Людям часто здається, що тепер треба жити «добре», а про те, що буде після смерті, вони не думають. Але буває й так, що хтось не розуміє, як сильно Господь його любить, тому й не змінює свого життя. Якщо б така людина знала, що Сам Творець неба і землі, всемогутній Бог, дуже сильно її любить і що своєю поведінкою вона завдає Йому болю, то, мабуть, намагалася б змінити своє життя.

Я думаю, що кожен із нас регулярно приймає душ, ми намагаємось стежити за собою, тримати в чистоті своє тіло, гарно виглядати. Коли я готую їжу, то за годину можу десять разів помити руки. Коли ми десь забруднилися, то не чекаємо вечора, щоб помитися, а відразу йдемо до дзеркала і вмиваємося. Ми так ретельно дбаємо про своє тіло. Але воно дане нам на 70-80 років земного життя. А наша душа є вічною. Хіба ж не потрібно більшу увагу приділяти своїй душі, щоб вона завжди була чистою?

Коли потрібно сповідатися? Коли душа стає брудною, тоді ми втрачаємо благодать. Церква говорить нам, що є смертельні гріхи і є легкі гріхи. Легкі гріхи нам відпускаються на кожній Службі Божій, коли ми приймаємо Святе Причастя. Якщо ми вчинили важкий гріх, треба йти до Сповіді. Просити у Бога вибачення за свій гріх ми можемо відразу, для цього потрібно пробудити в собі жаль за скоєне зло і постановити поправитися. А потім при першій же нагоді слід визнати гріх на Сповіді.

У мене немає правила, наскільки часто треба сповідатися. Щоразу, коли відчуваю, що згрішила проти Божої любові – іду до Сповіді. Ми не знаємо, коли Господь прийде до нас. У Біблії написано: «І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син чоловічий прийде» (Лк. 12. 40) і «... день Господній прийде, як злодій уночі» (1 Сол. 5. 2). Тому нам потрібно завжди жити з чистою душею. Коли згрішив – треба сповідатися. Маємо більше уваги приділяти душі, ніж тілу.

Лідія Пайяпілі, настоятелька монастиря у с. Павшино, Закарпаття / http://www.novazorya.if.ua