Подаємо до ваших рук це набоженство і прихиляємо ваші серця в покорі та любові до нашого Спасителя, Ісуса Христа і даємо можливість кожному пізнати себе, знайти своє місце у цій Хресній дорозі та запитати: "хто я?" - Вероніка, киринейчик, сотник чи Лонгин...

Ви покликані, бо й Христос страждав за вас також,
лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами.
(ІПт. 2, 21)
В скарбниці молитовних практик Вселенської Церкви, особливе місце займає Хресна дорога. Ісус Христос почав Свою Хресну дорогу від Преторії римського намісника Пилата, де засуджено Його на хресну смерть, а закінчив на горі Голгофті, куди заніс хрест, на котрому й помер. Тому ця дорога називається Хресною. Молитовна практика Хресної дороги походить з розважань і контемпляції страждань Спасителя, бере свій початок зі Сходу, але поширилася і знана в цілому християнському світі. Хто перший пішов слідами Ісуса, коли Він вознісся на небо? Хто першим започаткував Хресну дорогу? Як говорять християнські перекази, це була Пречиста Діва Марія, Яка часто з побожними невістами йшла дорогою, по якій ішов її Син Ісус Христос. Цей приклад Діви Марії наслідували Апостоли, а відтак і християни відбували численні паломництва з Палестини та інших близьких і дальших країн, як свідчить св. Єронім, котрий жив в IVст. Чому християнський світ так цінив св. Землю, а особливо місто Єрусалим? - Бо в ньому страждав, помер і був похований Ісус Христос: "Що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров 'ю своєю, і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві Своєму" (Од 1, 5-6).
Хресна дорога - це не тільки смерть Месії, а й найважливіші плоди цих терпінь: "Ми маємо заступника перед Отцем, - Ісуса Христа праведного. Він - примирення за наші гріхі, і не лише за наші, а й за гріхи світу" (1 Йо 2, 1-2). Багато людей кажуть, що то було давно. Це вже історія 2000 - літньої давности. Чи варто знову повертатися до неї?
Дорога християнина - це стислий аналог із життя Ісуса. Ісус бере хрест добровільно, і нас взиває, заохочує брати свій хрест — з любові і доброї волі. І що людина може знайти в хресті, окрім терпіння, сліз, муки, біди і нещастя? Це загальна думка модерної людини, яка боїться хреста, втікає від нього, скидає зі своїх рамен. Любити хрест, нести його, допомогти іншій особі в двиганні того тягара, терпеливо нести свій хрест, - для багатьох це щось нереальне. Запитаймо Святих, яке значення має для них святий хрест: "В хресті — спасіння, в хресті - життя, в хресті - покров від ворогів! В хресті - джерело небесної благодати, в хресті - сила розуму, в хресті - радість духа" (св. Тома).
"Зрозумій, грішнику, - каже св. Августин, - що бог є Твоїм лікарем, а терпіння є Твоїм ліком для Твого спасіння, а не карою для Твоєї погибелі".
В набоженстві Хресної дороги людина зустрічається з Христом, зі своїми батьками, ближніми, добродіями і, навіть, з неприятелями і ворогами, має можливість, за допомогою ласки Божої, побачити духовний стан своєї душі.
Бог дає можливість знайти себе, своє місце, свою роль, зрозуміти, хто ти: Вероніка, киринейчик, сотник, Лонгин? Хрест домінує над цілим людським життям. І в тому повсякденному житті, через Хресну дорогу Спасителя, людина пізнає справжню вартість хреста і терпіння.

Як треба відбувати Хресну дорогу?
Хресну дорогу можемо відбувати публічно - з участю парафії і священика, або приватно в церкві чи вдома.
Хресна дорога - це розважання про страсті Христові біля кожної стації, яку можна закінчити молитвою "Отче наш", "Богородице Діво", " Слава Отцю..." або "Претерпівий за нас страсти...". Ідучи від стації до стації, можемо переплітати наші розважання і молитви з побожними піснями. Перед початком Хресної дороги робимо намірення: за що жертвуємо цю молитву (прощення гріхів, за спокій в родині, за здоров 'я дітей, за народ, за церкву, за душі в чистилищі чи інше).

