Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: «Матимуть пошану до мого сина». Та виноградарі, уздрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину. І, взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?” “Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно”. Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.
(Мт. 21:33-42)
1. Заздрість. Євангеліє першої неділі вересня оповідає нам про чоловіка-господаря, який старається про власний добробут і добробут ближнього свого.
Пан насадив виноградник, обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту (Мт. 21:33). Іншими словами, він зробив велику роботу з підготовки виробництва вина. Створив робочі місця для працівників, і, напевно, гарно оплачував їхню працю.
У це все було вкладено немалі кошти. Тож і пан мусів бути заможним, щоб налагодити таке виробництво. З Євангелія ми не можемо довідатися, яких розмірів сягали статки пана, як теж і те, чи вони були чесно зароблені, чи ні. Але з обсягу робіт бачимо, що вони були чималі.
Цікавий момент очікує на нас попереду. Коли настав час збирати плоди винограду і господар посилає слуг щоб забрати те, що йому належить, від робітників виноградника, то останні, озлобившись на пана, б’ють його слуг, каменують і побивають, те саме чинять і з його єдинородним сином.
Чим керуються робітники виноградника, чинячи такі речі? Вони хочуть привласнити те, що їм не належиться.
Можливо, думають, що важко напрацювалися у винограднику, тепер ці плоди належать і їм, тому що тут вкладено їхню працю.
Достеменно не можемо знати, чому вони робили такі жахливі вчинки. Робітники навіть убили єдиного сина господаря з метою привласнити спадщину. І тут ми можемо прослідкувати гріх заздрості.
Перша річ, робітники заздрять панові-господарю в тому, що він заможній. Це є найперша і найбільша їхня провина. Друга річ, вони заздрять господаревому синові, який має успадкувати все це багатство.
Заздрість належить до семи найважчих (смертних) гріхів. Заздрість – це постійне незадоволення добром інших людей.
«Як це мій сусід може мати кращий будинок від мене? Як це мій друг купив собі таку гарну машину? Він, напевно, десь накрав грошей на неї? Яким чином Петро міг стати головою селищної ради? Мабуть, давав хабарі?
Як той бідний хлопець міг стати священиком? Напевно, заплатив за це?» Черв’як заздрості гризе людину із нутра. Через заздрість людина не спокійна, постійно ходить незадоволена чимось, не спить ночами.
Подібно як не має білої або чорної, важкої чи легкої гордості, так само не існує доброї заздрості. Коли хтось каже, що заздрить по доброму, це не правда. Вся заздрість є важким гріхом.
Заздрість не існує сама по собі. На жаль, заздрість несе із собою важкі наслідки: перелюб (в сусіда гарна дружина а в мене ні – зрадиввласній дружині); крадіжка (знайомий купив золотий перстень – поцупив цей перстень); вбивство (конкурент в бізнесі має великі прибутки – вбив конкурента); очорнення (наговорювання неправди на когось).
Односельчанка стала секретарем Львівської міської ради – «облили болотом» цю особу. Наслідки заздрості є жахливі. Вона знищує, виснажує, робить людину слабкою, позбавляє її здатності радіти. Через заздрість страждало і страждає багато невинних людей.
Перше вбивство на землі сталося через гріх заздрості. Каїн позаздрив своєму братові Авелеві, бо Бог прийняв братову жертву, а його ні.
Саме через заздрість Каїн убив свого брата. І сьогодні цей «гріх Каїна» поширився у нашому суспільстві. Навіть духовні особи заздрять одні одним за посади, освіту, місце праці, винагороду за працю.
У наш час не так жахливою є епідемія СНІДу чи грипу, як жахливою є епідемія ЗАЗДРОСТІ. Суспільство жахливо хворіє на заздрість.
Український письменник і поет Василь Сухомлинський каже: «Якщо у твоїй душі заворушилося почуття радості від того, що твій товариш гірший за тебе, – значить, тобі треба ще багато вчитися, виховувати самого себе, виганяти із себе егоїзм…»
2. Зичливість, або доброзичливість. Побороти гріх заздрості можливо лише завдяки чесноті доброзичливості.
