1. Повинен прагнути  щораз більше любити Бога. Святі бажання є крилами, на яких душа підноситься до Бога, тому треба часто розважати муки Ісуса Христа, протягом дня часто збуджувати акти любові до Господа, прокидатися і засинати з думкою про Бога. Завжди гаряче просити Бога про ласку любити Його.
2. Приступати щоденно до Святого Причастя і протягом дня кілька разів (найменше три рази) духовно приймати Святе Причастя, роблячи благодарення після нього.
3. Щонайменше раз на день відвідувати Пресвяту Євхаристію і при тих відвідинах збуджувати акт віри, подяки, любові і жалю, просити Ісуса гаряче  про витривалість і любов. Особливо коли є на душі неспокій, упокорення, тяжкість або інші противності, то прибігати до Господа Ісуса в Пресвятій Тайні Євхаристії, якщо не явно, то подумки.
4. Щоденно, прокидаючись, жертвуватися Богу на спокійне зношення всіх противностей і терпінь, які можуть спідкати нас протягом дня. Коли вони прийдуть, говорити: «Господи, нехай завжди діється воля Твоя. Мій Ісусе, цілковито віддаюся Тобі, роби зі мною, що Тобі подобається. «
5. Радіти з того, що Бог є безкінечно щасливим. Хто любить Бога більше ніж себе самого, повинен більше радіти з Його щастя, ніж з  власного.
6. Прагнути Неба, а отже прагнути смерті, щоб звільнитися з небезпеки втрати Бога і щоб піти до Неба і там любити Його з усіх сил і на віки. 7. Прагнути того і старатися про те, щоби всі любили Господа Ісуса і в тій цілі часто з ближніми говорити про любов Господа Ісуса.
8. Стосовно Бога бути зовсім довірливим, без жодного застереження, нічого Йому не відмовляти, у всьому слід вибирати ті речі, які Йому більше подобаються.
9. Щоденно молитися за душі в чистилищі і за бідних грішників.
10. Все робити з однією метою - подобатися Богові. Перед початком будь-якої справи говорити: «Господи, все для Тебе.»
11. Бути готовим радше вмерти, ніж свідомо поповнити навіть повседневний гріх, який є більшим злом, ніж всі світові катаклізми разом узяті.
12. Відмовляти собі приємностей, навіть дозволених ( принаймні 2-3 рази на день). А коли чуєш про багатства, красу і утіхи світу, то пригадай собі, що все це не вічне і промов: «Боже мій, Тебе єдиного прагну і нічого більше»
13. Щоденно робити розважання (1-2 години).
14.  Любити самотність і мовчання, щоб займати себе розмовою сам на сам з Богом. З цією метою треба любити каплицю і свою кімнатку та уникати розмов із світовими людьми.
15. Практикувати внутрішні умертвлення: присікати свою цікавість, не відповідати на зневаги і образи, нічого не робити для власного задоволення.
16. Кожну побожну вправу відбувати так, ніби останній раз перед смертю. З цією метою часто пригадувати про неминучу смерть, а лежачи в ліжку розважати, що колись на ньому віддаш духа.
17. Не опускати звиклих своїх побожних практик, ані жодних інших добрих своїх вчинків через людські пересуди, чи знеохочення або холодність.
18. Не жалітися в хворобах на нестачу лікаря чи близьких, а старатися наскільки можливо скрити свої терпіння.
19. Перемагати смуток, зберігати в усіх противностях рівний спокій і задоволений вираз обличчя. Хто згідний з тим, що посилає Бог, не повинен бути засмученим.
20. В спокусах без зволікань прибігати до Ісуса і Марії, безустанно повторюючи: «Ісусе, Маріє» аж поки триватиме спокуса.
21. Зложити всю свою надію в муках Ісуса Христа та просити посередництва в Пречистої Діви Марії та щоденно благати Бога про ту довіру.
