В останні роки в нашій країні відбулися значні зміни у переліку цінностей та у способі мислення людини. Хоч сьогодні християнин вже не наражається на брутальне переслідування з боку атеїстичного режиму, йому загрожує нова небезпека – бути обдуреним різноманітними релігійними і парарелігійними пропозиціями. І тому, щоб не бути втягнутим у цю новітню гру, християнин повинен вміти оцінити їх у світлі своєї віри і довір’я до Христа.
Щоденно ми зустрічаємося з різноманітними проявами релігійної і парарелігійної поведінки. Вони характеризуються різними ступенями усуспільнення.

Родней Старк і Вільям Сімс Бейнбридж виділили три рівні релігійних структур: аудиторна, культурна релігійність, а також релігійний рух.

Аудиторна релігійність об’єднує читачів певної книжки, журналу на релігійну чи парарелігійну тематику. Клієнтурна релігійність базується на стосунках «терапевт-клієнт». Прикладом можуть бути ворожбити, маги, ясновидці, астрологи. Якщо ж хтось із них вирішить об’єднати свою клієнтуру, то тоді постає релігійний рух. Він вже має свою ієрархію, доктрину і культ, а також видає свій журнал або інформаційний бюлетень.

Типологію нових релігійних рухів, запропоновану Массімо Інтровіне, можна було б назвати типологією чотирьох «ні». Ці чотири «ні» - це відкинення доктриною даної групи: 1) Церкви, 2) Христа, 3) Бога, 4) релігії.

Церква – ні, Христос – так
Ідеологія цих рухів перенасичена ентузіазмом, поєднаним з нетерпимістю до різних релігійних груп. Сюди можна віднести різні варіанти адвентизму, Свідків Єгови і мормонів.

Христос – ні, Бог – так
Ці рухи розвивають різні типи східної містики і базуються на суфізмі, буддизмі чи індуїзмі. Вони визнають існування Абсолютної Істоти, однак відкидають Христа. До них належать Харе Крішна, Церква Єднання Муна.

Бог – ні, релігія – так
У цих рухах існує бачення релігійності без Бога, а Бог виконує якусь другорядну роль. Ці рухи зазвичай наголошують на розвитку людських можливостей внаслідок терапії або квазітерапії. Тут варто згадати про саєнтологію, урологічні культи, Нью Ейджа.

Бог – ні, sacrum – так
Сюди, мабуть, можна віднести «магічні рухи”, оскільки саме завдяки магічним ритуалам члени груп прагнуть маніпулювати надприродними силами. Сюди належать усі форми окультизму, розенкрейцери, масони, спіритизм, неочорнокнижництво, сатанізм.

А все-таки, чому багато молоді іде в секти?
Насамперед дамо визначення самому слову «секта». Отже, слово "секта” має два значення:
Перше - походить від лат. Secare – «відрізати» - частину від цілого. І воно стосується історичних сект, таких як меноніти і баптисти.
Друге – лат. Sequi – «наслідувати» - за лідером, який вказує напрямок. Це визначення близьке до нових тоталітарних сект.
Отже, секта – це закрита релігійна група, яка протиставляє себе основній культурній організації суспільства в даній країні чи регіоні.
Звісно, інколи важко виявити різницю між двома видами сект - «історичними»і «тоталітарними». Секти можуть змінюватися,і якщо на початку свого заснування вони можуть бути доволі жорстокими, то надалі секти можуть увійти в суспільне життя. Значно змінилися мормони і «Всесвітня Церква Бога», бо в них певною мірою виникають протиріччя. Хоча деякі секти не можуть змінюватися. Наприклад, тоталітарність «Свідків Єгови» з часом лише посилюється.
Існує декілька теорій, чому багато молоді іде в секту. Однією з них є так звана теорія «промивання мізків». Отож людям за допомогою витончених психологічних методів насаджують нову ідеологію. Через певний час людина не може критично оцінювати секту, дії її лідерів і свою участь у ній. Інші групи ангажують нових членів у свою діяльність, що часто триває 18 годин на добу. Після тривалої роботи і цілковитого виснаження, людина не може раціонально мислити і керувати своїми вчинками. Ще одним методом є економічне узалежнення: якщо людина хоче покинути секту, то вона має заплатити значні кошти за відвідувані нею тренінги і семінари, організовані сектою. Залякують також тим, що на людину чекає Боже відкинення і велика кара.
Та найбільший вплив має так зване «бомбардування любов’ю», коли до нового адепта проявляється сердечне зацікавлення і безкорислива допомога.

Що сприяє популярності сект?
Якщо прослідкувати за членами сект, то можна зрозуміти, що основною причиною їх успіху є тенденції розвитку нашого суспільства в напрямку щораз більшої деперсоналізації. У міжлюдських стосунках виникає холод і самотність. У такий момент з’являються секти з їх чуттєвим способом зближення з людьми. Вони вбачають у людині неповторну особистість.
Зростання кількості розлучень, брак виховання і брак діалогу в сім’ї мають вирішальний вплив на те, що молодь шукає інших спільнот, де вона може задовільнити свої психологічні та духовні потреби. Ті, що вербують до секти, не шкодують часу на вислуховування проблем молодої людини, надають допомогу у їх розв’язанні…
Часто молодь почувається відчуженою і від своєї релігійної спільноти. Цьому відчутно сприяють також і парохії великих міст, з великою кількість людей, що беруть участь у літургії. Тому можливість особистого контакту з парохом є доволі малою. Маючи брак релігійних знань, молодь часто сприймає богослужіння як пустий обряд чи данину традиції...

Чи є можливість змінити теперішній стан?
Найважливішим аспектом, який передує зміні, є зміна себе. Потрібно почати змінювати себе, а не чекати, поки весь світ зміниться на краще. Наприклад, не чекати, коли ваша дитина прийде до вас зі своїми проблемами, а самому створити нагоду для серйозної розмови. Помиритися з сусідом також можна сьогодні першим, аніж чекати, поки він сам перепросить, до найближчих свят. Допомогти парохові своїм служінням на парохії, чи то в будівництві, чи у роботі з людьми.
Важливо, що у такий спосіб ми будемо будувати Церкву, де кожен зможе знайти себе і своїх однодумців. Церкву, в якій тебе завжди вислухають і в якій ти завжди потрібний.

"Голос Живої Вервиці" №1-2010

Галина Гнатів