В нашого народу, а особливо враховуючи всі сленгові варіанти, якими зараз часто-густо послуговуються люди є дуже багато слів для позначення обох статей, але всі вони позначають тільки якусь певну якість чоловіка чи жінки. Дуже часто люди бездумно кидаються словами на манір: «мужик», «хлоп», «чувак», «мужчина», але надзвичайно мало людей використовує слово «чоловік».
Колись на це я не звертав уваги, але якось одна викладачка, яка вела курс лекцій у мене в інституті, звернула уваги на ці епітети, якими нагороджують чоловіків. Насамперед чоловік має бути чоловіком змалку, не Ромусиком, Петрусиком, Павликом, Андрійчиком, а Романом, Петром і т.д. Чоловічність потрібно прививати змалку. На жаль, у нашому галицькому менталітеті дуже глибоко вкорінився матріархат і то в найгіршому значенні цього слова. Звісно винні у цьому, як чоловіки, так і жінки. Та попри все, як може жінка виховати справжнього чоловіка, адже вихованням наших дітей у 90% випадків займається мама і бабця, зрідка, і це, якщо дуже пощастить у вихованні бере учать дідусь, але і тут знову ж таки дідусь, якого виховали мама з бабцею.
А де ж батько дітей? Він поствлений у складні соціально-економічні обставини ґарує весь день на роботі, а повернувшись додому знесилено відлежується на дивані перед теллевізором, щоб хоч якось відволіктись від проблем, що обсіли його з усіх сторін.
Жінка зайнята домашніми клопотами, вихованням дітей, а іноді ще й власною кар’єрою, просто немає часу на чоловіка, хоч коли вони приступали до св. Тайни Подружжя, то клялись одне одному у вірності, чесності, послусі і т.д. А якщо вона не приділяє часу своєму чоловікові, то чи є вона йому вірна?! Вона вірна роботі, дітям, котові, псові, мамі, подрузі, всім, але не своєму чоловікові. Але зараз не про це. Почнемо із трьох основних функцій, які повинен виконувати кожен чоловік у своїй сім'ї.
Першою такою функцією є функція священника. Адже чоловік, батько повинен бути представником Бога у своїй сім'ї, він повинен бути прикладом того, яким є Бог. Чоловік повинен дбати про спільну молитву, про спільну участь сім’ї в недільній Літургії, про духовне зростання своєї родини, як в цілому, так і кожного з її членів, зберігати сімейні традиції, дбати про духовний захист своєї сім'ї, а також про матеріальні блага.
Роль чоловіка, як священника полягає в тому, що він повинен показати свою сім'ю Богові. Можна назвати чотири основні обов'язки чоловіка у ролі священника:
1. Подяка Богові за свою сім’ю.
2. Здійснення заступництва за свою сім’ю перед Творцем
3. Реалізовувати шлях до спасіння
4. Практикувати віру за своїх дітей і навчати святій католицькій вірі дітей змалечку.
Наступною роллю чоловіка в сім'ї є роль пророка. Ця роль передбачає вже те, що чоловік повинен показати Бога своїй сім'ї. Робити це потрібно керуючись такими принципами:
1. Показувати Бога власним прикладом.
Цей привілей даний чоловікові може мати й іншу сторону, адже сповнений гіркоти, злости, цинізму, критики, безвідповідальністі, може подати неправильний, викривлений і злий «приклад» Бога своїм близьким, «приклад», який немає нічого спільного з тим, Яким Бог є насправді. Перш за все, служіння в якості пророка потрібно здійснювати через любов. Адже любов матері для дитини є пречудовою і незамінною, але тільки її є недостатньо для гармонійного розвитку дитини. Любов батька є іншої якості. Навіть немовляті ця любов здатна надавати почуття потрібності, сили і захищеності. Якщо у житті людини змалечку є брак батьківської любові, то це залишає велику і важку внутрішню рану, яка у дорослому житті матиме важкі наслідки за участю депресії, апатії, цинізму і навіть самогубства. Любов батька не завжди повинна бути слабкою чи сентиментальною, адже батьківська любов є далеким відблиском тої істинної Божої любові. Він не заохочує дітей до захцянок і вибаганок. Навпаки, Його любов проявляється у твердій дисципліні: «Хто щадить різки, ненавидить сина; і хто ж любить, той завчасу карає» (Прип. 13,24). «Бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає» (Євр. 12,6). Це не означає, що дітей потрібно бити, сварити і тільки й шукати до чого б ще поприскіпуватись. Але в домі де дітей не карають за провини буває дуже мало миру.
2. Проявляння Бога через вчення.
Наступний принцип полягає у проявлянні Бога через навчання. Батько повинен навчати своїх близьких, а для цього потрібний звісно й розвиток самого батька, адже чому можна навчити дітей, якщо думати, що нащо ще чомусь навчатись, адже я і так все вже знаю. Постійно читайте духовну літературу, моліться, читайте Святе письмо, ходіть на духовні бесіди з духівником, якомога частіше приступайте до святих тайн Сповіді та Євхаристії. Служачи у якості пророка ви повинні вистерігатися також пригнічення. Апостол Павло говорить про це двічі: «Батьки,не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі» ( Кол. 3,21), а також: «А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Еф. 6,4). Як батько чоловік повинен слідкувати за дисципліною, але не заподіювати дитині почуття поразки і розчарування несправедливими чи надмірними вимогами.
3. Взаємне спілкування. Живий діалог.
Ще одним принципом є взаємне спілкування. Для того, щоб наставити свою сім'ю в Бозі, необхідне пряме спілкування та обмін інформацією між членами сім'ї. Діти краще сприймають інформацію у невимушеній і затишній обстановці. Якщо у дитини батьківське навчання асоціюється із чимось закостенілим, банальним, нецікавим чи формальним, то вона буде йому противитись з усіх сил. Також важливо не лише постійно повчати дітей, але й дати їм можливсіть висловити власні думки, здогади, переживання. Живе і активне спілкування допоможе вам швидше зорієнтуватись у нахилах дитини, зрозуміти що їй цікаво, а що для неї дається важче. Варто постійно провадити живий діалог, щоб завжди бути вкурсі останніх подій і пережиттів з життя вашої дитини. Час в який ми живемо, закликає батьків до пророчого служіння іноді навіть в прямому розумінні цього слова. Так як Ной праведник почув від Бога про лихо,що насувалось і врятував свою сім'ю, так і ви повинні неустанно молитись і слухати Бога, адже неодноразово він застереже вас від біди. Батьки повинні бути чутливими, але не над міру до передчуття небезпеки, забезпечувати захист своїм сім'ям,як фізичний, так і духовний.
Наступною основною функцією чоловіка в сім'ї є функція короля. Добрий король не той, що дістає своїх підданців постійними наказами, податками. Не той хто напоказ демострує свою силу і велич. Добрий король це пердусім той,що дбає про своє королівство, а королівством кожного чоловіка є передовсім його сім'я. Він повинен приймати складні рішення, врегульовувати внутрішні конфлікти, дбати про порядок і дисципліну в сім'ї, забезпечувати безпеку і благополуччя.
Керуючись цими основними функціями і принципами ви зможете створити сім'ю, де буде присутній Творець, буде панувати мир і спокій. Де всі конфлікти вирішуватимуться мирно і не матимуть катастрофічних наслідків. Та попри всі рекомендації головною роботою чоловіка є забезпечення доброї дороги своїй дружині і дітям, докладання максимальних зусиль для того, щоб ваша сім'я попри всі земні перипетії дісталась до Небесного Єрусалиму, бо нашого Небесного Дому.
