Дорогі в Христі!
Старожитні погани мали цікаве вірування про створення людського серця. Вони вважали, що коли боги створюють серце людини, то ділять його на дві половини і вміщають у два людські тіла. Ті дві половини серця від природи прагнуть поєднатись, незалежно від місця проживання, суспільних умов і расових чи національних відмінностей. Шукають одна одну аж поки не віднайдуть — тільки тоді осягнуть повноту щастя…
Багато психологічних спостережень і життєвого досвіду криється у цьому порівнянні! Вибір супутника життя є тяжким завданням і святою таємницею — говорили старі люди; справді, два серця взаємно шукають одне одного, серце чоловіка шукає серце жінки, яке йому призначило Боже Провидіння. Під час заручин є змога переконатись, чи в наречених є ті властивості, без яких подружжя не може бути щасливим; переконатись, що в хлопцеві і дівчині є ті якості, які вказують, що вони будуть добрим чоловіком та доброю дружиною.
Сьогодні розглянемо, які риси характеру властиві для доброго чоловіка та дружини? Звичайно, не буду перераховувати всі підряд. По-перше, на це немає часу, по-друге, багато з них є загальновідомими.
Не говоритиму про правила життя, які постали як результат столітнього досвіду, дотримання яких було би корисним і тепер. Наприклад, близькі родичі не повинні вступати між собою в подружній зв'язок; щоби між нареченим і нареченою була певна різниця у віці, — кажуть, зазвичай, щоби дівчина мала на сім років більше, ніж половина віку хлопця; щоби чоловік був освіченіший, ніж жінка, щоби вже через це мала до нього повагу. Ще одна невелика порада для дівчат: якщо молодий ніжно любить свою маму, то можна сміло виходити за нього заміж; він буде люблячим чоловіком своїй дружині… і багато інших порад, які варто запам’ятати.
Але сьогодні говоритиму про дещо інше.
Хочу допомогти молоді трьома такими порадами, яких напевне ніде не одержать.
Якими порадами? — Які три риси є важливі для добрих чоловіка та дружини? 1. Хлопець має бути серйозним і відповідальним. 2. Дівчина повинна бути скромною і хазяйновитою. 3. Обоє — глибоко релігійні.
Хлопець повинен бути серйозним і відповідальним
Хтось запитав старенького священика, які душпастирські обов’язки справляли на нього найбільше враження. Заслужений священик відповів: церемонія шлюбу і похорон матері. При виконанні інших обов’язків ніколи так чітко не бачив тої величезної відповідальності, яка лежить на подружжі, від якого залежить земне життя і справа спасіння людства.
Чи не слушне твердження? Чи усвідомлюємо, що добрі чи погані подружжя вирішують не тільки, яким буде земне життя чоловіка та жінки, але і майбутнє дітей? Тому кожен повинен зрозуміти, як важливо забезпечити якомога щасливіші подружжя!
“Гарантувати добре подружжя? — запитає хтось. — Прошу отця, але з подружжям є так, як зі смачними курчатами: людина вибирає кусок “на око”, а тільки, коли їсть, переконується, чи добрий вибрав”.
Дотепна відповідь, — але запитання є надто важливим, аби його в такий спосіб залагодити.
Правда, що ніхто не може проникнути в душу ближнього. Але є певні ознаки, на підставі яких можемо робити висновки про риси душі.
Такими ознаками для пізнання душі чоловіка є працьовитість, обов’язковість, ввічливість.
Якщо наречений має ті риси, то можемо бути спокійні, що подружжя буде щасливим, але коли їх немає, то нехай наречена за жодні скарби з ним не одружується!
Не говоріть так нерозумно, як деякі дівчата звично кажуть: “Знаю, що мій наречений дуже легковажний, поверховий, але не можу себе переконати, мушу вийти заміж, бо шалено його кохаю”. Шалена любов скоро закінчиться, а отверезіння таке страшне!
Вірю, що серед вас немає таких блюзнірів, як одна мама. Приятелька казала їй: “Не віддавай дочки за того чоловіка, бо він легковажний і пустий”. “Слушно зауважила, моя люба, — відповіла мама, — знаю, що він не такий, як повинен бути, але, як на першого чоловіка, то є цілком добрим!”