22. В упадках ніколи не втрачати надію та спокій, не піддаватися розпачу, навіть, коли би знову впав в той самий блуд, а негайно збудити жаль і постановити поправитись, всю надію покладаючи нга Бога.
23. Віддавати добром тим, хто нам зробив прикрість, щонайменше молитися за них.
24. Відповідати лагідно тим, хто нас переслідує чи то словом, чи вчинками, і в той спосіб здобути їх прихильність.
25. Коли ви роздратовані, треба мовчати, поки серце не заспокоїться, бо інакше поповните тисячу недосконалостей, які не зауважите навіть згодом.
26. Якщо треба комусь зробити зауваження,  то слід знайти таку хвилину, щоб ані ви, ані та особа не були роздратовані, інакше упімнення принесе більше шкоди, ніж користі.
27. Завжди говорити про всіх  добре, оправдавувати кожного обставинами, намірами, якщо не можна оправдати вчинками.
28. Ближнім, наскільки можливо, приходити на допомогу, особливо тим, які нам неприємні.
29. Ніколи ані не робити, ані не говорити нічого, що могло би бути неприємне ближнім, хіба що задля слави Божої.Якщо ж все таки провинишся проти любові ближнього, проси пробачення або принаймні лагідно до нього відносися.
30. Жертвувати Богові всі упокорення і не скаржитися перед ближніми.
31. Заховувати точно правила. Найсвятіша і найсильніша покута - це перемагати власну волю і з задоволенням підкорятися правилам.
32. Шанувати наставників як самого Ісуса Христа і тому слухатися їх досконало без жодних виїмок.
33. Любити найнижчі послуги, для себе вибирати найгірше. Упокорятися навіть від підлеглих
34. Не говорити про себе ні зле, ні добре,бо нераз говорять зле про себе з гордості. Не оправдовуйся, коли тебе картають чи, навіть, невинно оскаржують, хіба, якщо це необхідно для уникнення згіршення інших.
35. Відвідувати і обслуговувати хворих, а особливо найбільше опущених.
36. Часто говорити собі: «Прийшов сюди не щоб шукати приємностей, але щоб терпіти, не щоб мені було вигідно, але щоб бути вбогим, не щоб бути шанованим, а щоб бути погордженим, не щоб чинити свою волю, а волю інших».
37. Постійно відновляти постанову, що хочеш стати святим і не знеохочуйся жодним станос остиглості, в який час від часу впадеш.
38. Піддаватися завжди волі Божій у всіх речавх, які противні нашим природним схильностям, в терпіннях, хворобах, зневагах, переслідуваннях, в утраті земних дібр, в смерті близьких. І з цією метою жертвуй всі старання, Святе Причастя, розважання і молитви, випрошуючи у Бога ласку , щоб Його любити і повністю виконувати Його святу волю.
39. Поручатися молитвам побожних осіб, посередництву Святих в Небі, а особливо Матері Божої.

1. В постели пробуждаясь прежде всего вспомни о Боге, и знамение крестное положи на себя.
2. Молитвенное правило, какое есть у тебя, не оставляй, и им начинай провождение дня.
3. В течении дня, при каждом деле, молись краткими молитвами. Молитва — крылья души; молитва делает душу престолом Божиим.
4. Чтобы Бог услышал молитву, нужно молиться не кончиком языка, а сердцем.
5. Никто из окружающих тебя да не останется утром без твоего искреннего привета.
6. Не бросай молитвы, когда враг нагоняет бесчувствие; кто принуждает себя при сухости души к молитве, тот выше молящегося со слезами.
7. Новый Завет надо тебе знать разумом и сердцем, поучаться в нем постоянно, непонятное не толковать самому, а читать святоотеческие толкования или спрашивать разъяснения у отцов своих духовных.
8. Воду святую с жаждою освящения души и тела не забывай пить.
