«Мода» на сатанізм була також прийнята естрадою. Виникли «важкі» різновиди року: black і haevy-metal, які створили музичні твори, що прославляли «Господа Темноти».
А спосіб, який підсував молодій людині легкі відповіді на нелегкі питання, які стосувалися життя і його смислу, міг постати із утворених цим же юнаком чи юнкою ідолів, яким вони беззастережно і безкритично підкорялися. Масова культура стала могутнім засобом керівництва людьми та спрямування їх поведінки і передовсім сумління. Практично вона може будь-кого марнославного піднести на нездоланну висоту і створити такого ідолом мільйонів людей. Випадковий хлопчина з гітарою — Ельвіс Преслі — став кумиром мільйонів, а у першому році, після його смерті (помер від наркотиків) його гріб відвідало 1,5 мільйона «пилігримів». Завдяки «добрій» рекламі, гурт Бітлів («The Beatles») випустив 100 мільйонів платівок і стільки ж альбомів.
Вже у 1981 р. 87% молоді у Сполучених Штатах витрачали щоденно 3-5 годин для слухання рок-музики. А від часу введення апаратури типу «Walkman» кількість затраченого часу збільшилася до 7-8 годин кожного дня (дивись R. G. De Moss Yr., Learn To Discern, Grand Rapids, 1992, p. 142-143). 7-ми, 12-ти річна молода людина слухає 10500 годин рок-музику. Це на 5000 годин менше від того часу, який вона проводить у школі за цей самий віковий період, (див. Е. Barger, From Rock То Rock The Music of Darkness Exposed, Lafayette, 1991, p. VIIÏ).
Серед слухачів, ентузіастів та шанувальників окремих кумирів, мало хто з них собі усвідомлює, що крім приємної і милозвучної музики, вони приносять зі собою перші зразки та стереотипи поведінки, створюють світ мрій і бажань цілих угруповань людей, які часто бувають людьми «втраченого життя». Чимало музикантів року, вживають наркотики і знищили собі життя (Elvis Presley, Jimi Hendrix, Brian Epstein з «The Beatles», Bon Scott з «ACDC», Brian Jojes із гурту «Rolling Stones»),
Деякі поміж них пропагували у своїх піснях уживання наркотиків (наприклад, у пісні гурту «Queen» — «Ще один гризе землю» — на грані є технікою backward masking, такі слова: «Палення маріхуани — це забава»).
Для досягнення більшого успіху та результату від впливу та дії музикантів на поведінку своїх молодих слухачів, використовуються спеціальні маніпуляційні техніки. Однією з таких технік є т. зв. «backwasking», тобто прихований запис, який полягає у тому, що деякі слова «замасковуються» і їх можна тільки тоді почути, коли касета або платівка крутиться назад. При нормальному, звичайному слуханні тих слів не чути і вони нашою свідомістю не фіксуються, проте ті слова нашою «підсвідомістю» дивовижним способом нагромаджуються і детально реєструються. Вільям Ярролл — керівник «The Appolied Potentials Research Institute» з міста Аврора, штат Колорадо, сказав, що такі приховані реченя переходять із лівої, «логічної» півкулі до правої, «творчої», яка повідомлення перекладає на зрозумілі і свідомі речення та їх синтезує. Психологічні експеременти, з «backward masking», здійснені науковцями, свідчать про незаперечний вплив цієї техніки на поведінку слухачів. Таку техніку також використовують для прихованої реклами (наприклад, у пісні гурту «The Beatles» під заголовком «Paperback writes» («Брошурний письменник») є такі приховані слова: «Спраглий, вип'ю пиво»), а для поширення ідеології сатанізму (наприклад гурт «Led Zeppelin» у пісні «Сходи до неба» приховує слова: «Це є для мого солодкого сатани»). У СІЛА, в спеціальному списку музичних творів, де знаходиться підозрілі музичні твори, що мають сата-ністський зміст, звернений до підсвідомості слухачів, знаходяться, між іншим, пісні Мікка Джеггера, Брюса Спрінгетена, «Black Sabbath», «Devo», «Dead Kennedys», «Frankie Goes to Hollywood», «Jefferson Airplane», «The Cue», Van Morrison, а також Madonny («Like a Prayer») і Михаїла'Джексона («Triller»).
Багато гуртів агресивним та начебто безневинним способом пропагує сатанізм. «Amtrican Photographer Magazine» у січні 1980 p. подало, що назва гурту «KISS» походить від слів « Kids in Satan Service» («Діти на службі сатани»). Група «ACDC» поєднує свою назву із символом стріли, яка має пригадувати сатану, що падає з неба як блискавка (nop. Лк. 10, 18), подібно дає назву свого гурту група «KISS». Black Sabbath перед концертом складає жертву сатані на вівтарі, окропленому кров'ю півня.
