Нещодавно у Луцьку відбулась зустріч з священиком-екзорцистом о. Леонідом Григоренком, який є монахом-редемптористом УГКЦ. Принагідно отець Леонід погодився дати інтерв’ю.
- Розкажіть, будь ласка, що таке екзорцизм і які обов’язки це звання покладає на Вас?
– Це одне із звичайних служінь потребуючим людям, яке повинен звершувати кожен священик у Христовій Церкві, виконуючи заповідь Христа: «ідіть навчайте», «ідіть оздоровляйте», «ідіть виганяйте бісів». Екзорцизм в перекладі з латині означає «звільняти».
- Чому тоді не всі священики цим займаються?
- Думаю, в першу чергу через велику кризу віри серед самих священиків. В Євангелії зазначено, що це може робити той, хто вірить в Ісуса Христа. Екзорцизм не належить ані до спеціальних харизм, як дехто вважає, ані не є святою тайною. Він є так званою сакраменталією, тобто звичайним благословенням, яке звершує навіть піддиякон. Я несу таке служіння в юридично легальному форматі з 2005 року, маючи офіційний дозвіл Церкви. Малий екзорцизм передбачає молитви, аби Господь звільнив даний дім чи особу від зла. Під час великого екзорцизму священик ім’ям Ісуса Христа звертається напряму до диявола, змушуючи його покинути людину чи людей, родину або дім.
- До подібної теми сучасне суспільство ставиться досить скептично. Скільки людей звертається до Вас за допомогою, наприклад, протягом року?
- Дуже багато, я їх не рахую і не вітаю кількісний підхід. Коли я був в Івано-Франківську, то 4 роки читав екзорцизм в режимі «нон-стоп». То було страшне! Зверталися цілодобово. Скажу, що випадків явних складних опанувань, коли в людині злий дух говорить, шипить, гарчить, погрожує, не було багато. Але чимало зустрічалось форм магії, коли чари впливали на здоров’я, викликали суїцидальні синдроми і треба було залучати до допомоги терапевтів, психологів та психіатрів, відмолювати цілі родини, оселі, місця роботи. Нині заволодіння темними силами людських душ дуже поширене, це епідемія 20-21-го століть. Тому що, як зазначає ватиканський документ «Церква і демонологія», на зміну більшовизму і комунізму в Європу ввійшов сатанізм. Людина, яка зматеріалізована, затеїзована, закрита на природний Божий світ, все одно генетично потребує контакту з надприродним світом і шукає його в окультизмі. Неоязичництво становить підґрунтя для впливу злого духа, або є його результатом. Це не складний термін і означає створення ідолів, поклоніння пристрастям й гріхам, новітнім технологіям, своєму «я», різним захопленням. При тому йдеться про людей, які були охрещені, миропомазані, воцерковлені, але в своїх серцях ставлять вище Пресвятої Трійці щось інше (гроші, роботу, здоров’я, кар’єру, владу, хобі) і присвячують себе цілком таким речам.
- Наприклад, коли говорять: «я – фанат футболу», це поклоніння?
- Так, це своєрідна псевдорелігія, культ, хоч футбол сам в собі не має нічого магічного. Але часто фанати і навіть самі футболісти можуть звертатися до магів, щоб злі сили допомогли виграти матч. Так само багато представників політичних кіл звертаються до всяких знахарів, цілителів, екстрасенсів, біоенергетиків – тих, хто прямо чи опосередковано виявляють свій зв’язок зі злом і, прикриваючись добрими намірами, використовують магію. З їхньою допомогою один хоче осягнути кар’єру, другий - владу, третій – успіх і так далі. Впливаючи на людей, диявол може робити їх матеріально більш забезпеченими і тим купувати їхні душі. Та за такі тимчасові вигідні компроміси платиться вічними муками. А є ще неоязичники, так би мовити, в кубі – хто свідомо займається магією і в цьому випадку конкретно поклоняється демону та стає ворогом Ісуса Христа.
