1. Виконання Божої Волі – шлях до святості
Цілковита святість людини полягає в любові Бога, а любов до Бога полягає у виконанні Його святої Волі. Це повинно становити все наше життя. Бо хто поєднаний з Волею Божою, той завжди живе в спокої, адже Воля Божа відбирає гіркоту всіх хрестів. Душі святих, промовляючи слова "Так хоче Бог” або "Бог так хотів”, відчувають спокій під час кожного болісного випробування. Інколи трапляється, що дехто говорить: "У мене нічого не виходить, Бог усі клопоти поклав на мене”. У тебе нічого не виходить, брате мій, адже ти все псуєш, бо якби поклався на Волю Божу, все, що чиниш, тобі б вдавалося й послужило для твого добра. Хрести, які тобі зсилає Бог, стають нещастям, бо це ти чиниш, що стають твоїм нещастям; однак якщо приймеш їх з рук Бога, піддавшись Його Волі, ніколи не стануть твоїм нещастям, але будуть для тебе правдивими скарбами неба. Отець Балтазар Альварез розповідав: "Хто під час важких випробувань покладається на Божу Волю, той біжить просто, ніби по слідах, до Бога”. Перейдімо зараз до практичних розважань.

2. Сповнення Божої Волі під час хвороби
По-перше, слід покластися на Волю Божу під час хвороби. Люди, які належать цьому світові, називають хвороби нещас¬тями, тоді як святі називають хвороби ласками й благодатями Бога. Отож під час хвороби ми повинні використовувати потрібні лікарства, щоби вилікуватися, але завжди відповідно до того, що поста¬новить Бог. Отож прохаючи Бога про виздоровлення, просімо Його, піддав¬шись Його Волі, бо в протилежному випадку не отримаємо Його ласки. Ох, скільки отри¬муємо під час хвороби, коли жертвуємо Богу терпіння, зумовленні нею. Хто лю¬бить Бога цілим серцем, той не прагне бути оздоровленим з хвороби, щоб не терпіти, проте прагне зробити Богові приємність, терплячи те страж¬дання. Саме така любов до Бога чинила, що для святих мучеників солодкими ставали бичі, ложа тортур і розжарені решітки.
Однак передусім ми повинні погоджу¬ватися з Волею Божою в смертельних хворобах. Прийняття смерті, для вико¬нання Божої Волі, послужить нам тією самою нагородою, яку здобули мученики, яких визнавали мучениками тому, що погодилися на муки і на смерть, щоб учи¬нити приємність Богові. Той, хто помирає, поєднавшись з Божою Волею, той поми¬рає святою смертю, і чим тісніше той, хто помирає, поєднаний з Волею Бога, тим святішою стає його смерть. Отець Людо¬вик Блосіо пише, що під час умирання акт досконалого з’єднання з Божою Волею не тільки звільняє нас від пекла, але навіть від чистилища.

3. Погодження з Божою Волею щодо наших вад
По-друге, ми повинні погоджуватися з Волею Божою тоді, коли йдеться про наші природні вади, наприклад: малий талант, слабе здоров’я, слабий зір, малі здібності до виконання своїх обов’язків. Усе те, що ми маємо, є милостинею (да¬ром) Бога. Хіба не міг Він створити нас якоюсь мушкою або стебельцем трави?  Чи ж сто років тому ми не були чимось ін¬шим, як тільки небуттям? Отож чого більше хочемо? Нехай нам буде достат¬ньо того, що Бог дав нам здатність стати святими. Однак навіть маючи невеликий талант, слабке здоров’я, будучи убогими, простими, ми можемо стати святими з допомогою ласки, якщо тільки захочемо. Ох, для скількох нещасних талант, здо¬ров’я, шляхетне походження, багатство або краса стають причиною осудження на вічні муки! І тому будьмо задоволені тим, що Бог зробив і що дав нам. Завжди дякуймо Йому за ті всі добра, якими об¬да¬рував нас, а передусім за те, що дарував нам ласку віри, бо це є найбільший дар, за який, на жаль, дякує дуже мало.

4. Сповнення Божої Волі у випробуваннях долі
По-третє, погоджуймося з Божою Волею у всіх  випробуваннях долі, які нас очікують, як, наприклад, утрата речі, надії або рідних, а також у всіх прикростях і переслідуваннях, які завдають нам інші люди. Можливо, відповісиш мені: "Однак Бог не хоче гріха, то як я повинен пого¬дитися на те, щоб хтось очорняв мене, закидав образами, завдавав рани, підступ¬но ошукував? Адже це все відбувається не з Волі Божої!” Ох, яке ж це облудне переконання! Очевидно, що Бог не хоче гріха людини, однак дозволяє на нього, хоче тих труднощів, яких зазнаєш за посередництвом тієї людини. Позаяк Бог є Тим, хто зісилає тобі такий хрест, однак через твого ближнього, тому в такому випадку ти повинен обняти той хрест, як подарунок, зісланий Богом, не шукаючи для нього жодного іншого виправдання. Св. Тереза говорила: "Якщо ти хочеш нести хрест, але тільки  з умовою, що знай¬деш цьому якесь раціональне пояс¬нення, це означає, що досконалість не для тебе”.

5. Сповнення Божої Волі під час духовної черствості
По-четверте, погоджуймося з Бо¬жою Волею під час духовної зачерстві¬лості, а також тоді, коли молитва, Св. Причастя, посіщення Найсвятіших Тайн тощо не приносять тобі жодної приєм¬ності й даються з великими зусиллями. Нехай тобі буде достатньо усвідомлення того, що робиш приємність Богові. І біль¬ше того, тим більшу приємність учиниш Йому, чим менше задоволення отримаєш зі своїх побожних практик. У будь-який інший час не можемо глибше пізнати нашої ницості й обмеженості, як під час очерствіння. Отож принизьмося в молит¬ві й піддаймося Божій Волі, промовля¬ючи: "Боже, я не заслуговую на жодну втіху, тому не хочу більше нічого, а тільки того, щоб Ти виявив мені Своє мило¬сердя; збережи мене в Своїй ласці й чини зі мною те, що Тобі подобається”. Посту¬пай так у період випробування духовною пусткою і смутком, тоді тільки за один день здобудеш більше, ніж за цілий місяць, виливаючи  сльози, відчуваючи ніжність. Загалом, нехай у наших молит¬вах завжди буде бажання віддатися Богові так, аби в усьому сповнялася Його Воля; просімо Його під час своїх молитов, Св. Причастя чи адорації Найсвятіших Тайн: "Боже мій, учини, щоб я сповняв Твою Волю”. Виконуючи Божу Волю, робімо все, що повинні й можемо чинити. Твердо привчаймося до того, щоб завжди мати на устах стрілистий акт: "Нехай буде Воля Твоя”. Також у дрібних нещастях, які трапляються з нами, наприклад, коли згасне свічка, зіб’ється графин або виник¬не якась перешкода, завжди промов¬ляймо: "Нехай буде Воля Твоя, Боже”. І тоді, коли втрачаємо якусь річ чи коли помирає наш родич, або відбувається щось погане, промовляймо: "Господи, я хочу всього того, чого хочеш Ти”. По¬ступаючи так, завжди чинитимемо приєм¬ність Богові й завжди перебуватимемо в спокої.

Св. Альфонс Марія де Ліґуорі