Ален Блюссшасрт, професор фізкультури у Колегії Іль-де-Франс, спеціаліст із музичної терапії, як застереження, наводить слова одного із творців «yard rocka» Джімі Гендріса: «Музика — це духовна справа. Музикою ми можемо загіпнозувати людей, а коли вони дійдуть до найбільш податливої точки, ми можемо наказувати їх підсвідомості те, що ми забороняємо» Блюсшастр, який протягом 25-ти років лікував 8000 людей за допомогою музики, наводить свідчення деяких із них: «Цей рід музики (hard rock») визволяє те, що у нас є найгіршим». Англійський музичний критик Джофрі Кенон твердить: рок-музика, яка потрапляє на податливий грунт, може легко стати стимулом для вчинення злочину, самогубства, вбивства іншої людини».
Професор музикології в університеті Левел у Квебеку, Урбан Бленшет, уже на початку вісімдесятих років застерігав: «Рок-музика спричиняє духовне знищення людської істоти». На численних платівках знаходяться послання, закодовані технікою «backward masking», котрі часто покликаються на культ сатани і демонів. «Ті послання,— говорить Бланшет,— запихають у голови молодим, а вони про це нічого не знають».
Колишній керівник гурту «Блек Саббот» Оззі Озбурн стверджував: «Наша аудиторія є під впливом пекельної могутності і це, по суті, пояснює наш успіх».
Деякі ідоли молодіжної музики пропагують також ідею самогубства, як єдиної розв'язки життєвих проблем. Оззі Озбурн, соліст гурту «Блекк Саббот», у пісні «Самогубство як розв'язка» співає такі слова: «Та не можеш утекти від смерті, коли ти бавишся зі сатаною».
Відомі є трагічні випадки зазіхання на власне життя з боку молодих людей під впливом наслідування фільмових сцен, коли їхні ідоли виконують улюблені пісні. Один із них у залишеному тестаменті написав так про музику з альбому гурту «Judas Priest», виданого фірмою платівок CBS: «Ця музика мене загіпнозувала. Я про ніщо не можу думати. Я вже нічого не чую. Мушу це зробити!»
Чимало рок-гуртів відомі своїм деградованим ставленням до справ сексуального життя, яке прилюдно показують. Тож ставиться питання: для чого це робиться та чи це повинно стати прикладом наслідування? Сексуальні витівки гурту «KISS», «Rolling Stones», або оргії, влаштовані гуртом «Queen» — загально відомі.
Музика є могутньою зброєю. Вона може зробити багато добра, але також може знищити у нас цю містерну будівлю праці над собою, світ духа.
Кардинал Й. Ратцінгер, префект Конгрегації Науки Віри, ствердив: «... цей рід музики нищить індивідуалізм та особистість,— людина звільняється від свого свідомого єства. Музика стає екстатичним переживанням, увільненням від себе самого. Таке увільнення не відрізняється нічим від наркоманії і воно цілковито суперечить вірі про християнське спасіння. Сьогодні щораз більше проявляється цей небезпечний вплив».
В даний час появилася та приваблює до себе широкі кола прихильників музика гурту «Н'ю Адейдш» («New Age»). Деякі її елементи покликаються на стародавню магію, окультизм чи навіть сатанізм.
Серед численних касет, які пропронують психотронні майстерні, з'явилися також касети з музикою, яка походить просто від «темної сили». Як приклад, може бути касета з. «Анастенарія», яка містить «трансову шаманську музику». Вона містить у собі електронну версію етнографічного запису, здійсненого у Греції під час містерій («анастенарій»). Ці містерії — анастенарії учасники виконують босоніж на розжарених вуглинах пригасаючого вогнища, цей танець — сакральний. Ці ритуальні танці поєднуються з музикою, яка вводить «у стан свідомості шамана» і служить,— як пише інструкція, додана до касети,— для практикування магії та чаклунства. У рекламі цієї касети читаємо: «Завдяки «Анастенаріям» це не тільки збір безсенсових забобонів». Неначе з іронії долі, касета «Анастенарія», що описана як «Синхро-Тета-2» для півку-левої синхронізації на хвилі тета 6 Hz», була записана в Експериментальній Студії Польского Радіо і видана «Психотронними Майстернями», які мають свій центр у Варшаві, у Палаті Культури і Науки, у Музеї техніки.
Оцінка такої музики для християнина є однозначно негативною.
Іван Павло II, у посланні до молоді, застерігає перед фальшивими учителями життя, які «заохочують до задоволення кожного інстинктивного нахилу і побажання, а це заглиблює людину у глибокий смуток, викликає неспокій і часто наказує їй шукати захисту у небезпечних країнах штучних і облудних «раїв».
Визнавець Ісуса Христа, покликаний для того, щоб бути «святим», «бо Я є святий, Господь, Бог Ваш!» (Ле 19, 2). Св. Павло навчає, щоб боротися «проти початків, проти Властей, проти світоправителів цієї темряви, піднебесних духів злоби (Єф. 6,12). Він дораджував: «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться у Дусі, а для цього пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих» (Еф. 6,18).