Найбільш популярними формами погуби людських душ, як би це не дивувало нас, є примітивні смішні методи: «знімання вроків», «скидання сірників», «зливання воску», «викачування яєць» і так далі. Такі забобонні явища присутні чи не в кожній хаті наших сіл. Це дуже небезпечна річ. Є там одна така формула (я, звичайно, її не буду називати) так званого коду на відкриття воріт пекла. І кожна людина, яка це робить, нехай і не усвідомлено, викликає духа смерті. Так може статись, що хворому стає легше після виливання воску, страх минув, зникло безсоння, але пізніше дух смерті вічно переслідуватиме той рід. Тому, хто чинив так, треба у сповіді розповісти про це і відректися від духа смерті. На превеликий жаль, дуже багато священиків через брак конференцій, семінарій на цю тему в Україні не знають, як людям з цим порадити.
Також нині поширено гомеопатію і гемеопатію. Ці псевдонаукові напрямки в медицині заснував чорний маг з Німеччини пан Ганеманн. Через гомеопатичні ліки діє злий дух Ганеманна і хто їх вживав, потім може мати великі проблеми зі здоров’ям аж до смерті. Тому такій особі важливо в сповіді відректися від того духа Ганеманна. Про це потрібно попереджати, бо такі пігулки часто продають в аптеках і навіть відкрито спеціальні офіси гомеопатії, а люди стають жертвами такого «лікування».
Є астрологічна магія, яку знаємо під видами гороскопів. Знакам зодіаку приписується вплив на щоденну долю людини. Це напряму пов’язано зі злим духом, який прагне маніпулювати людським життям. Отож, людина повинна довіритись йому і в нього просити про необхідну річ. Гороскопи – це вишуканий метод компромісу, або усного пакту зі злим духом, бо людина читає, вірить, надіється, починає жити, згідно з гороскопом, і пізніше стає жертвою зла. Навіть з іронічної цікавості читати, як діє на тебе знак зодіаку, не можна. Думаю, оці проголошення щороку на честь якогось звіра (останнім часом то пішли чорна змія, чорний дракон) – це теж є бажанням нав’язати людині якийсь знак зодіаку злого духа, аби вона стала його жертвою. Нещодавно я зустрівся з ситуацією, коли люди оцих драконів і змій вішають у себе вдома замість ікон і від них узалежнюють свою родину, поглиблюють свої знання, як то їм отримувати якесь щастя. А насправді там починаються проблеми, конфлікти, розлучення, психоемоційні зриви. Хай Бог береже жити із такими забобонами.
- З дорослими зрозуміло, вони самостійно роблять вибір свого життєвого шляху. А як же тоді пояснити випадки опанування злим духом невинних дітей?
- За них могли зробити, так звані, «пакти з сатаною» їхні рідні. От тепер, наприклад, американські масони зробили цікавий підручник для дітей і перекладають його різними мовами (недавно бачив латвійською мовою, думаю, що є й українською) під назвою «Пук». Там з нагоди Року дракона зображені різні дракончики в стилі коміксів, а насправді у них закодовані демони. І коли дитина читає, грається цим, автоматично підпадає під владу сатани. Навіть там є анкета, в яку дитина може вклеїти фотографії батьків, та передавати книгу у спадщину. Ось це є якраз письмовий пакт з сатаною. Усний пакт - це коли людина звертається до будь-якого ворожбита, чарівника, мага, окультиста про допомогу, наприклад, вирішити якесь своє питання, дізнатися «всю правду», знайти пропажу, причарувати коханця тощо. Існує ще пакт «кров’ю», коли приноситься ритуальна жертва, в тому числі дітей. І таке на Україні є.
Щоб визволити опанованих дітей, дорослих, родини, в першу чергу треба зробити акт відречення від чорної і білої магії, окультизму, спіритизму, всіх видів ворожіння і тих видів пактів, про які я згадав. Якщо бодай одна особа в родині знайдеться, яка разом зі священиком зробить відречення у церкві перед Святими Тайнами, це має колосальну дію зцілення не тільки тієї сім’ї, але й усього генеалогічного дерева.