Противагою до гріха заздрості є практикування цієї чесноти. Хто вправляється у доброзичливості, позбувається заздрості. Бути доброзичливим – означає бажати людям добра. «Якщо мій сусід побудував собі гарний будинок, то хай Господь його благословить, щоб він мав іще більше добра».
Зичливість – це мати волю бажати добра, і робити добро людям. Справжня доброзичливість є щирою турботою про добро для людей, не звертаючи уваги на їхню холодність, ворожість, неуцтво.
«Ми часто говоримо один одному: «Бажаю тобі всього доброго», «Бажаю вам добра і щастя» – це не просто вираження ввічливості. У цих словах ми висловлюємо свою людську сутність. Треба велику силу духу, щоб уміти бажати добра іншим» (Василь Сухомлинський).
Щоб уміти бажати добра людям, треба їх любити. Так навчає нас апостол Павло. Хто любить, той не заздрить: «Любов – …, не заздрить…» (1 Кор. 13:4).
Якщо я заздрю, то я не люблю. Любов є найкращим ліком від заздрості. Євангелист Іван каже, що: «…Бог є Любов» (1 Ів. 4:8). Ісус Христос є Любов. Він має силу лікувати заздрість, бо є тим, хто нищить гріх світу.
Власною любов’ю до світу нищить його гріх. Тільки Ісус може вилікувати заздрість, тому що Він сягає самого її джерела. Але нам потрібно відкритися на Його Любов, маємо бути відкриті на Бога.
Найпершим моментом у лікуванні заздрості є визнати перед самим собою, що я є заздрісним.
Наступним етапом є визнання цієї заздрості у Святій Тайні Сповіді. Коли визнаємо перед собою і перед священиком цей головний гріх, це означає що половину шляху зцілення пройдено.
Далі необхідно відчути, що Господь нас любить. Ісус любить заздрісників, якими ми є. Відчуваючи любов Божу до себе, просімо, щоб Господь зцілив нас від цього важкого гріха.
3. Камінь, що відкинули будівничі. Камінь, про який говориться у 42 вірші, – це Ісус Христос, Син Божий.
Цей камінь є основою, на якій повсякчасно будується спасіння людини. Лише Господь здатний зцілити людину, якщо вона бажає цього зцілення. Цим бажанням є співдія людини з Божою освячуючою ласкою.
Ісус здатен обернути зло на добро. Ми можемо мати злі наміри, схильності до зла, але Христос здатен їх перемінити. Син Божий має силу нашу заздрість перемінити у доброзичливість.
Нам необхідно розуміти віру в Сина Божого, Месію, Спасителя який любить людину, любить і розуміє людську неміч і слабкість. Ми повинні шукати той наріжний камінь – віру в Ісуса Христа, Бога і Людину, який приніс у світ вістку про спасіння, про визволення із неволі гріха.
Ми покликані до віри у те, що Бог любить мене грішного. Так, насправді Він любить мене. Це правда. Бог любить мене. Він приймає мою заздрість і хоче її вилікувати, але я маю сказати Йому про неї.
Я маю поділитися тією великою таємницею, що живе в мені.
Дивно воно є: Бог допускає для мене, щоб я захворів цим гріхом і одночасно сам його лікує. Бог є дивним.
Так, Він є дивним, і в цьому полягає Його велич. Відкриймося на Божу Любов. Відкриймося на Його доброту і милосердя. Любімо життя і дякуймо Богові за все, що в нас є.
Молімося: «Небесний Господарю! Стаю перед Тобою у покорі духа. Визнаю, що у мені присутній гріх заздрості, який є наслідком браку любові. Я не завжди приношу ті плоди, яких Ти очікуєш від мене.
Заздрю благодаті, яку Ти зливаєш на моїх співбратів, забуваючи, що також і мене огортаєш нею. Прошу прощення у Тебе за таку гріховну поставу. Нехай буде благословенна Твоя доброзичливість, що притягла мене до Тебе, щоб спасти і звільнити. Амінь».
о. Йосафат ВОРОЦЯНКА, ЧСВВ / http://www.misionar.info
