Піст такий давній, як саме людство. Він приписаний ще в раю. Адам дістав цю першу заповідь:"З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш" (Буг. 2,17). Це "не їстимеш" - то наказ посту і стриманості. Якщо б Єва постила на плід дерева того, ми тепер не мусіли б постити... Нас зранив гріх, і ми мусимо лікуватися покутою. Покута ж без посту- безвартісна
(св. Василій Великий, Про піст 1).
Тому що ми не постили, нас прогнано з раю. Чинімо, отже, піст, щоб до раю знову повернутися! Хіба не бачиш, що Лазар через піст увійшов до раю?.. Не виправдовуйся неміччю тіла і слабістю! Це ж ти не переді мною виправдовуєшся, але перед тим, хто все знає.
(се. Василій Великий, Про піст 1).
Піст - це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято борються, вишкіл для атлета. Піст проганяє спокуси, намащує до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі - спокій. Він робить християнина святим.
(се. Василій Великий, Про піст 1).
Піст заносить молитву до неба, стає для неї крилами до лету вгору. Піст - приріст домів, мати здоров'я, вихователь молоді, окраса старців, добрий супутник, вірний друг дому для подружжя.
(се. Василій Великий, Про піст 1).
Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий піст - це усунення гріхів. "Усувай усяке братання з неправдою" (Іс. 58, 6). Прости ближньому образи... Ти не їси м'яса, але пожираєш брата. Стримуєшся від вина, але не поконуєш своєї зарозумілості... Гнів - це пияцтво душі, бо він її приголомшує, подібно як вино.
(се. Василій Великий, Про піст 1).
Постом я називаю не тільки стриманість від страв, але щось більше - стриманість від гріхів.
(се. Йоан Золотоустж, Про статуї 10).
У пості перебуває страх Божий, а плоди його - святість, непорочність, довір'я до Бога, небесне царство, життя вічне.
(се. Йоан Золотоустж, На початок святого Посту).
Можна багато постити і не дістати за це нагороди. Чому? Бо стримуючись від їжі, не здержувалися від гріхів. Не їли м'яса, а з'їдали доми бідних. Не впивалися вином, а п'яніли злою похіттю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах... Яка користь із посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу?
(св. Йоан Золотоустж, Про покаяння 4).
Після Чотиридесятниці звичайно всі запитують проте, скільки хто тижнів постив. Від одних можна почути, що вони постили два, від інших - три, а ще від інших - всі тижні. Та яка користь з посту, якщо ми провели його без добрих діл? Коли хтось скаже: "Я постив цілу Чотиридесятницю", то ти скажи:"Я мав ворога і примирився, мав звичку злословити й залишив її, мав привичку божитися і позбувся тієї дурної привички".
(св. Йоан Золотоустж, Про статуї 16).
Справжній піст - це віддалення від себе злого, здержливість язика, стримання себе від гніву, здавлення в собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від тих речей - це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту.
(св. Василій Великий, Про піст 2).
Дзвін з Фатіми1(36),січень-лютий 2008р.Б. / http://www.saintjosaphat.org