- Як визначити, чи людина одержима?
- Є кілька спеціальних критеріїв для діагностики присутності чи впливу демона. Насамперед, така особа маніфестує на святі речі і богопосвячених осіб (священиків, монахів). Тобто якщо її покроплять свяченою водою, вона буде мінятися на обличчі, їй може стати погано, з неї йтимуть різні голоси, почнуться конвульсії. Така ж реакція може бути на свячені олійку, сіль, іконку, на читання Святого Письма. І навіть, коли в думках будете молитися за ту людину, вона бурхливо, з нервами реагуватиме на вас при зустрічі.
Другий критерій – це потаємна неймовірна фізична сила. Трапилось таке: 9-річну дівчинку привезли в Борислав до храму Пресвятої Богородиці (де зберігаються мощі 360 святих, в їх числі екзорцистів Емми Галгатті, о. Піо, Марії Горетті, о. Домініка Савіо) у супроводі двох чоловіків-атлетів. Коли наблизились до порогу храму, у ній пробудився злий дух, закричав грубим чоловічим голосом: «Емма у церкві, я не можу сюди увійти» і пожбурив спочатку одного атлета, а потім сальто зробив другий. Це все відбувалось на очах в пароха о. Романа.
Також одним з критерієм є хвороби, які лікарі після детальних обстежень і старання лікувати не можуть ані продіагностувати, ані вилікувати, але на які діє молитва і тоді людині стає легше. Зокрема, всі чули про таку недугу як анорексія. Такого діагнозу насправді не існує, це результат натуральної магії, ритуалу на чорній свічці. Це як кілерство духовне – людину просто «замовили». І як починаєш робити над нею екзорцизм, вона оздоровлюється.
Наступний критерій - це потаємні знання. Наприклад, бабця, яка не вміє читати і писати, відповідає екзорцисту на його питання латинською мовою теж по-латині. У мене в практиці одержима демоном самогубства дівчина відповідала на англійській і на якійсь сирійській чи то арабській мовах. По-англійськи я ще знав як говорити, а от другу не міг розібрати. Тоді моління тривало 2,5 години, я мав сильну втому, і звільнення дівчини – то було таке чудо! До слова, на термін звільнення впливає по-перше, час, який призначив Бог, і, по-друге, та особа, яка звільняється, доклала достатньо духовної співпраці. Вона мусить до того моменту перевиховатись, навернутися, дозріти духовно і морально. Її покаяння має бути щире і якісне, потрібно достатньо молитви, любові і віри до Ісуса Христа. Від цього залежить 90% успіху звільнення.
- А якщо одержимий не виявляє такого бажання і лиш рідні хочуть його звільнення?
- Якщо за неї моляться рідні, то цій особі стає набагато легше. Підкреслюю трьома червоними лініями: коли в родині є одна така особа, родина повинна зрозуміти - це сигнал для всіх них. Тому що та людина може терпіти за всю родину і родичі, маючи хоч трішки милосердя, мають задля неї висповідатися, зробити відречення, якщо був якийсь зв’язок з магією, виправити своє життя, відмовитись від якогось прив’язання, наприклад, кинути азартні ігри, курити чи вживати алкоголь. Спільнота рідних пов’язана не тільки кровно, але й духовно. Часто таке буває, що мама несе дитину до Причастя, а сама не причащається. Це аномалія – пхає малого до Ісуса, а сама живе зовсім іншим життям. Або от дитина терпить, хворіючи на рак, а батько не кине курити, а ще й гуляє і, плачучи, пояснює: «Я не можу на то дивитися, тому випиваю». За таке треба позбавляти батьківських прав.
- Чи можна підозрювати підпорядкування злим силам за рисами характеру, як от постійне матюкання, злостивість, нетерплячість, зухвалість?
