Російські спецслужби «розкопали» у своїх фондах «суперсекретний» документ, ще й вивісили його на своєму сайті… Звідки їм знати, що в Україні цей документ давно розсекречено й відкрито…

У вітчизняній історії чимало сторінок, які сприймаються українцями неоднозначно. На жаль, до них належить і боротьба Української повстанської армії за незалежність. Останнім часом ця тема стала надто політизованою, в результаті чого одні вважають вояків УПА героями, ... Читати далі »

Наближається Великдень, і ми вкотре задумаємося над великою таємницею смерті Спасителя людства — Ісуса Христа. Писемні джерела залишили нам у спадок дуже мало інформації про початки християнізації на Прикарпатті. Але на те й існує археологічна наука, щоби кинути жмут світла в темряву, звідки зринають розгадувані силуети, здавалось би, абсолютно мовчазних таємниць.

Останнім часом ми опрацьовували джерельну базу для висвітлення християнської культури Галицько-Волинської держави. У її численних кодексах є такий вид джерел Х—ХIII ст. як хрести-енколпіони. На переважній більшості давньо ... Читати далі »

Д.ДОНЦОВ „Туга за героїчним”

Кожна повноцінна нація прагне до своєї державності, захищає свою землю, релігію, звичаї, обряди, культуру, мову. Кожному народу Господь відвів територію, на якій він повинен бути господарем, і тільки цей нарід вправі розпоряджатися своєю долею на своїй землі. Наша нація впродовж століть постійно бореться за державність, за право існування нашої Церкви, нашої культури, нашої мови. Ця боротьба не завершена ... Читати далі »

Протягом першого тисячоліття до н.е. слов’яни відігравали провідну роль у розвитку цивілізації пращурів сучасних українців. Деякі інші етнічні групи також мали значний вплив на етногенез українців, наприклад, скіфи, Балти, германські племена. На початку нової ери територія проживання слов’ян значно розширилася. В тогочасних хроніках вони згадуються як анти і склави. Вони мали спільну мову, схожі уклад життя, звичаї та переконання. Водночас це були різні племена, кожне з яких мало своїх керівників, військові загони та політику. Хоча після певного часу анти зникли з політичної карти Південної Європи, їхні традиції залишилися. Нащадки антів почали ... Читати далі »

Порушення територіальної цілісності України наприкінці 17 століття в значній мірі визначило певні особливості соціального, політичного та економічного розвитку протягом наступних десятиліть в двох основних регіонах: лівобережній Україні та Слобожанщині та західноукраїнських землях. Майже до кінця 13 століття Лівобережжя було частиною Речі Посполитої.

23 лютого 1917 р. в Петрограді (столицю імперії м. Санкт-Петербург було перейменовано після російсько-німецької війни 1914 р.) вибухнула революція. Десятки тисяч солдатів місцевого гарнізону приєдналися до робітників на третій день повстання. Ввечері 27 лютого було сформовано два управлінські органи, які потім відігравали провідну роль у розвитку подій: Петроградська рада робочих та солдатських депутатів та Тимчасовий комітет Державної думи (Парламенту). 2 березня цар Микола ІІ зрікся престолу і Думським комітетом, у згоді з Петроградською радою, було сформовано новий керівний орган: Тимчасовий уряд, що повинен був підготувати демократичні вибор ... Читати далі »

У грудні 2001 р. вперше в незалежній Україні відбувся загальний перепис населення.  Вперше в історії загальних переписів людності України українці самі лічили себе. Від часу проведення попереднього загального перепису української людності, як складової і «невід'ємної» частини радянського народу минуло майже 13 років. Розробку результатів перепису Державним комітетом статистики України вже закінчено. Укладені статистиками таблиці є незамінним українознавчим джерелом.
Докладне висвітлення результатів українознавчого вивчення матеріалів перепису має велике суспільне значення.  Усвідомлення українським суспільством своєї нової післяесересерівської якості, усвідом ... Читати далі »

Серед важливих і надзвичайно актуальних проблем українського націєтворення та формування модерної української нації особливої ваги набувають ті, що стосуються з’ясування змісту української національної ідеї, особливостей української ментальності, визначення напряму національного розвитку. Йдеться про ознаки, які характеризують ідентифікаційну модель українства, побудовану на утвердженні національної свідомості та захисті національних інтересів. Усвідомлення своєї національної ідентичності й реалізація її у різних видах культурно-історичної творчості є необхідною передумовою розвитку української спільноти, успішності українського державотворення. Непростий, а часто й трагіч ... Читати далі »

Поряд з писемними джерелами, що розкривають таємниці виникнення та розвитку середньовічних городищ та міст України, важливе місце посідає археологія. Саме ця наука збагатила історію відомостями про початки містобудівництва, економічний потенціал середньовічних поселень, заново освітила красу втрачених храмів, замків, палаців, витонченість художніх смаків тогочасних митців.
Все це повною мірою стосується археології давнього Галича –  столиці Галицько-Волинської держави, одного із провідних культурних центрів Київської Русі.
Давній Галич уже з середини XIX ст. приваблював цінителів старовини –  краєзнавців. Першим з них був історик церкви А. Петрушевич. Як ар ... Читати далі »

