Засновником Міжнародного Товариства Дослідників Святого Письма - сьогоднішньої організації Свідків Єгови вважають Чарльза Тейза Расселла. Він народився 16 листопада 1852 року в Пітсбурзі (Пенсильванія), що у Сполучених Штатах Америки. Батьки Йосиф Расселл і Марія Бірнег були ірландського походження. Вони сповідували пресвітеріянізм (одна із протестантських Церков). Коли Чарльзу виповнилося дев'ять років, померла його мати. Після закінчення школи він працював продавцем у батьковому магазині. Ще до вісімнадцяти років юний Чарльз тричі змінював своє віровизнання. Спочатку перейшов до конгрегаціоналістів (инша протестантська Церква). Пізніше вступає до Християнського Товариства Молодих Людей, де був одним з найактивніших. Правда і там довго не затримується. Його привабила і зацікавила ідея другого приходу Ісуса Христа. Про це Чарльз дізнався, слухаючи проповіді в адвентистів. З 1829 р. свої ідеї проповідував адвентист Вільгельм Міллер. Згідно з його підрахунками, 22 жовтня 1844 року на землю мав вдруге прийти Ісус Христос, даючи початок «тисячолітньому Царству». Але визначена дата виявилася звичайним днем. Розчаровані послідовники залишили Міллера, крім невеликої групи, до якої пізніше приєднався Расселл. Ідея тисячолітнього царювання справила на буйну уяву молодого Чарльза яскраве враження. Він з великим ентузіязмом почав читати пророцтва Даниїла та книгу Одкровення. З часом Расселл визнав, що Міллер мав рацію, правда дещо помилився в підрахунках. Він стверджував, що Ісус Христос справді має прийти, але у 1874 р., а не у 1844, як це передбачав Міллер. Так само, без жодних змін пройшов 1874 р. Щоб врятувати свій авторитет і віщування фальшивих пророків, Расселл заявляє, що Ісус Христос сам помилився, подаючи знаки другого приходу. Тому й проповідує прихід Христа, який мав би бути невидимим для людського ока. Так Расселл знаходить підтримку і авторитет серед наївних. Правда це не є оригінальною концепцією Расселла. Він узяв її в адвентистського місіонера І. Б. Патона. Расселл стає також приятелем і співпрацівником Н. X. Борбоура. До своєї спілки залучають Патона. Расселл допомагає редагувати часопис «Проповідник ранку». У цьому ж часописі з'являються статті Расселла. У 1878 р. він стає пастором адвентистів. Його проповіді і статті друкувались щотижня в американських і канадських часописах. З часом, у 1879 р., побачив світ перший номер часопису «Вартова Башта і проповідник присутности Христа». Цей часопис є офіційним органом секти. Згодом Расселл знайомиться з молодою особою, котра уважно прислуховується до його проповідей. Це знайомство у 1879 р. завершується шлюбом. Марія Францишка Аклей стає дружиною Чарльза Расселла. Вона часто виступає під час зібрань, допомагає чоловікові вести велике листування. Дуже уважно збирає адреси зацікавлених жінок. Незгоди і суперечки в подружньому житті Расселлів призводять до трагедії. У 1897 р. на обличчі пані Расселл з' явилось запалення шкіри. Тому вона не могла більше брати участь у зібраннях. Расселл використовує це проти неї. Атмосфера їхнього сімейного життя з кожним днем погіршувалась. Хворобу своєї дружини Чарльз пояснював тим, що це Бог так карає її. У 1903 р. дійшло до сепарації, а в 1906 р. до офіційного розлучення. Марія Францишка залишилася без засобів до існування. Хоча у них і не було дітей, вона все ж таки клопочеться про аліменти. Очевидно Чарльз відмовився платити, пояснюючи це своїм слабким фінансовим становищем. Ця справа дійшла навіть до суду, який визнав, що пастор Расселл володіє чвертю мільйона доларів. Вирок суду зобов'язав його виплачувати аліменти. Недовго тривала співпраця між Борбоуром, Расселлем і Патоном. Чарльз відійшов від них у 1879 р. і створив нову релігію, назвавшись Божим післанцем. Він став стверджувати, що Бог покликав його до правдивого вияснення Святого Письма. Для своєї нової релігії він переймає від адвентистів вчення про смертність людської душі і про неіснування пекла. Расселл не обмежувався місійною працею тільки в Сполучених Штатах. Свою науку він проповідував у