О мій Боже! Вірю, надіюсь, люблю, поклоняюсь Тобі! Благаю прощення для тих, що не вірять, не надіються, не люблять і не поклоняються Тобі.
О Пресвятая Тройце: Отче, Сину  і Духу Святий! Почитаю Тебе з глибини душі та жертвую Тобі Найсвятіше Тіло і Кров, Душу й Божество Найдорожчого  Спасителя нашого Ісуса Христа, присутнього у кивотах світу, як винагородження   за зневаги, яких Він безнастанно зазнає   у цій Найсвятішій Тайні. Через безконечні   заслуги Найсвятішого Серця Христового і   заступництво Непорочного Серця Марії   і благаю за навернення бідних грішників.

Святе Причастіє — це джерело Божих ласк. На жаль, багато душ, які його приймають, не вміють користати з цього Божого скарбу, бо не знають або не вміють робити благодарення після Св. Причастія.
Хто занедбує благодарення, той небагато скористає з прийняття Пресвятої Євхаристії.
Благодарення — це подяка Спасителеві за те, що зволив завитати до нашого серця. Христос дуже любить ті душі, які Йому вдячні. Він скаржився на дев'ятьох прокажених, що не прийшли Йому подякувати за те, що очистив їх від тілесної прокажи (Лк.17,17). А чи не мали б ми бути Йому вдячні за те, що очищає нас кожного разу, як до Нього приходимо, з духовної прокази.
Отож, треба дякувати Христові за те, що прийшов до нашого серця, і сердечно молитися до нього поручаючи себе самих і всі свої потреби Його люблячому Серцю. Тому саме Св. Причастіє не принесе нашій душі багато користі, якщо занедбуємо благодарення (тобто добровільно його пропускаємо).


1) Як тільки приймемо Ісуса до свого серця, зробімо акт покори, бо людина, хоч не знати, яка свята, не буде вповні гідна прийняти Бога до свого серця. Наслідуймо покірних пастухів, що припали перед яслами новонародженого Спасителя і щиро поклонилися Йому.

Зробімо цей акт покори:
Мій Божественний Спасителю, чим я заслужив, щоб Всемогутній Бог зайшов до мого бідного серця ? Знаю, що я негідний вітати Тебе в своїй душі. Дай мені пізнати Твою велич і свою нікчемність, щоб я любив Тебе і погорджував своєю гордістю. Хочу бути забутий, щоб тільки Ти був завжди і всюди прославлений.
Ненавиджу свої гріхи, якими так часто плямив свою бідну душу. Відтепер буду довіряти тільки Тобі, мій ласкавий Спасителю, бо саме через надмірне довір'я до себе самого я стільки разів прогрішився.
Маріє, Мати Неустанної Помочі, виєднай мені ласку покори, що так сильно подобається Твому Синові Ісусові.
Амінь.

2) Святе Причастіє — це одне з найбільших добро дійств, що Христос може вчинити душі. За добродійства треба дякувати. Подяка — це найкраща запорука, що отримаємо більше ласк, бо вдячність відчиняє скарби Божого Милосердя.
Можна дякувати своїми словами або користуватися цією молитвою:

Мій любий Спасителю, дякую за те, що прийшов до мого серця. Славлю, вихваляю і дякую за все, що вчинив для мого спасіння, особливо за те, що лишився з нами в Пресвятій Євхаристії, щоб бути нашим товаришем на цій долині сліз і скріпляти наші душі у Св. Причастії.
Хто був би подумав, що Бог стане поживою для Своїх земних сотворінь? Те, чого людина не могла уявити собі, те виконала Твоя любов. Ісусе, дякую за цей превеликий доказ любові. Нехай згадка про цю любов підтримує в моїй душі вдячність для Тебе. Нехай ця вдячність допоможе мені так щоденно жити, щоб щоденно приймати Тебе до свого серця.
Нехай ця Св. Тайна буде для мене невпинним джерелом Твоїх благословенств у житті, поки не побачу Тебе і не подякую Тобі за неї у вічній славі у небі. Маріє, Мати Неустанної Помочі, найвдячніша з усіх людей, навчи мене вдячності до Бога.
Амінь.

3) У Св. Причасти Христос вповні віддався нам. Дав нам Своє Тіло і Кров. Тепер перебуває у нашому серці як Бог і як Чоловік. Він це робить тому, що любить нас. Чим подякуємо Йому за цю безмежну любов? Тільки любов'ю можна віддячитися за любов.
Отож, з любов'ю скажімо до Ісуса:

Ісусе, Божа Любове в людському Тілі! Ти з любові до мене став Чоловіком, трудився на землі як звичайний чоловік, страждав і помер на хресті. З любові для мене Ти став поживою моєї душі у Св. Причасти".
За цю любов щиро дякую Тобі. Але дякувати замало. Хочу віддячитися Тобі, але як? Я — бідний грішник! Знаю, як Ти бажаєш, щоб я Тобі віддячувався. Ти хочеш, щоб я всім серцем любив Тебе. Так, мій любий Спасителю, відтепер буду любити Тебе всім серцем тут, на землі, і по смерті в небі. Постановляю все чинити з любові до Тебе, бо люблю Тебе.
Маріє, Мати Божої Любові, навчи мене   і всім серцем любити Ісуса, мого дорогого Спасителя. Нехай ця любов натхне мене самопожертвою, щоб я міг (могла) все чинити і терпіти задля Нього.
Амінь.

