Дуже поширеним в останні часи явище так званої нетрадиційної чи народної медицини. Не будемо заперечувати досягнень і реальної можливості лікування лікарськими рослинами, що було безглуздо, але слід наголосити на деяких негативних явищах які маскують під вищезгадані поняття. Це різні знахарі, екстрасенси, цілителі і т. п.
У загальному для лікування різних серйозних хвороб люди все ж таки звертаються до традиційних закладів медицини. Але чомусь дуже часто люди хочуть позбутися певної недуги якимось магічним способом. Можна зрозуміти ситуацію людини у якої якась складна і важко виліковна, або і не виліковна хвороба, її психологічний стан, у якому вона готова йти на все. Звертаючись не до звичайного лікаря, а до екстрасенса, знахаря, що обіцяє вилікувати від будь-яких, у тому числі тяжких чи невиліковних хвороб, людина хапається за пропоновану допомогу як потопаючий за соломину і важко засуджувати за це людину91. Але такій людині потрібна особлива пастирська допомога, зважаючи на смертельну небезпеку, через яку можна погубити і душу, а не тільки тіло. Але треба більше наголосити на випадках спекуляцій, коли через психіку людини певними методами штучно створюється хворобливий стан, і цілком здоровим людям нав’язується думка про якусь сторонню причину хвороби чи нещастя. Мова йде про так звані „наврочення" і „порчі". Хоча і в першому і в другому випадку пастирська допомога будується на однакових принципах і має багато спільного, та все ж другий випадок має більше відношення до марновірства і більш заразливий.
2. Методи лжецілителів.
Розглянемо ситуацію, коли люди звертаються до лжецілителів у випадку мнимих хвороб, або складних ситуацій. Якщо звернутися до будь-якого "народного” цілителя, він обов`язково скаже, що на вас порча, або вам пороблено. Тай ще підкаже, хто її навів (щоб Ви потім роками мучились нездоланною ненавистю до цієї людини). Утім, він відразу вас заспокоїть, запропонувавши зняти її, окаянну, методами „народної" медицини, якими він досконало володіє. Тільки не дивуйтеся, якщо після подібного лікування Ви потрапите в психіатричну лікарню.
Отже, про „порчу". Поняття „наврочення" і „порча" – не церковні, до християнської віри не стосуються, навпроти - це поняття марновірні.
Марновірство, тобто віра суєтна, що не приносить користі душі людини - це свого роду духовна хвороба, без усякого перебільшення її можна уподібнити наркоманії, і утвориться вона там, де зубожіє істинне знання про віру і про духовне життя. Віра без знання дуже швидко перетворюється в марновірство, тобто дуже дивну суміш різних поглядів, де знаходиться місце й ангелам, і бісам, і навіть Господові Богу, але відсутні поняття покаяння, боротьби з гріхом, зміни способу життя.92 Бог довготерпеливий, многомилостивий, але і справедливий, як Отець Небесний. Наші молитви до Бога що з`єднуються з молитвами священнодійства — це добровільні словесні звертання і вільне служіння дітей Божих, а не магічні слова і дії, якими марновірні люди думають підкорити собі якусь таємничу силу, а в результаті самі втрачають духовну волю і впадають у залежність від темних і злих сил.93 Марновірно мисляча людина вірить, що його особисте благополуччя залежить від того, наскільки успішно він зуміє оборонитися від злих сил. При цьому поняття любові Божої, волі Божої, Промислу Божого йому зовсім далекі. Не знає така людина і не хоче знати, що скорботи і страждання, попущені Богом, є проявом любові Божої до нас - виховним засобом, завдяки якому людина виявляється здатною усвідомити свою неміч, відчути необхідність допомоги Божої, покаятися і перемінити своє життя. І не важливо, яким образом ці терпіння нас відвідують: через хворобу чи втрату близьких, чи в результаті нещасливого випадку, чи через наклепи чаклунів.
Так виходить, що чаклуни і ворожки реально існують і можуть шкодити? А як же позбутися наврочень і чаклунства ? По-перше, начисто про них забути. По-друге, усвідомити, що реальні лиха й терпіння, що відвідали нас - від гріховного життя і є дію благодаті Божої, що призиває до покаяння. По-третє, відгукнутися на цей заклик і ввійти в огорожу Христової Церкви, але не на рівні участі в "сеансах” сповіді, а з щирим бажанням зцілитися від своїх гріхів, з наміром сприйняти всім серцем церковне віровчення і благочестя, з бажанням прилучитися до благодаті Таїнств Церковних, зцілювальної і відроджуючої до нового життя в Христі.
