«ІДІТЬ, ОТЖЕ, І ЗРОБІТЬ УЧНЯМИ ВСІ НАРОДИ: ХРЕСТЯЧИ ЇХ В ІМ'Я ОТЦЯ І СИНА І СВЯТОГО ДУХА» (Мт. 28, 19).
Хто прочитав два попередні розділи і керується власним розумом, незапрограмованим брошурками Свідків Єгови, той мав можливість переконатись, що Ісус Христос є Всемогутнім Богом. Святий Дух також є Богом. Свідки Єгови не заперечують, що Бог Отець є Богом. Святе Письмо нас вчить, що є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
Сина Божого і Святого Духа Свідки Єгови не визнають за Бога. Тому часто можна від них почути, що католики вірять у трьох Богів. Подібний закид не має жодної підстави, тому що Святе Письмо розрізнює три Божі Особи. Вони складають нерозривну єдність - Пресвяту Тройцю. На цій єдності часто наголошує Біблія, у чому переконуємось з перших сторінок Старого Завіту:
«Тож сказав Бог: сотворімо людину на НАШ образ і на НАШУ подобу... І сотворив БОГ людину на свій образ...» (Бут. 1, 26-27).
Кажучи слова «сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу», Бог виразно вказує на більшу кількість Божих Осіб, подаючи їх у множині. Святе Письмо далі каже: «І сотворив Бог людину», - і тим підкреслює, що в тих трьох Божих Особах є ОДИН БОГ. Воно не каже, що Боги сотворили людину, а - Бог, хоча і пише, що в сотворенні брало участь більше осіб. Отже, не одна особа творила, а один Бог.
Під час дискусії часто чуємо закид, що слово «сотворімо» ніяк не підтверджує існування Тройці, а свідчить про вищу гідність Бога. Така гідність у народів Сходу виражалась через множину.
Ми не заперечуємо, що множина застосовувалась для наголошення гідности, але і не погоджуємось, що слово «сотворімо» не підтверджує існування Пресвятої Тройці. Якщо не підтверджує, то, тим більше, і не заперечує. Не заперечує хоч би тому, що коли висловлювалась одна особа, то мусила бути друга, тобто та, яка її слухала. Слово «сотворімо» не тільки не заперечує, але підтверджує те, що при створенні людини було більше осіб, які створювали.
Свідки Єгови погоджуються з тим, що людину створювало більше осіб, адже Бог Єгова скористався допомогою свого Сина. Коли ще перед віками, як Слово-Логос, Христос не був Богом, то Бог Отець, кажучи слово «сотворімо», сказав би так: «Сотворімо людину на МОЮ подобу». Якщо ці слова казав Христос, не будучи Богом, то вони звучали б приблизно так: «Сотворімо людину на образ і подобу ТВОЮ». Але ніяк не «нашу», бо людина була сотворена на подобу Божу:
«І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1, 27).
У розділі «Божественність Ісуса Христа» йшлося про те, що Сотворителем є Христос, співістотний Богові Отцю. Книга Буття каже, що при сотворенні була присутня третя Особа Божа - Святий Дух:
«Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а Дух Божий ширяв над водами» (Бут. 1, 2).
Отже, уся Пресвята Тройця причинилась до створення.
Господь Ісус Христос, перебуваючи на землі з метою спасти світ, у своїй науці подає таке порівняння:
«...Отець бо більший, ніж Я» (Йо. 14, 28).
Інший вірш говорить так:
«Я і Отець - одно» (Йо. 10, 30).
У першому вірші понижує себе перед Отцем тому, що прийняв на себе людську природу. В іншому - наголошує, що між Ним і Богом Отцем немає жодної різниці. Отець і Син становлять єдність у божестві. Про цю єдність ап. Йоан пише:
«Щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав Його» (Йо. 5, 23).
Як людина Христос понижує себе навіть перед людьми, вмиваючи їм ноги (див. Йо. 13, 4-6). Святе Письмо чітко говорить, що в Христі разом з людською природою живе вся повнота божественности (див. Кол. 2, 9). Чи таке пониження Христа перед людьми свідчить, що Він є нижчим від них? Зовсім ні! Подібно, як Христос понижує себе перед своїм Отцем - і це не означає, що Він є меншим у божественности за Нього. Якщо Він понижується, то тільки зі своєї природи, як Син Чоловічий, а не з Божої природи, яка рівна Богові Отцю.
Підтверджує цю рівність і сам Бог Отець, коли звертається до Ісуса словами:
«...Помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости...» (Євр. 1, 9-10).
Із цих слів випливало б, що Бог Отець також понижується перед Сином. Але це не є жодне пониження Осіб між собою, а підтвердження рівности і єдности божества.
Ось ще два вірші, в яких також ідеться про єдність Отця з Сином і Святим Духом:
«Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то Він і свідчитиме за Мене» (Йо. 15, 26).
«А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім' я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Йо. 14, 26).
У першому вірші Христос говорить, що Він сам зішле Утішителя - Духа Святого від Отця. Уже в другому вірші каже, що Отець зішле Утішителя, Духа Святого, в Його ім'я, тобто в ім' я Ісуса Христа. З цього випливає, що, чи то через Особу Отця, чи через Особу Сина, зійде один Бог. Далі в своїй науці Ісус говорить:
«І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому» (Мт. 12, 32).
