Останнім часом у багатьох наших співгромадян з’явилося нове
захоплення, що називається фен-шуй. Література з фен-шуй рясно
представлена в книгарнях. В інтернеті йому присвячена безліч сайтів.
Загалом, можна сказати, що фен-шуй нині в моді. Але наскільки глибоко
розуміють природу фен-шуй ті, що захоплюються ним? Де перебуває коріння
фен-шуй? На ці та інші питання автор спробує відповісти в статті. Людям,
яким байдуже, в що вірити, і котрі, немов флюгер, повертаються вбік
модних захоплень, вона навряд чи буде цікава. Стаття розрахована на тих,
хто серйозно ставиться до свого духовного життя і вважає себе
християнином. І, в першу чергу, для християн, які роздумують, впустити
чи ні фен-шуй у своє життя.
Отже, що ж таке фен-шуй? Фен-шуй перекладається з китайської як «
вітер-вода». З’явилося це вчення в Китаї в IX столітті. Цікаво
зауважити, що Лілліан Ту, популярний ґуру сучасного фен-шуй, що датує
його IX століттям, в іншій своїй роботі пише: «Китайці практикують
фен-шуй тисячоріччя». Правда, звідки взялися ці «тисячоріччя», вона не
роз’ясняє. Втім, як помітив автор, у працях Лілліан Ту нерідко
зустрічаються досить суперечливі твердження, з багатьма з яких ми
познайомимося нижче детальніше.
Отже, сучасні послідовники фен-шуй стверджують, що існує безліч його
шкіл, при цьому «справжній Фен-шуй спирається одні й ті ж концепції».
Розходження в різних школах фен-шуй є лише в практиці. Намагаючись
дати визначення фен-шуй, Лілліан Ту пише: «Фен-шуй - це давньокитайський
набір практичних методів життя в гармонії із власним оточенням, тобто
зі структурою й коливаннями довколишньої енергії»; «Фен-шуй - це
мистецтво правильного використання космічного подиху, або ці - сили, яка
циркулює у всьому навколишньому середовищі»; «Фен-шуй - це не тільки
наука про енергію «вітру і води» (так власне перекладається термін
Фен-шуй), але і мистецтво використання, залучення й генерування цієї
енергії». Із всього сказаного вище можна вивести приблизно таке
визначення фен-шуй: фен-шуй- це теорія і практика, за допомогою яких
людина притягає й генерує якусь енергію ці, і за допомогою цієї енергії
гармонізує своє оточення.
Для чого все це потрібно? На це подається наступна відповідь: «…цикл
удачі й невдачі може бути істотно змінений, якщо ви пізнаєте таємниці
земних енергій і способи маніпулювання ними». Під удачею Лілліан Ту
розуміє: гроші, здоров’я, владу, загалом, процвітання. Лілліан Ту пише:
«…збільшення прибутків - це одне з людських прагнень, що простіше за все
задовольняється при допомозі Фен-шуй»; «Якщо вам не судилося бути
великою акулою бізнесу, Фен-шуй допоможе вам розбагатіти, але не зробить
вас казково багатою людиною. Все залежить від вашої небесної удачі».
З огляду на те, що в основі фен-шуй лежить вчення про енергію ці,
познайомимося із цим вченням докладніше. Отже, ці – це якась «вібруюча»
енергія, що поширена всюди, вона дає людині «силу і душу». Лілліан Ту
пише: «Ці людини – це дух, який керує її діяльністю. Надлишок (або
нестача) ці в тілі визначає здоров’я та життєдіяльність людини…в різних
людей ці відрізняється якістю і кількістю…ці людського тіла повинна
перебувати в гармонії з ці його оточення». В іншій книзі Лілліан Ту
додає: «Саме ці притягує достаток, багатство, процвітання, здоров’я,
визнання, популярність і щастя». Звідки взяте вчення про ці? З даосизму.
А якщо так, то буде корисно дізнатися про даоську концепцію ці.
Слід зауважити, що даосизм є національною релігією Китаю. Його
джерела лежать у практиці споглядання й медитації, які використовувалися
для досягнення стану безпристрасності та спокою, а також для досягнення
безсмертя. Нема сенсу докладно знайомити з даоським вченням, оскільки з
цієї теми є дуже хороші роботи, до яких автор переадресовує всіх, хто
цікавиться даосизмом. Для нашої мети буде достатньо ознайомитися лише з
класичним даоським вченням про ці.
Даосизм – це пантеїстична релігія. Ці є енергією, яка пронизує весь
Всесвіт. Класичний приклад, що пояснює природу ці, подає
давньокитайський скептик Ван Чун (I століття від Р.Х.); він стверджував
що матерія і дух - це різні стани ці, як пара і лід - різні стани води.
