І тут ми бачимо ту шопу − не замок. Але яка тут панує злагода, мир, любов! Чому? Бо щастя людини є в її серці. Якщо ми виховані в християнському дусі і в серці маємо правдиву любов, ми завжди будемо дивитися на Йосифа і Марію. Християнська родина буде завжди клякати перед образом Пресвятої Родини і буде молитися за свою родину, всі її члени будуть просити: "Ісусе, Маріє, Йосифе, благословіть і пильнуйте нашу родину!".
Нерідко є такі чоловік чи жінка, що стидаються навіть на Святвечір клякнути до молитви. Якщо у вас з першого дня немає спільної молитви, бо чоловік, жінка не хоче і дивиться на молитву зверхньо, то хіба ти можеш побудувати щасливу родину, дитино?!
Тож добре думайте, не робіть фатальних помилок. Перед тим, як маєш іти до церкви до шлюбу і класти руку на Євангеліє, добре, дитино, застановися, хлопче чи дівчино: чи це та особа, з якою ти зможеш прожити життя? Тобі зараз добре і радісно і ти смієшся, але сім'я, родина, п'ять, десять років, різні терпіння, випробування (ми не знаємо, що буде) - чи справді готовий твій обранець (обраниця) на ту жертву? А скільки знаю різних родин! Буває, що жінка захворіла в молодому віці, а чоловік зберігає їй вірність, знає, що має сім'ю, і це його хрест, і не покидає жінку, не каже: чому маю терпіти? Або жінка несе свій хрест і не каже: я молода, життя в мене одне, я хочу жити весело і щасливо. І багато є таких прикладів.
Помилки молодості тяжко відбиваються потім на дітях, онуках, які невинно терплять за своїх батьків через гріхи їхньої молодості, мають тяжкі терпіння і хрести. Тому думаймо, що робимо. Розваж: що єднає родину? Єднає Господь Бог.
Знаю один приклад, коли один з подругів не ходив до церкви, ще тоді мова навіть не йшла про шлюб, про майбутнє. Він їй каже: давай зустрінемося тоді й тоді. А дівчина йому: "Знаєш, завтра неділя, і ми зустрінемося біля церкви, бо маємо бути на Службі Божій". І справді, особа, яка не ходила до церкви, почала ходити. І через деякий час, коли дівчина пересвідчилася, що та особа буде з нею молитися, ходити до церкви, жити по-християнськи, тоді зрозуміла, що може з нею поєднати своє життя. Який це гарний приклад: є неділя, і ми зустрічаємося біля церкви, бо маємо йти на Службу Божу!
Тому молімося нині за наші християнські родини, просімо Божого благословення для наших родин, просімо, щоб християнська родина була міцною, тривкою і витривалою. А ти, Ісусе, новонароджене Дитятко, Йосифе і Маріє, поблагословіть нашим християнським родинам!
Во ім'я Отца і Сина і Святаго Духа! Амінь.
Христос ся раждає!
http://www.saintjosaphat.org
