Невимовно щасливі слуги наймилостивішої Матері, бо Вона допомагає їм не тільки під час земного життя, але й у Чистилищі опікується ними, підтримує і втішає їх. Позаяк ті душі, що зазнали різних мук, не можуть самі собі допомогти і потребують підтримки згори, Мати Милосердя тим більше спішить до них з потіхою. Св. Бернард із Сієни стверджує, що в Чистилищі, тій в’язниці душ, улюблениця Ісуса, Марія, користується найбільшою владою, щоби принести їм і співчуття, і спасіння.
Передовсім обдаровує усіх Своєю підтримкою, і тому святий уважає, що це про Неї слова Книги Сираха: "Я одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні походжала. У хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла” (Сир. 24, 5 – 6 Влг.), які він тлумачить так: "Відвідую Своїх почитателів і Своїх дітей, аби підтримати їх у терпіннях і муках”. "Муки чистилищні, – мовить він, – названі хвилями, бо минущі, на відміну від пекельних мук, які тривають вічно. А називаються морськими хвилями, бо дуже гіркі. Маріїні слуги, які переносять ті муки, зазнають радості від частих відвідин Марії та Її підтримки”. "Це свідчить, – пише Новаринус, – як важливо, щоб ми були слугами Марії; Вона ж ніколи не може забути про Своїх почитателів, які горять у чистилищному вогні”. Хоч Пресвята Діва допомагає всім душам у Чистилищі, проте найбільше ласк і співчуття випрошує Своїм почитателям.
Одного разу, об’являючись св. Бриґіді, Марія сказала: "Я – Мати всіх душ у Чистилищі, бо всі їхні терпіння, які вони заслужили через свої гріхи, будуть пом’якшені на Мої просьби”. Милосердна Мати не вважає приниженням відвідування тієї в’язниці, втішає Своїх опечалених дітей. "І в глибинах безодні я проходила” (Сир. 24, 5), – так, здається, мовить Вона у Святому Письмі, а св. Бонавентура, пояснюючи ці слова, додає: "Я ступила на дно прірви, тобто до Чистилища, щоб Своєю присутністю принести прохолоду тим душам”. "О, яка добра і ласкава Пресвята Діва, – пише св. Вінцентій Феррерій, – до душ чистилищних, бо Своїм посередництвом випрошує нам полегшення і прохолоду”.
Хіба у своїх терпіннях вони можуть знайти ліпшу потішительку від Марії і більшу допомогу, ніж від Матері милосердя? Св. Бриґіда чула одного разу в своїх об’явленнях, як Господь Ісус казав до Своєї Матері: "Ти – Мати Моя, Мати Милосердя, Ти – розрада душ у Чистилищі”. Сама Пресвята Діва розповідала св. Бриґіді, що як бідна і хвора людина, залишена на своєму ложі болестей, зазнає полегшення, почувши хоч кілька слів потіхи, так само й нещасливі душі пізнають розраду, тільки промовивши Її ім’я. Саме ім’я Марії (несе надію та спасіння), часто промовляють його улюблені діти в своєму ув’язненні, бо воно є для них великою допомогою. "Заледве лиш, – пише Новаринус, – милостива Мати почує їхні благання, тут же до їхніх просьб долучає Свої. Тоді Бог надсилає Свою поміч і приносить їм полегшення у терпіннях, наче скроплюючи їх небесною росою”.
Марія не тільки розраджує і допомагає душам у чистилищі, а й Своїм заступництвом звільняє, виводить їх з тієї в’язниці. "У дні славного Внебовзяття Марії на небеса, – як пише Ґерзон, – ціле Чистилище спорожніло”. Його підтримує Новаринус. Посилаючись на твердження багатьох поважних авторів, він пише, що Марія перед Внебовзяттям попросила Сина, щоб Він дозволив Їй забрати із Собою всі душі, котрі в той час перебували в Чистилищі. Від того часу, за Ґерзоном, Вона має привілей звільняти Своїх почитателів від чистилищних мук. Це без зауваг підтверджує св. Бернардин із Сієни, який теж зазначає, що Марія Своїми молитвами і заслугами випрошує силу для визволення чистилищних душ, тобто Своїх почитателів. Погоджується з цим і Новаринус, який уважає, що молитви Пресвятої Діви не тільки осолоджують терпіння тих душ, але й також скорочують і пришвидшують час їхнього визволення. Досить, щоб Марія захотіла за них помолитись.
Св. Петро Даміан оповідає, що одна дівчина на ім’я Марозія після своєї смерті з’явилася приятельці і розказала, що її звільнено з Чистилища під час Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, а разом з нею – набагато більше душ, ніж мешканців у Римі. Св. Діонізій Картуз переносить цей привілей Марії і на інші свята, а саме: на Різдво і Воскресіння Господнє, і каже, що в ці дні Марія відвідує Чистилище в оточенні ангелів і звільняє їх від мук. Новаринус схиляється до твердження, що це відбувається під час кожного свята Матері Божої.
Широковідома обітниця, яку дала Сама Марія Папі Йоанові ХХІІ. Об’явившись йому, Вона наказала йому оголосити, що всі ті, хто носить кармелітський параман, будуть звільнені з Чистилища у першу суботу після своєї смерті. І Папа опублікував буллу, яку пізніше підтвердили Олександр V, Клеменс VІІ, Пій V, Ґреґорій ХІІІ і Павло V. Останній зазначає у буллі від 1613 року: "Християни можуть побожно вірити, що Пресвята Діва поспішає із особливою допомогою померлим членам братства Матері Божої кармелітської. Зі Своїм неустанним заступництвом, заслугами і особливою опікою Марія приходить їм на допомогу власне у суботній день, якщо вони пішли з цього світу без тяжкого гріха, носили за життя Її параман, дотримувалися чистоти, якої вимагає їхній стан, і відмовляли щоденні молитви до Матері Божої Параманної, а якщо не мали змоги чинити так, то дотримувались посту, запроваджених святою Церквою і утримувалися від м’яса у всі середи за винятком Різдва Христового”. У цьому статуті, виданому з нагоди свята Матері Божої з Гори Кармель, читаємо таке: "За відомим твердженням, Марія потішає членів братства Матері Божої Кармелітанської, які перебувають у Чистилищі, і негайно супроводжує їх до Небесної Вітчизни”.
А чому ж ми не можемо сподіватися на ті ласки і добродійства, якщо почитаємо добру Матір? А якщо служимо Їй з особливою ревністю, то чому ж не можемо надіятися, що відразу після смерті підемо до Неба, не проходячи навіть через полум’я Чистилища? Про ці ласки Мати Божа оповіла бл. Ґодфрідові, пославши до нього брата Абундуса з таким дорученням: "Розкажи братові Ґодфрідові, що коли він і надалі стоятиме на шляху досконалості, то буде при Мені і Моєму Синові, а коли його душа покине тіло, не допущу, щоб вона попала в Чистилище, а візьму її тут же і представлю Моєму Синові”. Якщо хочемо допомогти душам у Чистилищі терпінь, неустанно молімся до Пресвятої Матері, відмовляймо вервицю, яка охолоджує їхні терпіння.