О, який то цинічний світогляд! Адже подружжя — не перевірка! Подружжя — то велика відповідальність! Ці правди потрібно окреслювати і відважно проповідувати, бо серед сучасних людей щоразу більше розповсюджуються фальшиві уявлення, що подружжя є особистою справою, до якої ніхто не має права втручатися, що є угодою на певний проміжок часу, законним джерелом насолоди, — і нічим більше, окрім цього!… А про обов’язки ніхто навіть чути не хоче! Про величезні обов’язки щодо дружини та чоловіка, які випливають з подружжя, а також про обов’язки стосовно добра душі і тіла нащадків.
Якщо хлопець не має серйозних уявлень про подружжя, якщо не має почуття настільки великої відповідальності, то вже через декілька тижнів подружнього життя із глузливою посмішкою говорить своїм нежонатим друзям: “Пильнуйте, не будьте такі дурні, як я, бажаю вам не потрапити в клітку! Я сподівався чогось більшого від подружнього життя…”
Брати, сестри! Скільки разів чуєте таку легковажну мову, можете бути певні, що така людина ніколи серйозно не думала про подружжя і не має почуття відповідальності щодо подружніх обов’язків.
Дівчина повинна бути скромною та хазяйновитою
Важливо, щоб наречена переконалась, що її майбутній чоловік є відповідальним, але і наречений повинен знати, що його майбутня дружина є відповідно скромною та хазяйновитою.
Старий Завіт дуже добре описує подружжя Товії і Сари. Не можливо без зворушення читати про шляхетність Товита, який так мовить до своєї нареченої: “Саро, встань і помолися Господеві Богові сьогодні і завтра і позавтра, бо ці три ночі злучимося з Богом. Коли ж мине третя ніч, тоді зійдемося. Бо ми діти святого народу, і не зійдемося так, як народи, котрі не знають Бога” (Тов. 8, 4-5)*.
Зворушує наука, яку Сара одержує від батька. Після шлюбу молоді прощаються з родичами дівчини, щоби вирушити в дорогу до дому старого Товії. Тоді батько Сари так промовив до них: “Хай святий господній ангел буде на вашій дорозі. Хай же проведе вас здоровими і сильними, і щоб ви знайшли все добрим у вашому роді. І хай мої очі побачать ваших синів раніше, ніж помру. І взяли батьки свою дочку, поцілували її і відпустили, щоб пішла, нагадуючи їй — в честі мати свекора і свекруху і любити свого чоловіка, і керувати прислугою, і утримувати дім, і себе саму берегти невинною” (Тов. 10, 11-12).
Хіба можна краще описати обов’язки доброї дружини, ніж це зробив тесть молодого Товії?
Наречені! Вивчіть себе: чи маєте ви ті достоїнства, чи ви скромні і хазяйновиті.
Якщо би хтось казав, що Товія і Сара жили в інших часах, що теперішні дівчата не можуть на них рівнятися, то можемо подати інші настанови для іспиту сумління — книжку, яка була написана не тисячу років, а всього декілька місяців тому жінкою! Мудра спостерігачка життя дає такі поради для іспиту сумління: “Якщо помітиш, що твої розмови завжди обертаються навколо моди, якщо більше часу проводиш перед вітринами (на виставах), при читанні або на свіжому повітрі, ніж працюючи, якщо тижнями із заздрості не можеш забути, що твоя подруга на забаві була краще і гарніше вбрана, ніж ти — це дуже погано. Якщо журишся і не спиш ночами, бо не можеш вирішити, на що зважитись: пошити оливково-зелений чи голубувато-зелений, светрик, якщо докоряєш мамі за те, що не купила тобі нової вечірньої сукні, якщо плачеш, що модистка прикрасила капелюшок не зовсім так, як ти хотіла, — це найкращий час для того, щоб почати лікування або продовжити жити так само і надалі.
Той, для кого оповідання про Товію і Сару застаріле, нехай послухає ці цілком сучасні поради!
Хай застосовує їх у житті! Важко повірити, що так багато людей легковажно сприймають найважливіше завдання людського життя!
Як хлопці, так і дівчата!
Питаю одну дівчину:
— Чому виходиш заміж за того хлопця?
— Він має добре становище, власний автомобіль!
— Так? То ти за автомобіль виходиш заміж чи за чоловіка?