Японії, Китаї, Індії, Палестині, Австрії та Польщі. Він був також плідним письменником. Написав семитомні студії Святого Письма. Сьомий том було дописано після його смерти, де Расселла представлено «сьомим ангелом» із книги Одкровення. Расселл залишив після себе велику спадщину статей, брошур і книг, їх зміст випромінює глибоку неприязнь до інших віросповідань, а особливо до Католицької Церкви. Расселл не журився натхненням Біблійних книг і викреслив зі Святого Письма рядки, які йому не підходили. У часописі «Вартова Башта» (без номера), Расселл вміщує статтю «Неправдиві рядки Нового Завіту». Він зокрема пише: «Цих слів, які є в нашому звичайному перекладі, немає у найстаріших рукописах Святого Письма. Тому важко стверджувати, чи взагалі вони є частиною Божого Слова. Нехай кожний дослідник уважно читає Біблію з олівцем в руці, викреслюючи ці слова. Перечитавши ще раз, можна помітити покращення. У додатку, який вміщено нижче, подаємо ті рядки, які вдалось до сьогодні відкрити... На це є добрі докази, щоб ви сміливо викреслювали непотрібні рядки зі своєї Біблії». Про ці «добрі докази» Ч. Расселл чомусь ніде не згадує. Але неважко зрозуміти, що викреслювати він казав невигідні для нього рядки. Для досягнення успіху в запланованій справі Расселл не боїться навіть шахрайства. Він, прикриваючись «Синайським Кодексом», відкритим Тішендорфом, каже викреслювати багато рядків з Біблії. Ось деякі з них: Мр. 16, 9-20; Лк. 23, 34; Йо. 21, 25; 1 Пт. 2, 5; 2 Пт. 1, 16; Од. 5, 3-13; Од. 20, 5. Коли б Тішендорф жив, то, напевно, викликав би Расселла на дуель, що свого часу було модно. А найкраще через суд оскаржив би його за неправдомовство. Тішендорф взагалі не піддавав ці рядки сумніву. Не тільки він, але жоден бібліст не сумнівався в їх правдивості. А що вже говорити про викреслення зі Святого Письма. Повернемося до тих віршів зі Святого Письма, які Расселл наказав викреслювати. Пастор Расселл, не розумів, як Ісус Христос міг молитися на хресті за своїх вбивць: «Ісус же сказав: "Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять"» (Лк. 23, 34). Хто читає Святе Письмо, той зауважив, що в ньому пропущено багато подій з життя Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, апостолів. Тому неважко зрозуміти св. Йоана, котрий писав: «Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг» (Йо. 21, 25). Багато з того, що зробив Ісус Христос, а що не було записано, перейшло до Передання - усної науки Церкви. Расселл був запеклим ворогом церковного Передання. Ось ще один вірш, який, за порадою Расселла, підлягає вилученню: «Та ніхто не міг - на небі, ні на землі, ні під землею - розкрити книгу, ні глянути в неї» (Од. 5, 3). Святий Йоан описує пророчу картину. Божої книги на Його престолі ніхто не може відкрити, окрім Ісуса Христа. Цей текст не до вподоби Расселлу, адже він був переконаний, що єдиний, хто розуміє Божу таємницю. Перед ним Бог не має жодних таємниць. Представляючи себе «сьомим ангелом», він претендує на вищість щодо апостолів: Йоана, Петра і Павла. Тому «сьомий ангел» викреслює невигідні йому вірші. Тепер ми вже побачили «добрі докази», на підставі яких він каже редагувати текст Святого Письма. Протягом багатьох століть ніхто не дозволив собі змінювати змісту Святого Письма, як Старого так і Нового Завітів. Одначе Расселл знайшов у собі відвагу на такий крок. Свідки Єгови не люблять, коли їм згадують про діяльність засновника їхньої організації. Ще за життя Расселл був у великій пошані та славі, а сьогодні про нього цілковито забули. Єдине, що можна почути, що Расселл був тільки людиною. Чому Свідки Єгови не хочуть згадувати про Расселла? Напевно, через його приватне життя, а також великі помилки, які він допустив у науці. Тепер панує думка, що буде добре, коли про Чарльза Расселла згадуватиметься якнайменше. Упродовж своєї «наукової» діяльности Расселл вишукував попередників, які також проповідували «правду». Цими проповідниками були: Арій, який заперечував Божественність Ісуса Христа; П' єр Вальдо, противник сповіді та молитви за душі померлих; Йоан