Увесь світ складається з людей: розумних, не дуже і, звичайно, – перевертнів. Я не кажу про хворих, які не вміють мислити.
Аналізуючи війни в Україні в останні століття, спостерігаємо, що українці ніяк не можуть зачепитися за верхівку влади. “Але ж ми – розумні!” – кажемо про себе. І чому тоді по наших головах ходять москалі?
Розум – не сила, розум – це аналітичні здібності, це – вміння сприймати світ таким, яким він є, вміння жити чесно, правдиво і відверто.
А ще ми повинні поважати і любити один одного, любити свою рідну землю так, щоб за неї віддати своє життя. Так, як це зробив Ісус Христос. Він – приклад для всіх живих на землі, а не лише для простих людей.
А що відбувається в Україні сьогодні? Якийсь маразм. Інтервент-москаль розв’язав війну, а українські москалята допомагають йому нищити майбутнє моєї держави, моїх дітей, моїх українців .
І без жалю та співчуття продовжують вести один на одного наклепи, вигадувати в ЗМІ, зокрема в Інтернеті, страшні історії, як ось ця обмоскалена закарпатська донеччанка, куплена москальськими журналістами, що світу набрехала про вбивство дитини на очах в матері.
Та й інші брехливі речі, які щодня повзають Інтернетом, забивають серця українців гноєм, залякуванням та «страшилками».
Чому ми не можемо із вірою та впевненістю говорити чи писати: “Ми переможемо цю ницу москальню, бо вона – гнила і безбожна, ми – сильні, із здоровим духовним коренем, ми будемо жити так, що нам буде заздрити світ”, – як говорив перед смертю А.Шептицький?
До речі, якщо ми такі розумні, чому ж у своєму середовищі поводимось, як миші, ні, наче щурі, кусаємось, гриземось, нищимо свій інтелект отрутою хмелю чи спиртними напоями?
Зрештою, сидячи перед телевізором чи в Інтернеті по «надцять» годин, ми теж не станемо щасливішими. І коментарі тут зайві.
Не можу дивитися спокійно на людину, котра вигадує те, чого не було і немає, осквернює іншого заради своєї вигоди, а не раз і сама не знає навіщо когось брудом обливає.
А з цього розпочинається зло, саме із гнилої людської середини – з безбожництва. Хоч нерідко людина називає себе християнином і творить справи, несумісні із законами християнської моралі. Чому я про це пишу?
У сьогоднішній важкий для України час, ми повинні ще більше цінувати нашу культуру, мову, традиції, Церкву, задля якої гинули священики, християни, ті, хто не хотів зректися своєї батьківської віри.
Ми повинні цінувати одне одного, як ніколи. Маємо молитися і вірити, що Бог не хоче нас залишити наодинці, Він не хоче нашої смерті. Бог хоче покаяння, милосердя і справедливості у наших серцях.
А ще маємо багато працювати – над самовдосконаленням, над збереженням нашого здоров’я і сили, щоб перемогти ворога в собі, а потім боротися з відвертим злом.
Зрештою, потрібно не боротися зі злом, а очистити свою душу від зла, ненависті і брехні. Кожного дня, поступово, вставати з молитвою, щоб Бог допоміг жити без гріха, в повній гармонії душі і тіла, розуму і сили.
І тоді Вища сила відкриє неоцінений світ краси і щастя, а ворог буде відчувати свою слабкість, тому що духовна внутрішня сила не зраджує, вона піднімає на вищий щабель розум. І тоді такий народ – непереможний.
Фатімська Матір Божа у часі свого об’явлення сказала: “Якщо Україна і Росія навернуться до Бога – Третьої світової війни не буде, а коли не навернуться, – то знайте, що буде Третя світова війна”.
А в тій війні може вижити лише третина людства. Оце вже буде схоже на кінець світу, матимемо страшну катастрофу. Тому, нам слід вірити Матері Божій і молитися за навернення України й Росії. О. Василь Вороновський казав:
“Тепер, коли з’являються, мов гриби після дощу, всілякі секти і проповідують далеко не християнські вчення, за це, вважаю, будемо покарані Господом.
І якщо далі ті секти поширюватимуться, то може прийти антихрист і вони його приймуть”.
Тому сьогодні кожен чиновник, від найвищого щабля влади до низу, повинен вставати з молитвою, жити так, щоб ворог впав ниць до його ніг.
А християнський народ, якщо ще не втратив розуму, має за цим вслідкувати.
Галина ФЕСЮК / http://www.misionar.info