Речовина - це «заморожений» дух, дух є «відталою речовиною», тобто в
даосизмі матерія і дух одноістотні, вони існували завжди і не знали
Творця. Людина живе в ці. Ці оточує людину зі всіх боків. Даоси прагнули
злитися з ці й таким способом знайти безсмертя. При цьому варто
зауважити, що даосизм унавчає не управлінню природою, а скоріше
віддаванню себе їй. Мета не змінити світ, а злитися з ним. Звідки даоси
дізналися про ці? Через медитації в результаті містичних осяянь.
Що таке фен-шуй для його послідовників: релігія чи наука? Лілліан Ту
так відповідає на це питання: «Ми розглядаємо Фен-шуй як прикладну
науку, оскільки закони Фен-шуй формувалися на основі емпіричних даних,
зібраних протягом століть». Отже, послідовники фен-шуй відносять до
науки. Що стосується релігійності фен-шуй, то відповідь дається така:
«Фен-шуй не є релігією»; «…в самій практиці немає нічого духовного або
містичного. Від вас не вимагатиметься компромісів з релігійними
віруваннями чи ідеологічними принципами, оскільки для практики не
потрібно ніяких молитов, жертвопринесень або віри». Не відносить Лілліан
Ту своє захоплення і до магії: «…Фен-шуй - це не магія. А також не
духовна практика, що вимагає величезної віри в могутність Фен-шуй чи
переконаності в його ефективності».
На жаль, автор повинен відзначити, що твердження Лілліан Ту стосовно
того, що у фен-шуй не потрібна віра, є помилковим. Лілліан Ту пише:
«Поки у вас немає потреби вірити у фен-шуй, поки у вас гніздяться
сумніви, ви наповнюєте простір довкола себе негативними енергіями»;
«Якщо ви хочете використовувати фен-шуй для поліпшення свого життя,
намагайтеся не давати багато свободи недовірі. Після того, як необхідні
знання «стануть на своє місце», вам навіть здасться дивним, як ви могли
не звертати уваги на всі ці речі, про які говорилося в теорії фен-шуй»;
«Методика фен-шуй спрацює краще, якщо ви підтримуватимете в собі
безтурботне ставлення до неї».
Наведені цитати скоріше спростовують, аніж підтверджують заява Лілліан Ту, що віра у фен-шуй не потрібна.
Подивімося тепер, наскільки науковим є фен-шуй. Лілліан Ту пише: «Я
мушу зізнатися, що я не в змозі точно пояснити, як працює фен-шуй».
Розкриваючи питання ставлення сучасної науки до фен-шуй, вона продовжує:
«Теорія, яка стоїть за рекомендаціями фен-шуй, може здаватися дивною
представникам західної наукової школи. Наприклад, численні згадки про
іньські та яньські аспекти енергії. Припускається також прийняття
фундаментальної передумови про те, що весь всесвіт і все в ньому
створене з П’яти Елементів - Землі, Води, Деревини, Металу і Вогню,-
породження, що перебувають у стосунках взаємного руйнування і
породження».
Якщо фен-шуй відповідає стандартам академічної науки, то чому ж вчені
його відкидають, як визнає це сама Лілліан Ту? А якщо вони відкидають
його, то навіщо ж Лілліан Ту вводити в оману своїх читачів, заявляючи
про науковість фен-шуй? Що ж це за наука, яку заперечують вчені? Слід
зауважити, що наука побудована на парадиґмі, з якої виводиться наукова
картина світу. Фен-шуй ґрунтується на релігійному вченні даосизму, яке,
наскільки відомо авторові, поки не стало основою наукової картини світу.
Цікаво зазначити, що в передмові до однієї з книг Лілліан Ту, її
шанувальник пише: «Фен-шуй – складний предмет, який вимагає глибокого
знання китайських метафізичних наук». Але китайські метафізичні науки до
академічної науки не мають ніякого стосунку. В завершенні передмови
сказано: «Фен-шуй також займається проявом динамічних сил і енергій, які
науці ще тільки треба буде відкрити – у масштабі від земного до
всесвітнього». Якщо науці ще тільки «треба буде» ці сили відкрити, то
може тоді не варто оголошувати це доконаним фактом і класифікувати
фен-шуй як наукову дисципліну? Може, буде чеснішим сказати, що
теоретична база фен-шуй ґрунтується на китайському містицизмі, яким є
даосизм?