9. Приветствие Царице Небесной: «Богородице Дево радуйся...» произноси чаще, или хотя бы на каждый час.
10. В свободное время читай писания православных отцов - учителей духовной жизни, а если у тебя нет, то настойчиво проси у того, у кого они есть.
11. Во искушениях и напастях тверди больше псалтырь и читай молебный канон Пресвятой Богородице: «Многими содержим напастьми». Она у нас одна Заступница.
12. Когда демоны мечут на тебя стрелы свои, когда грех приближается к тебе, то пой песнопения Страстной Седьмицы и Святой Пасхи, читай канон с акафистом Сладчайшему Иисусу Христу, и Господь разрешит узы мрака оковавших тя. Взывай также к Пресвятой Богородице и Ангелу-хранителю. Читай много раз «Богородице, Дево, радуйся...»
13. Если не можешь петь и читать, то в минуты брани, поминай имя Иисусово, стой твердо и уврачуешься плачем своим. Если даже не улавливаешь смысла слов Иисусовой молитвы, все равно повторяй, бесы понимают и убегут.
14. В постное время постись, но знай, что Богу угодно не только воздержание чрева, но и воздержание ушей, очей, языка, а также воздержание сердца от страстей.
15. Человек, начинающий духовную жизнь, должен помнить, что он больной, ум у него находится в заблуждениях, воля более склонна ко злу, нежели к добру, и сердце пребывает вне чистоты от клокочущих страстей, поэтому вначале духовной жизни все должно быть направлено для приобретения духовного здравия со смирением.
16. Духовная жизнь есть постоянная неумолкаемая война с врагами для спасения души. Никогда не спи душой, дух твой должен быть бодр, непременно всегда на помощь зови во всякой брани Спасителя своего, Божию Матерь и Ангела-хранителя.
17. Бойся согласиться на грех и соединиться с греховными помыслами, внушаемыми тебе, приступающим врагом тебе. Согласившийся уже сотворил то, о чем помыслил. Если ты поползнулся в мыслях, то сокруши сердце и кайся, враг будет внушать: «Ты уже согрешил помыслом, сотвори грех на деле». Отвечай мысленному убийце: «Пред Богом моим согрешил, пред Ним и покаюсь. А ты кто такой?»
18. Помни, Бог желает твоего спасения и все сделал для твоего спасения, поэтому чтобы погибнуть, нужно быть нерадивым.
19. Проси постоянно Господа: «Страх Твой всади в сердце мое». О, как блажен тот, кто имеет постоянный трепет перед Богом.
20. Все сердце без остатка отдай Богу и ощутишь рай на земле.
21. Вера твоя должна укрепляться от частого прибегания к покаянию и молитве, а также от общения с людьми глубокой веры.
22. Заведи себе помянник, запиши туда всех ненавидящих и обидевших тебя, а также страдальцев нашего века и тех, о которых некому помолиться, ежедневно поминай их.
23. Ищи постоянно и неустанно дел милосердия и любви страдательной. Без этих дел невозможно угодить Богу. Будь солнышком для всех, милость выше всех жертв.
24. Без необходимости неотложной никуда не ходи, не суетись и дома. Стремление к богатству, многопопечительность — уловка врага для нашего времени.
25. Как можно меньше говори, смейся, любопытствуй, празднолюбствуй.
26. Не пребывай никогда без дела, праздники церковные и воскресные дни почитай исполнением дел Божиих, а не греховными увеселеньями или праздным времяпровождением.
27. Люби святое уединение.
28. Все обиды терпи сначала молча, потом укорением себя, а потом молитвой за обижающих.
29. Самое главное для нас — это научиться терпению и смирению. Смирением мы победим всех бесов, а терпением победим страсти, воюющие на нашу душу и тело. Прося в молитве смирения, мы просим, чтобы Бог попустил какому-то человеку нас укорить. Смирение и любовь к врагам не придут сами собой. Их нужно стяжать, перенося правильно укоризны и унижения.
