Ідеї Кровлі містили в собі зародки містичного фашизму. У його «Книзі Законів» читаємо: «А потім Королі цієї землі мусять бути Королями назавжди; а невільники мусять бути, щоб служити! Ніхто не буде понижений, ані вивищений: усе залишиться тим, чим було завжди. Проте, мої слуги бувають замасковані — може бути так, що цей жебрак є Королем. Король може вибирати собі наряд як йому подобається, а жебрак не може приховати свого убозтва».
У 1989 р. А. Аллауд у своїй книзі «Потаємні початки нацизму», а рівно ж Г. Галлі у книзі «Гітлер і магічний нацизм» представили цікаву гіпотезу. Вони стверджували, що явище гітлеризму слід тлумачити глибоким впливом властивої езотеричної доктрини, а не безумством Гітлера. На процесі нацистських провідників у Нюрнберзі (1945-1946 р.) Альфред Розенберг — головний гітлерівський ідеолог, визнавав: «Туле? Але ж усе звідтам вийшло! Таємне навчання, яке ми могли звідсіль зачерпнути, допомогло нам більше дійти до влади ніж дивізії СА і СС. Люди, які заснували це товариство, були справжніми магами». Згромадження Туле, це — одне із численних розгалужень масонерії. Як твердить Г. Галлі: «там було потрохи усе: расистська гроза, снобізм керівних європейських класів, відданих езотеричним культам (таємним), присутність таємних служб і могутніх фінансових лоббі (зв'язків), лайдаки і справжні окультичні маги». Товариство Туле постало у 1918 р. як філія старопруської масонерії, передовсім її Ордену Германів. Як символ, прийнято свастику. Серед 1500 членів Туле знаходились, між іншим: Гітлер, Гесс, Гімлер, Розенберг, Франк, Борман, отже,— провідники нацистського режиму. Члени Туле у 1919 р. заснували робітничу Партію, яка рік пізніше стала нацистською партією Гітлера.
Великий вплив на достойників III Рейху мали нечисленні філософи й окультисти, а серед них слід назвати Дітріха Еккарта та Гвідо фон Ліста (помер 19119 p.).
Герман Герінг, маршал Рейху, налоговий морфініст, у своєму маєтку в Карінталі намагався відтворити велич палаців стародавнього Риму. Перед політичною кар'єрою, Гітлер декілька разів примусово був поміщений у психіатричних лікарнях для розумово хворих, де йому ставили діагноз, що він для суспільства небезпечний.
Рудольф Гесс у результаті кабали, яку визначили астрологи, подався до Англії, щоб договоритися з англійцями і заключити мир. Після його невдалої місії наступила нова серія арештів серед «містиків». У «Лабіринті» (The Labyrinth), спогадах Вальтера Шелленберга, офіцера німецької розвідки, найближчого ад'ютанта Гітлера, між іншим, читаємо: «Тупо, як Гесс, із цілковитим переконанням фанатика чи безумного, він вірив у старі пророцтва і надвичайні об'явлення. Він міг декламувати уривки з книги пророцтв (центурій) Ностардамуса та інших, яких я не пам'ятаю. Крім цього, вірив у старі гороскопи, які відносилися до нього самого, а також до долі його родини та Німеччини».
Гейнріх Гіммлер некромантом — нераз перед прийняттям рішення «просив поради» духів померлих німецьких аристократів. Сам уважав себе втіленням середньовічного короля Генриха І (Пташника), який керує його поведінкою. У своєму замку у Вевельсбургу (Вестералія) намагався відтворити замок св. Грааля. Створив медитаційний гурток, який зосереджувався біля круглого столу, створив армію монахівбійців, а також організації, які займалися вислідуванням поганських та християнських релігій. Одна із таємних організацій — Агненербе («Спадщина Предків») — шукала таких предків, як св. Грааль, Арка Перемир'я, або Туринська Плащаниця. Біля дубового столу, який був поміщений на верху замка Гіммлера, могло засідати 12 «лицарів». На кожному із місць було вигравірувано сріблом ім'я лицаря СС. Як подають автори «The Messianic Legacy» («Месійне спадкоємство») М. Беєнт, Р. Лей, Г. Лонкольн. Гіммлер заохочував СС-менів сплоджувати дітей на надгробних плитах, будучи переконаним, що, у такий спосіб, душі померлих будуть керувати дітьми СС-менів.
Гітлер під впливом Д. Еккарта вірив у якийсь таємний жидівський список. Вони навіть спільно видали брошуру під заголовком «Bolshevism from Moses to Lenin» («Більшовизм від Мойсея до Леніна»). Убивство жидів, як стверджують деякі дослідники, мало ознаки «ритуальної жертви», яку вимагала езотерична доктрина, що її, між іншим, визнавав сам Гітлер. Згідно з високим гітлерівським урядником Германом Раушаінінгом, Гітлер навіть певний час вірив, що він контактує з демонами. Лікар Гітлера Ернест Шенк, говорив про нього як про живого трупа померлої душі» (Американські Медичні Новини, 11.Х, 1985 p.).
Більшість авторів не заперечує, що Гітлер був під впливом окультизму, під таким впливом було його оточення, але Гітлер усе це легковажив. Важко сьогодні оцінити ступінь залежності між загладою мільйонів людей і майже цілковитим знищенням Європи та окультизмом.
Напевно, така залежність існувала, і у світовий порядок на певний час була введена «демонічна сила».
Окультизм, покликаючись на демонічні сили, є виразною зрадою Бога, як Господа і Учителя. Св. Апостол Іван вчить: «Діти, хай ніхто вас не зводить(...). Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола. Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім перебуває насіння Боже. І не може грішити, бо від Бога народжений він. (1 Ів. 3,7,8-9).