Ісус хоче показати нам гідність третьої Особи Пресвятої Тройці більшою, ніж та, яка належить Сину Чоловічому. В іншому місці Біблії ставить себе перед Особою Святого Духа:
«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім' я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19).
Біблія не раз вказує нам на діла, що їх чинять Божі Особи, показуючи їх Божество і Особовість. На цілості Пресвятої Тройці наголошує ап. Петро, починаючи своє послання словами:
«Згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа...» (1 Пт. 1, 2).
Цей вірш наголошує на єдності в діянні трьох Осіб: Бог Отець вибрав, Святий Дух освятив і Бог Ісус Христос відкупив своєю Кров'ю.
Подібно представляє Пресвяту Тройцю св. Матей, описуючи хрещення Ісуса Христа:
«А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього і голос пролунав з неба: "Це Син Мій любий, що Його Я вподобав"» (Мт. 3, 16-17).
Тут також Бог Отець промовляє, Святий Дух сходить, а Божий Син починає справу Божого відкуплення прийняттям хрещення.
Бачимо велику гармонію любови, взаємного розуміння і єдности. Кожну з трьох Осіб рівну у величі, всемогутності, любові та божестві. Спільно творять маєстат Єдиного Бога - Пресвяту Тройцю. Правду про Пресвяту Тройцю треба сприймати вірою, оскільки людським розумом її збагнути неможливо.
Використати людський розум для пізнання Божої тайни про існування Пресвятої Тройці - це те саме, що і вникати в саму суть Бога. Цього людина своїм розумом ніколи не збагне. Подібно, як тваринний світ не може проникнути розумом у світ людини.
Коли ми буваємо в звіринці, то милуємося найрізноманітнішими звірами, птахами, і хоча звірі чекають від нас частування, та все ж таки вони нас не розуміють. Не можуть зрозуміти, що ми є людьми, користуємося електрикою, телебаченням, їздимо на авто. Не розуміють, що ми можемо вивільнити атом, полетіти в космос. Усе це не може вмістити їх розум, хоча вони й дивляться на нас. Так само й ми маємо обмежений щодо Божих таїн розум. Лише можемо подивляти красу природи і всесвіту, їхню таємничу гармонію. Це вказує нам на всемогутність Бога. Але ніколи не зрозуміємо Його, Єдиного в Пресвятій Тройці. Подібно, як звірі не розуміють людської істоти, хоча вона й існує, так і ми своїм розумом не можемо зрозуміти Пресвятої Тройці. Усе, що подає нам Святе Письмо про Пресвяту Тройцю, має бути для нас достатнім. Решту нехай доповнює віра, її суть полягає в увіруванні в те, чого ми не бачили. Якби ми все дослідили, то не було б віри, а лише факт. Однак Христос говорить:
«ЩАСЛИВІ ТІ, ЯКІ, НЕ БАЧИВШИ, УВІРУВАЛИ!» (Йо. 20, 29).
Ось як апостоли пишуть про існування Пресвятої Тройці:
«Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя» (Юди 20-21).
Цю ж думку подає ап. Павло:
«Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Святого Духа з усіма вами!» (2 Кор. 13, 13).
Обидва апостоли в одному короткому вірші виразно представляють усі три Божі Особи.
Навіть Мартин Лютер, наукою котрого часто користуються Свідки Єгови, так говорить у своєму катехизмі про Пресвяту Тройцю: «Чи багато є богів? Відповідь: Тільки один, але три Особи: Отець, Син і Дух Святий» (д-р Ян Крюґер, «Пояснення малого катехизму д-ра Мартина Лютера», 1913, с. 15).
Лютер не заперечував існування Пресвятої Тройці. Зате цю відвагу мають Свідки Єгови, заперечуючи відвічні правди. Свідок Єгови, якщо заглибиться у Святе Письмо, не прийме вчення своїх керівників, відкине фальшивість і облудність «Вартової Башти». А зробивши це, не наважиться виступити проти правди про Пресвяту Тройцю, яку вони подають.
Свідок Єгови обмежується тільки перевіркою у Святому Письмі цитати, поданої «Вартовою Баштою», щоб упевнитися, чи така цитата існує. І вважає, що цього досить. Вдоволений, не задумується над змістом і значенням цього вірша. Для нього важливо те, що такий вірш є і що його згадує «Вартова Башта»; а вона завжди має рацію, навіть якщо неправильно його пояснює.
Під час однієї дискусії ми намагалися показати суперечність вчення Свідків Єгови з Біблією щодо Святого Духа як третьої Особи Пресвятої Тройці. Для цього ми скористались цим віршем:
«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде...» (Ді. 1, 8).
Згодом запитали, чи апостоли отримали силу сили. Відповідь була такою: «Очевидно, що отримали силу сили». Скільки необдуманости і наївної впертости містилося в цій відповіді - важко висловити. Коли дискусія закінчилась, то та сама особа сказала до третьої сторони: «Може, ці люди й мають рацію, зате розмовляти з ними більше не хочу. За такі дискусії старші брати виключають з організації».
Инша особа чітко пояснювала, що розмовляти з нами не може. Як виявилось, її старші брати вже мали з нами дискусію і сказали, що розмовляти з нами на тему Святого Письма - чужоложити Святому Духові.
Дивно, як можна чужоложити силі? Над цим не задумувалась ані ця особа, ані її старші брати.

Г. і А. Щепанські, Т. Кунда
Святе Письмо заперечує навчання свідків єгови