Від перекладача
Останнім часом активізувалася діяльність різноманітних сект, з'являються зовсім нові. Часто приїздять з-за кордону «всесвітньо відомі проповідники» (як вони себе рекламують). їм надаються концертні зали, стадіони, радіо та телебачення. їх місцеві прихильники на вулицях, в парках, учбових закладах, на заводах пропагують ці вчення, розповсюджують листівки, брошури. Люди, які стільки часу знаходилися у духовному вакуумі, шукають Бога. Але, на жаль, через свою необізнаність потрапляють до секти, де Божа правда є перекручена і знівечена.
Ісус Христос заснував одну Єдину Вселенську Церкву, яка вже нараховує 2000 років. У 17 розділі Євангелія від Івана Христос просить, щоб усі були одно. Він говорить про одну вівчарню і одного пастиря (Ів. 10,16). Що єдність розривають хижі вовки в овечій шкурі (Мт. 7,15).
Нині у світі існує кілька сот християнських сект, і кожна намагається довести, що її засновником є Ісус Христос і що вона є правильніша. Нам обов'язково слід пам'ятати, що сектанські проповідники не мають повноважень від Бога, не мають жодної влади для ствердження Божих істин і відпущення гріхів, не можуть сказати про себе «ми ж посли замість Христа; немов би сам Бог через нас» (2 Кор. 5,20). Сектанти ж не мають влади,"духовної освіти, то чи можна іти за ними? Коли ж сліпий веде сліпого,— обидва впадуть до ями, Святий Апостол Петро у Другому посланні, говорячи про трудність у розумінні листів апостола Павла, пише про таких людей: «Люди без освіти і не зміцнені у вірі перекручують (...) Писання на сврою погибель. Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не дати себе збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитності» (2 Петро 3,16-17).
Є щось одне, що об'єднує усі секти. Це одностайна ненависть до Апостольської Католицької Церкви. Вже 2000 років сили пекла борються проти неї, але дарма. Вона міцно стоїть на камені— Петрі. І всі ті сили зла, що фінансують діяльність сект для розколу і знищення Христової Церкви, нічого не вдіють, бо Ісус обіцяв своїй Церкві бути з нею до кінця світу.
Великою турботою апостолів, і особливо святого Павла, було те, щоб перших християн застерегти перед проповідниками фальшу. Апостол Павло громить цих вчителів блуду, а віруючим нагадує, що умовою спасіння є визнання науки Христа, такої, яку проголошують Апостоли: «Пригадую вам, брати, Євангеліє, яке я вам проповідував... Ним ви також спасаєтесь, коли держите його таким, як я вам проповідував» (1 Кор 15,1-2). Щоб спастись, треба прийняти без змін вчення апостолів і згідно нього жити. Це є умова щастя.
Турбота про те, щоб застерегти вірних перед фальшивим вченням, міститься у всіх листах святого Павла. Незадовго до своєї смерті в Другому листі до Тимофея, він знову звертається до цієї теми, бо не дає йому спокою думка, що лжевчителі своїм навчанням відтягують віруючих від істинної віри. Говорять, що «фальшива наука поширюється як гангрена» (2 Тим. 2,18) і в блуд їх вводять, самі блукаючи по бездоріжжю. Про такі турботи писали Св. Іван (2,18), Св. Юда. Так було за життя апостолів, так було й після їх смерті. Протягом двох тисяч років існування Католицької Церкви з'являються учителі фальшивої науки і відривають від Христової Церкви та істинної віри менші чи більші групи віруючих, нерідко людей порядних і добрих, але малоосвідомлених.
Свідки Єгови, як бачимо, американського^походження, їх головна резиденція у Брукліні (Нью-Йорк), і не мають вони нічого спільного ані зі Святою Землею, ані з пророками Старого Завіту, чи з Христом, засновником
Церкви.

Помилкові вчення свідків Єгови:
1. Єдиним Богом є тільки Єгова.
2. 3аперечують Пресвяту Трійцю. Для свідків Пресвята Трійця— абсурд.
3. Заперечують Божественність Ісуса Христа.
На сторінках «Вартової Башти» та у підручнику «Істина, що провадить до вічного життя», чи в деяких інших брошурах, свідки повторюють, що Христос начебто не був Богом. Він лише є Сином Божим, що не посідає повноти Божественності, оскільки її має Бог Єгова. Перед втіленням Христос був Михайлом Архангелом, а після втілення — звичайною людиною, народженою від земної жінки. «Ісус створений Богом,— говорять свідки Єгови,— займає друге місце з огляду на час існування, силу і значення («Чи вірити в Трійцю», с. 14). Перед пришестям на Землю Христос існував на небі. Однак там Він не був однією з осіб Всемогутнього, вічного, триєдиного Бога, оскільки в своєму предлюдському існуванні був створений духовною істотою, так само як духовними істотами були створені Богом ангели. Ані ангели, ані Ісус не існували, доки не були створені (там же). Крім того, свідки, як вже згадувалось, ототожнювали Ісуса Христа з Михайлом Архангелом, твердячи, що «...цей застережний знак вказує на каральні сили Єгови, на чолі яких стоїть Михайло Архангел, головний вождь Ангелів (посилаються на 2 Сл. 1, 7-9; Мал. З, 1-2), або ж Ісус Христос, який є посередником, а отже, Ангелом нової доби...» (цитується за листівками, які розповсюджують свідки). Головним аргументом проти Божественної подоби Христа є твердження свідків, що «Христос не міг бути Богом, оскільки не знав, коли настане кінець світу». Посилаються тут на текст Мк. 13, 342: «Про день же той чи годину ніхто не знає: ані ангели на небі, ані Син,— тільки Отець (пор. Мт. 24, 36-41).
4. Святий Дух, це тільки активна сила Єгови.
5. 3аперечують Богоматеринство Марії, не визнають її Матір'ю Христа.
6. Не вірять у безсмертність душі, а також не вірять в
існування пекла.
7. Воскресіння мертвих не здійснюється через повторне з'єднання з тілом, але вважають, що воскресне тільки 144 тисячі.
8. Свідки стверджують, що історія людства — це боротьба із Сатаною і ця боротьба дійшла до кульмінаційної точки. Це сталося у 1914 році.
Поки що Сатана панує у світі і він заключив своєрідну угоду з тими, хто займається торгівлею (бізнесом), політикою та служителями Церкви. Усі вони опановані Сатаною. Але ще настане велика битва між Сатаною і Христом, т. зв. Армагедон (Ап. 16,16). Цей останній бій Христос виграє, Сатана і злі люди (тобто не свідки Єгови) будуть знищені. Ті, що будуть у лавах переможців, будуть поділені на дві категорії, а саме: а) на тих 144 тисячі ви-бранців .із Свідків Єгови, які радітимуть і втішатимуться вічним життям десь у засвіті (у повітрі); б) на тих, які будуть спасенні, але залишаться на землі у т. зв. земному раї і матимуть щастя і задоволення.
Отож, прогнози Рассела щодо воскресіння патріархів Авраама, Ісаака і Якова та інших у 1914 році та тися чолітнє панування Христа не збулися. Влада цього світу не перейшла до рук патріархів. Християнство не зникло, влада нескорених людей у цьому світі продовжується. Передбачення і пророцтва Рассела, як бачимо, були абсурдні, фальшиві і не здійснилися.
Таким чином, вчення свідків суперечить елементарній науці Католицької Церкви та християнській вірі. Відомо, що у свій час подібну єресь проповідували арїани, яких Католицька Церква подолала. Надіємося, що те саме буде з єговістами.