Вікліф, неприхильник Божественної Літургії - безкровної Жертви. Расселл також поділяв думку Лютера: «Нехай Бог наповнить вас ненавистю до папи!» Себе ж Расселл вважав останнім «мужем провидіння», якому немає рівного. Тільки він правильно навчає правдивої віри. У листопаді 1916 року Расселл, незважаючи на погіршення стану здоров'я, виїхав у місійну подорож по Сполучених Штатах. У дорозі йому стало погано, і попри всі старання лікарів у містечку Пампа (штат Техас) 31 жовтня 1916 року Расселл помер. Останнім його бажанням було, щоб після смерти його одягнули в римську тогу. Важко зрозуміти, чому Расселл забажав цього. Адже він, а також Свідки Єгови, вважають ці довгі шати фарисейським одягом. Ще за життя Расселл вчив, що він не помре як звичайні люди, а переведе своїх співвизнавців живими до «обіцяної землі» (нового світу). Але не судилося цьому статись. Він помер, як кожна людина. Після смерти Расселла його наступник Ратерфорд писав: «Велич св. Павла є безмірною. Ним Бог скористався, щоб навчити людей правди про спасіння. Після св. Павла було багато реформаторів. Коли буде докладно написана історія Церкви, то найближче біля св. Павла в славетній галереї проповідників Євангелія буде ім' я Чарльза Тейза Расселла». Через місяць після смерти Расселла, офіційний орган секти писав: «Расселл багато зробив для справи Божого Царства, більш за всіх у світі» (Д. Ф. Ратерфорд «Передмова до проповідей Расселла»). Як багато змінилось за такий короткий проміжок часу. Чомусь сьогодні Свідки Єгови не згадують «першого проповідника після ап. Павла». Навіть більше, вони соромляться згадувати ім'я Расселла. Якщо під час розмови хтось згадає про нього, то стараються уникнути цієї теми. Сьогодні практично ніхто не читає його книжок. Свідки Єгови знають Расселла тільки за прізвищем. Після смерти Расселла керівником секти стає Франклін Ратерфорд. Він мав юридичну освіту, тому здебільшого його знають як суддю Ратерфорда. Із сектою познайомився випадково. Одна жінка принесла до його офісу пакунок книжок і брошур організації. Зміст цих публікацій сподобався Ратерфорду, тому незабаром він приєднався до секти. Така людина була їм потрібна, адже в секті було мало членів із вищою освітою. Дещо пізніше Ратерфорда обрали адвокатом секти. Його завданням було захищати в суді членів організації. З цим завданням він справлявся досить вміло, тому швидко зробив кар'єру. Після смерти Расселла Ратерфорда було обрано на посаду керівника секти. Оскільки глава Сполучених Штатів має титул президента, то чому не можна надати цього титула найвищому в єрархії секти? Отже, Ратерфорд стає «президентом» своєї організації. Під час Першої світової війни американська влада засуджує Ратерфорда на двадцять років ув'язнення. Йому інкримінують шпигунство на користь Німеччини («Золоте століття», 1920 р., с. 166). Але «президент» не провів довго у в'язниці. Через рік його звільнили за амністією, яка була проголошена з нагоди припинення військових дій. В'язничні мури він залишає як «мученик» за віру. Ореол слави «президента» росте. Що ж перешкоджає йому нажитися на цьому? Але як це зробити, щоб не викликати підозри серед визнавців? Тут Ратерфорд використовує «пророцтво». Оскільки Расселл пророкував прихід Ісуса Христа у 1874 р., то чому ж Ратерфорду не можна призначити іншої дати. Ратерфорд все зважує і проголошує, що в 1925 р. настане кінець старого світу і початок «Нового світу». До цього вже тепер треба готуватись. На початку видимого «тисячолітнього Царства» воскреснуть Пророки і Патріярхи Старого Заповіту. Правда, тут виникає одна трудність. Де будуть жити воскреслі Пророки? Треба швидко вирішити це питання. Непогано було б вибудувати комфортабельну віллу для прийому таких гостей. Тому невдовзі, в найкращій із околиць Сан Дієго (Каліфорнія) виростає вілла для Пророків. До того, як воскреснуть Пророки, хтось повинен жити в цьому будинку, щоб пізніше могти їх прийняти. Але немає відповідної людини, якій можна доручити це завдання. Єдиною кандидатурою є пан «президент». Отже, він переходить жити у віллу, використовує