Дорогі брати і сестри! Проминули Різдвяні, Новорічні і Йорданські свята, затихли колядки, і більшість людей залишилася при своїх інтересах. Знову потрібно чекати аж Великодніх свят, щоб побачити, як масово йдуть люди з великодніми кошичками до Божого храму... Чому так є в житті багатьох, що потреба Бога, моли­тви, Святої Бо­жественної Літургії виникає тільки пару разів до року?

Життя наше на землі - це неустанна духовна боротьба, до якої більшість людей не готова. Причини різні. Комусь батьки не заклали духовного фундаменту з самого дитинства, хтось хоч і ходив малим до храму, але коли вибрав свою життєву дорогу, то його жінка чи чоловік були далекі від молитви і церкви, і поволі людина пе­рестала бути практикуючим християнином, з часом злегко­важивши духовне життя. Ще інша категорія людей - це ті, які є прихильними до хри­стиянства, але ця їхня при­хильність полягає в поверхневому дотримуванні тих чи інших релігійних практик, а таке життя не приносить ні духовного цвіту, ані жодного духовного плоду.

В чому сенс духовної боротьби? Духовна боротьба - це постійна невидима битва з ворогом нашого спасіння. В навколишньому, реальному світі, коли нам загрожує небезпека, ми можемо собі порадити. Наприклад, небезпечна траса, дорога - ми можемо її оминути; іде нам назустріч хижа тварина - ми шукаємо захисту і оборони; в темряві, щоб не впасти і не поранитися, ми освічуємо собі шлях, або принаймні поволі і обережно йдемо. Щоб убезпечити людину від отруєння, на більшості продуктів ставлять дату виготовлення і дату кінцевого споживання. Отже, людина старається мати захист у своєму житті.

На превеликий жаль, багато людей взагалі не мають уявлення про духовну боротьбу в цьому житті. Вони живуть безпечно, без найменшої застанови, тому в багатьох випадках стають жертвами лукавого невидимого духовного світу. Апостол Павло дає нам ясну вка­зівку: "Кріпіться в Господі та в могутності Його сили. Одяг­ніть­ся в повну зброю Божу, щоб могли дати відсіч хитрощам диявола. Нам треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. Тому візь­міть зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемігши все, міцно стояти. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню спра­ведливості і взувши ноги в готовість, щоб пропо­відувати Євангеліє миру. Над усе візьміть щит віри, яким зможете згасити всі вогненні стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто Слово Боже" (Еф. 6, 10-17).

Багато людей в нинішньому світі духовно дуже далекі від розуміння цієї духовної боротьби. Нинішній світ має своїх "апостолів", "вчителів", "пророків", "вихователів", авторитетів, ідеалів. Для дітей і молоді, а також людей різного віку організовані різного роду товариства, клуби, організації, спілки, де можна почуватися комфортно і затишно. Переважно такі світські організації віддаляють людину від Бога, пропагують сфальсифіковані цінності. Люди, захопившись, легко, без найменшої підозри стають членами і симпатиками таких організацій, живуть зустрічами, розривками, імпрезами, і часто в їхньому такому "бурхливому" житті немає часу для Бога, Церкви, молитви, для релігійного, духовного, культурного виховання своїх дітей і онуків. Ще в той час, далекий від сьогодення, Апостол Павло звертається, немовби до нинішнього покоління, такими словами: "Не дайте себеобманути: лихі товариства псують добрі звичаї. Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це" (І Кр. 15, 33-34).

