Єпископи у Великобританії закликають католиків утримуватися від м’яса цілий рік, а не тільки під час Великого посту.Щороку протягом 40 днів Великого посту, мільйони католиків
вшановують розп’яття Ісуса, відмовляючись від споживання м’яса у
п’ятницю. Але, починаючи з вересня цього року, якщо єпископи Англії та
Вельсу реалізують свої наміри, католики будуть утримуватися від м’яса
кожної п’ятниці впродовж усього року. Ця зміна позначає відродження
практики, від якої церква відмовилася півстоліття тому, і це лише
остання з декількох відновлених практик за останні роки.
Католицька традиція вимагає дотримання таїнства покаяння
щоп’ятниці, у день смерті Ісуса, але дотримання цієї традиції дуже
сильно змінилося з модернізаційними реформами, які відбулися після
Другого Ватиканського собору (1962-65 рр.). Єпископи у більшості країн
скасували обов’язок утримання від м’яса або обмежили його лише Великим
постом, і кожен католик став вільно обирати свою власну форму покаяння:
наприклад, відмову від телебачення або підняття сходами замість ліфта.
Це фактично означало зникнення спокутування гріхів у п’ятниці взагалі.
За мої 11 років навчання у католицьких школах, я не пам’ятаю, щоб про
нього згадували хоч би раз.
Ось чому заява єпископів Англії та Вельсу є настільки важливою.
Тим, кому подобаються суші або копчений лосось, відмова від гамбургера
раз на тиждень навряд чи може принести незручності. Але легке биття себе
у груди, що роблять католики за однією з версій обряду покаяння під час
служби, не є також серйозною формою умертвіння плоті. Католицизм є
глибоко символічною релігією, вчення якої, як правило, втілюється в
традиційних знаках і жестах.
Англійські та валлійські єпископи уточнили, що вони вказують
своїй пастві відновити утримання від м’яса у п’ятницю, щоб це було
"чіткою і особливою ознакою її католицької ідентичності", додавши, що
"найкращі звички - це ті, які здобувають внаслідок дотримання спільного
рішення і спільного свідчення".
Однією з найбільш очевидних функцій релігійних дієтичних обмежень
є визначення меж релігійної групи. З точки зору цієї функції наслідки
пісної п’ятниці є м’якими, оскільки навряд чи існують якийсь ресторан чи
кафе, що не мають альтернативи м’ясу. На відміну, наприклад, від
ортодоксальних євреїв, англійські і валлійські католики не буде складно
обідати поряд з представниками інших конфесій.
Тим не менше, вибір риби і смаженої картоплі, а не тушкованої
яловичини на обід у п’ятницю буде сигналом про релігійну вірність. Така
заява належить до тих, які неминуче визнають тривожними чимало людей у
Великобританії, що тривалий час була протестантським суспільством, а
нині є одним з найбільш секуляризованих у Європі.
Соціологи, такі як Роджер Фінк і Родні Старк, що вивчають
поведінку в економіці релігій, зауважили, що церкви, як правило,
втрачають силу, коли вони послаблюють вимоги до вірних, особливо ті
принципи і практики, що суперечать звичкам суспільства в цілому. З
економічної точки зору, зниження "вартості" членства у церкві в такий
спосіб обертається зменшенням його переваги, серед іншого, через
послаблення зв’язків спільноти.
Протягом половини століття після II Ватиканського собору
Католицька церква перестала наполягати на збереженні багатьох
традиційних зовнішніх ознак її особливого характеру, і цей процес збігся
з падінням вірності, що виражена у таких формах, як участь у Літургії
та кількість покликань до священства та релігійних орденів. Посилення
уваги до католицької ідентичності є нині спробою протидіяти обом
тенденціям.
Надто двозначним збігом було те, що заява англійських і
валлійських єпископів про таїнство покаяння у п’ятницю з’явилася у той
самий день, коли Ватикан оприлюднив документ щодо розширення вживання
Тридентської [від назви 19-го вселенського собору в 1545-63 в Тренто,
лат. Tridentum - Z] служби латинською мовою, іншою особливої практики,
що вийшла з ужитку внаслідок II Ватиканського собору. Папа Бенедикт XVI
зняв обмеження зі старої форми латинської служби у 2007 році, і хоча
лише мала частка католиків світу відвідує її нині, вона викликала
непропорційно високий інтерес серед молоді, що свідчить про те, що ця
традиція має майбутнє.
Те саме стосується адорації Святих дарів, молитві перед
виставленими на вівтар освяченими Святими дарами, які католики вважають
тілом Христа. Католицька організації у США нещодавно запустила
мультимедійну кампанію, щоб заохотити до адорації серед студентів
коледжів. Ця форма релігійних обрядів також поширена серед членів
Католицької харизматичної онови, одного з найбільш динамічних рухів
Католицької церкви, що швидко зростає, особливо у країнах, що
розвиваються.
Навіть вшанування реліквій, яке висміювали протестантські
реформатори і довго обмежували католицькі лідери, стає все більш
популярним - до такого ступеня, що ватиканський теолог минулого року
вирішив застерегти від "ризику перетину межі між популярним релігійним
обрядом та забобонністю" та "заміни справжньої віри гонитвою за
сенсаційними дивами".
Багато католиків, особливо серед освічених у багатих країнах,
вважають такі практики незручними залишками середньовічної побожності,
перешкодами, що відволікають від розуміння складнішої духовності. Але
цього місяця сцена на площі Святого Петра, яку транслювали в усьому
світі, надіслала ще один сигнал. Кадри з черницею, що показує срібну
реліквію з кров’ю блаженного папи Івана-Павла II натовпу з 1,5 млн
віруючих, які аплодують їй, свідчать, що на віру, яка наголошує на своїй
особливості, залишається сильний попит.
Френсис Рокка - ватиканський кореспондент Religion News Service.
Автор: Френсис Рокка [Francis X. Rocca]
Назва оригіналу: The Return of Meatless Friday
Джерело: The Wall Street Journal Europe, 31.05.2011
Зреферував Омелян Радимський
zgroup.com.ua