для своїх потреб все, що там є, і роз' їжджає двома автомобілями, які були також призначені для Пророків. Щоб уникнути правових непорозумінь, нотаріяльним актом Ратерфорд стає власником вілли, сплачуючи при цьому «дослідникам» аж... 10 доларів. Це було занадто велике шахрайство. Тому преса підняла шум, а «президента» звинуватили у злодійстві. Визнавці покидають лави організації, вимагаючи повернення внесків. З часом ця історія затихає, друкарні продовжують друкувати брошури, які успішно продаються, долари прибувають, а вілла чекає на Патріярхів і Пророків. Пан «президент» очікує, чи не видно в далині Мойсея, Давида чи Якова. Якщо вілла залишиться, то хто знає, чи серед воскреслих пророків, які схочуть там жити, не з'явиться сам «президент» - «пророк» Ратерфорд і «сьомий ангел» Расселл. До сьогодні ще жоден із пророків не з'явився з претензіями на віллу. А тих, хто тепер там проживає, запевняємо, не буде потреби залишати будинку для пророків. Дім Царів (ВеШ 8ауіш) в Сан Дієго, де 8 січня 1942 року помер Ратерфорд, було продано в 1946 р. Коли в 1925 р. пророки не воскресли, 5 травня 1930 року в часописі «8ап Dіеgо Sum» з'явилась фотографія Ратерфорда на фоні вілли «пророків» у Сан Дієго. Внизу на фотографії намальовано Давида, а збоку вміщено статтю «Житловий будинок у Сан Дієго з усіма найсучаснішими вигодами очікує повернення пророків». Ось так суддя Ратерфорд став власником сучасної вілли. Резиденцію збудували згідно з новим плануванням. Кімнати були чудово омебльовані. Напевно, це зробили для доброго відпочинку «пророка» Ратерфорда. Біля будинку насадили сад. Розмістилися там також гараж з двома автомобілями: Лінкольн і Форд. Численні зловживання Будинку Царів викрив у 1929 р. віце-президент О. Р. Мойле. За це Ратерфорд екскомунікував його та облив брудом. Цю справу розглядав суд, який виніс прихильний для Мойле вирок: 25 000 доларів відшкодування (Ф. Хросновський «Свідки Єгови», с. 80). Журналісти почали висміювати в пресі організацію. З контрматеріялами виступили Свідки Єгови, представляючи справу вілли у вигідних кольорах, тим самим переконуючи більшість визнавців. Переломним для організації став 1931 р. Тоді «дослідники» взяли назву «Свідки Єгови», і усунули всі попередні назви, яких за такий короткий час було чимало: «Товариство Сіонської Башти» (1884), «Товариство Трибуни Народів» (1909), «Міжнародне Товариство Дослідників Святого Письма» (1913). Нова назва - влучна для організації. Вони вважають себе Божими свідками. Забули, напевно, що Святе Письмо говорить: «Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, - обманює себе самого» (Гал. 6, 3). Суддя Ратерфорд був кращим письменником, ніж його попередник Расселл. Він розгорнув небувало велику пропаганду своєї секти. За два роки перед смертю стверджував, що протягом останніх двадцяти років написав дев'яносто дев'ять книжок і брошур. Його письменницька діяльність затьмарила славу Чарльза Расселла так, що з часом про нього зовсім забули. Першою солідною книжкою Ратерфорда була «Арфа Божа», яку Свідки Єгови вже вилучили з обігу. Окрім влучного пера мав ораторський талант. Свої проповіді записав на 100 000 платівок. Ратерфорд намагався приховати перед світом деталі свого приватного життя, уникав публічних виступів. В останні роки життя його можна було побачити тільки на щорічних з'їздах секти. Але під час цих зібрань до нього було дуже важко доступитися. Його дружина не брала активної участи в діяльності секти. Син дещо цікавився, хоча завжди був у тіні. Під час перебування в Нью Джерсі, трибуну, з якої Ратерфорд виголошував промову, за його наказом охороняли кулеметники. Він пояснив це як заходи безпеки «перед римо- католицькою єрархією». іншим разом у Детройті він наказав розмістити варту на даху приміщення, де відбувалось зібрання. Завданням варти було стежити за літаками, які пролітали. Ратерфорд вважав, що його опоненти скинуть бомбу (Ф. Хросновський «Свідки Єгови», с. 79). Наука Свідків Єгови вчила, що у 1925 р. помре останній із членів секти, який належатиме до 144 000 