Жінка ХХІ століття: Яка вона? Які її перспективи? Які проблеми переживає сьогодні? Виклики цього світу не раз заставляють людину задуматися над такими питаннями…
В новітній час філософія життя йде в розріз із християнським світоглядом та мораллю. Ненависть, жорстокість та байдужість — нематеріальні речі, які забруднюють екологію людської душі. Все це робить жінку слабкою. Тому досить часто вона переживає депресію та великі розчарування.
Активну допомогу та вихід з кризових ситуацій слід шукати не в екстрасенсів та ворожок, а на сторінках Святого Писання та в духовній бесіді зі священиком.
Жінці в час посиленого ритму життя ХХІ століття не завжди вистачає часу для роздумів про духовне життя. Однак Син Божий сам дає правдивий дороговказ сучасній жінці: «Я — дорога, правда, і життя» (Ів. 14:6).
Саме тому Свята Церква в третю неділю після Пасхи встановила день пам’яті жінок-мироносиць. Це ті, котрі рано-вранці, в перший день після суботи, принесли миро для померлого Спасителя — виконати звичний для юдейського народу обряд. Однак вони залишилися здивованими, бо не знайшли мерця — Христос Воскрес!
Оскільки Христос своєю благою вістю підніс гідність жінки до гідності чоловіка, від неділі мироносиць протягом цілого тижня Церква східного обряду вшановує не тільки жінок-мироносиць, але й усіх жінок світу. Таким чином було змінено погляд античного світу на жінку, бо представниця слабшої половини людства розглядалася як соціально нерівна чоловікові істота. Тому в неділю мироносиць доречним для чоловіків є вітати своїх матерів, сестер, дружин та дочок.
Жінки-мироносиці — учениці Ісуса Христа. Євангельські мироносиці сьогодні є прикладом правдивої любові, покори, милосердя та самовідданого служіння Сину людському. Таких чеснот доволі часто не вистачає нинішній представниці слабшої половини людства.
До дня мироносиць церковна іконографія має належно відпрацьований сюжет. Ізографи зображують двох-трьох або й більше здивованих жінок біля гробу Спасителя та Ангела в сліпучо-білій одежині (за Діонізієм Ареопагітом Новим, — колір пасхальної радості, колір небесний). Ангел жестом руки вказує на порожній гріб.
Така ікона дістала назву «Жінки-мироносиці біля гробу Господнього». Аргументом для сюжету служить уривок з Євангелії від Марка, де розповідається як Ангел Господній подав радісну новину жінкам-мироносицям — Марії Магдалині, Марії Якововій та Саломії, які прийшли до гробу Спасителя: «Не жахайтесь. Шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, нема Його тут. Ось місце, де положено Його» (Мк. 16: 6).
Найстарішою ілюстрацією такого змісту є фреска в домі молитви в Дура Європос — давнє місто на березі р. Євфрат (приблизно 230 рік після Христа). Іконографічна схема сюжету про мироносиць була виконана доволі примітивно: зображено трьох жінок, котрі поспішають до гробу Господнього. Вже в V ст. іконографія свята жінок-мироносиць була знана на цілому християнському Сході.
Мироносиці — приклад самовідданої любові в Христі Ісусі. Саме жінки поспішають до гробу віддати останній поклін Померлому та намастити Його тіло пахучим миром. Вони не чекали взамін від Христа доброго слова, чуда чи подяки — такої жертвенної любові Спаситель потребує й сьогодні від української жінки.
Миролюбність, ніжність, скромність, добродушність — ось чесноти, які жінка в сучасному світі повинна прийняти та заховати в серці своєму. Сам св. ап. Павло у посланні до Ефесян закликає християн кріпитися у Господі та потузі сили Його: «Одягніться у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів диявольських» (Еф. 6:11).
Жінка-мироносиця — це вогник правдивої любові до Христа та до ближнього, яка сьогодні зможе передати ту іскорку любові й розпалити тисячі, мільйони інших жіночих сердець. Отож, жінки-мироносиці, про яких дізнаємося зі сторінок Святого Писання, сьогодні нехай будуть яскравим взірцем для сучасної жінки ХХІ століття; прикладом для наслідування у вірі, надії та любові.
Віталій КОЗІНЧУК,
д-р східних церковних наук
http://novazorya.if.ua