Вивчення особливостей українського менталітету, його основних характеристик привертає до себе особливу увагу і потребує детального дослідження на даному етапі розвитку незалежної України. В першу чергу, це пов’язано з тим, що, звільнившись від залежності, Україна та її нація опинилися перед вибором власної стратегії поступу, який вже здійснили багато країн Західної Європи. Відповідь на запитання, чому економічний, політичний, соціальний та культурно-побутовий розвиток держав світу відбувається по-різному і різними темпами, криється, можливо, у відмінності менталітетів їх народів. Крім історичної детермінанти та геополітичних чинників, менталітет нації тієї чи іншої держави ... Читати далі »

 Гуцульський регіон України славиться самобутньою українською народною культурою, яка своїми коренями сягає до глибин княжих часів Галича і Київської Русі. Одним з яскравих проявів живучості давніх українських народних традицій і обрядів на території гірського регіону Гуцульщини є феномен гуцульського весілля.  Протягом останніх кількох сотень років обряд гуцульського весілля зазнав певних змін, але і в сучасних умовах він зберіг усі свої основні ознаки. Якщо в регіонах Бойківщини, Покуття і Лемківщини обряд весілля суттєво змінився, аж до втрати автентичності, то гуцули зуміли зберегти його, і це заслуговує на увагу дослідників українознавства.
 Багато ... Читати далі »

Історія. Винахідники. Винаходи
Розглядаючи український етнос у світовому часопросторі, зустрічаємо багато «білих плям» в його історії, зокрема періоду Київської Русі.
Космологічні уявлення на теренах Київської Русі черпалися з християнської та іншої богословської літератури, де трактувались питання світобудови вельми суперечливо. Серед таких творів у XIII – XIV ст. найбільш популярними були компілятивний дохристиянський твір "Книга Єноха” (II – I ст. до н.д.) і "Християнська топографія” Косьми Індикоплова (бл. 549). У першій книзі Світ подавався як Земля і сім Небес над нею, в кожному з яких живуть духи, ангели і різні світила. У другій книзі  принизливо-приміт ... Читати далі »

Природне довкілля підсвідомо формує свідоме індивіда, який разом із суспільством формує соціоприродне довкілля, що, в свою чергу, формує етнос і психоетнічні особливості особи.
В.Сніжко. Нариси з психоетнічної екології України

Дослідження психоетнічних особливостей українського народу на науковому рівні були започатковані у 2-й половині ХІХ ст. М.Костомаровим («Дві руські народності»), І.Нечуєм-Левицьким («Світогляд українського народу») та В.Антоновичем («Три національні типи народні»). Потужним стимулом для розвитку цих досліджень став історично об’єктивний процес національного самоусвідомлення і самоутвердження україн ... Читати далі »

Ще від 1-ої третини ХІХ ст. традиції та обряди як  універсалії культуротворчих процесів були й залишаються сталим предметом уваги: від простої зацікавленості до ретельних студій, від напівобдуманого відкидання (або, навпаки, інерційних, майже нерефлектованих прихильностей) у повсякденній поведінці до свідомого культивування чи не менш усвідомленого їх викорінення.
В основі цих суперечливих і розбіжних позицій, дій та налаштувань лежать різноплощинні й різнорівневі чинники екзистенційного, політичного, повсякденно-побутового  а то й цинічно-прагматичного характеру. Та хай би як там не було, але факт залишається фактом: історичне буття людини в часі постає пере ... Читати далі »

Історичний розвиток слов’янських народів з найдавніших часів проходив у тісних контактах, взаємозв’язках та взаємовпливах із своїм євроазіатським оточенням. Навіть виділення праслов’ян з індоєвропейського світу в ІІІ тис. до н.е. відбулось у поєднанні із старогерманцями та балтами, що разом становили близьку за культурою та мовою германо-балто-слов’янську племінну спільність.
Розмежувавшись у добу бронзи (ІІ тис. до н.е.) на окремі самодостатні групи прагерманців, прибалтів та праслов’ян, останні, в силу свого географічного положення, на пограниччі із степом опинились у сфері впливів кочових азіатських народів, що хвилями накочувались на причорноморсько-придніпровські с ... Читати далі »

   Як  засвідчує  історія,  повсюдно  і  на  всіх  етапах  її  перебігу  географічні,  природо-кліматичні  і  ландшафтні  чинники  (фактори)  впливами  на  соціально-економічні,  етнокультурні,  демографічні,  а  також  політичні  процеси  і  породжували чимало проблем в їхньому розвитку. Це  стосується, насамперед, Карпатського регіону,  який характеризується особливою специфікою природи, яка завжди діяла і на суспільні процеси, і на  специфічні для краю проблеми.
  Без врахування її впливу неможливо належн ... Читати далі »

Конституція П.Орлика (Бендерська Конституція, Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького) – визначна пам'ятка суспільно-політичної думки України на початку XVIII ст., договір укладений між гетьманом Пилипом Орликом і українським козацтвом, її повна назва – "Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорізького. Між ясновельможними Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом запорозьким прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, в Бендерах". Після смерті гетьмана ... Читати далі »

1 Розвиток українознавства по етапах.

2 Напрямки і форми українознавства.

Перший етап – перші історіософські дослідження, які започатковують базу українознавства, появляються:

... Читати далі »