вибраних. Правда, Ратерфорд у 1925 р. перевіряє цифри, і офіційно оголошує, що до згаданого числа бракує 50 000 членів. Вони є на землі і, очевидно, вже в лавах Свідків Єгови. Деякі з них переконані, що входять до цього грона вибраних. Серед тих, хто бере участь в «пам'ятній вечері», яка символізує Тайну Вечерю, небагато наважуються споживати хліб і вино. Адже хто споживає хліб і вино під час «пам'ятної вечері», відчуває себе гідним належати до вибраного грона. Наприклад, у 1951 р. на 624 000 Свідків Єгови тільки 22 000 споживали хліб і вино. Щороку кількість вибраних зростає. Сьогодні можна почути: що цей, або інший Свідок Єгови належить до вибраних. Щоправда, існує занепокоєння, чи не переросте ця кількість число 144 000. Може наступний президент Фредерік В. Франз перевірить обрахунки своїх попередників. Можливо, вони допустилися якоїсь математичної помилки? Вираховував Расселл, перевіряв Ратерфорд і Кнорр, тоді чому б не переконатися у цих підрахунках Франзу. Ратерфорд помер 8 січня 1942 року на своїй віллі в Сан Дієго, так і не дочекавшись пророків. Сектанти виконали останнє його бажання, поховали недалеко від «Дому Царів». За декілька місяців його тлінні останки перенесли на цвинтар Свідків Єгови, що знаходиться у Россвіллі. Після смерти Ратерфорда керівником організації 13 січня 1942 року було одноголосно обрано Натана Гомера Кнорра. Новий президент народився в 1905 р. у штаті Пенсильванія. Коли йому виповнилося шістнадцять років, вступив до організації. Через два роки отримав номінацію на проповідника. Швидко просунувся в кар'єрі, віддаючи все для секти. Важко сказати, чи пан Кнорр щось писав, адже після смерти Ратерфорда всі публікації почали виходити анонімно. Проте достовірно відомо, що за його часів Свідки Єгови також «прорахувались». Вони запевняли, що у 1975 р. настане Армагедон - тобто буде остання боротьба Бога з цим світом. Бог переможе в цій боротьбі всі панівні класи світу, - так вчили Свідки Єгови. Вони також переконували, що в боротьбі загинуть всі, окрім Свідків Єгови. Вже давно минув 1975 р., а пророкованого сектантами Армагедону не було. Про це писали у брошурі Свідків Єгови «Пробудись» у першому номері (без зазначення року видання). Ця брошура вийшла у світ в 1968 або 1969 році. У підрахунках зазначалося (с. 13), що до 1975 р. залишилося шість років. Далі пише (с. 14), що у 1975 р. закінчується шість тисяч років існування людства, тому Армагедон припадає на 1975 р. Для більшого переконання подавали навіть докази зі Святого Письма про прихід Армагедону. Сьогодні вже минає двадцять років після 1975 р. Вісімнадцятого кінця світу згідно з наукою Свідків Єгови як не було, так і немає. Подібно як 1874, 1914 або 1925 р., так само й 1975 р. були лише «промиванням мізків». Свідки Єгови наважуються казати, що не пророкували Армагедону в 1975 р. Натомість, щоб зробити висновок із фальшивих пророкувань, далі брешуть. Довести їм це неважко, достатньо лише зацитувати згадану брошуру «Пробудись». Пан Кнорр помер 8 червня 1977 року. Наступним президентом було обрано Фредеріка Віллі Франза. Франз помер 24 грудня 1992 року. Його наступником став Мільтон Геншель. ВІРА НЕНАВИСТИ Найголовнішим завданням керівників організації Свідків Єгови є виробити у своїх визнавців неприязнь до інших віровизнань. Великою перешкодою та барикадою при будівництві «нового світу» в очах Свідків Єгови є Католицька Церква. Тому нерідко вони висміюють її обряди та духовенство. Застосовують для цього найрізноманітніші методи. Понад усе Свідки Єгови люблять плітки. Достатньо, щоб хтось сказав будь-що про священика, монахиню чи монаха, як Свідки Єгови відразу приймають цю плітку за правду. А коли хтось вміло зверне увагу сектантові, тоді це вважають за наклеп та переслідування їхньої організації. Під час однієї розмови ми почули, що в монастирі монахиня народила сина, що священик приводив до своєї квартири жінок, а інший приходив додому п'яний у товаристві дівчат. Ще інший священик обклеїв стіни в своїй кімнаті фотографіями з порнографічного журналу. Хоча живемо в районі, де мали б