Головна » 2011»Серпень»12 » Наука Церкви » Святе Письмо заперечує навчання свідків єгови: ІМ'Я БОГА
11:44
Святе Письмо заперечує навчання свідків єгови: ІМ'Я БОГА
«ТО НЕХАЙ БУДЕ ВІДОМО ВСІМ І ВСЬОМУ НАРОДОВІ ІЗРАЇЛЬСЬКОМУ, ЩО ІМ'ЯМ ІСУСА ХРИСТА НАЗАРЯНИНА, ЯКОГО ВИ РОЗІП'ЯЛИ... НИМ ЦЕЙ СТОЇТЬ ЗДОРОВИЙ ПЕРЕД ВАМИ... І НЕМА НІ В КОМУ ІНШОМУ СПАСІННЯ, БО Й ІМЕНИ НЕМАЄ ІНШОГО ПІД НЕБОМ, ЩО БУЛО ДАНЕ ЛЮДЯМ, ЯКИМ МИ МАЄМО СПАСТИСЯ» (Ді. 4, 10-12). Свідки Єгови у своєму вченні доводять, що люди вилучили зі Святого Письма ім'я Боже «Єгова». У їхній брошурці «Дійове представлення Доброї Новини» (с. 22) читаємо: «На сторінках староєврейської Біблії воно (ім'я Ягве) виступає більше ніж 6823 рази. З остраху перед вимовою цього імени жиди, котрі переписували Біблію, викинули його, замінивши словом "Адонай" (Господь)». Але облишмо брошурки Свідків Єгови і перейдімо до Святого Письма. Переконаймось, що Ягве (Єгова) не є єдиним ім'ям Бога, яке Він подає через натхненних авторів. Святе Письмо подає багато імен Бога, кожне з яких наголошує якісь Його прикмети. У книзі Виходу Бог називає себе ім'ям Ягве (Я є), як Бог, який є вічно. З ім'ям Викупитель з'являється Бог пророкові Ісаї: «"...Наш Викупитель споконвіку" - Твоє ім'я» (Іс. 63, 16). Вмираючи на хресті, Ісус не кликав Бога: «Єгово, Єгово, чому залишив мене», - але називає Його (ім' ям) Елої. «О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?"» (Мр. 15, 34). У Книзі Виходу читаємо: «І сказав Мойсей до Бога: "Як прийду ж оце я до синів Ізраїля і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як Йому на ім' я? - то що мені їм відповісти?" І промовив Бог до Мойсея: "Я той, хто є". І додав: "Так промовиш до синів Ізраїля: «Я - є» післав мене до вас". І сказав Бог знов до Мойсея: "Так промовиш до синів Ізраїля: Господь Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова післав мене до вас. Таке моє ім'я навіки, і таке моє найменування з роду в рід"» (Вих. 3, 13-15). У гебрейській мові «Я - є» звучить «Ягве». Оскільки оригінал Біблії написано гебрейською мовою, то первісний текст звучав так: «Ягве, Бог батьків ваших прислав мене до вас», або «"Я - є" післав мене до вас». Дещо пізніше жиди з поваги до Бога не вимовляли ім'я «Ягве», хоча воно й писалось, а читали «Адонай» (Господь). У латинському перекладі Біблії св. Єроніма замість «Ягве» написано «Домінус» (Господь). Найновіші видання пишуть дослівно - «Ягве». Якщо католики не називають Бога ім'ям Ягве, то це не означає, що вони заперечують це ім' я. Вони не вимовляють його за прикладом Ісуса і апостолів. Бог дав своє ім' я не для того, щоб ним хизуватися, а для того, щоби люди зрозуміли Його властиву Істоту. «Ягве» - це той Єдиний, «Я - є». Його сутність - існування, буття. Усе інше, що існує, чи все, що «є», має початок і кінець. Зате Бог «Є» тією Особою, якої не може не бути. Свідки Єгови використовують текст Псалма 21, 23: «Я сповіщу моїм братам про Твоє ім' я, хвалитиму Тебе серед громади». Вони вважають, що ми, християни, чинимо велику кривду Богові, якщо не називаємо Його ім' ям Бог Єгова. Зате Свідки Єгови виправляють цю «кривду» і тому вимовляють це ім' я за кожної нагоди. Візьмімо Святе Письмо і простежмо всі слова Ісуса Христа. Зробивши це, пересвідчимось, що в жодному вірші Ісус не вимовив ім'я Єгова. Проте називав Його новим ім' ям. Це ім' я - Отець, про яке писали пророки: «...Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку! - і зо мною не перестанеш ходити» (Єр. 3, Євреї забули ім' я «Отець», а Бог хотів би, щоб Його так називали. Бог хоче від свого народу сердечної любови, вчить, щоб ми забули про себе і робили те, що миле любій особі. Маючи в пошані ім' я «Отець» і шануючи самого Бога, люди навчилися б виконувати право Боже (Закон). З любов' ю і пошаною, а не зі страхом маємо сприймати Божі заповіді. Євреї занедбали поняття «Отець» стосовно Бога, впроваджуючи штучні форми Його величання. Поставили перед собою не доброго Отця, а грізного Ягве, голос котрого навіть страшно слухати. «І сказали Мойсеєві: "Ти говори до нас, і ми слухатимемо, а Бог нехай до нас не промовляє, а то повмираємо"» (Вих. 20, 19). Якщо ім' я Ягве наголошує потугу і Божу всемогутність, то ставлення людей до свого Бога мало б мати ознаки страху. Отже, Бога треба більше боятися, ніж любити. Але Бог не хотів, щоб лякалися Його потужного імени. Це видно хоч би з цих віршів: «І ось тепер хіба не кличеш ти до мене: Мій батьку! Ти - друг мого юнацтва» (Єр. 3, 4). «Якже сповнився час... Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває: "Авва, Отче!"» (Гал. 4, 4-6). Справді, Ісус починав кожну справу не в ім'я Єгови, а в ім'я Отця. Чи це була молитва, чи навчання - все робив в ім' я Отця. Даючи наказ хреститися, не наполягає, щоб робили це в ім' я Бога і Сина, і Святого Духа, чи в ім' я Єгови і Сина, і Святого Духа, а в ім' я Отця і Сина і Святого Духа. Христос сам звертається до Бога «Отче», навчаючи цього інших: «Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі...» (Мт. 6, 9). Свідки Єгови, молячись, самовільно додали до цієї молитви ім'я «Отче Єгово». «Ісус закликав сильним голосом: "Отче, у Твої руки віддаю духа мого!" Сказавши це, Він віддав духа» (Лк. 23, 46). Не сказав: «Отче Єгово», а: «Отче». «Як Отець Мій Мене знає, і Я знаю Отця, і життя своє кладу Я за Моїх овець» (Йо. 10, 15). «Ісус же їм: "Казав Я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене"» (Йо. 10, 25). «Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: "Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене"» (Йо. 11, 41). Не говорить: «Отче Єгово, дякую Тобі». Христос не тільки не навчав у ім' я Єгови, про що свідчать подані вище вірші, але також наказував навчати всіх в ім' я Ісуса Христа: «Потім Ісус до них промовив: "Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про Мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах". Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: "Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, І ЩОБ У ЙОГО ІМ'Я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму"» (Лк. 24, 44-47). Не думаємо, щоб Ісус Христос помилився, кажучи голосити Боже ім'я від Єрусалиму. Адже в Єрусалимі добре знали ім'я Ягве, на якому так залежить Свідкам Єгови. Натомість - не знали імени «Ісус». У Діяннях апостолів читаємо: «Але Господь сказав до нього: "Іди, бо він для Мене вибране знаряддя, щоб занести МОЄ ІМ'Я ПЕРЕД ПОГАН, ЦАРІВ І СИНІВ ІЗРАЇЛЯ. Я бо Йому покажу, СКІЛЬКИ ВІН МАЄ ВИТЕРПІТИ ЗА МОЄ ІМ'Я"» (Ді. 9, 15-16). Ідучи за прикладом свого Учителя, апостоли навчали не в ім' я Єгови, а в ім' я Ісуса: «Петро промовив: "Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ІМ'Я ІСУСА ХРИСТА НАЗАРЯНИНА, встань і ходи!"» (Ді. 3, 6). На таке Свідки Єгови відповідають, що немає під небом іншого імени понад ім'я Ісус. Зате в небі найвищим є Єгова і лише після Армагедону ім'я Єгова буде вповні славитись на небі і на землі. На землі через Мойсея було дано людям ім'я Ягве. Подібне твердження, що ім'я Єгова є і буде найвеличнішим, не узгоджується зі Святим Письмом: «...