Хто провадить цю духовну боротьбу і хто змагається за наші душі? З одного боку - це святі в небі, Церква Христова на землі й сам Христос Спаситель; а з другого - це грішний світ, наше власне тіло й диявол. Полем і місцем цієї духовної боротьби є душа кожної людини, кожного з нас. Церква Хри­стова, як добра і любляча Мати, старається різними способами рятувати і допомагати своїм дітям. Христос установив сім Святих Тайн, щоб у подорожі до вічності кожному з нас дати можливість покаяння, очищення, навернення. Ісус Сам приходить до наших сердець у Пресвятій Тайні Євхаристії, щоб Своєю присутністю допомагати нам в різних життєвих проблемах. Двері до Серця Христового відкриті пе­ред кожною людиною. Навіть якщо ця людина ще вчо­ра була запеклим і непримиренним ворогом Христа-Спасителя, але сьогодні прагне відкрити своє серце для Нього і стати на дорогу покаяння, Милостивий Господь приймає її без найменшого закиду. В цій духовній боротьбі з ворогом нашого спасіння не є байдужою Пречиста Діва Марія - Невіста, якої найбільше боявся Люцифер: здригнулося пекло в день Її Непорочного Зачаття, коли він зрозумів, що не має доступу до Її душі. Мати Божа допомагає своїм синам і дочкам в різних випро­буваннях земного життя, і той, хто взиває Її материнської опіки, ніколи не залишиться сам у цій духовній боротьбі.

Подібно як цей світ "удосконалюється", стає з року в рік більш прогресивним, цивілізованим, глобальним, так і сили темряви також стають більш "толерантними", "демократичними", "ввічливими". Диявол і грішний світ ведуть боротьбу проти Христа не у відкритий спосіб, а використовуючи різного роду декларації, права сексуальних меншин, "права і захист" людини, засади самопошани, людські амбіції, успіхи. Це тільки окремі назви "цінностей", які пропонує диявол людині. Наприклад, право вибору для жінки, її свобода, її рішення, бажання, прагнення, амбіції стоять вище за життя беззахисної, невинної дитини, яку вона носить під своїм серцем. Гуманне суспільство життя невинної, беззахисної дитини в утробі мами передає в руки самої жінки, яка часто є жорстокіша за дикого звіря і вбиває живе сотворіння, яке Господь покликав до життя.

Чому людина доходить до таких жахливих вчинків у своєму житті? Причиною цього зде­більшого є гордість і необмежене самолюбство самої людини, або попросту гідне погорди незнання. Людина сьогодні живе сама для себе, шукає себе саму без огляду на інших людей, а навіть у тих фальшивих пошуках забуває, що вона є лише створінням Божим, а не самим Господом Богом. Бо пра­вди­ва самопошана, справедлива амбіція і інші цінності - це те, що спрямовує нас, наші очі і серце, кожну особу до найвищих досконалостей і вічного щастя, тобто до Господа Бога. Ось цінності, які роблять людину воістину щасливою. В нашому випадку не може мама, яка вбиває своїх нена­роджених дітей бути щасливою, задовольняючи свої амбіції. Таке щастя є дуже короткотривалим, і все-таки певного часу совість людини, буде робити заки­ди їй самій, а з тим жити дуже і дуже важко. Правдиве щастя, коли мама народжує дітей, і на її очах вони виростають, і вона відчуває себе щасливою, а в певному часі вони стають для неї підпорою, допомогою і благо­словенням. Бачимо, які протилежні відмінності в цінностях Господа Бога і диявола.

Часто в цьому житті наше тіло воює проти Христа своїми звірячими бажаннями й пристрастями, своїми грішними нахилами і схильностями, а особливо в теперішніх часах, коли навіть діти мають можливість через Інтернет заходити у віртуальний світ грішного життя і отруювати свою душу всяким брудом і нечистотою. Таке постійне живлення нашої свідомості, нашого серця і душі всяким аморальним брудом позбавляє людину ясно і тверезо думати, правдиво оцінювати життя, власні вчинки й пряму­вати до того, що Боже, шляхетне і добре, тобто людина нездатна своїм зараженим розумом розрізнити що таке добро і зло, чеснота і гріх. Тому в світі на державному, конституційному рівні сьогодні всякий гріх є захищений, має право на існування і "розмноження", а всяка чеснота і правдиве християнське життя, християнська родина висміяні як пережитки минулого, і суспільство старається просто цього позбутися. Духовна сліпота настільки сьогодні заволоділа світом, що себелюбна й уперта гордість дозволяє нам з багатьох фальшивих причин робити те, голосувати за те, підтримувати те, жити тим і виховувати молоде покоління в тому, що є шкідливим для нас і суспільства. Якщо б кожен з нас глибше зазирнув у своє духовне життя і побачив духовними очима той жахливий гріх себелюбства і гордості, який, мов отруйна зміюка, оволодів і обплутав наше серце, розум і вчинки, і усвідомив, якої це завдає шкоди насамперед нам самим, а відтак і всім навколо, ми б старалися якнайшвидше вийти з цього духовного провалля і стати на дорогу покаяння і навернення. Сьогодні людство, пропа­гуючи, захищаючи, рекламуючи ці псевдоцінності, мимоволі стає невільником, а наші серця повсякчас відкриті для самообману. Ми живемо, дихаємо цим само­обманом, виховуємо на цих засадах молоде покоління, і так важко нам піднестися до життя з правдивими християнськими цінностями.