- Маємо розрізняти такі явища, як одержимість (або біснуватість), навіженість, залежність і переслідування. Біснуватість є тоді, коли в тілі людини перебуває демон. Проявляється вона при зіткненні з святими речами і під час читання спеціальної молитви екзорцизму. Поза тим демон маскується так, щоб ніхто не здогадався: людина ходить така мила, дипломатична, намальована, напрасована, екстравагантна, мудра, педагогічна, врівноважена, педантична, а тільки почнеться молитва, вона «відключається» і з неї «вилазить» не її голос.
Напевне, зустрічались вам люди, які мають пристрасть до куріння, тобто курять безперестанку пачка за пачкою. Або чоловік п’є постійно будь-який алкогольний напій. Це, зрозуміло, залежність, яка може перейти в одержимість. До слова, зауважу ще одну важливу річ: часто стан душі пояснюють депресією, так от за нею дуже вірогідно може прийти опанування злим духом. З депресією не варто гратися, якщо вона супроводжується жахливими снами, виснаженням психіки, погіршенням фізичного самопочуття, – як правило, за цим вселяється злий дух.
Переслідування – це коли злий дух страшить. Нещодавно зверталась сім’я, в домі якої постійно щось стукає, привиджується, діти щось бачать і кричать. Це форма переслідування, на неї теж слід уважати та «ставити охорону» через молитву.
- До речі, як захиститись від духовного зла?
- Є такий італійський екзорцист отець Рауль Сальвуччі, який написав цінний підручник для екзорциста. Він говорить мовою відсотків: якщо людина на 100% живе з Богом, зло не поранить її ні на один відсоток; якщо живе на 80%, то на 20% постраждає (будуть невеликі проблеми з нервовою системою, психікою, стосунки з оточуючими псуватимуться, з’являтиметься агресія і депресія); якщо на 50% - справа важча, тому що людина перебуватиме на межі втрати сенсу життя, шукання собі екстріму, інтуїтивно підлягатиме теорії, що треба брати від життя все і тепер; а коли особа живе з Богом на 20%, то вона уже цілковита жертва, злий дух нею опанує.
Вашим читачам я хочу подати молитву «поставлення охорони», однак зазначу, що це не є механічна формула заклинання, яку можна просто губами відмовити і вона мусить, як панацея, нас захистити. Ця молитва охорони має бути сказана з глибокої віри, з глибокого поєднання з Богом, з любові до Бога і з роздумами про страждання Ісуса Христа. Тоді вона має велику силу. Звичайно, навіть просто мовлена молитва нестиме захисну дію, але не матиме сподіваного стовідсоткового успіху. Отже, ось молитва охорони, яку мовиться з щирого серця: «Беру Хрест з Голгофи, облитий Кров’ю Христа, і ставлю між мною і моїми ворогами. Всіх прощаю і благословляю!». Цю молитву можна застосовувати, коли людину напастує злий дух, наприклад, як у сім’ї є алкоголік. Тоді в молитві замінюються слова «і ставлю між моїм братом, страждаючим від алкоголю, і духом алкоголізму». Або як когось у родині опанував дух розпусти, який має страшні наслідки і тепер дуже популярний в Україні (спершу веде в блуд, розбиває сім’ї, а завершує безплідністю, безшлюбністю і суїцидом), то ці слова звучатимуть «ставлю між тою людиною (чи тими хто, впливає на неї) і духом нечистоти». Побачите, які будуть чудеса! Людина й сама не зоглянеться, як пристрасть мине. Це показує практика. І ще важливо – перш ніж почати молитися за когось, собі треба спершу виставляти охорону, тому що злий дух бумерангом почне атакувати вас.
Найголовніший захист від зла - це повна участь духом, душею і тілом у Божественній Літургії, не тільки через просту присутність на ній, але й через причащання Святими Тайнами.
Розмовляла Ольга ХАРІВ / http://dc.lviv.ua