Що повірили, за діянням могутности Його сили, яку Він здійснив у Христі, коли воскресив Його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе, вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, АЛЕ Й НА ТОМУ, ЩО БУДЕ» (Еф. 1, 19-21). «Тому і Бог Його, вивищив і дав Йому ім'я, що понад усяке ім'я, ЩОБ ПЕРЕД ІМЕНЕМ ІСУСА ВСЯКЕ КОЛІНО ПРИКЛОНИЛОСЯ НА НЕБІ, НА ЗЕМЛІ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ» (Флп. 2, 9-10). Якщо ім' я Ісус перевищує інші імена, то воно не є меншим від імени Єгова. В Діяннях апостолів читаємо: «Нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім' ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив із мертвих, - ним цей стоїть здоровий перед вами. Він - отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували, який став головним на розі. І нема ні в кому іншому спасіння, бо ІМЕНИ НЕМАЄ ІНШОГО під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Ді. 4, 10-12). Свідки Єгови намагаються нам пояснити, що ім' я Ісус є найвищим на землі, а ім' я Єгова - на небі. Якщо погодитися з цим, то виходить, що на землі не треба промовляти жодного імени, крім імени Ісуса Христа. Але вищеподаний вірш доводить нам, що, визнаючи це ім'я, можна спастись. Не досягнемо спасіння, живучи на небі, але на землі, на котрій найвищим ім'ям є Ісус. Понад ним немає жодного імени (Еф. 1, 20-21). Отже, Свідки Єгови суперечать Святому Письму, проповідуючи ім'я Єгова. Адже Святе Письмо не згадує про спасіння в ім'я Єгови, а виразно наголошує, що спасіння є можливим в імені Ісуса Христа. Щоправда, є вірш, котрим, вириваючи з контексту, користуються Свідки Єгови. Вони намагаються довести нам, що Святе Письмо Нового Завіту проповідує ім'я «Єгова». У своєму Посланні до римлян, апостол Павло покликується на пророцтво Йоіла 3,5: «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться» (Рим. 10, 13). «Будь ласка, - кажуть самовдоволені Свідки Єгови, - навіть Новий Завіт проповідує ім'я Єгова». У цьому вірші немає слова «Ягве», і не сказано: «Хто призове ім'я Єгова, той спасеться». Зате наголошує, що спасеться той, хто призове ім' я Господнє, ім' я Бога. А Бог має не тільки ім'я Ягве. Свідкам Єгови варто прочитати весь десятий розділ Послання до римлян, а не задовільнятися тринадцятим віршем. Прочитавши, зрозуміли би сенс посилання ап. Павла на пророцтво Йоіла. У цьому десятому розділі ап. Павло одинадцять разів користується книгами Старого Завіту. У перших трьох віршах цього ж розділу виразно пише чому так робить. Щоб це знати, слід прочитати не лише тринадцятий вірш. Ось, що говорить апостол Павло в цьому розділі: «Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (Рим. 10, 9). Бачимо, що апостол у цьому вірші, як і в інших своїх посланнях проповідує Ісуса Христа. Наголошує, що коли визнаєш Ісуса Христа і увіруєш у своєму серці, - будеш спасенний. Зрештою, Біблія говорить про це і акцентує на цьому. Але апостол Павло не суперечить ані науці Христа, ані науці інших апостолів. Навпаки, він би перечив, коли б розумів пророцтво Йоіла так, як розуміють його Свідки Єгови. Апостол Павло добре усвідомлював те, що проповідував. Подивімося на цей вірш з іншого боку. Ось про що пише брошурка Свідків Єгови «Боже ім'я, котре буде завжди» (1987). Вона намагається переконати читача (с. 23-25), що, пишучи Євангеліє гебрейською мовою, св. Матей мусив подати ім'я «Ягве». Анонімний автор робить такий висновок безпідставно. Він не може нічим підтвердити свої докази, обмежуючись поясненням, що оригінал Біблії безслідно пропав. А наступні переклади були зроблені погано. Далі читаємо: «Так, жиди не хотіли вимовляти ім'я Бога. Церква відступників - псевдохристиян цілком викорінила це ім'я з грецьких копій Біблії, як і з іншомовних перекладів». Так аргументує брошура. Що ж, Свідки Єгови не можуть довести конкретними аргументами те, що євангелисти, апостоли і навіть сам Ісус Христос не вживав цього імени. Подають лише припущення, хапаючись, як потопаючий, за соломину. Твердять, що там, де в Біблії подається слово «Господь», має бути «Єгова». Але чи це справді так? Зацитуємо кілька віршів, заперечуючи Свідкам Єгови. «І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?» (Лк. 1, 43). Мати Ісуса чи Ягве? Або: «...Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: "Іди від мене Господи, бо я грішна людина"» (Лк. 5, 8). Також: «Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: "Не плач"» (Лк. 7, 13). Кого, отже, стосується ім' я «Господь» у цих віршах: Ісуса Христа чи Єгови? У багатьох місцях Біблія подає нам, що слово «Господь» у Новому Завіті стосується Ісуса. Нехай Святе Письмо словами Ісуса Христа ще раз відповість, яке ім'я Він казав проповідувати ап. Павлові. Ми вже згадували, що апостол Павло отримав велике післанництво від Бога, згідно з яким мав проповідувати поганам ім' я Бога. Перевіримо як воно звучить: «Ягве» чи «Ісус». «Ананія ж відповів: "Господи, чув я від багатьох про того чоловіка... він має владу від архиєреїв в' язати всіх, що прикликають Твоє ім' я". Але Господь сказав до нього: "Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести МОЄ ІМ' Я перед поган, царів і синів ІЗРАЇЛЯ. Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за МОЄ ІМ' Я". Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: "Савле, брате! ГОСПОДЬ послав мене, ІСУС, що з'явився тобі в дорозі..." І зараз же почав по СИНАГОГАХ ПРОПОВІДУВАТИ ІСУСА...» (Ді. 9, 13-20). Чи достатньо цього фрагменту з життя ап. Павла, щоби закінчити розмову про ім' я Бога? Свідкам Єгови подобається ставити запитання: «Яке ім' я Отця, коли ми, хрестячись, промовляємо: в ім'я Отця і Сина і Святого Духа?» І відразу доводять нам, що саме «Єгова» є цим ім' ям. Християни знають, що ім'я «Ягве» стосується Бога. Тому й розуміють слова: «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа», як «в ім'я Єдиного Бога». Тобто в ім'я, яке подав сам Ісус Христос, в ім'я Бога в трьох Особах: Отця і Сина і Святого Духа. Якщо Свідки Єгови настільки вперто тримаються самого імени, замість Божої істоти, то нехай дадуть відповідь на запитання: «Яке ім'я Святого Духа?» Ім'я Бога - Ягве, Сина - Ісус. А яке ім'я Святого Духа? Хрещення відбувається в ім'я Отця - і Він має ім'я, в ім'я Сина - і Син має ім'я, в ім'я Святого Духа. Значить і Дух Святий мусить мати ім'я, якщо розглядати це питання з лінгвістичного боку так, як це роблять Свідки Єгови. Але тут не розходиться лише в імені чисто буквальному «Ягве» чи «Ісус». Маємо хреститися в ім'я Єдиного Бога в Пресвятій Тройці. Свідки Єгови суперечать Христові, коли прикриваються шануванням імени Божого, і тим противляться самому Богові. Подібно вони маніпулюють і словами Господньої молитви: «Нехай святиться ім'я твоє». Пояснюють, що Господня молитва стосується імени Єгови. Тим часом апостол Петро наголошує, щоби святити Ісуса Христа: «А Господа Христа святіть у ваших серцях...» (1 Пт. 3, 15). Не кажуть апостоли святити ім'я «Єгова», а лише - ім'я Ісус! Християни віддають Божу хвалу Христові, прославляючи Його ім' я, котре є ім' ям Бога. Також славлять Боже ім'я як і Божу істоту. Роблять це згідно з волею Бога - Христа, яку Він висловив у Євангелії: «Щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав Його» (Йо. 5, 23). «Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім' я Сина Божого» (1 Йо. 5, 13). Але Свідки Єгови приходять до християн, що вірять в ім'я Божого Сина і величають