Слава Ісусу Христу! Закінчились Різдвяні свята, закінчилась коляда (та "пречудна і свята"!), відправилася в храмі чудова Подячна Служба Божа, і Свята Мати-Церква підготовляє своїх дітей до Великого Великоднього Посту. В Євангелії "Про митаря і фарисея", "Про блудного сина", "Про Страшний Суд" ми повинні добре усвідомити: хто ми є на цій долині сліз і якими засадами керуємось у житті. Чи ми є митарями, чи - фарисеями? Чи вистачить у нас сміливості впасти на коліна перед Господом Богом так, як тому блудному синові, чи будемо діяти, як старший син - зухвало, гордо, зі злобою в серці? І нарешті: чи маємо з чим постати на Страшному Суді перед Нашим Спасителем Ісусом Христом, тобто чи маємо багато добрих діл, чи маємо в серці любов до Господа і одночасно до ближнього, а особливо до свого ворога?

Вислухавши всі науки священиків, ми повинні добре застановитися і зрозуміти, що не є такими, якими б хотілося нас бачити Всевишньому Богу. Інколи нам дуже далеко до митаря, гордість нам не дозволяє стати блудним сином, а добрих діл у нас малесенький мізер, гріхами ми замулили свою душу і серце так, що там майже не залишається місця для Господа Бога. Але Він милосердний - бачить нас усіх, бачить наше серце і душу і не відштовхує нас, грішних, від себе, а терпеливо чекає на наше навернення. Дає нам Свою ласку - щоб зрозуміли стан власної душі і великою любов'ю Свого Пресвятого Серця зігріває нас. А Мати Божа, Наша Небесна Ненька, чуває над нами всіма, молиться за нас і пригортає усіх до Своїх Солодких Грудей і Свого Материнського Непорочного Серця.

Щоб нам легше було зрозуміти свої провини, гріхи, зрозуміти, що таке піст, покута, жертва, Свята Католицька Церква встановила реколекційні науки, Святу годину, а також Хресну дорогу - це біль, муки і терпіння Ісуса Христа, якого Отець Небесний післав на землю і дав у жертву, як викуп за людські гріхи, щоб спасти світ від пекельного вогню.

Кожна стація Хресної дороги, в яких нам наші ревні священики дають глибоку науку, поєднуючи її із сьогоденням, вчить нас, як ми маємо поводитися в тій чи іншій ситуації, закладає фундамент твердої віри, надії і любові до Господа Бога. Священики своїми ревними молитвами і жертвою благають Нашого Спасителя Ісуса Христа і Його Пречисту Матір Непорочну Діву Марію про наше навернення і покаяння, про наше спасіння, і це зворушує кожну грішну душу, яка присутня на Хресній дорозі. Наші духовні отці вчать нас покори, яка була в Марії Матері Божої, лагідності й терпеливості у двиганні хрестів, тому що наші хрести - це ніщо проти того Хреста, який ніс, на якому помер Наш Спаситель. Також отці вчать нас, як маємо виховувати і молитися за своїх дітей, батьків, хресних батьків. Ми маємо бути малослівні, а ще краще мовчазливі, не осуджувати, не критикувати, не ганьбити інших, як це ми дуже часто робимо, а краще за всіх щиро молитися і просити Милосердного Бога, щоб простив усі провини наші і їхні. Бо знаємо, що милосердя Боже триває над нами вічно і Господь вислухає нас, вділить нам тієї ласки, про яку просимо.

Ступаючи від стації до стації і співаючи страсні пісні, напевно, кожному здається, що йдемо на гору Голгофту, а в вухах вчувається крик вояків, свист нагайок, якими бичували Христа, біль і жаль за свої гріхи тиснуть душу. Слухаючи науку священиків, здається, що то сам Христос говорить до нас, але устами отців. Дає поради, настанови, які поправляють наше життя, дає відчути біль у серці і душі за свої провини, за погані звички і слова, за прив'язаність до матеріального світу, за обмови, за кривди, заподіяні нами своїм рідним і ближнім. Хоч як би нам не було важко, ніколи не потрібно нарікати; хоч як би нас не скривдили, краще змовчати; хоч як би нам було прикро на душі - не впадаймо в розпуку, а краще живімо так, як співається в пісні:

Тихо чини Божу волю,
Тихо ближнім влегши долю,
Тихо люби людей, Бога;
Тихо - це свята дорога....

Надзвичайно духовно піднесла парафіян Хресна дорога, яку о. Василь освятив минулого року на Хрестопоклонну Неділю біля церкви Свв. Верх. Апп. Петра і Павла в мікрорайоні Рясне-1. Це безцінний подарунок для Всевишнього Бога, вияв і доказ великої любові до Церкви, до Нашого Спасителя і Його Найдорожчої Матері - Діви Марії і тих людей, які пожертвували ці чудові хрести на славу Божу.

Благаємо Тебе, Боже, Отче Предвічний: дай нам Своєї ласки, щоб ми ті Божі науки, які отримуємо на Хресній дорозі, закарбували глибоко в серці назавжди і старалися виконувати їх. Прийми також, Боже, ті наші кроки, які ми робимо, відбуваючи Хресні дороги в часі Великого посту, незважаючи на всілякі перешкоди, і збудуй у нашому серці не тільки фундамент, але й стіни нашої твердої і непохитної віри. Дай Своєї ласки зберегти її до кінця нашого земного життя. Боже, дай зрозуміти нам наші гріхи, наші помилки, опущення і занедбання, щоб ми могли достойно зі смиренним і сокрушенним серцем вислухати Страсті Христа і хоча б на секунду відчути біль, який Ти, Господи, переніс на Своєму Святому Тілі, помираючи на Хресті. А в Великодну П'ятницю дай нам, Ісусе Христе, відчути біль, який перенесла Твоя Мати у Своєму Непорочному Серці, тримаючи Твоє мертве Тіло на Своїх руках, скропляючи його сльозами і огортаючи Його плащаницею, яку ми будемо цілувати так, як Марія цілувала Твої Святі Рани, тримаючи Тебе, Ісусе, в Своїх материнських обіймах.

І в кінці дозволь нам, Господи, бути учасниками Твого Світлого Воскресіння, в якому даруєш нам життя вічне і Твою милость. А ми всі разом зі Святою Матір'ю-Церквою, нашими священиками, отцями-дияконами, сестрами монахинями, братами-семінаристами будемо прославляти Господа Нашого Ісуса Христа, який Своєю смертю смерть поправ, відкриваючи цим нам двері до життя вічного, і під звуки оркестру заспіваємо: "Христос Воскрес із мертвих, смертію смертю поправ, і сущим во гробіх живот дарував! І нам дарував живот вічний, покланяємся Єго тридневному воскресенію!"

Слава Ісусу Христу!

Любов МАТВЕЙКО, с. Коропуж на Городоччині
Дзвін з Фатіми №1(60) Січень - Лютий 2012 р.Б.

http://www.saintjosaphat.org