4) У Св. Причастії Христос так сильно лучиться з душею і так інтимно віддається їй, що сильніше не може з нею злучитися. За те бажає щоб ми віддалися Йому, тобто присвятили Йому своє серце, щоб ця злука між Спасителем і нашою душею могла бути досконала.
Отже, треба вповні віддатися Ісусові, заявляючи Йому:

Мій дорогий Спасителю! Ти зволив прийти до мого серця і віддатися моїй бідній душі, щоб збагатити її вічним скарбом ласк, які Ти вислужив на хресті. Що ж віддам за всі ласки, що Ти подав мені?
Віддаю Тобі свою душу, тіло, всі свої думки, бажання, почування, вчинки, волю, свободу, справи і заняття. Віддаю Тобі навіть свої минулі гріхи, щоб Твоя любов знищила їх. Віддаю Тобі своє бідне серце, щоб воно повік Тебе одного любило.
На знак повного самовідданий Твоєму люблячому Серцю обіцяю, що сьогодні зверну особливішу увагу на свою головну ваду (тут слід зазначити її, напр. нетерпеливість, заздрість, сварливість, критикування ближніх тощо), бо не хочу ніколи чинити прикростей Тобі, мій Спасителю, що з любові до мене став поживою моєї бідної душі.
Ісусе, Ти — мій Спаситель, бо помер за мене на хресті. Хочу відтепер вповні належати до Тебе, щоб завжди і всюди трудитися не для своєї марної слави, а для Тебе.
Божественний Спасителю, вчини зо мною, що подобається Тобі, бо приймаю все, що пошлеш мені — приємне воно чи прикре.
Маріє, Мати Неустанної Помочі, через твої материнські руки посвячую себе Ісусові на все життя і на всю вічність. Поможи мені аж до смерті проживати згідно з цією пресвятою любов'ю.
Амінь.

5) Немає кращого часу на молитву, ніж час по Св. Причастію. Христос, немов люблячий Цар, перебуває в душі і ласкаво промовляє до неї: "Душе, скажи мені, чого бажаєш? Я готовий вислухати всі твої благання!" Прийнявши Ісуса до свого серця, душа може виявити Йому свої клопоти і труднощі. Хоч Він знає про них, однак бажає, щоб ми виявили їх, бо любляча розмова збільшує довір'я і щораз тісніше лучить душу з Христом. Дуже добре після Св. Причастія помолитися за себе і за інших, бо тоді Христос найскоріше вислухає наші благання.

Можна все це виявити власними словами або користуватися цією молитвою:
Мій любий Спасителю, дякую Тобі за те, що зволив загостити до мого бідного серця! Припадаю перед Тобою, як перед своїм ласкавим Царем і благаю: Господи, подай світло, щоб я міг (могла) належно пізнати і любити Тебе. Дай мені силу завжди і всюди зберігати Твої святі заповіді. Бережи моє серце від небезпечних почувань. Відганяй диявольські спокуси і стережи мене від гріха. Хочу скорше померти, ніж зневажити Тебе смертельним гріхом. Дай мені ласку свято жити і свято померти. Ласкавий Ісусе, поручаю Тобі своїх батьків, братів, сестер і всю родину. Чувай над ними і благослови їх. Дай спокій їх серцям і домам.
Поблагослови нашу Церкву, єпископів і священиків. Поблагослови наші парафії, щоб любов, згода і співпраця панували в них.
Ісусе, поручаю Твоєму люблячому Серцю всіх тих, що вірять у Тебе. Заведи згоду між християнами, бо Ти бажаєш, щоб усі належали до однієї Церкви під проводом Твого видимого Заступника на землі. Особливо поручаю Тобі своїх східних братів, які проживають поза Католицькою Церквою. Дай їм ласку вернутися до єдності віри, щоб разом з нами прославляли Тебе і Твою Пресвяту Матір Марію. Поручаю тобі бідних грішників, яких засліпили і віддалили від Твоєї любові пристрасті і лихі звички. Просвіти їх розум, зворуши їхню волю і наверни їх на дорогу правди, щоб не загинули навіки. Особливо поручаю Твоєму Милосердному Серцю всіх конаючих грішників. Господи, рятуй їх, бо інакше загинуть навіки. Поручаю Тобі душі в чистилищі, особливо ті, за які ніхто не молиться. Змилосердися над ними і забери іх до вічного щастя.
Ласкавий Ісусе, вислухай моє благання ради заслуг Пресвятої Богородиці і всіх святих.
Амінь.

6) Кожен повинен молитися за себе самого, поручаючи Спасителеві всі свої справи.
Добре проказувати оцю молитву за себе самого:
Душе Христова, освяти мене. Тіло Христове, спаси мене. Крове Христова, напій мене. Водо з Ребра Христового, обмий мене. Страсті Христові, скріпіть мене. О добрий Ісусе, вислухай мене. В Ранах Своїх святих скрий мене. Не дай мені віддалитися від Тебе. Від злобного ворога душевного стережи мене. В годині смерті призови мене і повели мені прийти до Тебе, щоб я зі святими Твоїми величав Тебе во віки віков. Амінь.

7) Не слід ніколи пропускати цієї молитовки, за яку після кожного Св. Причастія можна одержати повний відпуст. Можна проказати її перед або після Св. Причастія. Цей відпуст можна жертвувати за себе або за душі у чистилищі.
Молитва до Розп'ятого Ісуса
О це я, добрий і пресолодкий Ісусе, падаю на коліна в Твоїй присутності і з якнайбільшим запалом духа молю Тебе щоб Ти зволив збудити в моєму серці живі почування віри, надії й любові та правдиве каяття за мої гріхи і якнайсильнішу волю вийти з них, коли з великим почуттям любові й болю я роздумую сам зі собою і в розумі оглядаю п'ять Твоїх ран, маючи перед очима те, про що вже пророк Давид писав, о  добрий Ісусе, про що Ти сам говорив: "Пробили мої руки й мої ноги, почислили всі мої кості".

Щотижнева газета для греко-католиків