Практики, які походить від європейської езотеричної традиції,
cкажімо, магія, ворожіння чи сучасні окультні пропозиції, такі як
контроль свідомості, біоенергетика, супернаука, разом з тими практиками,
що походять зі Сходу, є джерелами сучасних духовних загроз. Люди, які
приходять за допомогою до екзорцистів, дивуються, що причиною їхніх
духовних проблем є практики з йоги, з східних бойових мистецтв чи
практик глибокої медитації. Однак це здивування є наслідком свого роду
маніпуляції, якій піддаються люди Заходу вже понад сто років.
Світло зі Сходу! Цим гаслом послуговується багато окультних,
артистичних, інтелектуальних середовищ вже багато років. Наступне
покоління теософів, духовних гуру, цілителів, глибоких екологів
проголошує перевагу східної духовності. Те, що християнство дещо
відсунуте на узбіччя, спричинило духовний голод західної людини. Відтак
їй пропонують запізнати східні практики. Але духовний шлях Сходу і
Заходу не має спільних пунктів. Це призводить до зовсім іншого досвіду
та пошуку в зовсім іншому напрямку. Людина Заходу, практикуючи методи
східної медитації, може тільки нашкодити собі.
Айкідо
Це японське бойове мистецтво пропонують як таке, що позбавлене
агресії і яке застосовують тільки в оборонних цілях. Однак мало згадують
про те, що коріння айкідо є релігійним. Засновник цього бойового
мистецтва Уесіба Моріхей був членом релігійної групи Омотто-кьо, гуру
якої був обдарований «священною силою». Незабаром і Уесіба був
обдарований паранормальними «дарами», серед яких була і телепатія.
Початок цього він описує у своїх спогадах так: «Охопив мене золотий
дощ». Усі факти, які описував Уесіба, дозволяють легко встановити
діагноз ─ одержимість. Засновник айкідо від початку своєї діяльності не
програв жодного бою, хоча вів бій з кількома молодими супротивниками
одночасно. Кожен учень айкідо кожного тренування поклоняється портрету
Уесіба, який висить у залі для тренувань (навіть, коли портрет
відсутній, може, висіти лише гасло айкідо чи зовсім нічого, то
засновнику все одно віддають честь, – ред.).
Філософія айкідо наголошує на загальноенергетичній природі всесвіту і
виключає розрізнення між Творцем і творінням. Айкідо також черпає своє
вчення з досвіду первісних азіатських шаманських культів. Фізичні вправи
в айкідо є засобом для входження у контакт з якоюсь зовнішньою силою,
відомою як «кі», і, залежно від рівня просування адепта, маніпулювання
нею. Четвертий рівень майстерності може отримати той, в кого
функціонують вміння оздоровляти і користуватися телепатією.
Люди, які розпочинають тренування айкідо, переважно переконані, що
беруть участь тільки в спортивній боротьбі, щоб навчитись фізичним
навикам самозахисту. В духовні ж знання, паранормальний вимір цього
бойового мистецтва, учнів впроваджують поступово, в міру їхнього зросту і
захоплення. І у цьому полягає маніпуляція. Стверджують також, що
телепатія і лікування енергіями є результатом розширення людських
душевних сил, що не може бути дійсністю, оскільки перевищує людську
природу. Насправді це напрям у сферу духовної реальності. Захоплення
айкідо часто призводить до духовного поневолення, а навіть демонічної
одержимості.
Тай-чі
У цьому випадку – це є японська система плавних рухів тіла, в стані
розумової концентрації і розслабленого тіла. Щораз частіше ця практика
стає присутньою в школах Польщі, як додаткові уроки. Іноді навіть як
альтернатива уроку фізичного виховання. Її практикують для здоров'я як
форму медитації, а також метод самооборони за допомогою енергії «чі». На
початку учень повинен заволодіти своїм власним тілом, потім розумом і
на наступному етапі дійти до їхньої активної співпраці: «Коли в часі
руху не думаєш про рух, тоді починається медитація». На жаль: «Окрім
позитивних явищ під час медитації можуть з’являтися певні некорисні
явища, такі як втрата зв’язку з реальністю, галюцинації, зорові та
слухові помилки, параноїдальна маячня і тому подібне. Зниження
психофізичного функціонування, що є бажаним ефектом медитації, коли
перейти певну межу, може призвести до тимчасової гіпоглікемії, гіпоксії
чи різкого зниження артеріального тиску. Це призводить до головного
болю, запаморочення і навіть непритомності». Ці цитати взяті з книги
Крістофера Мачко «Тай Чі Хуан. Філософія і практика».
