Розповідаючи про хрищення Ісуса Христа у водах Йордану, святий євангеліст Лука говорить: «І сталось, як увесь народ христився і Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім виді, немов голуб, зійшов на Нього, і з неба залунав голос: «Ти Мій Син возлюблений, Тебе Я вподобав» (Лк. 3, 21-22).
Під час читання цього епізоду зі Святого Євангелія у декого з віруючих логічно виникають запитання: чому Господь Ісус Христос як найсвятіший і найчистіший серед усіх святих прийняв хрещення від людини, від Йоана? Чи Йому справді потрібно було христитися?
Немов передбачаючи подібні запитання, великий учитель Церкви святий Епіфаній говорить: «Господь прийшов на Йордан і христився від Йоана не тому, що мав потребу в цьому омиванні, але для того, щоб сповнити до кінця все, що було властивим для Його людського Єства, і показати, що Він (Христос) носить істинну плоть і є Людиною. Він не хотів порушувати встановленого закону і коли Йоан не допускав Його до хрищення, то Спаситель відповів: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду» (Мт. 3, 15).
Далі святий Епіфаній продовжує: «З цієї причини Він зійшов на води хрищення, але так, що завдяки цьому подарував нам незрівнянно більше, ніж міг скільки-небудь сприйняти, не маючи ні в чому жодної потреби, бо самі води Він осяяв Своїм світлом і надав їм особливу силу, відповідно до якої віруючі в Нього, приступаючи до води хрищення, опановуються наданою Його силою і осяваються світлом Його».
З цього приводу св. Амвросій зазначає: «Ніколи води хрищення не були б здатні очищувати людські гріхи, якби вони, ці води, не були освячені доторканням до них тіла Спасителя. Занурившись у воду, Спаситель освятив усі води, безодні і витоки всіх джерел».
Блаженний Єронім стверджує, що Ісус Христос прийняв хрищення від Йоана для того, щоб Самому насправді виконати те, що Він наказував іншим виконувати, зокрема вимоги закону, і щоб Своїм хрищенням засвідчити силу і важливість Йоанового хрищення, особливо тому, що серед юдеїв було багато таких, які не розуміли і не вірили в силу цього хрищення.
За словами св. Івана Золотоустого, прийнявши Йоанове хрищення, Спаситель встановив істинне хрищення, яке згодом проповідували Його учні, апостоли. Святе Передання оповідає, що після Йоанового хрищення Спаситель Сам охристив Пречисту Діву Марію, св. Йоана Христителя, а потім – апостолів. Святий Іван Золотоуст стверджує: «Тільки підкорившись Йоановому хрищенню, Син Чоловічий повинен був прийняти звістку Святого Духа, Який зійшов на Нього, і водночас бути проголошеним, як Син Всевишнього, голосом, що пролунав з небес. Прийнявши хрищення від Йоана, Христос Ісус цим переконував усіх людей у необхідності приймати встановлене Ним хрищення, істинність якого Він зволив показати сходженням Святого Духа. Через те, що Ісус Христос зволив узяти на Себе всі наші гріхи, то належало Йому прийняти і вигляд грішника, що кається, щоб отримати від Йоана хрищення покаяння на відпущення гріхів».
Великий Учитель Церкви перших віків християнства св. Григорій Богослов говорить: «Йоан христить: приходить Ісус, Який, можливо, освячує самого Христителя, звичайно, всього древнього Адама, щоби його занурити у воду, а насамперед для них освячуючий Йордан. Виходить Ісус із води і підносить із Собою весь світ, і бачить відкриті небеса, які Адам для себе і для нащадків своїх зачинив, так само як і рай полум’яною зброєю».
Отже, уважно читаючи і аналізуючи вищенаведені висловлювання отців та вчителів Церкви про хрищення Ісуса Христа від Йоана, робимо для себе висновок: свято Богоявлення – одне з великих свят у літургійному році. У цей день людству об’явилась Тайна Пресвятої Тройці: Син Божий у вигляді голуба зійшов на Нього, дався чути голос Отця Небесного: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3, 17).
Саме цей день Святого Богоявлення Господа Ісуса Христа має стати для кожного з нас початком духовної обнови нашої грішної душі.
Колись ми всі також прийняли Тайну Святого Хрищення. Бог Отець і до нас у тій хвилині сказав: «Це син мій (донька моя), що відкуплений Кров’ю Сина Мого, освячений благодаттю Духа Святого, сотворений Мною для вічного життя, для вічного блаженства».
Але чи ця благодать, ця ласка Божа ще вкриває нашу душу? Чи ми ще залишаємося невинними дітьми Божими? Чи ми чистими устами і невинним серцем прославляємо Святе Богоявлення? Чи, може, наша душа занечищена, осквернена тяжкими гріхами і ми просто неспроможні осягнути всю велич і значення цього свята?
Варто нам усім вже сьогодні задуматися над цими важливими запитаннями, що стосуються стану нашої грішної душі, поки ще милосердний Господь дарує нам дорогоцінні хвилини часу для нашого найглибшого, найщирішого покаяння. Адже завтра може бути надто пізно…
Благослови, премилосердний Ісусе, Сину Божий, за нас розіп’ятий, благослови і Ти, Пресвята Діво Маріє, кожну особу, яка читає ці рядки, благословіть усіх нас на духовну обнову і духовне воскресіння наших грішних душ, на життя вічне. Амінь.
Степан БОВТЮК / http://www.novazorya.if.ua
