«Ніколи не замовкнемо, Богородице, оспівуючи, ми недостойні, Твої діла: якщо б Ти не заступилася благаючи за нас, хто б увільнив нас від таких великих небезпек? Хто ж до сьогодні зберіг би нас вільними? Не відступимо від Тебе, Княгине — бо своїх слуг Ти завсіди вибавляєш від всякого нещастя, Єдина Благословена». (Параклис).
Може лучалося тобі часом сказати: я молюся вже від такого давна, але досі не маю ніякого висліду своєї молитви, — вже можна на кінець стратити ціле довір’я. А може навіть свідомо ти став хитатися у своєму переконанні, що Пресвята Діва вислухує завсіди молитви.
Як так дійсно було, то застановися бодай хвилину, над наступними увагами:
Ісус Христос каже в святім Письмі, що молитва є завсіди вислухана: «Просіть і буде вам дано. Чого тільки проситимете мого Отця, в ім’я Моє. Він дасть вам.
Чи ж Ісус Христос хотів тебе завести в блуд?.. Є це правда віри, що кожна молитва, як тільки вона молитва, є завсіди вислухана.
Чи ти звертаєшся до Господа Бога впрост, чи прямо до Ісуса Христа, чи до Пресвятої Діви Марії, це не зміняє успіху молитви, бо Бог не робить нічого, поки не порадиться Своєї Матері.
Ти читав виразно: кожна молитва, оскільки вона молитва, мусить бути непомильно вислухана. Якщо твоя молитва не походить з покірного серця, переконаного про свою нужду, з якої воно бажає видістатись, то твоя молитва й не варта зватися молитвою. Ти можеш перебути ціле своє життя навколішках в церкві, а ніколи направду не молитись.
Також, як ти в часі молитви сумніваєшся про успішність своєї молитви, то мимо стократного приречення Ісуса, — ти нічого не дістаєш. Що більш, ти ще й завдаєш кривду правдомовності Божій або Його могутності або доброті. Ти зневажаєш Його, замість почитати.
Пам’ятай дальше, щодо вислухання молитви не треба, щоб вона була вислухана в такім часі і в такий спосіб, як ти собі сам це назначив.
Рік-річно вибирається до Люрду багато хворих — і рік-річно Пресвята Діва довершує там багато чудес. Але чи молитва тих, що не дістали уздоровлення — відкинена? Ні, бо це є правда віри, що кожна правдива молитва мусить бути вислухана.
Але Божа Мати знає, що для багатьох недуга й терпіння більш спасенні, ніж здоров’я. Ми на землі не на те, щоб мати сильне здоров’я, але щоб спасти свою душу. А стратили її багато таких, що були б спаслися, якщо б були хворі. Чи Пречиста Діва не може тобі бажати радніш недуги й неба, ніж здоров’я й пекла?
Не даючи тобі здоров’я, якого бажаєш, взамін за це уділяє тобі інших ласк, що про них ти й не думаєш, а їх тобі якраз найбільше потрібно, тобто: терпеливості, страху перед зневагою Бога, жалю за гріхи...
Чи ж Пречиста Діва замало любить тебе та замало передбачує, щоб ти не міг на Неї здатися, що до висліду твоєї молитви?
Не журись; ні одно з твоїх «Богородице Діво» не пропаде марно. Вона чула все, Вона дасть тобі те, що найбільш пожиточне для твого спасіння. А як мимо всіх цих уваг ти хочеш мати якраз те, чого просиш і скаржишся, що досі не одержав, — то ти подібний до малої дитини, що хоче взяти в руки якусь небезпечну або гостру річ і кричить, коли мати не хоче дати. Що ж має робити мати? Дати ту річ дитині з небезпекою для неї?... Як так зробить, то вона не мати.
Що зробить Пречиста Діва з тобою, як ти бажаєш вперто деяких речей, що їх не може тобі уділити. Вона позволить тобі викричатись, аж доки не прийдеш до опам’ятання.
Ще лишається послідня, дуже суттєва заувага — особливо для тих, що нетерпеливі в очікуванні успіхів своєї молитви.
В святій Євангелії не кажеться, що Господь Бог вислухає тебе негайно, коли тільки ти помолишся. Ісус і Марія можуть без сумніву вислухати тебе негайно і як цього потрібно, Вони це роблять відразу. А часом можуть зволікати й Вони роблять це для глибоких причин.
Пам’ятай на цю правду віри: Кожна правдива молитва мусить бути вислухана.