Питаю хлопця:
— Чому одружуєшся з тією дівчиною?
— О, вона дуже багата!
— Тобто одружуєшся з грошима, а не з дівчиною?
Нічого дивного, що люди з такими поняттями про подружжя після декількох тижнів подружнього життя переживають в домі справжнє пекло. Про них мовлять слова Святого Письма: “бо це ті, що так женяться, що проганяють Бога від себе і від свого ума, і так потурають своїм пристрастям, як кінь і осел, в яких немає розуму. Адже над такими демон має владу” (Тов. 6, 17).
Може ці слова занадто гострі, але, на жаль, вони правдиві!
Людина би не повірила, якщо б сама не переконалася, що деякі дівчата виходять заміж за хлопця, “бо він дуже елегантний”, а хлопець одружується з дівчиною, “бо вона гарно танцює”. Це неправдоподібний цинізм! Глупота! Це глузування з найсвятіших справ життя! Легковаження найбільш піднесеної справи в житті людини!
Святе Письмо в цій справі наказує нам щось інше! Було би мудро, якби кожен хлопець перед одруженням переконався, що його наречена відповідає вимогам, які до жінок ставить святий Петро. Він добре розумів, що цінність жінки полягає не в її зовнішній красі, тому пише: “Нехай ваша окраса буде не зовнішня — заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом” (1 Пт. 3, 3-4).
Або якщо хтось хоче почути новіший приклад, то нехай послухає мудрі слова Peera Gynta, який запитує дівчину перед заміжжям:
“Чи часто молишся?
Чи ти ще сором'язлива?
Чи зможеш плакати?
Чи ти скромна?
Чи любиш бути вдома?
Коли хтось гляне на тебе, то чи залишиться чистим?”
* Усі цитати з Книги Товита подаємо відповідно до видання - Острозька Біблія / Опрацював та приготував до друку єрмн. архімандрит др. Рафаїл (Роман Торконяк). – Острог, 1581; Л., 2006. – 1957 с.
Обоє повинні бути побожними
Так ми дійшли до третьої риси добрих подругів. Цей пункт можна було би сміливо поставити на перше місце, бо він більш-менш містить в собі два попередні. Хлопець має бути відповідальним, дівчина — хазяйновитою, а обоє — щиро, глибоко побожними!
“Нічого подібного, — скаже дехто, — невже це так важливо, щоб мій чоловік (моя жінка) був побожним (була побожною)? Важливо, щоби дружина була гарною, здоровою, щоби чоловік мав хорошу посаду, високу зарплату! Тепер люди вже достатньо інтелігентні, щоби, не будучи віруючими, не ображати релігійних почуттів інших. Не розумію, що я втрачаю, коли мій майбутній чоловік (моя жінка) не є побожним (побожною)!...”
Скільки людей так легковажно думають перед шлюбом! Скільки з них швидко після шлюбу отямлюються, розуміють, як багато втратили від того, що інша особа не віруюча.
Звичайно, незважаючи на різницю світоглядів, завдяки життєвому досвіду і пануванню над собою можна створити таке, на перший погляд, спокійне і гармонійне подружнє співжиття, що багато людей повірять, що так і є насправді.
Але всупереч добрій волі і зовнішній видимості завжди бракуватиме чогось суттєвого; так як можна зробити штучну троянду дійсно схожою на справжню, але їй буде бракувати основного — життя і запаху.
Хочеш знати, чому так важливо, щоби подруг був побожним? Бо в подружжі дві людини повинні стати одним цілим. До такої міри цілим, що немає на світі іншої настільки сильної єдності, аніж та, в якій повинні жити чоловік і дружина. Оскільки людина тільки з Богом може становити досконалу єдність, то твоя з чоловіком чи з жінкою єдність буде тільки тоді досконалою, коли зустрінетесь в Богові і в Ньому поєднаєтесь.
Якщо чоловік (жінка) є насправді інтелігентним (інтелігентною), то, можливо, не буде ображати твоїх релігійних почуттів. Але чи задовольнить тебе такий стан? Адже знаєш, що віра є позитивною силою і найміцнішою опорою, завдяки якій зможете перейти тисячі перешкод спільного життя! А власне цього вам забракне.