Хворі і Хресна дорога
Хворі і всі ті, які не можуть брати участи в спільній Хресній дорозі в церкві, можуть отримати всі відпусти Хресної дороги, якщо помоляться 20 разів "Отче наш", 20 "Богородице Діво" і 20 "Слава Отцю..." або "Претерпівий за нас страсти... "; 14 раз за 14 стацій Хресної дороги, 5 раз на честь п 'яти Христових ран і 1 - в наміренні Святішого Отця. При цьому треба тримати в руках хрестик. Якщо не можуть тримати хрестика в руках через немочі, то можуть отримати ці відпусти, якщо з любові поцілують хрест або споглянуть на нього з розкаяним серцем, жалем і любов 'ю.

Відпусти Хресної дороги
На світанку християнства нарід прив'язаний серцем і душею до відвідин св. Землі і міста Єрусалиму. Св. Єлена віднаходить реліквії Св. Хреста в 326році, а в 348р св. Кирило Єрусалимський розділяє Св. Хрест і роздає для почитания християнами в цілому світі. На місці, де був розп'ятий Спаситель, св.Константин Великий збудував храм Господнього Воскресіння, посвячення якого відбулося дуже урочисто 13 вересня 335 р. єпископом Єрусалимським. 1071 р. Палестина разом з Єрусалимом потрапляють в руки завзятих мусульман і суворих турків-сельджуків, які не дозволяли паломникам Заходу йти молитись до Св. Гробу.
На заклик папи Урбана II: "Люди Божі, вибрані мужі і благословенні з-поміж усіх, об'єднайте свої сили! Підіть до Св. Гробу, певні непроминаючої слави, яка вас чекає в Царстві Божім. Кожний нехай відречеться себе і візьме Хрест!" Хрестоносці йшли в похід, як на святу війну, бо вірили, що Бог того хоче. Йшли з надією на прощення своїх гріхів, а як загинуть, то заслужать собі небо - через своє мучеництво.
Коли християни втратили св. Землю, а паломництва для багатьох були неможливі, для того, щоб вірні користали з відпустів, котрі можна отримати, відбуваючи паломництва до св. Землі, св. Церква в 1689 році установила, що кожний християнин може взискати відпусти Єрусалимські, коли відбуде Хресну дорогу. Ці відпусти уділили:

Папа Павло V, дня 5 листопада 1606р.;
Інокентій XI, дня 1 жовтня 1688р.;
Інокентій XII, дня 24 грудня 1692р.;
Венедикт XIII, дня 3 березня 1726р.;
Клименты XII, дня 16 січня 1731 р.;
Венедикт XIV, дня ЗО серпня 1741 р.

Папа Лев XIII, з метою поширення Хресної дороги, затвердив у 1879 р. Братство Живої Хресної дороги.
Папа Пій XI дав 1931 р. дозвіл хворим і в'язням на відправлення Хресної дороги перед хрестиком, який спеціально для того посвячений.

Щоб отримати повний відпуст з Хресної дороги, треба бути в стані ласки Божої освячаючої. За кожне відбуття Хресної дороги можемо отримати відпуст повний, якщо в кінці зробимо акт досконалого жалю і любові до Господа Бога. Якщо того дня прийняли Св. Причастя, то можемо отримати другий повний відпуст.
За кожну стацію отримуємо 10 років відпусту, якщо з якоїсь поважної причини немає можливості бути на Хресній дорозі до кінця.

Для відправлення Хресної дороги і, щоб отримати повний відпуст, потрібно:

1. Відправити набоженство перед стаціями Хресної дороги.

2. На кожній стації має бути хрест і образ, який представляє стації Єрусалимські.

3. Згідно з традицією Церкви, Хресна дорога має 14 стацій, кожна має своє розважання, яке закінчується молитвою. Для відправлення Хресної дороги вимагається тільки побожне розважання страстей і смерті Христової (загалом про терпіння і муки Христові), і не є конечно розважати про те, що представляє кожна стація.

4. Переходимо від одної стації до другої, але коли цей перехід є причиною замішань, тоді переходить лише той, хто провадить Хресну дорогу, інші ж можуть стояти на своєму місці.

5. Ті, які з незалежних від них причин не можуть відправити Хресної дороги в звичайний, загальноприйнятий спосіб, можуть отримати такий самий відпуст, коли, принаймні, півгодини будуть побожно читати і розважати про терпіння і смерть нашого Спасителя Ісуса Христа

Відпусти з Хресної дороги можна жертвувати за себе, або за душі, які терплять в чистилищі, бо: "Хрест -воскресіння померлих. Хрест - надія християн. Хрест - палиця калік. Хрест - потіха вбогих. Хрест - вуздечка для багатих, упокорення гордих. Хрест - надія безнадійних" (Св. Єфрем Сирійський).

о. Василь Ковпак СБССЙ

www.ukrgazeta.cz