Однією з таких псевдонаук і псевдо релігій є астрологія, що має, на жаль, визначену популярність навіть і серед православних, що вважають себе церковними.27

Особливо сильний інтерес у даний час у людей викликає такий різновид окультних наук, як астрологія. Покрита ореолом таємничості, казковості, вона надить людину можливістю довідатися свою долю, пізнати себе, заглянути в прийдешнє. Мало хто задумується про її походження і сутність. Але, як відомо, щоб розпізнати плід, варто звернутися до дерева, що його приносить, тому що приваблива зовні ягода часто виявляється отруйною. Звернемося ж і ми до історії походження астрології.

У словнику Брокгауза й Ефрона ми читаємо: Астрологія - мнима наука, що намагається пророчити майбутнє окремих особистостей і людства зі спостережень над положенням світил на небі (і здебільшого невдало - Прим. авт.). ...Виділяють натуральну і юдиціарну астрологію. Натуральна займається впливом світил на тваринний і рослинний світ...Юдиціарна астрологія намагається пророчити по взаєморзташуванню світил долі як народів, так і окремих людей... Різноманітні культи поклоніння світилам, що існували в той час, і що розглядалися як особистісні могутні істоти, віра в незмінне приречення долі, фатуму, що панували в релігійних плинах того часу повинні були підтримувати юдиціарну астрологію.28 Як ми далі читаємо в словнику, ”у стародавності астрологія, алхімія і магія були тісно зв`язані між собою.29 У древньому світі маг, жрець, волхв звичайно, сполучав у своєму обличчі обов`язки астролога, чаклуна і тлумача снів. Так, за повідомленням Геродота, маг Остан, що супроводжував Ксеркса в його походах на Елладу, поширив деякі зведення по астрології між еллінами. Жрець Ваала Берозос користався такою популярністю в Афінах, що йому був споруджений пам`ятник, де він зображувався із золотим язиком як дорогоцінний віщун.30 Підтвердження єдності магії й астрології ми знаходимо також і в книзі пророка Даниїла (Дан. 2, 27) і в багатьох інших джерелах. Можна зробити, імовірно, висновок про тісний зв`язок астрології з магією й іншими видами окультизму, а також про одне й те саме джерело їхнього походження.31 Фактичне підтвердження цього висновку буде приведено нижче.

2. Спільні джерела походження магії і астрології.

Корені магії і всіх окультних наук ідуть у далеке минуле. Час її зародження можна віднести до моменту життя Каїна і його нащадків. Після убивства брата і прокляття його Богом (Бут. 4, 8-16) ”пішов Каїн від імені Господня...І побудував він місто... Нащадками його були Ювал, „він був батько всіх граючих на гуслах і сопілках", і Тувалкаїн, „який був ковалем усіх знарядь з міді і заліза" (Бут. 4, 21-22). „Коли людина стала розмножуватися на поверхні землі (Тут, як видно з контексту, ціле береться замість частини:„каїніти" позначені загальним поняттям людей), тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі в дружини" (Бут. 6,2).