Так, зв`язок із сатанинськими силами у виді чаклунства, ворожіння і змов, цілительства існує з давніх часів і заперечувати його - все рівно, що заперечувати наявність самого князя пітьми - диявола.95 Варто твердо знати, що Церква Христова не поділяє марновірства на гарні і погані, на білі і чорні, так само як не підрозділяє богопротивні сили на „добрі" і „злі". Ще в Старому Завіті Господь Бог через Мойсея вирік цілком визначену заборону на усі види марновірств (Втор.18; 9–14; Лев. 19, 31). Тому марновірство — це не щось необразливе для життя людини, а гріх проти першої заповіді — заповіді про істинне Богопочитання. У релігійному відношенні марновірство те саме що ідолопоклонство. Недарма язичество завжди трималося і понині міцно тримається магічних прийомів.96 А крім того користується різного роду спекуляціями. Але ми повинні пам`ятати, що ні чаклун, ні сам сатана не зробить на нас впливу без попущення Божого, яке завжди має цілком конкретну мету - зміцнення людини у вірі й усвідомлення людиною того, що тільки Бог - наш єдиний Заступник.Як же трапляється, що часом віруючі люди також схиляються до марновірств? Марновірство завжди підступне. Воно, подібно змію спокуснику (Бут.3), уселяє, що ми, люди, далеко ще не розуміємо і не знаємо всіх наших власних сил і можливостей.98 Часто в середовище віруючих проникають і поширюються там усілякі марновірства, віра в прикмети, ворожіння, гадання на картах, різні єретичні представлення про таїнства й обряди. Подібні марновірства противні вченню Церкви і служать розбещенню душ і угасанню віри, тому боротьба з ними аж до повного викорінювання - священний обов`язок пастиря. Боротьба з народними марновірствами жадає від священика великої досвідченості, розуму, моральної сили і, зрозуміло, тактовності й обережності.99 Бог премудрий і милосердний, диявол хитрий і підступний. Так, багато прикмет збуваються, гадання здійснюються. Але Господь попередив нас: „по вірі вашій так буде вам". В що вірите, те і поведе вас по життєвому шляху, тим і будете керуватися в житті. Це очевидно. Господь щодня і щогодини випробує міцність нашої віри в житті, у справах і вчинках, через нашу реакцію на події, що відбуваються як з нами, так і навколо нас. Якщо віра опустилася до марновірств, то Господь часто попускає виповнюватися цим прикметам, а чаклунським чарам і наклепам зробити свої дії, для того, щоб напоумити маловірну людину, відкрити їй духовні очі на її гріхи, пристрасті і пороки, очистити скверну. Тільки усвідомити марновір цього не хоче, навпроти, гріховний спосіб життя його цілком влаштовує і змінювати його він не бажає. Тому і виникає в нього лукава думка про те, що оскільки сам він людина гарна і не гідний страждань, то отже хтось псує йому життя. При цьому марновірна людина думає, що якщо однією тайнодією в його життя ввійшло лихо й хвороба, то іншою окремою дією усе буде знову поставлено на місце, і він далі заживе приспівуючи тим же гріховним образом.
Дуже часто цілком здорові люди потрапляють до таких цілителів заради цікавості чи для оволодіння певними скритими можливостями свого організму, або щоб одержати на майбутнє певну панацею від усіх хвороб, нещасть, і т. п. Окультне і магічне розкриття сил і здібностей відбувається не з волі Божої, а проти волі Творця. З волі Божої прозрівали помислами і зціляли хворих Святі Угодники Божі, через котрих діяла Благодать — сила Божа, і в яких, на відміну від гадателів і „цілителів", не було ніякої „техніки" прозрінь і чудотворень. Марновірство — це те, що не можна, а тому воно в принципі не може принести користі. Але, на жаль, багато людей утратили розуміння марновірства як гріха, і, не думаючи про душу, про вічність, не страшаться занурятися в безодню марновірств.101
3. Спекуляція авторитетом Церкви і маскування під церковну символіку.
І отут необхідно звернути увагу на тих, хто поширює подібні марновірства. Відсоток безграмотних бабусь у цій справі малий, в основному це усім відома армія чаклунів, магів, екстрасенсів, парапсихологів, цілителів, астрологів, гадателів, віщунів, лжемесій і лжепророків, гіпнотизерів і кодувальників і різного роду сектантів. Якими тільки "чудесами” не намагаються ці слуги пітьми підкріпити свої повноваження! Зцілення за замовленням на очах у здивованої юрби, пророкування майбутнього, "рішення” сімейний конфліктів, любовних утруднень тощо. Ніякими методами не гидують для вселяння довіри! Є і неправда про нібито наявне благословення священиків і навіть архієреїв.. Тут і іконочки, і хрестики, і молитви. Та й самі цілителі мають часом дуже церковний вид.102
На перевірку цей марновірний шлях завжди обертається душогубною окультною, магічною практикою. Іноді така марновірна практика прагне обрядитися церковними атрибутами: використовують ікони, чи під видом молитов — заговори, псевдо церковні обряди, посилання на церковний календар. Але від усього цього марновірство не перестає бути марновірством. Воно стає ще більш злочинним перед Законом Божим, що забороняє будь-які марновірства, а тим більше такі види марновірств, що паразитують на святині. Однак, на великий жаль, багато людей, бажаючи будь-що-будь одержати зцілення чи знання майбутнього, вірять гадателям і марновірним „цілителям" і самі переймаються марновірствами.