Автор уже наводив вище запевнення Лілліан Ту своїх читачів у тому, що
у фен-шуй немає ніякої релігійності, і що будь-яка людина може його
практикувати без будь-яких компромісів для своєї віри. Потрібно
зауважити, що і ця заява не відповідає дійсності. Як вище вже було
зазначено, теоретична база фен-шуй ґрунтується на релігійній доктрині
даосизму. А хіба можна одночасно вірити в даосизм і при цьому бути,
наприклад, християнином? Ні. Для цього досить порівняти їх віровчення.
Християнство монотеїстичне, даосизм - пантеїстичний. Християнство вчить
про Особового Бога – Творця, у даосизмі Бога зовсім немає. Для даоса
Космос є Богом і Бог є Космосом. Ідея творення світу з нічого, властива
християнству, також відкидається в даосизмі. У даосизмі немає ідеї
безсмертної душі, що є присутнім у християнстві. Даос сприймає світ як
безперервний процес перетікания одних форм і модусів енергії ці в інші.
Цей процес вічний і безособовий. Загалом, даосизм і християнство
настільки відмінні, що лиш людина, яка не знає їх, може казати про
сумісність цих двох світоглядів. До того ж, як пише Лілліан Ту:
«…найкращим підходом до використання фен-шуй є розвиток істинного
благоговіння перед енергіями Землі і перед самою Матір’ю-Землею». А хіба
християнин не повинен благоговіти лише перед Богом, а землю зберігати?
Викликає сумнів і головна мета фен-шуй, яку, за християнським
віровченням, можна класифікувати просто – корисливість!
Християнство не проти матеріального благополуччя, але не ставить його
за свою мету. Християнин шукає насамперед Небесного Царства (Мф.6:33), а
вже потім - земного благополуччя і то, лиш за умови, якщо воно не
заважає головній меті. Про це чітко сказано у Святому Письмі: «…яка ж
користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що
дасть людина взамін за душу свою?» (Мф.16:26). А вже ідея
всепоглинаючої концентрації на досягненні багатства, до якого закликає
Лілліан Ту, християнству є цілком чужою. Наприклад, уявити собі, що
пораду, яку дає Лілліан Ту своїм учням, зможе дати будь-кому християнин,
складно: «Для успішного створення достатку ви повинні пристрасно цього
бажати. Ви повинні проникнутись цим бажанням, повністю сфокусувавшись на
ньому. … Чим ясніше ви уявите тип удачі, до якої прагнете, тим
гострішими і ефективнішими будуть енергії, які ви створите».
А як християнин має поставитися до наступної рекомендації Лілліан Ту:
«Звикайте бачити світ навколо себе очима Фен-шуй. Розвивайте чутливість
до могутніх, хоч і невидимих енергій довкола вас»; «…ви повинні
спробувати відчути свою персональну ці, яка належить тільки вам. Лиш
після цього ви зможете налаштуватися на своє силове поле і космічний
подих всередині вас». Це хороша рекомендація для школи екстрасенсів, але
цілком неприйнятна для християнства.
Використовуються
у фен-шуй і медитативні практики, які також зовсім несумісні з
християнством, і хоч Лілліан Ту їх критикує, вона визнає, що їх
використовують майстри фен-шуй: «Досвідчені практики фен-шуй знають
секретні методи, які дають їм змогу опанувати більшою кількістю
персональної ці, котру вони використовують для входження в медитативний
стан для особливих консультацій з фен-шуй. Ці методи різні в різних
майстрів, і, судячи з того, що я особисто бачила, вони є ближчими до
шаманства, аніж до технік фен-шуй». Лілліан Ту ймовірно не в курсі того,
що шаманство є батьком даосизму, на теоретичній базі якого ґрунтується
сам фен-шуй, а тому майстри фен-шуй, котрі практикують шаманізм,– це не
аномалія, а норма.
Фен-шуй магічний, як втім, є магічним і даосизм, та, незважаючи на
те, що Лілліан Ту відмовляється його класифікувати як магію, вона все ж
пише: «Фен-шуй - справді те саме що магія: найчастіше здається, що в дію
вступає якась містична сила». А якщо врахувати, що Лілліан Ту визнає,
що вона не знає, як працює фен-шуй, то які в неї є підстави не
припускати можливості реальної присутності «містичної сили»?
