Питання: У чому полягає сенс страждання тварин? Зрозуміло, я маю на увазі фізичні страждання, хоча, напевно, є й інші: адже деякі тварини плачуть від втрати дитинчати. У чому завинили тварини? Христос долучив людей до Свого Воскресіння. А тварини заради чого страждають?

Відповідь: Як випливає зі Святого Письма, в стані, що передував первородному гріху, жодна тварина не харчувалася плоттю іншої тварини. Ось що розповідається в Святому Письмі з приводу початкового створення тваринного світу: «По тому сказав Бог: Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав. І так сталося» (Бут. 1, 29-30).

Таким чином, умиротворення земного раю охоплювало і тварин. Тільки після первородного гріха, точніше, після потопу, Бог дає людині всіх звірів для їжі: «Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини» (Бут. 9, 2-3).

Отже, страждання тварин могли з'явитися після первородного гріха. Адама поставив Бог як владику над усім творінням. Усе підпорядковувалося йому і все перебувало у світі. Гріх порушив цю гармонію. Ставши непослушним Богові, Адам відразу ж випробував на собі наслідки свого непослуху. Його тіло стало непокірним духу і неслухняним самому собі, оскільки воно почало відчувати страждання і хвороби. І земля, вся світобудова перестає слухатися людину: земля противиться її праці. Навіть тварини збунтувались проти неї і одне проти одного. Вони теж руйнуються, як і їхній володар, і вони також починають страждати.

Страждання тварин – це для людини постійне нагадування про драматичні наслідки її гріха, це нагадування не ображати Бога і заклик до покаяння.

Крім цього, жертвопринесення тварин у храмі були прообразом Христової жертви, і точно так само страждання тварин викликають спрагу відкуплення, якого, за словами апостола Павла, очікує все творіння. У той же час ці страждання є відлунням того страждання, що принесло нам спасіння, відлунням відкуплення, за яке Христос заплатив дорогою ціною Свого життя, щоб повернути нам єдність з Богом і щоб звільнити з-під влади диявола.

Ми покликані дивитися на світобудову як на реальність, зранену гріхом, але, як і раніше, наповнену Божественною славою. Як ми співаємо в Серафимській пісні: «Повні небеса і земля слави Твоєї».

Отже, навіть страждання тварин не є марними. Для тих, хто спрямовує погляд за межі видимого, вони є постійним повчанням.
http://catholicnews.org.ua