Відповідно до одного з тлумачень цього місця, що його розділяли багато отців і вчителів Церкви (напр. Іустин Філософ, Іриней, Афінагор, Тертуліан, Амвросій Медіоланський і ін.), а також відповідно до апокрифічної книги Еноха „сини Божі" - це духовні істоти, що ввійшли в злочинний союз з жінками землі і навчили їх чарівництву і заклинанням. Від цього „з`явилося велике нещастя "(Енох, 7,8). Оскільки шлюб у Біблії нерідко позначає єднання з Богом (тобто віру (див. Ос. 2, 16; Еф. 5, 22-23), то в шлюбі духів і людей можна вбачати символ зародженого язичества з його шануванням демонів, язичеських богів, магією, астрологією й іншими видами чаклування. Тут занепала людина намагається проникнути в таємниці світу незалежно від волі Творця, стати богом без Бога. Тобто повторюється спокуса Єви в Едемі, коли сатана, з`явившись Єві у виді змія, спокусив її вкусити заборонений плід, пообіцявши, що після цього вони з Адамом стануть як боги, що знають добро і зло (Бут. 3,4- 5).Але замість того, щоб стати „як боги", вони просто побачили, що вони голі і піддалися великим нещастям за зраду Бога і зв`язок із сатаною. Так і в цьому випадку: одержавши заборонене знання, принесене впалим ангелом з вищих сфер, вони потрапили під ще більший його вплив і ще далі віддалилися від Бога.32 Тут необхідно помітити, що відповідно до церковного переказу чини ангельські розділяють на три ієрархії - вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію складають три чини. У вищу входять Серафими, Херувими, Престоли. Середню ангельську ієрархію складають Господства, Сили, Влади. У нижчу входять Начала, Архангели й Ангели. Усі чини Небесних сил носять загальну назву Ангелів - по суті свого служіння. Господь відкриває свою волю вищим Ангелам, а вони у свою чергу просвіщають інших. Таким чином, таємниці Божі йдуть по спадній ієрархії від Серафимів до Ангелів, причому кожна наступна ієрархія присвячується тільки в ті знання, що здатні вмістити на даному рівні свого духовного розвитку. Людям же таємниці Божі відкриваються в міру їхньої духовної освіти чи, інакше кажучи, у міру стяжання Духа Святого. Чим більше людина відкривається і віддається Богу, тим більше вона починає жити життям Христа, мислити, відчувати і діяти подібно Христу. Як сказано в Євангелії від Іоанна: „хто любить Мене, той слово Моє, держатиме; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього й оселю сотворимо у нього ... щоб усі були єдине: як Ти, Отче, у Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть у Нас єдине..." (Ін. 14, 23; 17, 21). Людина, з`єднуючись з Богом Духом Святим, цим же Духом пізнає і таємниці Божі, одержує сили і дарування, що використовує тільки на добрі справи відповідно до волі Божої. Падші ж ангели, у силу своєї приналежності в минулому до різних чинів ангельської ієрархії, у тій чи іншій ступені, посвячені в таємниці буття. Ці знання після свого падіння вони зберегли. У силу цього демони намагаються підкорити собі людину, залучаючи його увагу й інтерес до себе шляхом відкриття деяких „таємних" знань і наділення своїх послідовників надприродними здібностями.33 Опанувавши цими таємними магічними знаннями, людина виявляється в силах впливати на оточуючих людей і стихії світу, але при цьому стає повним рабом нечистих духів, від яких одержала ці дарування. У силу свого відпадання від Бога демонічні сили створити нічого не можуть, а можуть тільки руйнувати. Тому і їхні послідовники вносять у світ руйнівну, деструктивну силу, заподіюють зло оточуючим їх, людям, згубно впливають на матеріальний світ. От як про це свідчить книга Буття: „ побачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і що весь нахил думки серця її були зло повсякчас. І покаявся Господь, що створив людини на землі, і заскорбів у серці Своєму. І сказав Господь: винищу з обличчя землі людей, яких Я створив..." (Бут. 6, 5-7).

Це відбулося через те, що людина від спілкування з нечистими духами і використання їх „дарів": магії, чаклунства, астрології й іншого остаточно розпустилася, тобто відпала від Бога і виявилася не в змозі виконувати ту задачу, для якої була створена, не змогла реалізувати себе в добрі, любові й істині, підіймаючись по сходах духовного розвитку до богоуподібнення Подальше існування його стало безглуздим.

Тому Господь спочатку скорочує дні життя людини до 120 років (Бут. 6, 3) - Адам і його діти й онуки жили до 1000 років (Бут. 5), - а потім при подальшому множенні нечестя знищує і все людство, що розбестилося, залишивши тільки кращих його представників в особі праведного Ноя і його синів із дружинами (Бут. 6, 9-10).

Як видно з усього вищенаведеного, магія, астрологія й інший „дари" демонів не тільки не привели до процвітання людства, до встановлення щастя на землі, а навпаки, помножили злобу, нечестя, розпусту, що привело до загибелі практично усього древнього світу.

Однак після потопу таємні знання по магії й астрології не зникають, по численних свідченнях древніх ці знання були надійно скриті, а після потопу знову запропоновані людству, що розвивалось. Якщо ми простежимо історію людства після Ноя, то побачимо, що ті древні цивілізації, у яких магія, астрологія й інші „таємні знання" одержують найбільше поширення і входять у структуру суспільства, гинуть і зникають з обличчя землі як тільки розквіт окультизму в них досягає свого апогею. Прикладом тому є Вавілонське, Ассірійське і Перське царства.34

Докладніше зупинимося на історії древнього Вавилона. У клинописах, що походять відтіля, яких у музеях світу нараховується до півмільйона, містяться зведення, що жерці Вавилона успадковували знання особливо в області астрології і світобудови. Вавілонський історик і жрець Берос (III в. до н.е.) також свідчить про збереження магічних знань після потопу. Нарешті, пам`ять народів доносить зведення про початкових творців вавілонської традиції родах халдеїв, власниках культури деякого неземного знання, що були першими математиками, астрологами, алхіміками, теософами земного світу, що виконували службу чорнокнижників, ворожбитів і тлумачів снів при дворах древніх владик. Халдейський же древній переказ наполягає на тому, що десять їхніх перших царів походять з неба.

Також відомо, що ніневійські царі не починали ніяких важливих справ без наради із зірками. Вони мали при собі астрологів, що спостерігали небо і пояснювали плин планет, як про це часто згадують надписи. З одного пам`ятника ми довідаємося, що Сеннахериб відмовився від походу тільки тому, що сполучення зірок виявилося несприятливим.35 Заняття астрологією в Вавилоні було настільки поширене, що сама назва халдеїв позначалася в багатьох письменників стародавності астролога. Усім відома доля Вавілонського царства, що перетерпіло страшну катастрофу і загибель. Така ж доля постигла Ассірійське і Перське царства.36

Астрологія — один з найдавніших відомих культів; сучасна астрологія усе ще нагадує астрологію стародавності, хоча за минулі століття ця релігійна система піддалася істотним змінам.