Визнає фен-шуй і вчення карми, цілком несумісне з християнством. А як
читачам сподобається ідея про «трансцендентний фен-шуй»? Як пише про
нього Лілліан Ту: «…трансцендентний фен-шуй… що ґрунтується на
спеціальних техніках візуалізації і співання мантр». Сама Лілліан Ту
використовує в своїй практиці мантри з буддизму, але не заперечує, щоб
її читачі для «очищення» використовували, в тому числі, і християнські
молитви. А в чому допомагає «трансцендентний фен-шуй»? Як пише Лілліан
Ту: «Люди, які страждають від невиліковних хвороб на зразок СНІДу, раку і
інших небезпечних для життя хвороб, можуть уявити ці прояви нездоров’я
як потужні блокатори в своїй системі. Намалюйте їх у своїй уяві як
перешкоди, які потрібно видалити…уявіть подумки, що блокування всередині
вас розсмоктуються». Отже, ви хворі СНІДом, раком? Немає проблем,
подумки уявіть, що ваша хвороба - лише «перешкода» всередині вашого тіла
і спокійно йдіть на цвинтар. Куди у вас є всі шанси потрапити, якщо ви
довіритеся фен-шуй і будете ігнорувати медицину.
На самому початку статті наводилося твердження Лілліан Ту, що одна з
головних цілей, що стоїть перед тими, хто практикує фен-шуй, є
досягнення матеріального благополуччя; правда, там додається: «Все
залежить від вашої небесної удачі». А якщо «небесна удача» буде проти?
Виходить цікава логіка: якщо ви досягаєте багатства, то ви правильно
практикуєте фен-шуй, а якщо ні? Як пише Лілліан Ту: «Мені здається,
найкращим способом розпізнання справжніх фахівців в сфері фен-шуй є
вивчення біографії. Коли хтось пропонує вам свої послуги як майстер
фен-шуй, подивіться, чи допоміг фен-шуй самій цій людині досягти тих
речей, які вона обіцяє зробити для вас. Якщо ця людина сама явно нічого
не виграла від хорошого фен-шуй, варто пошукати іншу. При правильному
використанні фен-шуй завжди спрацьовує (виділене нами. – В.П.)». Логіка,
яку використовує Лілліан Ту – чисто сектантська. Система завжди права.
Якщо система не працює, винна людина. Виходить, якщо послідовник фен-шуй
витратив багато грошей і часу на придбання літератури, скрупульозно
дотримувався порад фен-шуй і не отримав ніяких результатів, то винен він
сам. Система завжди права! З таким підходом можна довести істинність
будь-якої системи.
Наводимо кілька порад, які можна прочитати в книгах з фен-шуй.
Наприклад, читачі можуть дізнатися що «…могила дідуся Мао Цзедуна
перебувала «у долоні небесної місячної богині», тобто розташування
могили було настільки сприятливим, що це принесло величезну удачу
онукові, в цьому випадку– великому керманичеві Мао». Як просто: вдало
розташована могила привела людину на вершину влади. Або ось, інший
випадок: Лілліан Ту пише, що вона вступала в школу бізнесу, і їй
потрібні були гроші на оплату навчання в ній. Щоб їх дістати: «Я
пересунула своє ліжко, щоб вирівняти положення під час сну для отримання
сприятливої ці й удачі з найкращого напрямку. Метод не підвів мене, і я
змогла отримати стипендію ООН для відвідування школи бізнесу». Цікаво, а
заява на одержання цієї стипендії не була подана? Автор, наприклад,
довго сидів без грошей, спробував попрацювати, при цьому переставив
ліжко і, о, «чудо» – гроші з’явилися. Питання читачам: у цьому «чуді»
винна робота чи ліжко?
Що можна сказати, завершуючи статтю? Підсумуємо те, що ми дізналися
про фен-шуй. Багато заяв ґуру фен-шуй Лілліан Ту суперечать самі собі.
До науки фен-шуй не має ніякого стосунку. Основи його полягають в
релігійній доктрині даосизму. При цьому, якщо даоси прагнуть злитися з
ці, то сучасні феншуївці явно намагаються ним маніпулювати. Сучасний
фен-шуй за своєю суттю є пародією на даоське вчення. Із християнством
фен-шуй несумісний. А якщо враховувати, що у фен-шуй даються поради для
лікування СНІДу і раку, то він може бути і смертельно небезпечним, якщо
людина, що повірила порадам майстрів фен-шуй відверне свою увагу від
медицини й буде «лікуватися» тільки методами фен-шуй. На погляд автора
статті, сучасний фен-шуй - це типове марновірство. Тим, хто ним
займається, можна адресувати слова зі Святого Письма: «Цурайся нечистих
та бабських байок, а вправляйся в благочесті….» (1Тим.4:7). Ну а пускати
фен-шуй у своє чи життя ні, це вже хай читачі вирішують самі.
Автор: Пітанов В. Ю.
uaoc.net.ua