30. Не показывай на молитве твоей, никому кроме Бога, своих слез умиления и своей ревности о спасении.
31. Православного священника почитай Ангелом, Благовестником, посланным обрадовать тебя и принести тебе избавление.
32. Обращайся с людьми так же внимательно, как с наследниками Великого Царства, но и также осторожно, как с огнём. Помни слова Спасителя, что все, что ты делаешь ближнему, делаешь Ему Самому. В ближнем наше спасение или погибель.
33. Всем всё прощай и всем сочувствуй в страданиях их. -
34. Не носись только с собою, как курица с яйцом, забывая о ближнем.
35. Кто ищет здесь покой, в том не может пребывать Дух Божий, в нем нет любви к Богу и ближнему.
36. Тоска и смущение нападает от недостатка молитвы.
37. Всегда и везде призывай на помощь Ангела-хранителя своего. Внушения его приносят небесный мир в душу, а от лукавого — смущение духа, хотя бы мысли и казались нам правильными.
38. Храни всегда плачь сердечный о своих грехах. Когда исповедуешь их и причастишься Святых Христовых Тайн, то радуйся тихо об освобождении.
39. Непотребность и недостатки знай только свои, а чужих тщательно берегись. Не губи себя осуждением других, осуждающий есть антихрист. Один суд Божий, другой — человеческий. О немощах других плач, да не погибнут навек. Плачущий о себе не осуждает других, а любит их, желает и им,, как себе, вечного спасения.
40. Не верь каким-либо, даже добрым пожеланиям своим прежде чем одобрит их опытный духовник. Не верь своему сердцу, проверяй себя писаниями православных святых отцов.
41. Каждый вечер исповедывайся Богу во всех своих греховных делах, словах и мыслях, бывших в течении дня. Раньше в монастырях каждый вечер новоначальные открывали старцу свои помышления.
42. Перед сном мирись со всеми от всего сердца.
43. Не должно тебе рассказывать сны другим и сам не верь им. Не раз диавол обманывал и даже губил верящих своим снам. *
44. Усни с крестным знамением и Иисусовой молитвой.
45. Ночная молитва дороже дневной.
46. Не теряй связи со своим духовным отцом.
47. Благодари Бога за всё
48. Себя нужно делить всегда на себя и на врага: избегай того, что хочет твой внутренний враг.
49. Внутренняя скорбь о грехах своих спасительнее всех телесных подвигов.
50. Нет лучшего слова на языке нашем, чем «Господи, Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя грешного. Господи, спаси мя грешнаго».
51. Полюби все уставы церковные и сближай с ними свою жизнь.
52. Навыкни бдительно и всегда следить за собой, в особенности за своими внешними чувствами. Через них особенно в душу входит враг. Следи внимательно за своими помышлениями.
53. Когда познаешь слабость свою и бессилие к сотворению добра, то помни что не сам ты спасаешь себя, спасает тебя Спаситель твой Господь Иисус Христос.
54. Непреступная твоя должна быть вера, ибо не дремлет лютый враг, стережет твой каждый шаг. Но Бог любит мужественную душу, уповающую всегда на Него.
55. Никто не входил на небо, живя прохладно.
56. Нас сближают с Богом скорби, труды и болезни; не ропщи на них, не бойся их.
57. Как можно чаще, с умилением и сокрушением сердца приобщайся Святых Тайн Тела и Крови Господа нашего Иисуса Христа. Жив ты бываешь только ими.
58. Никогда не забывай, что смерть может похитить нас каждую минуту, не забывай, что скоро Суд и воздаяние. Помни, что ты всегда находишься в присутствии Бога и под всеведущим взором Его.
59. Поминай ещё то, что уготовил Господь любящим Его, и заповеди Его творящим.
60. Прочитывай азбуку сию, хоть раз в неделю.

Щотижнева газета для греко-католиків