Я прочитав статтю одного українського публіциста. Стаття написана в кінці 40-х років ХХ століття.
Ви всі, напевно, знаєте цю людину, але навряд
чи його колись читали. Спеціально для вас я переклав уривок статті "Із
невичерпного джерела". Якщо ви дочитаєте до кінця, то будете шоковані.
"Кінцевим аргументом більшовицької системи є
смерть, загроза знищення і далі безоглядне нищення всіх непокірних та
неугодних. Але цей аргумент, на жаль, виявився не всесильним.
Більшовики, які сповідують матеріалістичну
ідеологію, не змогли дістати ті глибини в душі людини і народу, які не
можна ні змінити, ні знищити, оскільки їх природа, сила і вплив виходять
за межі кордону між життям і смертю. Це і є причина невдачі
більшовицької інженерії людських душ. Випробування смертю не витримує
той, хто вважає життя найвищою цінністю. Але є мільйони людей, що
захищають цінності, які для них дорожче самого життя.
Більшовики почали відчайдушну боротьбу з
релігією, переслідуючи й знищуючи Христову Церкву, унеможливлюючи
релігійне життя. Але вони не змогли знищити закладені в людські душі
основи віри: тугу за Богом і пошук Божества.
Зумівши позбавити людину будь-якої свободи,
більшовизм не в силах задавити саме прагнення до свободи. Воно
притаманне кожній людині та народові, завжди живе і кличе до боротьби.
Тому що вільна воля – це дар, даний Богом.
Правду можна посадити в тюрми, концтабори,
загнати в підпілля, а на її місце поставити фальш і брехню. Але навіть
більшовики не можуть вирвати з людської душі розуміння, що таке правда,
туги за нею і бажання її торжества. Бо правда – це дорога, по якій
людина йде до Бога. І ні більшовики, ні хто-небудь або що-небудь інше не
в силах спокусити людство з цього шляху.
Точно так само більшовикам складно буде
погасити любов до ближнього, почуття справедливості і спрагу її тріумфу.
Для цього їм потрібно буде скасувати основні Божі закони, наріжні
камені громадських і людських відносин, які голосом совісти завжди
відзиваються в душі.
Більшовики спробували розкласти нації і
перетворити їх в бездушне стадо" радянських людей", випалити національну
свідомість і національне почуття. Але й тут їм не вдасться добратися до
самої глибини: ці почуття і ознаки уже в крові, вони природно
притаманні людській душі.
Всі ці незнищенні коріння душі не дозволяють
людині стати безвольним і слухняним знаряддям комунізму, сповненого
ненавистю до Бога, нації і людини. Вони змушують людину чинити опір
злочинам більшовизму, активно боротися за його знищення.
Але сила цього опору залежить від сили
натхнення самих борців. Душевні сили кожної людини і цілого народу
потрібно плекати і надихати. Особливо тоді, коли вони перевантажені
постійним неймовірним напруженням.
Чи існує джерело, яке втамує нас, яке додасть сил нашим виснаженим душам?
Віра в Бога, в Спасителя, зміцнює сили душі. У
найважчі часи, в гірших життєвих ситуаціях, у великому нещасті,
терпінні і боротьбі віра в Христа дає найсильнішу і часто єдину дієву
допомогу.
Ось про що нам потрібно думати, куди звертати
свої серця, якщо ми хочемо допомогти нашому народові в його
благородному прагненні до правди і свободи.
Степан Бандера
Ви шоковані? Я був шокований. І всі, кому я
читав статтю, були шоковані. Я згадав, як на презентації свого нового
проекту "Великі Українці" Савік Шустер сказав: "Раз Наталія Вітренко
постійно лає бандерівців, значить Бандера глибоко в серцях українців".
Ось чому перед Хрущовим і Сталіним стояло завдання спаплюжити ім'я цієї
людини, як жодне інше. Тому то, можливо, він і є найбільш великий
українець...
Подяка за працю Ігору Ткаленку.
catholicnews.org.ua