Одній відомій пані донесли, що її єдиний син замордований, а вбивця випадково переховується у її власному палаці. І пані, пригадавши собі, як Марія простила катам смерть Свого Сина, постановила з любові до Пресвятої Діви простити вбивці Своєї дитини. І не лише простила, але навіть дала йому коня, гроші і одяг, щоб він міг заховатися від суду справедливості. Невдовзі об’явився їй син і сказав, що він спасенний за її шляхетний учинок. Пресвята Діва визволила його тут же з Чистилища. Якби не це, він мусив би довго терпіти, а тепер він вступає до Неба.


 Царице Неба і землі, Мати Господа Всесвіту, о Маріє, вибрана з-поміж усіх людей, найтерпеливіша, наймилосердніша! Це правда, що багато людей Тебе не знає і не любить, але ж скільки у Небі ангелів і вибраних, які люблять Тебе і вічно славлять. І навіть на цій землі є багато щасливих душ, які огортають Тебе любов’ю і розкошують у Твоїй доброті! Дай, щоб і я Тебе любив, найулюбленіша моя Владичице, щоб і я старався завжди служити Тобі, славити Тебе, почитати і поширювати набоженство до Тебе. Ти поступала так, що Бог полюбив Тебе і – якщо так можна висловитись – Ти Своєю красою "звабила” Його з лона Предвічного Отця і спровадила на землю, щоб Він став людиною і Твоїм Сином. Чому ж і я, бідний, не мав би полюбити Тебе? Так довше не може бути, моя найсолодша Мати, і я хочу Тебе любити, і то любити сильно, і хочу чинити, що тільки в моїх силах, щоб Тебе так й інші любили. Прийми, о Маріє, це моє прагнення любити і допоможи його втілити. Знаю, що Бог милостивим оком поглядає на Твоїх почитателів, коли, крім Своєї слави, нічого так гаряче не прагне, як того, щоб Тебе всі шанували, славили і любили. Від Тебе, Владичице, сподіваюся всіх ласк; Ти виблагаєш для мене прощення всіх моїх гріхів і правдиву витривалість, Ти визволиш мене з Чистилища; Ти заведеш мене до Неба. Цього сподіваються від Тебе Твої почитателі, і не дивуйся, того теж сподіваюся і я – той, хто Тебе любить цілим серцем – після Бога понад усе інше.

СВЯТИЙ АЛЬФОНС МАРІЯ ДЕ ЛІҐУОРІ