відбуватися ці події, проте чуємо про них лише від Свідків Єгови. Подібні вигадки навіть немає сенсу спростовувати, оскільки це безпідставні плітки. Якщо ж навіть хтось із священиків щось подібне вчинить, то це ще не є підставою стверджувати, що наука Церкви погана. Хіба можна однією міркою міряти всіх священиків? Коли кравець зіпсує тканину, то це не означає, що треба зачинити всі майстерні. Якщо так, тоді всі повинні ходити без одягу. Якщо пекар зіпсує тісто, то треба зачинити всі пекарні? Нехай тоді люди гинуть від голоду, бо один чи другий пекар не вміє пекти хліб. Серед дванадцяти апостолів, яких вибрав Ісус Христос, знайшовся один зрадник, інший зрікся Ісуса, декількох апостолів Ісус застав сплячими в найкритичніший для Нього час. Чи в цьому випадку Ісус мав зректися свого післанництва та встановлення священства? Знаємо, що всі апостоли, за винятком Юди, стали святими. Попри свої недосконалості та падіння, вони проповідували правдиву науку. Правда, Свідки Єгови твердо переконані, що вони безгрішні, хоча дійсність зовсім інша. Ось що ми почули від людини, котра десять років була ревним проповідником науки Свідків Єгови: «Свідки Єгови переконані і часто це повторюють, що кожний Свідок Єгови, хоч би й вийшов із лав організації, ніколи вже не повернеться до Католицької Церкви. Радше за все залишиться атеїстом. Вони переконані, що накинута ними ненависть до Католицької Церкви, священиків і папи не дозволить колишнім членам повернутися в лоно Церкви». Її сестра сказала дещо інше: «Нас запросив до себе "старший брат". Я прийшла з сестрою пунктуально. Мене вразила гостинність брата, тому нічого поганого я не запідозрила. Коли сестра почала грати на піяніно, "брат" запросив мене до іншої кімнати. Я пішла за ним. У спальні він схопив мене і примусив "поцілувати". Потім розказував, що зі своєю дружиною не може жити з певних причин, і пообіцяв одружитись у "новому світі" тільки зі мною». Пізніше все це стало відомо, а «кришталевий критикант» католицьких священиків пояснював перед цілим збором, що хотів тільки випробувати, чи ця «сестра» сильна духом. Його, звичайно, виправдали, а вирок звучав так: «Що ж, усі ми слабкі». У своїй брошурі «Переконуйтесь у всьому» (ч. 2, с. 173) Свідки Єгови пишуть, що християни, так само, як Свідки Єгови, не зобов' язані дотримуватися жодної із десяти Божих Заповідей. Отже, заповідей не треба. Вони мають повну досконалість і не грішать. Тоді цілком закономірно, що коли Свідок Єгови переступає дев'яту заповідь, то цілком не грішить, а тільки випробовує, чи його «партнерка» сильна духом. Під час розмови зі Свідками Єгови, можна почути, як вони прирівнюють Католицьку Церкву і папу римського до апокаліптичного звіра. Про це неодноразово пишуть у своїх брошурах. Свідки Єгови вірять у силу впоєної ненависті, тому сміливо поширюють нісенітниці про священиків. При цьому забувають, що до тих, хто поширює плітки та обмовства, Святе Письмо говорить: «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лицеміре! Вийми спершу зі свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку» (Мт. 7, 1-5). «Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. Чи думаєш про те, о чоловіче, - який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш?» (Рим. 2, 1-3). «Один лише законодавець і суддя, який може спасти і погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?» (Як. 4, 12). «Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі» (1 Йо. 2, 9). «Кожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б» (1 Йо. 3, 15). «Коли хтось каже: "Я люблю Бога", а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить» (1 Йо. 4, 20). Хіба правдивий ісповідник Христової науки відрізняться тим, що сіє ненависть, коли Ісус вчить любити навіть своїх ворогів? Ісус Христос молився за своїх убивць: «...Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк. 23, 34). Ненависть Свідків Єгови до Католицької Церкви є безмежною. Прослідкуймо як свідомо вони збаламучують людей. Коли християни збираються за спільним столом під час Свят-Вечора, чи разом снідають у день Христового Воскресіння - відразу ж потрапляють під обстріл Свідків Єгови. Ділячись посвяченою просфорою чи яйцем, примирюються посварені родичі, сусіди, прощають один одному провини в ім' я народженого чи воскреслого Ісуса. Натомість, Свідки Єгови вчать, що все посвячене є «ідольською нечистотою» (див. Ді. 15, 20). Вони вважають, що таке споживання їжі є спільністю з дияволом. Треба живитися зі столу Єгови, а цією поживою є «пожива на слушний час». Про це також вчить «Вартова Башта» та численні брошури. Себе прирівнюють до Лазаря із притчі Ісуса, а католиків до багача, на столі якого було багато страв. Коли Свідків Єгови запитати про їх історію, то можна помітити, що вони не зовсім охоче торкаються цієї теми. Стараються запоморочити голову чимось іншим, щоб тільки не зачіпати їх історії. Правда, дуже охоче люблять говорити про історію Католицької Церкви, гортаючи всі чорні сторінки. Не шкодують вони чорнила, щоб притемнити білі сторінки історії. Щодо історії організації Свідків Єгови, ми почули таку відповідь: «Першим Свідком Єгови був Авель. Братовбивча кров та мучеництво за віру зродили першого Свідка Єгови». Цими словами вони хочуть приховати своє «расселлівське» походження. Знаємо, що назва «Свідки Єгови» виникла у 1931 році. Тоді варто запитати, як Авель міг бути Свідком Єгови, або дослідником Біблії, коли Святого Письма ще не було? Недоречно називати Авеля мучеником за віру, оскільки він був жертвою заздрощів свого брата, про що, зрештою, говорить Святе Письмо: «А не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі» (1 Йо. 3, 12). Під час дискусій із Свідками Єгови про їхню історію кажемо, що знаємо історію Авеля, патріярхів і пророків. Знаємо також історію Ісуса Христа і апостолів, як і історію Католицької Церкви. Лише просимо висвітлити історію Свідків Єгови від апостольських часів, адже від часів Расселла вона нам відома. На це запитання ще ніхто зі Свідків Єгови не відповів. Найчастіше кажуть, що Свідками Єгови після апостолів були ті християни, котрих переслідувала Католицька Церква в перші століття. Пізніше Свідками Єгови були такі реформатори як: Вальдо (у 1176 р. заснував свою секту), Гус (1369-1415), а також Лютер (1483-1546). Саме вони проповідували правдиву науку. Ми запитали одного зі співрозмовників, чому він не є визнавцем лютеранства, оскільки згідно з його словами ця наука правдива? Чому всі ці реформатори проповідували іншу науку, створюючи при цьому різні віровизнання? Відповів нам, що кожний реформатор проповідував правду, властиву своєму часові. Хіба це можна прийняти за історію Божої Церкви? Хіба ми не бачимо великих столітніх пусток у проповідуванні Христового Євангелія, коли залишаємо осторонь Католицьку Церкву? Ісус запевняв нас, що в історії Його Церкви не буде жодних перерв: «...Збудую мою Церкву й що ПЕКЕЛЬНІ ВОРОТА ЇЇ НЕ ПОДОЛАЮТЬ» (Мт. 16, 18). «...Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Ми неодноразово повторюємо Свідкам Єгови, що їхня історія починається від часів Расселла, а протягом дев' ятнадцяти століть про «дослідників», або «Свідків Єгови», ніхто й не чув. Сектанти відповідають, що назву «Свідки» часто згадує Святе Письмо. «Свідками були пророки, Ісус Христос, апостоли і євангелисти. А де написано, що треба бути католиком», - запитують з усмішкою Свідки Єгови. Святе Письмо жодного разу не згадує цього слова. Якщо Свідки Єгови настільки переконані у правдивості своєї назви, тоді чому «сьомий ангел» - Расселл не знайшов цієї назви в Біблії і помер, не знаючи, що є Свідком Єгови. Лише Ратерфорд через п' ятнадцять років після його смерти усвідомив, що ця назва є більш властивою для його визнавців, ніж назва, яку їм дав його попередник. Ісус Христос є важливішим від Свідка, Він є Богом - Сотворителем всього видимого і невидимого. Апостоли та Євангелисти були Божими свідками, оскільки, перебуваючи з Богом - Ісусом Христом, бачачи Його чуда, які Він чинив, мали моральне право свідчити про Нього. Вони на власні очі бачили Його силу і Божественність, були свідками смерти, воскресіння