Звичайно, культура і любов можуть здолати багато різниць, можливо, навіть затруть велику різницю світоглядів, і будете жити щасливо. Аби тільки не захмарилося небо спільного життя! Коли настануть хвилини випробувань — а де є така людина, що зможе їх уникнути? — тоді переконаєтесь, що самого розуму не досить, тоді з’ясується, що не зможете разом опертися злу, не зумієте піднятися і спільно повстати, бо не зможете спільно молитися!
А що буде, коли твій розумний, гарний, заможний, але невіруючий чоловік зажадає від тебе в подружньому житті чогось такого, перед чим здригається твоя віруюча душа, чого не міг би вимагати, якби був побожним? Що тоді буде? Тоді опинишся на роздоріжжі! Або підкоришся його волі, але це вб’є твоє духовне життя, або чинитимеш йому опір, тоді зі згіршенням і гнівом він піде деінде. Скажи, що тоді матимеш з того, що твій чоловік інтелігентний, елегантний і займає добру посаду?
З того, що вже дотепер чули, неважко відповісти на питання, одружуватись з побожною людиною чи з невіруючою. Молодь часто з цим стикається.
Розгляньмо такий приклад: дівчина є побожною, а хлопець — ні.
Якщо чоловік є ворогом релігії, висміює або прямо нападає на неї, тоді, здається мені, кожний погодиться, що віруюча особа не може вийти заміж за такого чоловіка, бо спіткає на дорозі життя неустанні тортури, муку. Хай жодна жінка не тішить себе надією, як, на жаль, часто буває: “Мій наречений справді безбожник і явно виступає проти релігії, але я його наверну!” Сумніваюся, що це вдасться, дуже сумніваюся! Подружжя не є виправною установою, де з поганих людей можна робити святих. Ще є якась надія, якщо ця особа просто байдужа до релігії. Але і тоді жінка мусить надзвичайно багато витерпіти, деколи десятки років минають, поки досягне такого-сякого результату. А якщо зусилля підуть намарно? Назавжди залишаться розбіжності і поділ між ними: жінка побожна і дітей хотіла би виховати в дусі Церкви, але чоловік не дозволяє, глузує з неї, висміює її побожність, називає її “святошею”, а як тільки має змогу, старається вирвати з душ дітей зерно віри, засіяне мамою.
Щиро кажу: нехай побожна дівчина не виходить заміж за невіруючого хлопця.
На жаль, в теперішніх часах щоразу частіше стикаємося з питанням: чи має побожний хлопець одружуватися з невіруючою дівчиною? Невіруюча дівчина? Чи це можливо? Як це?
На жаль, суспільне життя вже виховало і такого роду жінок, але, з іншого боку, хвала Богу, щораз більшають ряди інтелігентних хлопців, які є глибоко віруючі. Чи такі люди мають одружуватись з невіруючими жінками?
Турботливі батьки побоюються, щоби, борони Боже, їхня дитина не вчинила мезальянсу (мезальянс – це нерівний шлюб. – Прим. ред.), одружившись з особою невідповідної сфери або з меншою освітою. Справді, батьки повинні турбуватися про долю подружжя своєї дитини, якщо бере дружину або виходить заміж за освіченішу особу з вищого суспільного стану. Але знаєте, який найнебезпечніший мезальянс? Мезальянс духовний! Коли поміж двома душами постає непрохідна прірва!
Якщо до цього я казав, щоби побожна дівчина ніколи не виходила заміж за невіруючого чоловіка, то твердо наголошую: хай побожний хлопець за жодні скарби світу не одружується з невіруючою дівчиною! Бо коли чоловік втратить віру, в найгіршому випадку стане шорстким, суворим, наскрізь матеріалістом, але якщо жінка зречеться віри, стає справжнім демоном. Знаєте, від кого я особисто чув такі твердження? Від гордості угорського лікарського світу Jana Bársonya, професора гінекології, який після багатолітньої лікарської практики дійшов до такого висновку: “Сумно, коли чоловік невіруючий, але коли жінка не має віри, то є дияволом”. Тому легше навернути невіруючого чоловіка, ніж безбожну жінку.
Якщо так є, якщо необхідно, щоби в подружжі обоє були побожними, то хіба батьки не повинні відчувати святий обов’язок, щоби дати своїм дітям якомога ґрунтовніше релігійне виховання?
