Червона патріархія

Підготував Сергій Чаплигін, м.Львів

В одній статті неможливо привести всі факти, які свідчать про відступ Московської Патріархії. Тому я раджу кожному, хто шукає правду спершу ретельно вивчити свідчення новосвященномучеників та сповідників про безблагодатність сергіанської церкви, з якої Сталін зробив свою "МП”.

Ця червона блудниця, наскрізь просочена неправдою й лицемірством, стала блукаючою церквою з єретичним богослов’ям і порочною практикою. І яка неодмінно по своєму характеру цього блукання зустрінеться з іншою древньою блукаючою церквою (синагогою) Старого Завіту, позбавленої благодаті за неприйняття Господа нашого Ісуса Христа й боговбивстві.

Свідченням цьому можуть служити промова "Алексія-II” перед рабинами в Нью-Йорку в 1991 році та зближення з представниками сучасного іудаїзму, серед яких виділяється процес, що почався, по реабілітації образу Іуди Іскаріотського.

"МП” заснована на тотальній неправді, єресях, відступі, лицемірстві, беззаконні й крові багатьох замучених вірних Богові людей з допомогою її "ієрархів”.

Сталін всупереч всім законам і канонам Церкви на чолі знищуємої безбожниками Руської Православної Церкви зломленого і завербованого органами ЧК, ґрунті гріху содомії, митрополита Сергія Страгородського. Всі його можливі конкуренти були усунуті за допомогою репресивних органів.

В основу сергіанства була покладена єресь послуху дияволу замість Бога і як Богові. Єресь ця, що одержала назву по імені її автора Сергія Страгородского, стала йменуватися серед вірних і щирих християн сергіанством. Проголошена була ця єресь у її програмному документі – сумно відомої Декларації Сергія Страгородського в 1927 році. У цій програмі всіх православних віруючих закликалося прийняти комуністичну сатанинську владу не за страх, а за совість і радіти її радостям і засмучуватися її скорботам та невдачам.

Оскільки однією з головних завдань богоборчої комуністичної партії було повне знищення релігії взагалі, а Православної Церкви в першу чергу, то покликані Страгородским люди були покликані до активної участі в знищенні Віри й Церкви, і спільно радіти з цього приводу разом з безбожниками.

Чи може будь-яка віруюча в Бога людина піти за таким лідером і входити в таку церкву? Звичайно ні! Ось чому хвиля репресій обрушилася на всіх тих єпископів, священиків, кліриків, ченців і мирян, які не прийняли Декларацію й відкинули Сергія Страгородського. У цих репресіях органам багато допомагали "ієрархи” Сергія Страгородського. Ось чому на цих "ієрархах”, включаючи самого Сергія, і на всій їхній організації лежить вина за кров і смерть багатьох тисяч вірних Богові людей, які були розстріляні, по-звірячому вбиті або замучені у в’язницях і таборах богоборчого режиму.

Основними єресями, що панують в лоні "Московської Патріархії”, є:

Еклезіологічні єресі:

• порушення догмата про непогрішність Церкви;
• екуменізм, який механічно поєднує всі єретичні збіговиська воєдино;
• церковний модернізм і обновленство;
• календарна єресь або новостильничество (для закордонних приходів "МП”).
• єресь автоматизму, яка сповідує, що благодать Божа сходить через ієрархів церкви автоматично, не дивлячись на їхні
• єресі, омани, нечисте життя й тяжкі гріхи.
• єресь цареборства, яка викривлює вчення Церкви про царське служіння.
• єресь неожидовствуючих, що проголошує єдність християн із синами синагоги й використовує деякі ідеї іудаїзму.
• єресь жидоїдства, яка проголошує євреїв винуватцями всіх лих й сповідуюча зоологічний антисемітизм.
• єресь етнофілетизму, що поставляє нації вище й головніше Церкви й земна батьківщина і його інтереси вище Церкви й небесної Батьківщини.
• єресь практичного співслужіння із засудженими Церквою єретиками й "богословського”виправдання цих співслужінь.

Серед приватних думок окремих "єпископів” і "священиків” "МП” існує величезний спектр єретичних думок.

До головного можна віднести:

• антиапокаліпсизм, що запевняє, що не треба читати й думати про події кінця світу цього, тому що до цих подій ще дуже багато часу;
• помилковий апокаліпсизм, що затверджує що інливілуальні податкові номери та штрих-коди є печаткою звіра й що повинне ревно боротися із цими явищами;
• помилкова соборність, що вважає, що соборність Церкви проявляється в зборах єпископів;
• різні думки єретиків, гностиків, агностиків та інших лжевчителей.

До тяжких діянь "ієрархів” "МП” відноситься:

• співробітництво зі спецорганами безбожної держави й підпорядкування їм як агентів;
• продаж таїнств і обрядів за гроші;
• гріх симонії (поставляння в сан за винагороду) і поставляння в сан за допомогою вказівки безбожної влади;
• виправдання деякими "єпископами” і "благословення” діяльності екстрасенсів і народних "цілителів (тобто чаклунів);
• младостарчество й псевдостарчество;
• насадження обрядовірства;
• виправдання старообрядницького розколу;
• допущення в храмах "МП” причащатися єретикам;
• помилкова канонізація несвятих осіб;
• поклоніння бісівським явищам під видом масових мироточень иконок і фотографій;
• помилковий екзорцизм;
• неповне занурення при хрещенні;
• відсутність належної проповіді, що навчає покаянню й спасінню;
• схвалення та поширення єретичної літератури;
• заняття ієрархами мирським бізнесом, у тому числі горілочною, тютюновою, нафтовою, нерухомістю і ювелірними виробами;
• торгівля в храмах;
• содомія та ритуальна содомія у єпископів, в монастирях та серед білого "духівництва”;
• поминання за здоров’я та упокоєння радянських і інших безбожних лідерів;
• попрання зображень хрестів і вживання помилкових символів у храмах (пентаграма та ін.)