Часто ці люди посилають своїх жертв хреститися чи до сповіді і причастя. Це дуже тонкий крок, він спантеличує саму підозрілу і недовірливу людини. З одного боку, створюється ілюзія співробітництва чаклуна і Церкви, з іншого боку – нав’язується думка про те, що він у владі добрих, світлих сил, а з третьої - досягається сама таємна мета: попрання й опоганення святині і вселяння магічного підходу до таїнств Церкви. Тобто такого підходу при якому люди вважають, що Бог зобов`язаний їм допомогти у відповідь на виконання ними деяких зовнішніх дій: поставити свічку, прочитати молитву, формально посповідатися, формально причаститися. Стежити за собою, намагатися виправитися, серйозно внутрішньо готуватися до Таїнств Церкви важко, тому простіше формально щось зробити і чекати від Бога чуда. Багато хто хоче познайомитися зі старцями і прозорливцями, мріють потрапити до відчитуючих священиків і усі для того, щоб швидше, однією чи двома поїздками до таких людей, позбутися від життєвих скорбот. Ми повинні пам`ятати, що такий шлях не приведе нас до бачення своїх гріхів, до покаяння і щирого спілкування з люблячим нас Богом.
З цієї причини з’являються марновірства і зв`язані з ними дії, що грубо суперечать християнському віровченню і благочестю, такі як : ворожіння, використання богослужбових предметів для цієї мети, свідоме заупокійне поминання живих , змови, поширення слухів про кінець світу, про помилкові чудеса і знамення; забобони, омани і місцеві повір’я, що не шкодять християнській вірі і християнській моральності, такі як, наприклад, прохання відкрити царські врата при важких родах, хрестити рот під час позіхання, обливання на світанку у Великий четвер, не виносити і не давати нічого після заходу сонця з дому, де є немовля і т.п. Якщо перші повинні рішуче припинятися, те з марновірствами другого роду найкраще боротись шляхом пояснення їхньої марності в проповідях. Священик повинний знати про існуючі в його приході марновірства і на сповіді звертати на них увагу.
4. Причини реалізації певних марновірних дій.
Дуже часто крім видуманих і оповитих до напівміфічного стану історій, доводиться мати справу з реальними випадками зцілень чи реалізації певних магічних дій, справдженням передбачень, реальністю впливу ворожіння на людей. Страх перед можливими наслідками чиїхось магічних впливів закриває і затуманює людину, і людина стає більше боятися наврочень, наговорів, магічних заклинань, ніж Самого Бога і Його праведного гніву та справедливого покарання за гріхи. І це заставляє людей сліпо вірити всьому, що подається служителями тьми. Ми вже згадували що злі сили можуть реально впливати, але пастирю слід пояснити чому так відбувається і як цьому протистояти. Архімандрит Іоанн (Крестьянкін) говорить: „Щирої живої віри мало в нас, але зате ми гранично уражені марновірствами. Марновірства, „ марно -" марна, даремна, помилкова віра. І чим тільки не заміняємо ми істинної віри! Віримо в якісь „щасливі" дні і боїмося почати навіть добру справу в день „нещасливий" анітрошки не задумуючись, що до іншого можемо не дожити.
І в храми ми приносимо ці ж марновірства і тримаємося за них міцніше, ніж за щире благочестя.
Ми віримо всяким прикметам і говоримо, що не вірити їм не можна, тому що вони виповнюються. А от преподобний Серафим Саровський відповідав у таких випадках: „А ти не вір - і не будуть виповнюватися!".
Через віру, як відомо, ми віддаємо свою волю тому, кому довіряємо. Бог призиває нас підкорити нашу волю Його святій спрямованій на наше благо волі, тобто намагатися жити по Божих заповідях. Ці заповіді можна порівняти з радою лікаря. Якщо лікар говорить, що при хворому шлунку необхідно утриматися від деякої їжі, то ніхто не вбачає в цьому обмеження нашої волі. Так само і Своїми заповідями Бог допомагає нам усвідомити те, що приносить шкоду нашій душі, тобто гріхи, і утриматися від них.107 Вірячи екстрасенсу ми самі підкоряємо йому свою волю, у результаті ж утрачаємо нашу волю. Темні сили через цілителя одержують у такий спосіб доступ у душу жертви марновірства. Навіть Бог - Творець і Подавець життя не порушує свободи нашої волі. „Ось стою і стукаю"”, - говорить Він, і входить тільки у відкрите чисте віруюче серце. Сатана ж прагне будь-якими шляхами підкорити нас собі, але його стримує Божа турбота про нас.
За матеріалами www.hram.in.ua