Князь цього світу - диявол хитро використовує всі технології нинішнього часу, всі засоби, щоб нас піймати в свої сіті і кожного зробити невільником гріха. Він спокушує нас за допомогою світських людей, різних міжнародних товариств і організацій, і людина, дивлячись на все, що відбувається в світі, дає свою згоду на гріх (мовляв, так усюди є і так усі живуть), а також за допомогою наших власних слабостей і немочі. Наша єдина оборона проти цих ворогів - стати глибоко духовною людиною. При помочі благодаті Божої ми отримаємо від Все­вишнього особливий дар, надприродний світогляд на всі речі, ми іншими очима будемо оцінювати наше життя, і Господь дасть особливий внутрішній дар, тобто силу і погляд, які дозволять нам своєчасно викрити хитре маскування диявола і розпізнати всі його засідки і плани. Це пізнання Господа Бога, збільшує в наших серцях любов до Всевишнього, так що з часом ми переоцінимо наше прожите життя, яке було поверхневим до Бога, і будемо старатися о більшу Божу прославу в нашому житті, незважаючи навіть на нас самих.

Дорогі читачі нашого журналу! Бажаю собі, а також усім вам, щоб у 2011 році Божому ми уважно прислухалися і співпрацювали з Божою благодаттю. Щоб небесний світогляд замінив наш земний погляд на світ. Будьте певні: коли будете внутрішньо і зовнішньо наслідувати нашого Спасителя Ісуса Христа, ви скоро станете духовними людьми. Не бійся і не кажи, що тобі це не під силу, що ти не двигнеш цього хреста своїх обов'язків, не жалій за гріхом і товариством, в якому ти знаходив свої грішні вподобання - Господь вийде тобі назустріч і допоможе тобі піднятися з твого духовного провалля.

Пам'ятай, що Господь допоможе не тільки тобі самому отримати перемогу у твоєму власному серці, але Божа благодать торкнеться кожного серця і душі тих, з якими ти проживаєш, спілкуєшся, працюєш. Будь переконаний, що добрий Господь буде діяти через тебе і на інших людей. Від кожного з нас залежить не тільки наше особисте спасіння, а також і душі наших рідних і близьких. Проженімо всяке лінивство і гріх з наших сердець, співпрацюймо з благодаттю Божою, а вона воскресить наші душі до нового життя.

На закінчення знову звертаюся до науки Апостола Павла, який у своїх роздумах про стару і нову людину дає нам глибокі духовні застанови, які мають нам стати в пригоді в різних випадках нашої земної мандрівки: "Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху похіть, зажерливість, тобто ідолопо­клонство. За все це падає гнів Божий на не­слухняних, між якими і ви колись ходили, коли жили між ними. А тепер відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст! Не говоріть неправди один одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами й одягнулися в нову, що йдучи до доскона­лого пізнання, відновляється за подобою свого Творця. Тому немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні не обрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому - Христос.

Вдягніться, отже, як Божі вибрані, святі й любі, у щире милосердя, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, переносячи один одного й прощаючи один одному взаємно, коли б хто мав на кого скаргу. Як Господь простив вам, так і ви прощайте. Над усе це будьте в любові, що є зв'язок досконалості, і нехай панує в серцях ваших мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, і будьте вдячні" (Кл. 3, 5-15).

о. Василь КОВПАК, СБССЙ

www.saintjosaphat.org