Між хрещеними Церква визнає дійсним лише шлюб у Таїнстві. За допомогою Хрещення християнин «прищеплюється» до Христа, подібно лозі до винограднику. Приймаючи Хрещення, людина зобов’язується черпати цілющу силу в думках і почуттях самого Ісуса Христа.

Розписатися в РАГСі і почати подружнє життя, минаючи Таїнство Шлюбу, — це все одно, що сказати Ісусові: мене не стосується та любов, якої навчаєш Ти, і не потрібна Твоя благодать. Я самодостатній, для нашого шлюбу і кохання досить мене й дружини.

З канонічної точки зору, хрещені подруги, що не прийняли Таїнства Шлюбу, знаходяться в морально невпорядкованій ситуації. І щоб отримати відпущення гріхів у Таїнстві Сповіді, їм необхідно впорядкувати свої стосунки з Богом і Церквою.

Священик не може дати їм відпущення, а якби він це зробив, то воно було б недійсним, оскільки в цій ситуації відсутні необхідні для цього умови, а саме те, що виражено в кінці Сповіді в акті покаяння: «Приймаю тверде рішення за допомогою Твоєї благодаті уникати всякого гріха і того, що до нього веде». А якщо людина, приступаючи до Сповіді, не має наміру вступати в шлюб в Господі, продовжуючи співжиття, то ці слова втрачають сенс.

Якщо подруги, розписані у РАГСі, хочуть отримати відпущення гріхів, то вони після Сповіді повинні повінчатися.

Ви питаєте, чи може невінчане подружжя брати участь у Службі Божій. Тут відповідь однозначно ствердна: люди, що живуть в цивільному шлюбі, не відлучені від Церкви, хоча і перебувають в стані гріха. Тому вони не тільки можуть, але й зобов’язані, в силу церковного припису, живитися Богом в Його Слові і підносити разом зі священиком і християнською спільнотою святу євхаристійну жертву, яка на вівтарі продовжує в часі Спокуту Ісуса Христа на Хресті.

Третя Божа заповідь — «Пам’ятай день Господній» — відноситься і до невінчаного подружжя. Однак вони, звичайно, не можуть приступати до Святого Причастя. Щоб приймати Євхаристію, необхідно спочатку примиритися з Богом у Таїнстві Покаяння, сповідуючи свої гріхи з твердим наміром не повторювати їх надалі й упорядкувати свою сімейну ситуацію.

Під час Служби Божої слід завжди пам’ятати про слова, які Святий Дух сказав устами апостола Павла: «Нехай же випробовує себе людина, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п’є. Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є осуд собі, не розважаючи про Тіло Господнє » (1 Кор. 11:28-29).

Для того, щоб долучитися до Таїнства Євхаристії, в якій висловлюється повна відповідність нашої волі з волею Господа, — необхідні певні передумови, щоб здійснити цю єдність волі і життя.

Правильно й те, що нерідко ті, що причащаються, навіть якщо живуть в канонічно впорядкованій ситуації, все ж не живуть згідно з вченням Господа. Але у них є хоча б об’єктивні передумови для Причастя.

Якщо ж людина живе в такій ситуації, як невінчаний шлюб, то навіть за наявності доброї волі у неї немає таких об’єктивних передумов.

Залишається ще одна можливість: якщо подружжя в даний момент не можуть упорядкувати свої відносини, але мають намір зробити це пізніше, то вони можуть зобов’язатися жити до прийняття Таїнства Шлюбу як брат з сестрою (тобто виключаючи сексуальні відносини). У такому випадку вони можуть приступати до Таїнства Примирення, отримувати відпущення гріхів і приймати Причастя, але не у своїй парафії, не там, де їх всі знають, — щоб уникнути спокуси і плутанини для віруючих, які вважатимуть, що вони співживуть як чоловік з дружиною. Так свідчення, виражене їх мужнім рішенням узгоджуватися з волею Христовою, може стати антисвідченням.

Сексуальні стосунки до прийняття Таїнства Шлюбу виключені, оскільки вони знаходять повний сенс тільки в контексті шлюбу, освяченого Таїнством.