|
 | | |
|
Головна » 2010 » Вересень » 13
12. МУЗИКА
«Мода» на сатанізм була також прийнята естрадою. Виникли «важкі» різновиди року: black і haevy-metal, які створили музичні твори, що прославляли «Господа Темноти». А спосіб, який підсував молодій людині легкі відповіді на нелегкі питання, які стосувалися життя і його смислу, міг постати із утворених цим же юнаком чи юнкою ідолів, яким вони беззастережно і безкритично підкорялися. Масова культура стала могутнім засобом керівництва людьми та спрямування їх поведінки і передовсім сумління. Практично вона може будь-кого марнославного піднести на нездоланну висоту і створити такого ідолом мільйонів людей. Випадковий хлопчина з
...
Читати далі »
|
10. АНТОН ЛА ВЕЙ ТА БІБЛІЯ САТАНИ
Із письм Кровлі виростає і стисло на них грунтується «Сатаністська Біблія» Антона Ля Вея. Він походив із циганської сім'ї з Трансильванії. У 1966 р. проголосив себе у Турині Найвищим Священиком і Магом Чорного Обряду. Ніч 1-го травня 1966 р. — «Ніч Вальпургії», оголосив часом народження на землі Сатани. Він вирішив, що його місія — це знищення християнства. Його письма — це антитези християнства. Ці письма були виражені у дев'ятьох тезах: 1. Сатана представляє поблажку замість стриманості (повздержливості)! 2. Сатана представляє стихійне існуваня, замість удуховнених синів! 3. Сатана представл
...
Читати далі »
|
9. МІСТИЧНИЙ ФАШИЗМ
Ідеї Кровлі містили в собі зародки містичного фашизму. У його «Книзі Законів» читаємо: «А потім Королі цієї землі мусять бути Королями назавжди; а невільники мусять бути, щоб служити! Ніхто не буде понижений, ані вивищений: усе залишиться тим, чим було завжди. Проте, мої слуги бувають замасковані — може бути так, що цей жебрак є Королем. Король може вибирати собі наряд як йому подобається, а жебрак не може приховати свого убозтва». У 1989 р. А. Аллауд у своїй книзі «Потаємні початки нацизму», а рівно ж Г. Галлі у книзі «Гітлер і магічний нацизм» представили цікаву гіпотезу. Вони стверджували, що явище гітлеризму
...
Читати далі »
|
8. АЛАЙСТЕР КРОВЛІ
В Ордені Весткотта виріс Алайстер Кровлі (нар. 1875 р.) — як неофіт був утаємничений 18.ХІІ 1898 р. і дуже швидко підіймався по щаблях утаємничень. Вивчав йогу в Індії, Цейлоні й у Бірмі. Робив усякі експерименти, використовуючи психоделічні наркотики, шукав зв'язків, які змогли б «відчинити стропила душі», щоб у такий спосіб, у дусі вивчити світ, що знаходиться поза матеріальним світом. Він провів ніч у Царській Кімнаті великої піраміди в Єгипті. Незабаром, 14. III. 1904 р. у своїй кімнаті, поблизу музею Боулак у Каїрі, відправив магічну церемонію, в якій викликав єгипетське божество мудрості, бога Тота. Після ць
...
Читати далі »
|
6. БІЛЯ ДЖЕРЕЛ СУЧАСНОГО САТАНІЗМУ
В час духовного заколоту в Європі, який довів аж до вибуху французької революції, стало «модним» покликання до демонічних сил. У той час здобула велику популярність ворожка Ля Воазіон, яка ворожила і давала поради французькій аристократії. У другій половині XVII століття почали відправляти т. зв. «чорні служби». Бажаючи добитися доброї долі, здійснити святотатство та задовільнити сексуальні пожадання, аристократія Людовика XIV, передовсім жінки, найняли біля 50-60 священиків-відступників, щоб вони відправляли «спеціальні» служби, що спиралися на магічних закликах та клятвах. Ці «служби» іноді були поз
...
Читати далі »
|
5. СПРАВА ТЕМПЛЯРІЇВ
У XIV столітті було засуджено орден Темпляріїв. Його лицарі, що називали себе захисниками Христового Гробу, ніби були об'єднані у таємниче братство, яке шанувало сатану у постаті козла, т. зв. Бафомета. Ченці володіли великим багатством, набуток якого завдячували мистецтву чорної магії. Темплярії були лицарським чином, який називався «Militia templi Salomonis» («воїни храму Соломона») або Fratres militiac Salomonis («браття Соломонового Храму»). Він був. заснований 1118 p., під кінець засідань Синоду у Троєсі. їх одежею була біла ряса (габіт), білий плащ — для лицарів, а чорний — для кватирмайстрів та прислу
...
Читати далі »
|
4. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДУМКИ ПРО САТАНУ
У середньовіччі теологія займалася розмаїтими дріб'язковими проблемами, які торкалися сатани. На Латеранському Соборі (1215), де було засуджено єресь катарів, однозначно визначено духовну природу сатани, його первісну доброту, а також вічність пекла. Тридентський Собор (1543-1563) сформолював положення про негативне відношення сатани до людини. Середньовіччя було рівночасно періодом надзвичайного зацікавлення широких кіл суспільства загадками магії, чарів та навіженості. Це все, між іншим, було пов'язано з численними «судовими процесами чарівниць». На Сицилії вірили, що навіжені злим духом гов
...