Йога
Чому медитативні практики небезпечні для Заходу? Чому йога, для
індуїстів, що живуть в Індії, які ніколи не чули про Ісуса, може бути
шляхом до порятунку, а в Європі та США є для людей джерелом багатьох,
розумових та духовних страждань? Є кілька причин. Медитативні вправи
практикується на Заході часто без нагляду компетентного гуру. Ви можете
стати інструктором йоги після місячного курсу листування. Правдивий,
індуїстський гуру знає про ризики, які притаманні інтенсивній
психо-духовній практиці йоги або медитації в цілому. Він знає, в який
момент з’являться травматичні симптоми, і дасть певні вказівки адептові.
Позбавлена такої опіки, людина, втрачаючи зв'язок з реальністю,
відчуває манії параноїдального типу, головні болі і непритомність –
впадає в паніку... У США більше десятка років тому, з’явився новий
клінічний феномен: розпад особистості в результаті індивідуальних
медитаційних вправ. Це не є жартом.
На додаток до ризиків психічних йога несе також релігійний контекст.
Йога ─ як і тисячі років тому так і тепер ─ є релігійною практикою. Вона
служить для досягнення релігійних чи духовних цілей і їх осягає.
Відповідаючи на запитання про роль йоги в знятті стресу, східний гуру
сміється над тим, що хтось може для цього використовувати «святу
техніку», і констатує, що незалежно від суб'єктивної настанови особи ця
техніка досягає свого об’єктивного ефекту. Духовного ефекту.
Небезпека медитації
Немає християнської йоги, так само, як немає індуїстської молитви. У
світі індуїстських понять існування молитви просто неможливе. Тим не
менше, вже в дев'ятнадцятому столітті в західній культурі розпочав
затиратись кордон між Західним та Східним світом. Західна людина
легковажно трактує трансові бойові мистецтва, медитацію, йогу. Не
усвідомлює відмінності між нашою культурою, яка походить з Палестини,
Греції та Риму, і культурою Індії, Китаю та Японії. Не є також свідомою,
що духовні авторитети індуїзму і буддизму говорили про негативну
трансплантацію індуїзму і буддизму в Європу: «Я не прихильник загального
навернення Заходу до буддизму, тому що це не є природнім, відрізання
від своїх коренів. Французи повинні швидше вивчити забуті, але справжні
скарби своєї релігії», ─ сказав Далайлама в тижневику «Famille
Chretienne» 24 квітня 1996 р., коментуючи навернення французів на
буддизм. За цією заявою є глибоке усвідомлення небезпеки такого
переходу. Якщо це чинить християнин, відмовляючись від Христа заради
Будди або Крішни, то він повинен бути свідомим про наслідки апостазії.
Великі релігії мають різну гідність і не однакову зрілість. Мухаммед і
Будда не приховували, що вони всього лише люди. Христос же ж був Богом.
***
І нарешті повстає питання, в який спосіб розрізняти. Чи кожний
бойовий спорт є духовно небезпечний? Ні. Тільки ті, що окрім фізичних
вправ пропонують свою філософію, практики медитації або поклоніння
символам і людям. Ситуація ускладнюється через те, що, до прикладу,
карате можуть вважати бойовим видом спорту, але тренер завжди може
вносити туди філософські та духовні елементи. Потрібною є велика
обережність і здоровий глузд. Одне можна сказати абсолютно впевнено.
Східна медитація є духовною технікою, яка приносить духовні наслідки.
Іноді дуже трагічні.
Роберт Текіелі
catholicnews.org.ua