і вознесіння Ісуса Христа. Про що можуть сьогодні свідчити Свідки Єгови, що вони бачили? Якщо ж нічого не бачили, тоді вони є фальшивими свідками. Подібно є в суді, коли свідок, який нічого не бачив, вважає себе свідком, а насправді фальшивить. Про таких Святе Письмо говорить: «Господь же відказав мені: "Неправду ті пророки пророкують моїм ім'ям. Не посилав я їх і не повелівав їм, і не говорив до них. Оманливі видіння, марні віщування та пусті мрії серця свого - ось що вони вам пророкують. Тим то так говорить Господь: Пророки, що пророкують моїм ім' ям, - я не посилав їх! - і що говорять: Ні меч, ні голод не спаде на цю землю, - від меча та голоду погинуть вони, оті пророки!"» (Єр. 14, 14-15). Ці слова зрозумів Ратерфорд і сказав у своєму серці: «Я є Свідком Єгови». Відтоді визнавці цієї секти повторюють: «Ми є Свідками Єгови». Самовільне присвоєння титулу не дає права ним користуватися. «Злий дух озвався до них, кажучи: Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж хто такі?» (Ді. 19, 15). Грецьке слово «католікос» означає «соборний», «вселенський». Патріярхи і пророки не були католиками, оскільки випереджали Ісуса, пророкували про Нього і очікували Його приходу. Постання вселенської віри, тобто католицької, бере свій початок від приходу Ісуса Христа. Він заснував Церкву і наказав проповідувати Його Євангеліє по всьому світу, серед юдеїв і поган. Апостоли і євангелисти сумлінно виконали це завдання. Протягом двохтисячолітньої історії Католицької Церкви були люди, які засновували різні спільноти і секти. Серед них такі як Арій, П' єр Вальдо, Йоан Вікліф, Мартин Лютер, а дещо пізніше - Чарльз Расселл. Цими прізвищами не закінчується список реформаторів. Ісус сказав: «Мене переслідували і вас переслідуватимуть». Ці слова Ісуса актуальні протягом усіх століть і будуть такими аж до кінця віку. Для кожної людини її біографія є історією, і немає людини без історії. Так само кожне об'єднання, кожна організація мають свою історію. А що тоді говорити про Церкву, якою вважають себе Свідки Єгови, якщо їхня віра заснована на ідеях реформаторів, які виступали проти Католицької Церкви. Звичайно, не може мати історії те, що не існувало в часі. Тому не дивно, що Свідки Єгови не мають історії в тому часі, в якому вони ще не існували. Знаємо, коли народився засновник цієї організації Чарльз Расселл: у 1852 р., а в 1879 р. він заснував свою організацію, і від цього часу починається історія «Дослідників Біблії» - сьогоднішніх «Свідків Єгови». Бачимо, що засновником організації Свідків Єгови є не Єдинородний Божий Син, а людина - Чарльз Тейза Расселл. Ісус Христос заснував свою Церкву тут, на землі. Він запевнив нас, що Церква буде існувати протягом всіх століть: «...Пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16, 18). Христова Церква завжди є під Його опікою, і буде аж до кінця світу (див. Мт. 28, 20). Доказом цього є те, що Церква існує від початку, аж до сьогоднішнього дня. Католицька Церква може сміливо свідчити на підставі історичних фактів про свого засновника Ісуса Христа. Цю історію можна перевірити в енциклопедіях. Ісус Христос вибрав серед апостолів голову своєї Церкви на землі - ап. Петра (див. Йо. 21, 15-17). Після св. Петра керували Церквою в І ст.: св. Ліній, св. Клет, св. Климентій і св. Еварист (97-105). У II ст. було дев'ять пап, а під кінець цього ж століття папою був св. Віктор (189-199). П'ятнадцять пап було в III ст., і закінчує це століття св. Маркелій (296-304). У IV ст. було десять пап і під кінець цього століття Апостольською Столицею керував св. Анастазій (399-401). Визнавці Католицької Церкви можуть сміливо говорити про правдивість існування своєї Церкви, засновником якої є Ісус Христос. Свідки Єгови знають, що Расселл був «дослідником» Святого Письма, після нього Ратерфорд, Кнорр, а сьогодні Франз. Вони знають про це і можуть розповісти цю історію. Якщо так, тоді дев'ятнадцять століть Божа Церква (якою вважають себе Свідки Єгови) не мала своєї історії?

Г. і А. Щепанські, Т. Кунда
Святе Письмо заперечує навчання свідків єгови