Читати далі »
|
3. СЕРЕДНЬОВІЧНА МАГІЯ
За дуже популярною середньовічною єврейською легендою, жіночий демон на ймення Ліліт, був сотворений Богом із болота, ще до появи Єви. Легенда розповідає, що Ліліт була першою дружиною Адама, яка народила йому демонівських дітей. Але Ліліт, збунтовавшись проти подружньої влади Адама та постійного його панування, відлетіла на береги Червоного Моря, де співжила з пожадливим дияволом і щоденно родила понад сто демонів, які називалися ліліот або лілім. Розповідали, що Лілім з'являлися у час темноти мужчинам, і під видом чарівних жінок із ними спілкувалися і, таким чином, позбавляли їх життєдіяльних сил. Інші лілім
...
Читати далі »
|
* Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. * Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. * Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. * Більше діла — менше слів. * Будь господарем своєму слову. * Мовивши слово, треба бути йому паном. * Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. * Від красних слів язик не відсохне. * Від солодких слів кислиці не посолодшають. * Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. * Від теплого слова і лід ро
...
Читати далі »
|
Ab absurdo – от противного (метод доказательства) Ab exterioribus ad interiora – от внешнего к внутреннему Ab hoc et ab hoc – так и сяк, без толку, кстати и некстати Abiit, excessit, evasit, erupit – ушел, скрылся,спасся, бежал (Цицерон) Ab imo pectore – с полной искренностью, от души Ab incunabulis – с колыбели, с самого начала Ab initio – с возникновения, от начала Ab origine – с самого начала, с азов Ab ovo – с начала (доcл.: с яйца) Ab ovo usque ad mala – от начала до конца (Гораций) (доcл.: от яйца до яблок; у римлян обед начинался с яиц, кончался яблоками) Absque omni exceptione – без всякого сомнения Ab urbe condita – от основания Рима Abusus in Bac
...
Читати далі »
|
2. СТАРОДАВНІЙ КУЛЬТ ЗЛА
Уже у стародавній релігійній думці з'явилася проблема зла і його богів, які посилали хвороби, неврожаї, поразки, і яких треба було перепросити, складаючи їм жертви і звертати до них свої молитви. Найстарші джерела стародавньої магії — це цегляні халдейські таблички та єгипетські папіруси. У Британському Музеї, в Лондоні, зберігаються фрагменти магічного твору на глиняних табличках, написані на асирійській мові, за наказом Ашурбаніпала, у 870 р. до Хр. Нам теж відомо, що вже в час царя Саргона І (3800 років до Хр.), записували астрологічні дані. Основною халдейсько-вавілонської магії була віра (крім богів
...
Читати далі »
|
Чотирнадцятилітній Томмі Саліван — фанатик рок-гурту «Самовбивчі устремління» (Suicidal Tendencies) та «Оззі Осборн» (Ozzie Osborn) у своїй «Книзі тіней», яка була своєрідними й особистими його спогадами, писав: «До найбільших із демонів. Я бажав би з тобою заключити договір: якщо ти даси мені наймогутнішу з усіх магічних сил, то я уб'ю чимало християн. Точно двадцять років від сьогоднішнього дня, я обіцяю покінчити життя самогубством. Я буду спокутувати неповнолітніх на землі, щоб вони залучались у секс, розпусту, наркотизм та віддавали тобі шану. Я вірю, що лихий ще раз повстане і здолає любов Бога». З плином часу він убив свою матір. її знайдено з підріза
...
Читати далі »
|
Шановний читачу! Релігійні та моральноетичні проблеми, заторкнуті у цій книжечці, перекладеній з польської мови, не є національними, — польськими, німецькими, французькими чи пак американськими, — ці проблеми е загальнолюдськими, а значить і нашими, українськими. Ми сьогодні живемо у космічній ері, границі нашого проживання не відгороджують нас від решти світу, усе, що відбувається у будь-якій країні нашої планети— Землі, відлунюється у нашій Батьківщині. Але, чи то буває тільки у нас, чи це нам тільки здається, що щось добре проходить до нас із чужих країв ніби у зменшеному об'ємі, а злозлюще — як правило, приходить до нас і призводить усілякі біди й негаразди більше своїх можливостей. <
...
Читати далі »
|
IV. Недостаточно только препятствовать чтению и продаже порочных
книг, но необходимо также не допускать и их издания. Поэтому, пусть
епископы со всей строгостью подходят к вопросу о выдаче разрешения на
издание. Поскольку, согласно Конституции Officiorum, количество
сочинений, на издание которых требуется разрешение епископа, огромно, а
епископы не имеют возможности рассматривать всего сами, то в некоторых
епархиях для этой проверки назначили официальных цензоров. Учреждение
такого рода цензоров Мы исключительно одобряем и не только призываем,
чтобы это было распространено на все епархии, но и приказываем строго.
