"Христіянскія кончини живота нашего, безболізнени, непостидни, мирни, і добраго отвіта на страшнім судищі Христові, у Господа просім". Впродовж усього нашого життя ми заносимо ці прошення, взиваючи до Божого Милосердя про ласку щасливої смерті. На превеликий жаль, більшість людей, живучи на цій долині сліз, залишається заангажованою тільки в справи земного життя. Рідко можна знайти навіть християнина в сучасному світі, який розважає над станом своєї душі і над вічністю. З уст "християн" можна почути такі богохульні слова: "хто знає, що там є після смерті?" Це повне незнання свої Християнської Віри. Наука Святої Церкви чітко говорить про останні чотири речі, які очікують після смерті кожну людину, а саме: 1. Смерть. 2. Суд Божий. 3. Небо. 4. Пекло.

Святі Отці Церкви так висловлюються про смерть: "Як неможливо для людини, яка гине з голоду, не думати про хліб, так неможливо для того, хто бажає спастися, не думати про смерть і суд" (св. Йоан Ліствичник, Слово 26). Кожен християнин має бути завжди готовий до зустрічі зі своїм Творцем. Тому мало тільки раз на рік приступати до Святої Тайни Покаяння і прийняти Святе Причастіє, потрібно старатися якнайчастіше користати з Божої доброти і милосердя і приступати до Святих Таїнств. Якщо хтось захворів у родині, слід подбати про те, аби хвора особа поєдналася з Господом Богом, тобто прийняла Святі Тайни: Покаяння, Святу Євхаристію і Єлеопомазання. Коли хвора особа має страх, неспокій і боїться, як то часто буває, що коли вона висповідається, то "вже буде вмирати", такій особі потрібно вселити надію в те, що Святі Тайни скріплять її на дусі і їй легше буде переносити фізичні болі і терпіння, які вона має тепер. Коли людина перебуває в агонії смерті і довго мучиться, не може померти, навіть коли прийняла Святі Тайни, треба обов'язково покликати священика, щоб він уділив повний відпуст у годині смерті конаючому і помолився за щасливу смерть.

При конаючій людині треба світити свічку-громницю, яка була посвячена на празник Стрітення Господнього, а члени родини мають постійно молитися о відхід душі з тіла. Не потрібно лякатися смерті, впадати у відчай, депресію, зчиняти паніку, кричати, голосно плакати, лементувати. Треба голосно неустанно молитися, щоб душа в спокої і з молитвою відійшла з цього світу.

Що таке смерть? Слово Боже нам вказує на подвійне значення смерті. Смерть тілесна, або ще кажемо фізична, - це розлука душі з тілом. Завершення земної мандрівки людини на цій долині сліз, а також кінець збирання заслуг для вічності. Христос-Спаситель розповів народові притчу про багача, в якого зародило гарно поле, і він почав роздумувати і вельми переживати, як собі дати раду з урожаєм, і з великим захопленням промовив: "Розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!" А Бог сказав до нього: "Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?" Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога (Лк. 12, 18-21). Скільки на землі є таких безумних, які забезпечили себе матеріально так, наче мали жити три чи чотири життя, але не мають жодних заслуг для вічності, стануть перед Творцем Всесвіту з порожніми руками. Тому завжди пам'ятаймо про остаточну мету нашого земного життя.

Смерть духовна - це втрата Божої благодаті, через що душа стає ворогом Господа Бога, і гріх смертельний розлучає людську душу від Господа. Слово Боже так говорить про духовну смерть: "Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його... Це є смерть друга, - озеро - вогню" (Од. 20, 13-14). 

Молитовник "Со святими упокой" / о. Василь Ковпак // СБССЙ. - 2009