Його, як наказує Святе Письмо, і навчають, що спасеться той, хто вступить до організації Свідків Єгови і буде ревно нести людям ім'я «Єгова». «А ось Його заповідь: ВІРУВАТИ В ІМ'Я ЙОГО СИНА ІСУСА ХРИСТА й любити один одного, як Він дав був нам заповідь» (1 Йо. 3, 23). Подібно вчили й апостоли: «Ті відповіли: ВІРУЙ У ГОСПОДА ІСУСА, І СПАСЕШСЯ ТИ І ТВІЙ ДІМ» (Ді. 16, 31). Апостоли звертаються цими словами до поганина, який не знав Бога Ягве. Не вчать його апостоли, подібно як Свідки Єгови, пізнавати ім'я «Єгова». Учні Христа говорять про Христа і вчать вірити в Нього, а не в ім'я Єгови. Навіть поганин увірував в Ісуса Христа через науку апостолів: «Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, ЯКИЙ УВІРУВАВ В БОГА» (Ді. 16, 34). Ось ще фрагмент Святого Письма, де апостоли проповідують ім'я Ісуса Христа, а не ім' я «Єгова»: «Він [Павло], отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі... Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: "Що він, отой торохтій, хоче сказати?" Інші ж: "Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів". А це тому, що проповідував ІСУСА Й ВОСКРЕСІННЯ» (Ді. 17, 17-18). «Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: "Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!" (Ді. 16, 18). «Деякі з юдейських мандрівних заклиначів пробували й собі призивати ім' я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: "Заклинаю вас Ісусом, якого Павло проповідує". То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили. Злий дух озвався до них, кажучи: "Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?" І наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх - одних і других, - подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому. Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса» (Ді. 19, 13-17). «Чому ж іще зволікаєш? Встань, охрестися та обмий твої гріхи, призвавши Його ім' я» (Ді. 22, 16). «Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!» (1 Пт. 4, 14). Свідки Єгови тішаться з того, що зносять зневаги і переслідування, однак не можуть сказати, що терплять в ім' я Ісуса, бо не Його проповідують, але ім' я «Єгова» і прихід раю на землю після Армагедону (Армагедон - катаклізми описані в Одкровенні св. Йоана Богослова). Якщо вони навіть вмирали, то задля імени Єгови. Своє мучеництво підтверджують книжкою «Спогади Рудольфа Гесса - коменданта концтабору в Освенцімі». Тим часом апостоли і їх правдиві наступники, вмираючи за віру, не вимовляли імени «Єгова», а ім'я - Ісус: «І каменували Стефана, який взивав, мовивши: "Господи Ісусе, прийми дух мій!"» (Ді. 7, 59). Апостоли і християни віддавали своє життя не задля імени «Єгови», а за Ісуса Христа: «То ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, людьми, що душі свої віддали ЗА ІМ'Я ГОСПОДА нашого ІСУСА ХРИСТА» (Ді. 15, 25-26). Жиди, котрі не визнавали Бога в особі Ісуса Христа (подібно, як сьогодні не визнають цього Свідки Єгови), вірили в Бога Ягве. Тому Ісус так промовив до них: «Ось дім ваш лишиться вам порожній» (Мт. 23, 38). Ці слова однаково стосуються усіх, хто дотримується лише зовнішніх ознак віри, забуваючи про її внутрішній, духовний зміст. Для Свідків Єгови ім' я «Єгова» служить як виправдання і дорога до спасіння. Свою увагу вони зосереджують на другорядних проблемах.
Г. і А. Щепанські, Т. Кунда Святе Письмо заперечує навчання свідків єгови
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.at.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.at.ua. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.at.ua, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.