Але рівночасно мусиш лишити Марії справу вибору найдогіднішої хвилі до вислухання. Як це не розумно та й по дитинному бажати бути вислуханим сейчас і бачити успіх на власні очи!
Може через проволоку, хоче Марія підняти тебе до повнішої надії, до молитви більш покірної, більше совершенної.
Може вона вислухає тебе тепер, але в інший спосіб, ніж ти цього сподівався й ти не знаєш навіть, що твоя молитва прийнята. Вона передбачує, може, що пізніш буде тобі треба більшої помочі, такої, що тодішні твої слабенькі молитовки не зможуть одержати Її. Вона робить вже відтепер засоби з твоїх щоденних молитов. А прийде час — Вона злучить їх разом, немов у в’язанку — і виєднає тобі ласку, що про неї ти й не мріяв.
Вона може знає, що ти маєш довги заплатити зглядом якихось душ і тому хоче невидимо поправити твоє забуття та примінює до тих душ висліди молитов, що їх ти засилав за себе самого. Лиши ж Ісусові й Марії повну свободу. Вони знають, чому не показують тобі завсіди, що тебе вислухали.
Послідня із тих причин, то ця: Вони хотять лишити тобі на землі заслугу віри. Бог так робить завсіди. Він установив Пресвяту Евхаристію: ми віримо, що там є Ісус; але якщо б ми його бачили тілесними очима, де б була наша віра?...
Він впевняє тебе, що з розрішенням священика дістаєш відпущення гріхів, але якщо б ти бачив у цій хвилі, як Святий Дух, немов у виді голуба сходить до твоєї душі, то ти б не мав уже заслуги віри.
Подібно Він впевняє тебе, що кожна молитва є вислухана, але якщо б ти бачив на кожному кроці видимі наслідки своєї молитви, то для твоєї віри не було б корму. Ти був би певний, бо ти бачив. Щасливі, каже Ісус Христос, що увірили й не бачили.
Все, що сказав Ісус Христос в Євангелії — правда. Ти можеш очікувати довго, заки побачиш наслідки своєї молитви; можеш тут на землі зовсім їх не побачити, але твоя молитва зістала вислухана.
Молода протестантка, на ім’я Люіза — це оповідання вийняте з Її уст — знайшла одного разу італійську книжку, а в тій книжці вичитала молитву «Богородице Діво». Ця молитва подобалася їй дуже. Вона навчилася її напам’ять і потайки часто відмовляла.
В її родині були вперті єретики. З того часу Люіза почувала відразу до протестантизму. Одного разу мала нагоду бути на католицькій Службі Божій, і слухати проповіді. Ця подія збільшила в ній відразу до єреси.
Коли підросла, стала віддаватись марним світським забавам, та не находила в цім спокою душі. Одинокою її потіхою, по тих суєтних втіхах, було відмовляти «Богородице Діво».
Але навернутися було ще їй далеко. Наперед мало її ще придавити велике горе. Вона стратила батька і мусіла враз з матір’ю покидати рідний край.
По дорозі стрінула католицького священика, що намовляв її навернутися, але мати й свояки рішуче спротивилися усім тим спробам.
Внедовзі занедужала важко. Але після цієї недуги мала вона вже досить відваги, щоб покинути єресь і стати католичкою. Невдовзі занедужала й мати і також дістала ласку навернення. В кінці Пресвята Діва Марія довершила міру своїх ласк, — і покликала дочку до чернечого життя. Кілька «Богородице Діво» відмовлюваних без особлившої уваги зістали вислухані, але по довгих літах і наперекір усім противним зверхним познакам. Нещастя, що одні по других спадали на бідну дівчину, були лише ласками, були нагородою за її «Богородице Діво»...
Які дивні дороги Божі!..,
Позволь Пресвятій Діві Марії робити, як вона знає. Май довір’я, щоб обітниця Ісуса Христа не покажеться ніколи ложна, а потім спочивай спокійненько як дитина на лоні твоєї Матінки, та благай Її неустанно і не означуй їй ані часу, ані місця, ані способу вислухати тебе.
Вір мені, твоя Матінка доволі добра та доволі могутня, щоб ти не ошукався ані в часі, ані у вічності.
Найдорожча Матінко! Я твоя бідна дитина. Зроби для мене все, що Тобі підкаже Твоє материнське Серце. А я й не хочу знати, в який спосіб Ти мене вислухаєш.
Лишаю Тобі ту приємність, — робити мені несподіванки.
отець Йосиф Схрейверс ЧНІ