У долині Межиріччя в часи розквіту халдейско-вавілонскої цивілізації були вибудовані величезні східчасті вежі — зиккурати (найвища з них цілком могла бути прообразом біблійної вавілонської вежі); халдейські жерці спостерігали з цих веж зоряне небо і вичерчували карти розташування небесних світил. Вони вірили, що Сонце, Місяць, планети і зірки — божества, здатні магічно вплинути на долю світу і кожної людини окремо, і вважали, що якщо їм удасться зрозуміти і пророчити рух небесних світил, вони зможуть пророкувати майбутнє. Астрологію такого роду називають вульгарною чи примітивною астрологією. Головний принцип вульгарної астрології у тім, що положення речей на землі і тенденції розвитку подій відповідають конфігурації небесних тіл. Астрологічні погляди релігії Ханаану, що представляла собою відгалуження релігії Межиріччя, були тісно зв`язані з поклонінням таким божествам як Ваал (Білий, Молох), Астарта (Іштар) і Ремфан, що ототожнювалися відповідно із Сонцем, Місяцем і Сатурном.

На цій стадії розвитку астрологів цікавила скоріше доля народів і передбачення різного роду великих катастроф, ніж доля окремих особистостей. Але з тих пір, як Вавилон був завойований персами, астрологи зосередили свої зусилля на складанні гороскопів, покликаних визначити майбутнє кожної окремої особистості, — доля людини, на їхню думку, була безпосередньо зв`язана з розташуванням світил у момент народження. Астрологію цього типу називають натальною, генетичною чи юридичною. Ця форма пророкування майбутнього була не єдиною галуззю мантики (гадання), але поступово астрологія стала відігравати головну роль.37

  Перси-зороастрійці, навіть якщо вони і першими застосували астрологію для пророкування індивідуальної долі, запозичили знання про розташування світил у вавілонських жерців. Вавілоняни раніш інших установили зв`язок часів року з фазами місяця й обчислили лінію екліптики (річний шлях Сонця на тлі нерухомих зірок). Крім того, їм були відомі траєкторії планет (але не їхні дійсні орбіти).

У період перського панування сформувалося поняття про 12 знаків зодіаку. Пояс зодіаку, середня лінія якого утворена екліптикою, охоплює видимі траєкторії руху Сонця і планет і складає смугу шириною від 16 до 18 градусів, на всьому протязі небесної сфери. Пояс зодіаку розділений на 12 секцій, чи „знаків", по 30 градусів кожний. Цим секціям були дані назви, що відповідають назвам сузір`їв, що знаходилися в них.

  12 знаків зодіаку звичайно перелічують по напрямку із заходу на схід, починаючи з лінії весняного рівнодення (21 березня): Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козеріг, Водолій і Риби. Незадовго до Різдва Христова кожний з „знаків" у 30 градусів був розділений на три „декади" по 10 градусів. Це додавання внесли єгипетські астрологи.38

У IV столітті до Р.Х. Персію було завойовано греками (македонянами), що перейняли астрологічні знання в халдейських жерців. Особливим авторитетом користався вавілонський астролог Берос, що жив у III столітті до Р.Х. Астрологія прекрасно відповідала пантеїстичному матеріалізму давньогрецьких стоїків. 12 знаків були розділені на чотири групи по три знаки кожна; ці групи співвіднесли з чотирма стихіями природи — вогнем, повітрям, землею і водою. Крім того, кожному знаку зодіаку були поставлені у відповідність визначені планети, кольори, рослини, метали і дорогоцінні камені.

Астрологія в тому виді, у якому вона існувала до II століття до Р.Х., описана в праці, що дійшла до нас, Клавдія Птолемея, астронома й астролога часів епігонів (спадкоємців Олександра Македонського). Центром системи Птолемея є Земля, а Сонце, Місяць і планети рухаються навколо неї .У середні століття астрологи мали значний вплив при дворах монархів європейських країн, Русі й арабського халіфату. В епоху Відродження захоплення астрологією ще більш зросло і не спадало в часи Реформації. Навіть Меланхтон, соратник Мартіна Лютера, віддав данину астрології. Потім, з початком епохи Просвітництва, почався занепад астрології, що відродилася лише наприкінці XIX в. у середовищі європейських окультистів. У XX в. астрологія пережила дійсний розквіт разом із всілякими окультними і містичних плинами. Основу сучасної астрології країн Заходу складає астрологія і, отже, багатобожжя древніх вавілонян, греків і римлян, хоча астрологи не вірять більше, що зірки і планети суть божества.

  Крім астрології західного типу, в інших частинах світу виникли і розвилися свої астрологічні системи. Китайці склали свої астрологічні збірники ще до вавілонських жерців. Індійська астрологія також іде коренями в глибоку давнину, тісно зв`язана з індуїзмом і продовжує відігравати важливу роль у житті індійського суспільства.

За матеріалами www.hram.in.ua