Як Адам і Єва піддались спокусі таємних знань, побажавши стати „як боги", так сьогодні багато хто, як метелики летять на пагубний вогонь, намагаючись взнати щось таке, що наділило б їх надприродними властивостями, розповіло б про скриті закони світу, дозволило володіти людьми і стихіями. З дивною безпечністю шукачі „таємних знань" попадаються в сіті диявола, який маскує свої пастки привабливою оболонкою. Різні псевдо християнські, окультні і неязичницькі рухи поширюються у всьому світі. Таємні общини, древні і сучасні, єресі перших віків християнства і сьогоднішні тоталітарні секти, рух за обновленство і створення всесвітньої синкретичної релігії мають спільне отруєне джерело.13

Коли зникає віра, то її місце займає марновірство. Людська душа в цьому відношенні не терпить порожнечі. Людина, створена по образу Божому (Бут. 1, 27), споконвічно спрямована до свого Творця. Коли вона втрачає Бога у своєму серці, що утворений вакуум вимагає заповнення, і людина легко засвоює ті сурогати, що пропонує йому навколишній світ.14

„Коли люди перестають вірити в Бога, вони починають вірити в усе інше", — сказав англійський письменник-християнин Г. К. Честертон. Чому в даний час є досить багато людей, що захоплюються гаданнями, гороскопами, астрологічними прогнозами й іншими видами марновірств?15

„Від невір`я до марновірства — один крок" — говорив ще на початку двадцятого століття знаменитий митрополит Санкт-Петербурзький Антоній (Вадковський) (1912 рік). 16 Його слова добре пояснюють нинішній сплеск марновірств серед наших співгромадян. Ми мали можливість переконатися в справедливості цього твердження, коли насильно позбавлене віри в Бога більшість населення Радянського Союзу вірувало в усе: у світле комуністичне майбутнє, у перевагу соціалістичної системи, у непогрішність батьків-засновників комунізму, у правдивість друкованого слова і т.п. Ну і, звичайно, у всесилля науки, що могла пояснити всі таємниці світобудови і творчо перетворити дику природу, та й усе людство, привівши його до комунізму. Протягом довгих років гонінь на Церкву і християнську віру, що виходили від радянської влади, наука використовувалася для розтрощення релігійного представлення про життя як „науково недоведеного", відсталого" і „середньовічного". Проголошувалося, що віра походить від неуцтва і мракобісся і що „світло науки" розсіює будь-які „релігійні забобони".

2. Наукове знання без богословського підтримки – джерело наукового марновірства і псевдонаукових істин.

Однак будь яка уважна і думаюча людина не могла не помітити, що безліч навколишніх його феноменів виходить за рамки наукового знання. Та й спрага духовного, природна для людської душі, не могла задовольнитися плоско-матеріалістичними поясненнями. Але коли незабаром наука проголошувалася всесильною, вона повинна була дати відповіді на усе.18 От чому в наш безрелігійний, еклектичний час таке широке поширення одержали здавалися б давно вже забуті плини окультних наук. Астрологія, хіромантія, магія, феномен НЛО (прибульці з космосу), екстрасенси, культ східних релігій - усе це займає розуми мільйонів людей. Відсутність твердої християнської віри, відсутність знання і розуміння суті окультизму і східних релігій, а також їх, активна і широкомасштабна пропаганда визначеними силами забезпечує успіх окультизму й у сучасному суспільстві.

І тому чим далі, тим більше одержують поширення різні навколо і псевдонаукові переконання і вірування: у темні пророцтва Нострадамуса; у контакти з маленькими зеленими чоловічками з літаючих тарілок, що, мов, і є творцями нашої цивілізації; у надприродні здібності таємничих індійських йогів; у чарівні діяння різних контакторів, гіпнотизерів і екстрасенсів; ну і, звичайно, у першу чергу, у можливість довідатися свою долю по непогрішних указівках непідкупних зірок — тобто в астрологію.19 І здавалося б у таку наукову епоху чомусь мало хто обурюється тим, що самі відверті форми марновірства нашим співгромадянам викладаються як способи наукового пізнання світу як чи оригінальні методи лікування.20

3. Підміна світогляду через псевдонаукові поняття.

Ще в радянський час астрологічна тематика і термінологія придбала завидну популярність: рідко в якім місті не було молодіжного кафе „Знаки зодіаку", місцеві художники прикрашали мозаїчні панно в палацах піонерів, будинках культури і санаторіях для ветеранів дівами, вагами, скорпіонами, левами і козерогами. Вони ж, виконані в золоті, чи сріблі та інших, менш шляхетних, металах, стали одним із самих популярних нашийних прикрас, а на самому початку перебудови астрологічні прогнози першими пробили собі дорогу на сторінки друкованих видань і електронних засобів масової інформації. Телебачення й інші засоби масової інформації іноді стають найбільш активними розповсюджувачами марновірств. „Астрологічні прогнози", показувані по телевізорі не то жартома, не, то всерйоз, для деяких людей стають першим кроком на шляху марновірної перебудови свого життя.21

З однієї сторони ми настільки звикли до наукопоклонства, що будь-яка, навіть сама поверхнева наукоподібність, викликає в нас почуття довіри. З іншої чомусь навіть самі науковці і ми, що їм довіряємо легко впадаємо в тенета марновірств. Чим же віра церковна відрізняється від марновірств? Якщо відповідати коротко, то можна сказати так: віра церковна — явище позитивне, а марновірство — негативне. Першому явищу варто поставити знак плюс, а другому — мінус. Але лихо в тім, що марновірство прагне уподібнитись вірі. Недарма святий апостол Павло сказав, що „сам сатана приймає вид ангела світла" (2 Кор. 11, 14). 

4. Спорідненість віри і науки.

У вірі завжди зберігається воля. Бог не віднімає в людини даровану їй волю і Сам Господь діє вільно, усе даруючи нам для спасіння по великій Своїй милості. У марновірствах же навпроти — там усе детерміновано, тому марновірства легко підбудовуються під науку.24 Однак дійсна, не ідеологізована наука має справу з об`єктивними істинами. Це ріднить її з дійсною вірою і робить непримиренним ворогом марновірств. І тому, коли обрушився радянський ідеологічний диктат, а на його уламках розцвіла отрутна поросль окультизму, намагаючись підмінити собою істинну віру, — стали починатися спроби задушити і справжню науку. Таким чином, віра і наука сьогодні є союзниками в боротьбі проти марновірства.25

На жаль, деякі православні не розуміють цього й або взагалі заперечують науку й усе, що з нею зв`язане, або, навпаки, намагаються обґрунтувати духовні реалії деякими науковими викладеннями і теоріями. Однак духовний світ є область волі, а не детермінізму і не може бути предметом наукового дослідження. Справжня наука не суперечить, звичайно, положенням віри, але і не претендує на вимір невимірного. А от псевдонаука намагається підмінити собою релігію.

За матеріалами www.hram.in.ua