Чи, якщо можна так гостро висловитися, мають самі переконатися, як дорого коштує релігійний світогляд у житті? Адже він становить найпевніший фундамент подружнього щастя!
З болем мушу сказати, що є батьки, які навіть уявлення про це не мають! Є батьки, які бояться, щоби їхня дитина не була занадто побожною! Є батьки, яким все одно, де знайдуть свою дитину, аби тільки не в церкві! В кінотеатрі — байдуже. На вулиці — добре! В колі підозрілих друзів та подруг — все в порядку. Є батьки, які не дбають про те, що знайдуть в руках своїх дітей… Неморальне чтиво? — нічого страшного. Непристойні картинки – теж не шкодить, але коли побачать в руках своїх дітей вервицю або книжечку з набоженством, якщо би бідна дитина хотіла частіше ходити до Сповіді, Святого Причастя, одразу чує сварку: “Чого тобі захотілося? Бачиш, тато з мамою теж не є поганами, але ти що витворяєш…”
Ніколи не можу без зворушення думати, як декотрі діти борються за своє релігійне життя зі своїми ж батьками!
Хотів би, щоби батьки, які занедбують релігійне виховання своїх дітей, прочитали жахливу розповідь найпопулярнішого угорського письменника Franciszka Herczega. Завалилась копальня. Серед страшної грози смерті, яка наставала, серед небезпеки затоплення водою чути розпачливий діалог між двома людьми, інженером і гірником.
— Ви молитесь? — питає гірник.
— Ні. Людина вчиться молитися від мами. Якщо від неї цього не навчиться, то вже ніхто її не навчить.
Батьки, матері! Яке-то страшне оскарження батьків! Хіба не відчуваєте величезної відповідальності за ваших дітей? Це рослини, які, якщо навесні з якихось причин не цвітуть, то вже не розквітнуть за ціле життя. Така сама доля спіткає і людську душу, якщо на початку життя не розквітла молитвою і не розвинулась у цвіт глибокого і серйозного духовного життя.
* * *
Батьки! Ви хочете виховати своїх дітей так, щоби були щасливими в подружжі? Якщо так, то виховуйте їх від раннього дитинства побожними. На порозі одруження стоїть молода дівчина. Якщо серйозно застановилась над величезною відповідальністю і великим завданням, яке її чекає, вражена запитала себе: “Як може правдивий католик знайти щастя в подружжі?” Відповідь може бути тільки одна: одна людина не може знайти, але можуть двоє людей. Двоє по-справжньому побожних людей, які вірно, щиро, витривало, жертовно співпрацюють з ласкою тайни, джерело якої відкрили перед шлюбним вівтарем.
Подружнє щастя остаточно залежить від таємничої співдії Божої волі. “Die Gott nicht eint, die fallen auseinander”(“Котрих Бог не лучить в одне, ті розпадуться”), — каже німецький письменник.
Єдиним досконалим знавцем людських сердець є Бог. Отже одружуватись без Бога є безглуздістю, глупотою, справжньою трагедією. Осколки невдалих подружжів, які розпалися, повинні казати: “Погано ми зробили, що не взяли зі собою в подружжя Бога”.
“Тож, коли про зв'язок вічний йдеться,
Розваж, чи серце зі серцем згодиться“, -
пише Shiller у відомому вірші "Das Lied von der Glocke".
Має слушність! Бо ті, хто складає присягу довічної вірності, повинні найперше переконатись, що підходять одне одному, як дві половини одного серця!
Чи чоловік є відповідальним? Чи дівчина є скромною і хазяйновитою? Передусім, чи обоє є глибоко побожними?
На старій земній кулі б’ються мільйони сердець. Повні сили серця молодих хлопців та дівчат. Бог для кожного серця чоловіка створив серце жінки, злучив з ними їхнє особисте щастя, інтереси загалу, безпеку, культурне життя, долю земного і надприродного життя. Чи кожне серце знайде інше серце, яке створив для нього Господь?
Чи можна краще закінчити сьогоднішню проповідь, ніж так, що всі, хто стоїть перед порогом подружжя і слухають мої сьогоднішні слова, відмовили після проповіді “Богородице Діво”, щоби знайшли одне одного, щоби спільно служили Богові, тут на землі і по смерті на віки віків. Амінь.
