Дуже великою поміччю для душ у чистилищі є виконання останньої волі померлих,
зокрема виповнення останньої їхньої волі щодо Служб Божих по їхній
смерті. Заслуги за своє розпорядження щодо Служб Божих чи інших добрих
діл кожна душа забрала з собою на другий світ – і вже за цей намір вона
має велику заслугу перед Богом і поміч у чистилищі. Але овоч тих добрих
діл дістанеться душі щойно тоді, коли діло буде виконане. Хто не виконає
його швидко, той стягає на себе тяжку провину, бо забирає померлому
належну йому поміч та позбавляє його овочів добрих діл, що їх він
виконав за життя. Стогони і скарги померлих за таку несправедливість
підуть перед Божий престіл і Бог карає за це. Так говорить Сам Ісус
Христос: "Хіба ж Бог не оборонить вибраних своїх, що голосять до Нього
день і ніч?.. Кажу вам, що оборонить незабаром” (Лк. 18, 7-8).
Якщо хтось занедбує те, що мав виконати для душі померлого, тоді Бог
може допустити, що така людина по своїй смерті також не зможе дочекатися
помочі від тих, які повинні їй допомагати. Хто кривдить своїх дорогих
померлих, той сам заслуговує бути по своїй смерті забутим і опущеним.
Прийти на допомогу душам, які терплять у чистилищі, –
наш християнський обов’язок. Багато людей вважає, що вони виконали свій
обов’язок щодо своїх усопших: зробили їм "гарний похорон”, поставили
пам’ятник, приносять на могилу квіти – і все. Це важливо, але цього дуже
і дуже мало. Наші померлі потребують набагато більше, ніж ми їм дали
дотепер. Їм потрібна наша реальна велика допомога і опіка. Ми, як
християни, ніколи не повинні забувати про свій обов’язок щодо тих, які
переступили поріг вічності.
Побожний архідиякон М. Будон з Евро у своїй праці
"Прославлення Пресвятої Тройці душами в чистилищі” пише: "Чим бідніша
особа, тим більший наш обов’язок допомагати їй. Але хто може бути
біднішим за того, хто нічого не має, але багато має боргів, і не може
ані працювати, ані відробляти, ані навіть бажати нічого не може, а
тільки змушений у страшенних муках чекати, поки не заплатить останнього
гроша? У цьому очищувальному вогні знаходяться також і ті, котрі з нами
перед тим були у добрих стосунках і до чиїх страждань, можливо, чимало
спричинилися і ми. Там знемагають наші брати, сестри, батьки, матері –
там багато терплять. Який же то біль для них – відчувати, що в тих
стражданнях про них забули, їх покинули ті, про щастя котрих вони так
колись турбувалися і котрі тепер марно тратять залишене ними майно, і
жоден гріш не йде на їхній порятунок, на полегшення їхніх страждань.
Якби у вогні горіла тварина, в нашому серці це викликало б співчуття –
так невже можна бути нечутливим до батька, матері, мужа чи дружини, до
всіх тих, котрі мучаться у страшному полум’ї чистилища?!”
Також свята Бригіда у своїх небесних одкровеннях, що
були неодноразово потвердженні Церквою, але остаточно схвалені лише
після достеменної перевірки на Базельському Соборі, описує, як ангел три
місяці показував їй чистилище, промовляючи до неї: "Усім душам, які
перебувають у цих місцях, належиться молитва і добрі діла Святої Церкви,
що чиняться на світі, передовсім ті молитви і діла, що їх вони самі
здійснювали ще за життя, а також ті, що їх друзі для них чинять. Знай
також: як багато є різних гріхів, так і покар багато є різних. Голодному
– їжа, спраглому – вода, сумному –веселість, нагому – вбрання, хворому –
ліжко приносять радість, так і душі радіють усьому тому, що для них
робиться на світі. Благословенний нехай буде кожен, хто у своєму житті
допомагав душам своїми молитвами і добрими ділами, а також працею своїх
рук, бо непомильна Божа Справедливість хоче, щоб вони або крізь вогонь
очистились, або через добрі діла вірних швидше досягли спасіння”.
За матеріалами видання:
Со
святими упокой. Похоронний молитовник / Уклав о. Василь Ковпак. –
Львів: ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 2009. - 590 с.
www.saintjosaphat.org