Поэтому пусть во всех епископских куриях име
...
Читати далі »
|
Стараясь защитить католическую религию приведёнными доводами, эти
новые апологеты охотнее, однако, признают в ней много такого, что может
смутить. Они даже открыто заявляют, не без некоторого удовольствия, что
и в догматах они находят ошибки и противоречия, при чём прибавляют, что
это не только заслуживает извинения, но, как это ни удивительно, даже
естественно и законно. Таким образом, согласно их мнению, в Священном
Писании есть очень много ошибок в научной и исторической области. Но,
говорят они, дело здесь идёт вовсе не о науках и не об истории, а только
о религии и нравственности. Здесь наука и история являются как бы
покровом, которым одет религиозный и нрав
...
Читати далі »
|
До сих пор мы говорили о происхождении религии и о природе. Но
религия порождает Церковь, догматы, богослужебный обряд, святые книги и
многое другое. Рассмотрим, что учат обо всём этом модернисты. Начнем с
догматов. Мы уже указали выше их происхождение и природу: они
порождаются некоторой потребностью или стремлением верующего поработать
над своим религиозным сознанием, чтобы прояснить его и в себе и в
других. Работа эта состоит в углублении и объяснении первичной формулы, данной умом, но не в логическом её разъяснении, а в согласном с обстоятельствами или, как они не совсем понятно выражаются, жизненном. Вследствие этого вокруг её постепенно вырастают, как мы
...
Читати далі »
|
Св. Пий X, Папа
Окружное послание
Pascendi Dominici gregis
Патриархам, примасам, архиепископам, епископам и другим местным
властям, пребывающим в мире и общении с Апостольским Престолом - Пий X,
Папа. Возлюбленные братья, привет и апостольское благословение.
Вместе с поручением пасти Господнее стадо, полученным Нами свыше,
Христос прежде всего возложил на нас обязанность ревностно хранить клад
святой веры от невежественных новшеств мысли и от напад
...
Читати далі »
|
«У ті дні сталось велике гоніння на Церкву в Єрусалимі, і всі, крім
апостолів, розсіялись по різних містах Юдеї та Самарії, ходили тоді
розпорошені та Слово Боже благовістили» (Дії апостолів 8; 1,4)
Зі
смертю апостолів та першими гоніннями християн в Єрусалимі історики
пов’язують завершення етапу формування Церкви. У Діяннях гоніння в
Єрусалимі показано, як вказівку Провидіння залишити Єрусалим, вийти за
межі юдейства та нести проповідь про Христа усьому світу. Це важливий
момент в історії спасіння людства, оскільки християнство спочатку
мислилось лише як внутрішня справа народу вибраного.
І тут же, у
Діях апостолів, зустрічаємо людину, як
...
Читати далі »
|
Головне національне свято кожної країни – це набір символів і ритуалів, що зшивають країну, надихають її громадян гордістю за славетну Вітчизну і декларують її наміри. Десь на це свято возять балістичні ракети, десь вручають паспорти новим громадянам, десь розігрують сценки з національної історії. Але ніде, крім хіба що держав, які здійснювали політику апартеїду, тобто роздільного існування рас, етносів чи релігійних груп, держава не спрямовує національне свято на поділ між власними громадянами. В Україні початку 1990-х пошук універсального зв’язку, здатного витворити культурну і суспільно-політичну єдність, стрижня, який би пронизував державну конструкцію, обумов
...
Читати далі »
|
Видатна письменниця, поетеса, фолкльористка, активістка українського національного руху
Справжнє ім'я - Лариса Косач-Квітка. Поетеса (жанри – лірика, епос, драма, проза, публіцистика), мислитель, громадський діяч. Місце народження – Звягель (Новоград Волинський). Батько – голова з’їзду мирових посередників. Мати - О. Косач-Драгоманова, письменниця (псевдонім
...
Читати далі »
|
Християнство та демократія в добу постсучасності, тобто критично-історичного філософського та теологічного ревізіонізму, виявляють всю повноту та неоднозначність зв’язків. Те, що раніше видавалося очевидним – позитивна спорідненість християнської віри та демократичних форм соціального життя, втрачає довіру. Справа не тільки в очевидній кризі обох, але й у взаємному розчаруванні та навіть ressentiment. Спроби вивести генеалогію спільної кризи вказують на неможливість відмежування історичних ліній, отже актуальним завданням є не так критика демократії чи християнства в їх поодинокості, як прояснення характеру їх зв’язків, причин невдачі спільного проекту, недовершен
...
Читати далі »
|
На шляху своєї історії кожен народ, кожне суспільство витворює певні світоглядові системи, ідеології та релігійні вчення. Та попри усю різноманітність цих систем, які проявляють особливості кожного народу (ментального, культурного чи соціального характеру), існують спільні для всіх механізми та етапи впровадження нових ідей у свідомість та буття великих груп людей (суспільств, народів). Ці механізми, принципи невіддільні від суспільного життя, оскільки витворені саме спільним існуванням великих груп людей. Ці механізми використовувалися у давнину, використовуються сьогодні і, можна сподіватися, використовуватимуться у майбутньому. Протягом розвитку людств
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
